Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”)
Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році.
Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М. Карамзина, А. С. Пушкіна, Н. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова. У Платонова “маленька людина” називається “таємним”, тому що він особливий, незвичайний, навіть чудакуватий.
Приміром,
Але ніхто не розуміє, що робить він це від голоду, а не з бажання поглумитися. Слово “таємний” у контексті оповідання розуміється як природний, з відкритою душею, що має той скарб,
Герої Платонова не характерні, вони наділені однаковими рисами, всі вони “таємні люди”. Пухів шукає сенс революції, пускаючись впуть.
Він пориває зі своєю осілістю, домашнім комфортом і воодушевленно починає рух. Важливіше всього для героя затишок у душі. Пухів думає про своє місце в житті, зв’язку із природою. Для розкриття характеру свого героя Платонов вибирає мотив мандрівництва А с цим мотивом у російській літературі тісно зв’язаний образ праведника в пошуку істини.
У повісті сюжет мандрівки має другий план: символізує нове народження людини.
Ця тема є наскрізною в добутках Платонова, пов’язаних з революцією. Від її автор переходить до теми пробудження всього народу. Лейтмотив дороги, мандрівки Пухів подорожує в Баку, у Новоросійськ, у Царицин утворить сюжет повести, це символ духовного пошуку героя Іде він, не маючи мети й не розшукуючи неї.
Пухів не може винести самітності й, переймаючись почуттям до миру, шукає вічні істини, які могли б заповнити порожнечу в його душі. Він не випадково названий Фомою: як Фомі невіруючому, йому хочеться у всім переконатися самому, і він не страшиться небезпек. А апостол Фома до того ж єдиний, хто зрозумів таємний, таємний зміст навчання Христа.
Пухів же хоче осягти зміст і підсумки революції, глянувши на неї зсередини народного буття Не все побачене його радує.
“Навіщо революція, якщо вона не несе вищої справедливості? Тільки бенкет смерті, всі нові й нові жертви”, думає Фома, не знаходячи для неї місця в душі. Як спостерігач, Фома бачить, що морального майбутнього в революції немає.
Це розчарування народжує іронію. Іронічний автор показує нам портрет Троцкого, намальований поверх Георгія Переможця “поганою фарбою”. Епоха бюрократизму й номенклатури опошлила революцію. “Історія бігла в ті роки, як паровоз, тягнучи за собою на підйом всесвітній вантаж убогості, розпачу й смиренної відсталості”, свідчить письменник Можна сказати, що герой Платонова автобиографичен і виражає почуття й думки автора. Для Платонова головним у творчості була не майстерність, а щирість.
У своїх добутках про війну й революцію письменник міркує, як існують люди в період революційної катастрофи. Зокрема, розглядається доля людини з народу в дореволюційну й революційну епоху. Автор не вірив вреволюцию.
У публіцистиці Платонова цього років виражений утопічний погляд на що відбувається, відчуття історії як апокаліпсиса.
У Платонова є сатиричний початок у добутках, які не є такими по пафосі. Незвичайна мова в стилі гасел і штампів, схована іронія автора, гротеск і гіпербола розкривають читачеві зміст добутку. Платонов швидко відчув, що таке бюрократія й показав читачеві, як “таємна людина” міняється й вироджується, перетворюючись у чиновника, як колишній “простацький” матрос Кульок, що тепер уважає себе “загальним керівником Каспійського моря” і роз’їжджає на автомобілі Він тренується в умінні “так знамените й фігурно розписатися, щоб потім читач його прізвища сказав: товариш Кульок це інтелігентна людина”, перевертає “більші папери на дорогому столі”.
Кульок не говорить, а агітує. Пухову він теж пропонує “стать командиром нафтової флотилії”, але герой не хоче начальствовать. Саркастична сатира й скепсис відносно революційного процесу, “зображення страшних рис мого народу”, як писав Платонов, викликали постійне неприйняття критики.
