ОПОВІДАННЯ. БОРИС ГРІНЧЕНКО. КСЕНЯ (Уривок)
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом видатного українського письменника і вченого Бориса Грінченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати елементарну характеристику героям твору, порівнювати, співставляти прочитане; виховувати почуття дружби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Добрий день! В добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен
На перерві постарався.
Зараз сядуть всі дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Прочитай слова”
– Розв’яжіть “граматичні” приклади та назвіть відповіді.
ЯР+БЛУ+КОМА-РМА = яблуко.
ЯК+КІВІ+РИС-ВІК-ИС = якір.
ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА = горох.
СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК = сонце.
2. Артикуляційна гімнастика
– “Гармошка”.
Посміхнутися, зробити “грибочок” (просмоктатися широким язиком до піднебіння), не відриваючи язика, відкривати і закривати рот (зуби не змикати).
– “Барабанщик”.
Посміхнутися, відкрити рот,
3. Плутанина
Гарбузи їдять малину,
Малюки ростуть під тином,
Жабеня летить в ракеті,
Космонавт спить в очереті.
Грак в пустелі заревів,
Крилатий лев гніздечко звив,
Тесля сяє в небесах,
Місяць ремонтує дах.
Цей поет – справжній дивак!
Написав він все не так!
Швидко виправте цей жах –
Все розставте по місцях!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Чия розповідь краща?”. Робота в групах
Учні в групах презентують складені розповіді про молодших братиків та сестричок.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю видатного українського письменника і вченого Бориса Грінченка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники.
Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумська область) у родині відставного офіцера зі збіднілих дворян. Сім’я володіла 19-ма десятинами землі, переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки із селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Але хлопчик змалку полюбляв слухати мелодичну, поетично-лагідну рідну мову.
Грамоти він навчився в сім’ї і досить рано – перечитав усе, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
У 1874 р. вступив до Харківської реальної школи.
У 1883 р. після літніх курсів учителів він одержав посаду в селі Олексіївка Зміївського повіту.
У 1887 р. Грінченко приїздить до с. Олексїївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії (нині Луганська область), куди його булозапрошено вчителювати.
Спочатку селяни з підозрою і недовір’ям приглядалися до нового вчителя, не схожого на тих, які вже були в їхньому селі. Спершу їх найбільш дивувало, що вчитель, який приїхав до них, розмовляє “по-мужицькому”. Але повільно учні та їх батьки почали розуміти і вже не розпитували, чому він, пан, розмовляє так, як вони. Рідне слово запанувало серед учнів і батьків. За короткий час ця школа стала найкращою в повіті.
Тут Грінченко проявив себе як педагог-новатор, досвід якого і до наших днів не втратив своєї актуальності, тут ним написано близько двохсот творів.
2. Фізкультхвилинка
3. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями біографії Бориса Грінченка (с. 75)
– Де і коли народився Борис Грінченко?
– Якою була його сім’я?
– Яким він був у дитинстві?
– З ким любив дружити?
4. Читання оповідання Бориса Грінченка “Ксеня” комбінованим способом
(учитель – учні)
5. Фізкультхвилинка
6. Перевірка первинного сприйняття тексту
Тестування
1. За чим діти пішли в ліс?
А) За грибами;
Б) за ягодами;
В) за квітами.
2. Кого найбільше боялася Ксеня?
А) Вовків;
Б)злодіїв;
В) кабанів.
3. На яке дерево залізли діти?
А) На липу;
Б) на вербу;
В) на дуба.
4. Яка пташка налякала дітей?
А) Ворона;
Б) сова;
В) сорока.
5. Від чого в лісі зробилося зовсім видно?
А) Від місяця;
Б) від пожежі;
В) від сонця.
6. Хто знайшов дітей?
А) Батько Василя;
Б) батько Ксені;
В) сусіди.
Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б; 5а; 6а.
7. Словникова робота
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом
– Прочитайте тлумачення слова проміття у підручнику (с. 77).
8. Повторне читання оповідання учнями “ланцюжком”
9. Фізкультхвилинка
10. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
– Про які часи згадує автор?
– Кого він найбільше згадує з теплотою і любов’ю?
– Хто є головними персонажами оповідання?
– Який випадок зі свого дитинства описує автор?
– Як він описує безтурботні дитячі забавки?
– Як діти намагалися вийти з лісу?
– Які почуття вони пережили, коли ховалися на дубі?
11. Робота в групах
Читання розмови дітей за особами.
12. Характеристика дійових осіб
– Які риси характеру властиві Василькові? Доведіть свої думки рядками твору.
– Як він ставився до Ксені?
– Як намагався вберегти її від хвилювання?
– Як допомагав вийти з лісу?
– Які риси характеру притаманні Ксені?
13. Гра “Хто швидше?”
– Знайдіть у тексті опис місяця; опис сови.
– Прочитайте абзаци, у яких є такі речення:
– “Бігали, гралися, забавка наздоганяла забавку…”;
– “Ми ще трохи пробігли, поки обоє, спіткнувшись за коріння, попадали додолу”;
– “Щось тріпалось, пищало у неї в кігтях”.
14. Переказ оповідання із творчим завданням
– Розкажіть про випадок у лісі:
Дівчатка – від імені Ксені.
Хлопчики – від імені Василька.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на уроці?
– Хто є його автором?
– Хто з героїв оповідання вам сподобався найбільше?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання (с. 75-79).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 65
1. Гра “Утвори зменшено-пестливе слово”
Дівчина – … (дівчинка, дівчаточко).
Хлопець – … (хлопчик, хлопчаточко).
Вишні – … (вишеньки).
Дерево – … (деревце).
Руки – … (ручки, рученята).
Хата – … (хатинка).
Низько – … (низенько).
2. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Вліз у хату їжачок І побачив бурячок:
“У цікавої цієї штучки Жодної нема колючки”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)