Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК)
ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК)
ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами так, що господареві “не було потреби до них заглядати”.
Існувало повір’я, що П. можна було набути самому в такий спосіб: господар брав галузку, на яку сідав перший рій, варив її і виносив відвар до схід сонця на пасіку, там скидав одяг і мився від ніг до голови – в тій хвилі народжувався добрий дух П. (За В. Гнатюком).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Леонід Глібов – Ведмідь-пасічник ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником […]...
- АНАТОЛІЙ БОРТНЯК Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. Дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району. Картини, які він бачив хлоп’ям, надовго закарбувалися в пам’яті, а з часом були відтворені в поезіях. Животіння в окупованому селі, приниження, бомбардування, спалення сусіднього партизанського села Павлівки… Пам’ятає Анатолій, як […]...
- Бортняк Анатолій – Біографія Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району. Картини, які він бачив хлоп’ям, надовго закарбувалися в пам’яті, а з часом були відтворені в поезіях. Животіння в окупованому селі, приниження, бомбардування, спалення сусіднього партизанського села Павлівки… Пам’ятає Анатолій, як […]...
- Твір на тему: До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з […]...
- До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у […]...
- ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН “ПРИНЦЕСА НА ГОРОШИНІ” II семестр ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ СКРИНЬКА КАЗОК ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ Урок 118. ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН “ПРИНЦЕСА НА ГОРОШИНІ” I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Король орел, орел король, У Кіндрата куртка короткувата. 2. Слухай, доповнюй! ДІДІВ ОБІД Казку хочете смішну? Зараз я її почну: Жив на світі сивий дід, На плиті варив обід, […]...
- Диво-терем для бджіл (твір-опис процесів праці з власного досвіду) -Бачив, Сашко, диво-тереми, в яких мешкають бджоли? – запитав мене якось мій дядько Василь. Він приїхав погостювати до нас з Писарівки, що знаходиться у Харківській області. З його розповідей я дізнався, що Село це з трьох боків оточують невеликі ставки, а з четвертого до нього впритул підступає старий хвойний ліс. Улітку золото пшеничних полів немов […]...
- Чудо-Терем для бджіл ( твір-опис процесів роботи із власного досвіду) – бачив, Сашко, чудо – терема, у яких живуть бджоли? – запитав мене якось мій дядько Василь. Він приїхав погостювати до нас із Писаревки, що перебуває в Харківській області. З його оповідань я довідався, що сіло це із трьох сторін оточують невеликі озера, а із четвертої до нього впритул підступає старий хвойний ліс. Улітку золото […]...
- МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг cі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- Про вітер – українська міфологія Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг сі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- Барвінок 6 клас Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м’яким та […]...
- Про вітер Скорочено Один господар змолотив зерно й почав його віяти. А вітер усе йому заважав. От чоловік і кинув спересердя у нього ніж. Вітер щез, але чоловікові перестало таланити: за що не візьметься – погано скінчить. Пішов чоловік у світ, покинувши господарство. Приходить до одного села, проситься до якоїсь хати переночувати, а господар каже, що не може […]...
- Про вітер скорочено – Міфи та легенди українців Один господар змолотив зерно й почав його віяти. А вітер усе йому заважав. От чоловік і кинув спересердя у нього ніж. Вітер щез, але чоловікові перестало таланити: за що не візьметься – погано скінчить. Пішов чоловік у світ, покинувши господарство. Приходить до одного села, проситься до якоїсь хати переночувати, а господар каже, що не може […]...
- Твір на тему: Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
- НЕ СІКИ НА ГОЛОВОСІКИ! (харчові звичаї та заборони) Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов’язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо. Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов’язаних із їжею, дотримувалися строго. Так, непорушними були застільні етикетні норми: першим сідав за стіл господар – годувальник родини, за ним господиня, потім старі […]...
- Щоб велося од хліба до хліба Щоб велося од хліба до хліба. Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили […]...
- МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо […]...
- Скорочено – ПРО ВІТЕР Молотив один господар зерно. А як змолотив, розпочав віяти його. Але вітер постійно йому заважав: стане чоловік на тому боці, і вітер також по тому боці дме; стане на іншому – і вітер вже там. Розсердився господар, схопив ніж і кинув його у бік вітру. Той одразу щез. І вже, здавалося б, нічого не перешкоджало […]...
- Скорочено – ПРО ВОГОНЬ Жили собі два господарі. І ось вогонь одного зустрівся з вогнем другого, і почали вони між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною…”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, […]...
- Твір “Казка”, твір про казку Українська народна казка – це скарбниця мудрості, яку люди набували віками. В них у казковій формі розказані закони життя. А ще народні казки мають цікаві сюжети та містять в собі неперевершений народний гумор! Наприклад, казка “Ведмідь у наймах”, попереджає: пильнуй, з ким маєш справу. Господар, який найняв ведмідя на пасіку, не отримав зиску, бо така […]...
- ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА 30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби […]...
- Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як леви” (І. драч). Особливо захоплюються П. авангардисти, вважаючи, що в такий спосіб вони наближують поезію до життя: Сіпаючи дзвоника – Він спостерігав, як на небі зорі щуляться, [ хотілось гавкнути […]...
- ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) – один з найстародавніших персонажів української міфології. За поетичною уявою давніх українців, походить від жінки, що вбила свого чоловіка (в легенді відбилась конфліктність переходу від матріархату до патріархату), за що й була заклята Родом чи Перуном – ніколи не мати подружньої пари й вічно жити одиначкою. (За М. Кожухар-Плачиндою). Міф про 3. […]...
- Реалізм байок Леоніда Глібова Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XIX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя […]...
- Сучасна українська драматургія Чи існує новітня українська драматургія? Сучасна українська драматургія, за визначенням критиків, перебуває в стані пошуку нових тем. Сучасні українські драматурги звертаються до історичного минулого (В. Шевчук, О. Пасічник, М. Негода). Людину й світ досліджують у своїх драматичних творах Ярослав Стельмах, Олександр Ірванець. Основним художнім засобом стає для О. Ірванця внутрішній монолог героїв або словесні баталії […]...
- Про вогонь – українська міфологія Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо […]...
- Двоголосе слово (двоголосся) Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Епаналепсис Епаналепсис (грецьк. epanalepsis – повторення) – інтонаційно-звукова та лексико-композиційна фігура поетичної мови, що утворюється повторенням у наступному віршовому рядку, переважно на його початку, слів, фраз або їх частин, якими закінчувався попередній рядок. Різновид градації. У такий спосіб наступний рядок вірша ніби підхоплює зміст і звучання попереднього, інтонаційно стикується з ним, що й формує відповідно ритмо-мелодійну […]...
- ПОШАНУЙ ТВАРИНУ РАЗ, А ВОНА ТЕБЕ – ДЕСЯТЬ РАЗ (тварини, птахи, комахи) Якби чортів вовки не виїдали, то їх би такого розводилося, що й світу не було б видно. Тварини, птахи, земноводні, комахи та ін. присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо. Вони сприймаються або як безкорисливі помічники, або як злі вороги людини. Вірять, наприклад, вночі сова показує чорту гнізда інших птахів, […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Сонце як основа життя прадавніх українців До Сонця завжди була прикута увага наших пращурів. Без сонця погано, сумно, прохолодно. Сходу сонця чекали, раділи його появі на небі. Образ Сонця наділяли людськими рисами і людськими звичками. У деяких легендах Сонце, Місяць і зірки були однією великою родиною. Ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – дружина його, дрібні зірки – діточки. Про […]...
- ГОЛОДНА КУТЯ (другий Свят-вечір) 18 січня всі віруючі люди дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Аж коли зійде вечірня зоря, тоді можна сідати вечеряти, але й тоді на стіл подаються тільки пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар і кутя. Після святкової вечері повинні “прогнати” кутю – на вулиці б’ючи палицею в причільний кут, примовляють […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...
- Твір на тему: Веселка на столі (опис предмета) Вазу купили ранньою весною, коли тільки-но розтанув сніг, коли день був похмурим і незатишним. Принесли додому, вийняли з коробки і поставили на стіл. Вона була такою красивою, що мій погляд не втомлювався мандрувати по її поверхні. Світло від вікна відбивалося в її гранях, і навіть у похмуру погоду на білому аркуші паперу, який лежав поруч […]...
- Панас Мирний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Панас Мирний Справжнє прізвище – Рудченко (1849-1920) Народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Візуальна (зорова) поезія ПЕРШИЙ СНІГ Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І […]...
- Хороший пан Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом. – Я їм,- каже,- те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою. Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу […]...
- Твір на тему: Ліс (Твір-опис природи) Улітку я завітав до дідуся, який живе в селі на Київщині. Дідова хата розташована на кінці села, біля самого лісу. Навіть на городі росте декілька невеличких смерек. Дід заборонив мені ходити в ліс без дорослих, але якась невідома сила тягнула мене туди. Мені дуже подобалась невеличка галявина, де росли берези та вільхи. Сідав під високим […]...
- ДІД І ОНУК – Грімм Якоб і Вільгельм ДІД І ОНУК Німецька народна казка Був собі дід, такий старий, що вже й недобачав, і недочував, і ледь на ногах стояв. А руки в нього так трусилися, що він насилу тримав ложку, як сідав до столу їсти. Бувало, що й на стіл трохи юшки розхлюпає, і по бороді потече. Дуже це муляло очі синові […]...
- Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч […]...