Автор не підтримує поетизацію громадянської війни влитературе. “Іронія Платонова була вираженням болю письменника, що вірив і в утопію, і в її мову… Платонов єдиний показує, що колективізація була із психологічної точки зору ин-фантилизацией селянства… Платонова можна назвати релігійним письменником, незважаючи на те що його герої письменник усвідомить це шукають “мниму віру”, є апостолами псевдорелигии”, – містить М. Геллер у своїй книзі “Андрій Платонов у пошуках щастя”.
Він уважає, що герої Платонова приймають комунізм як нову релігію, але искажающую християнство. Герой проходить досить складний шлях від “зовнішнього” у собі до “таємного”. У фіналі Пухів бачить “розкіш життя й шаленство сміливої природи”, примиряється у своїх моральних і філософських шуканнях.
Він бачить свою неповторність і сіяє в людях душу, що є головним, по Платонову. Письменник висловлює тезу про неповторну цінність кожної людини, його сердечності й жалі, говорячи про те, що кожний повинен знайти своє “Я”, як Пухів.
У цьому укладена його віра вчеловека. У фіналі Пухів почуває “своє життя у всю свою глибину до таємного пульсу” і доходить висновку, що для цілісності миру необхідно загальне братерство
Related posts:
- Від “зовнішнього” людини до “таємного” (по повісті А. П. Платонова “Таємна людина”) Ім’я самобутнього російського письменника Андрія Платоновича Платонова (Климентова) не дуже давно стало відомо широкому колу читачів. До сожале нию, його дивна проза, вистраждана, по власному визнанню автора, ” серцем, щооголилося,”, довгий час залишалася примусово незатребуваної читачами. Дійсно, у прози Платонова важка доля. В 1927 р. відбувся його яскравий дебют: збірник оповідань “Епифанские шлюзи” приніс письменникові […]...
- Скорочено повести Таємна людина Платонова А. П 1 “Фома Пухів не обдарований чутливістю: він на труні дружини варену ковбасу різав, проголодавшись внаслідок відсутності господарки”. Однак у душі його живе якась вимовляється не словами туги. Зима. Фома відправляється на роботу – на залізницю. Пухів працює на снігоочиснику. Іде Громадянська війна. – Хоч би автомат видумали який-небудь: до чого мені трудящим бути набридло! – […]...
- Короткий зміст повести Таємна людина Платонова А. П 1 “Фома Пухів не обдарований чутливістю: він на труні дружини варену ковбасу різав, проголодавшись внаслідок відсутності господарки”. Однак у душі його живе якась вимовляється не словами туги. Зима. Фома відправляється на роботу – на залізницю. Пухів працює на снігоочиснику. Іде Громадянська війна. – Хоч би автомат видумали який-небудь: до чого мені трудящим бути набридло! – […]...
- Твір про війну за творчістю А. Платонова Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він ставиться до письменників зі славою, що розпалюється чим далі, тим більше. При житті його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про усім: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників міста, про Велику Вітчизняну війну. […]...
- Проблема особистості і тоталітарної держави у добутках А. Платонова Тему людини і тоталітарної держави, що придушує у неї особистість, можна назвати центральної у творчості Андрія Платонова. Письменник виступав проти об’єднання окремих людей, індивідуальностей у безликі “маси”, покірні режиму. Цей протест звучить у багатьох добутках Платонова, яскравих символістикою образів і своєрідністю авторської мови. Ця тема побічно порушена в оповіданні “Що сумнівається Макар”, написаному Платоновим у […]...
- Образ котловану в повісті й зміст назви повести Л. П. Платонова “Котлован” У своїй книзі “Чарівні дні” В. Лихоносов висловлюється про А. Платонове так: “Він дійсно письменник глибоко таємний”. Який би добуток А. Платонова ми не читали, будь те роман “Чевенгур” або повість “Ювенільне море”, оповідання “Фро” або стаття про Короленко, ми почуваємо майстра, що вміє й змушує думати. Своєю творчістю Платонов заглянув у саму серцевину тоталітарної […]...
- “Смутно існуючі люди” (по повісті А. Платонова “Котлован”) (по повісті А. Платонова ќкотлован›). Життя А. Платонова довелася на першу половину нашого сторіччя самий складний час в історії країни. Визнаючи життя вищою цінністю, Платонов не вважав, однак, усяке життя гідної людини. Письменник прагнув осягти сенс життя, призначення людини. У праці нескінченному, виснажливому проходить життя героїв його добутків. Але всяки чи праця в благо? ЧиГуманні […]...
- Феномен Андрія Платоновича Платонова Феномен Андрія Платоновича Платонова приковує до себе увага сучасної критики, що намагається його розгадати зі змінним успіхом. Творчість письменника із працею піддається тлумаченню, даючи привід прямо протилежним інтерпретаціям, завжди залишаючи можливість нового підходу до нього. Очевидно, у прозі Платонова закладений потужний філософський потенціал, що розкриває той або інший зміст у міру його актуалізації в кожну […]...
- Особливості народного характеру в прозі А. П. Платонова. Сила жіночого характеру в оповіданні А. П. Платонова “Піщана вчителька” 1. Творчість Платонова. 2. Особливості народного характеру. 3. Сила жіночого характеру в оповіданні “Піщана вчителька”. Творчість Платонова є одним із самих значних явищ у літературі XX століття Перший етап творчості пов’язана із пролеткультом. Основною темою творчості Платонова була ідея перебудови за допомогою техніки. Велике значення мають публікації про народно-господарські проблеми, посуха, перемоги армії, релігія, багато […]...
- Пророцтво Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20- 30-е роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбила події цього часу, ставиться його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її в грудні 1929 року, у самий пік “великого перелому”, або, […]...
- Біографія Платонова Антона Платоновича Народився 1 вересня у Воронежу в сім’ї слюсаря залізничних майстерень Климентова. Пізніше перемінив прізвище Климентов на прізвище Платонов. Учився в церковно-парафіяльній школі, у міському училищі. Уже в 15 років почав працювати, щоб підтримати сім’ю. Працював на паровозоремонтному заводі. Учився в залізничному політехнікумі Революція міняє все життя Платонова. Він співробітничає в редакціях різних газет і журналів […]...
- Особливості народного характеру в повісті Платонова “Котлован” А. П. Платонов в одному зі своїх самих значних добутків – повести “Котлован” – відбив усе противоречия сучасної йому епохи “будівництва світлего майбутнього”, глянувши на цю епоху очами простого народу. Всі герої повести – прості люди, представники повітової Росії, здибленої революційними перідрягами. Вони – люди маленькі, “недорікуваті й непотужні”, важко думаючі й важко мовці Незвичайний, […]...
- Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони свято вірили в те, що […]...
- Роздум по повісті Платонова “Котлован” У повісті О. П. Платонова “Котлован” піднімається одна з найважливіших проблем російської літератури XX століття – проблема прилучення людини до нового життя. Герой Платонова Вощев попадає в бригаду, що повинна вирити котлован. Читач довідається, що раніше Вощев працював на заводі, але був звільнений звідти за те, що задумався над “планом загального життя”. Таким чином, на […]...
- Шалені романтики А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, А. П. Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, у зорю прогресу, що займається на обрії історії людства. Письменник-реаліст А. П. Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, […]...
- Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого […]...
- Сокровенный человек писателя Андрея Платонова Платоновский мир – мир тружеников, мастеров, изобретателей. Ремесло рабочего человека, желающего докопаться до сути любой вещи, до “сердца” любого устройства, окружено у Платонова редким уважением. Только у платоновского героя простой взгляд на паровоз вызывает растроганную радость, как в “детстве при первом чтении стихов Пушкина” (рассказ “В прекрасном и яростном мире”). У каждого героя, которого любит […]...
- Тема твору: Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого […]...
- Антивоєнний пафос у добутках М. Ремарка И е. Хемингуэя Перша світова Війна стала першою глобальною трагедією XX сторіччя, вона забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів зробила інвалідами. Її трагедія ще й у тім, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули моральні наслідки війни. У Творчості е. М. Ремарка, е. Хемингуэя ми знайомимося з героями, які на війні фізично не постраждали, […]...
- Мої роздуми над прозою А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника […]...
- Пафос поеми в добутках “Мцири” і “Утікач” Особливість характеру Мцири – органічна сполука в ньому строгої цілеспрямованості, могутньої сили, твердої волі з винятковою м’якістю, задушевністю, ліризмом, що так яскраво виступають у його відношенні до природи, у його думах про рідну сторону. Глибока людяність у романтично-ідеальному змісті цього поняття – основа багатобічного характеру Мцири. Пафос поеми – у твердженні активного, діяльного відношення до […]...
- “Маленька” людина в повісті “Шинель” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 7. ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ “Маленька” людина в повісті “Шинель” “Маленька людина” в літературі – визначення доволі різних героїв, яких об’єднує те, що вони займають найнижчі місця у соціальній ієрархії, і ця обставина визначає їхню психологію та громадську поведінку (приниженість, поєднана з відчуттям несправедливості, ураженої гордості). Тому маленька людина […]...
- Творчий і життєвий шлях Платонова Андрія Платоновича А. П. Климентов (псевдонім – Андрій Платонов) народився 20 серпня (1 вересня) 1899 р. у Ямській слободі під Воронежем. З 1906 по 1914 р. майбутній письменник учився в церковнопарафіяльній і міській школах. Дитинство було безрадісним. Закінчивши 4 класи міської школи, в 13 років він пішов “у люди”. Піклуючись про хліб насущному, перемінив безліч професій: працював […]...
- Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського […]...
- Мої міркування над прозою А. П. Платонова Доля добутків А. П. Платонова дивна: згодом їхня актуальність не зменшується, а зростає. Всі чутніше стає його тривога про людське щастя “настільки потрібному, настільки достовірному, як неминучість…” Все необачно й не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника як би злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва розмова письменника із […]...
- Людина на війні (По добутках В. В. Бикова “Обеліск”, “Сотників”, “Дожити до світанку”) 1. Новий напрямок у літературі – лейтенантська проза. 2. Биків – письменник-фронтовик. 3. Людина на війні в “Дожити до світанку”. 4. Людина на війні в “Обеліску”. 5. Людина на війні в “Сотникове”. 6. Готовність людей гинути за Батьківщину. Про Велику Вітчизняну війну написана величезна кількість книг, досліджень і монографій Серйозні вчені-історики неодноразово намагалися оцінити й […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі […]...
- Велич простих сердець у прозі А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Велич простих сердець у прозі А. П. Платонова Усе можливо – і вдасться усе, Але головне – сіяти душі в людях. А. Платонов До середини 30-х років, переосмисливши свій досвід публіцистики, досягнення романтика і сатирика, А. Платонов наново відкрив для себе Пушкіна. Великому поету присвячена стаття “Пушкін […]...
- Людина й суспільство в добутках А. И. Куприна (“Гранатовий браслет”, “Олеся”, “Гамбринус”) У літературі взагалі, а в росіянці літературі особливо, проблема взаимоотношения людини з навколишнім його миром займає істотне місце. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство – про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбийлисій у багатьох стійких формулюваннях, наприклад у відомій фразі “середовище заїла”. Помітно загострився інтерес до цієї теми наприкінці XIX […]...
- Переказ змісту повісті Платонова “Юшка” Давно, в старовинне час, Жив на одній вулиці старий на вигляд людина. Він працював у кузні при великій московської дорозі підручним помічником у головного коваля: носив у кузню воду, пісок і вугілля, роздував горно, тримав гаряче залізо на ковадлі і робив всяку іншу роботу. Звали його Юхимом, але всі люди називали Юшкой. Був він малий […]...
- Характери героїв оповідання А. П. Платонова “Юшка” Особливістю оповідання А. П. Платонова “Юшка” можна назвати приголомшливу вірогідність описаної обстановки. У нас, читачів, немає приводу сумніватися в правдивості історії. Усе – і характери героїв, і сама ситуація – здаються цілком правдоподібними й дуже пізнаваними. Про характер людей, імена яких не називаються за рідкісним винятком, можна сказати дуже й дуже багато чого, незважаючи на […]...
- Людина і навколишній світ у добутках І. О. Буніна У лісі, у горах, джерело, живе і дзвінке, Над джерелом стародавній голубець З лубочною почорнівшою іконкою, А в джерелі березовий корець. Я не люблю, о Русь, твоєї несміливої, Тисячолітньої рабської вбогості, Але цей хрест, але цей ковшик білий… Смиренні, рідні риси! І. О. Бунін І. О. Бунін з незвичайною майстерністю описує у своїх добутках повний […]...
- Проблематика повести Платонова “Котлован” Андрій Платонов став відомий широкому колу читачів тільки останнім часом, хоча самий активний період його творчості довівся на двадцяті роки нашого століття. Платонов, як і безліч інших письменників, що протиставили свою точку зору офіційної позиції радянського уряду, довго був заборонений. Серед самих значних його робіт можна виділити роман “Чевенгур”, повести “Взапас” і “Усомнившийся Макар”. Я […]...
- Людина перед особою історії в добутках А. С. Пушкіна 1. Співвідношення історичної вірогідності й психологічної переконливості. 2. Історична драма “Борис Годунов. 3. Роман “Капітанська дочка”. Оратор римський говорив Серед бур цивільних і тривоги: “Я пізно встав – і на дорозі Застигнуть уночі Рима був!” Так!., але, прощаючись із римською славою, З Капітолійської висоти У всім величье бачив ти Захід зірки її кривавий!.. Ф. И. […]...
- Усвідомлення необхідності жалю й поваги до людини в оповіданні А. П. Платонова “Юшка” Оповідання А. П. Платонова “Юшка” необхідно читати кілька разів, щоб краще зрозуміти щирий зміст добутку. На перший погляд тут мова йде про людину, про яке можна сказати, що він “не від миру цього”. Дійсно, Юшка не схожа на всіх навколишнім. Його разюча несхожість на інші не має пояснення. Юшка таким, мабуть, народився Він немов з […]...
- Жанр міфу в російській літературі (на прикладі повести А. Платонова “Котлован”) Будинок – споконвічна, архітипова константа людського буття. Щоб Будинок був міцним, під нього необхідно викопати котлован. Про цьому філософська повість А. П. Платонова, що використовує як тип художнього мифологиз-ма притчеобразность. Повість, у якій трансцендентною силою, що панує над людиною, виступає створена їм самим цивілізація. “Котлован” розповідає про людей, що намагаються побудувати Будинок для світлих і […]...
- Письменник Андрій Платонов і його герой АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Письменник Андрій Платонов і його герой … У майбутній людині елемент Свободи здійсниться як вища і Найбезсумнівніша реальність… А. Платонов Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він належить до письменників із славою, що розгоряється чим далі, тим більше. За життя його видавали дуже мало. Платонов писав у […]...
- Земля й людина в добутках М. А. Шолохова Перу Михайла Олександровича Шолохова належить велика кількість добутків, у яких описані життя й побут простого народу, його лиха й страждання, невеликі радості й любов. М. А. Шолохов, маючи середнє утворення, ніколи не зловживав ніякими філософськими теоріями. Для нього ніколи не існувало питання про те, є чи Бог ні. По своїх поглядах на дійсність він є […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема […]...