Подовження приголосних
1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини), що закінчуються на – я, наприклад: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя, сторіччя, піддашшя, а також у похідних від них (але: волосяний, колоситися). Якщо в Р. відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на – ів, подовження зберігається, наприклад: відкриттів, почуттів, здобуттів, життів; Б) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках деяких
Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап ‘ястя, подільський від Поділля, трипільський від Трипілля, поліський від Полісся (але: боннський від Бонн, прусський від Пруссія, філіппінський від Філіппіни, даккський від Дакка).
Related posts:
- Подвоєння та подовження приголосних в українській мові Подвоєння приголосних 1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат. 2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які наголошені, та в похідних від них іменниках та прийменниках: старанний – старанність – старанно; незрівнянний – незрівнянність – незрівнянно. Увага! […]...
- Чергування приголосних в іменниках та прикметниках 1. В іменниках І відміни у Д. в. та М. в. та ІІ відміни у М. в. при словозміні та словотворенні відбувається чергування: Г – ж – з’ нога – нозі – ніжка К – ч – ц’ рука – рука – ручка – руці Х – ш – с’ вухо – вушко – вусі […]...
- Подвоєння приголосних Подвоєння відбувається у таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: А) на межі двох префіксів, наприклад: воЗз’єднання, воЗз’єднаний, воЗз’єднати, воЗз’єднано, ВвІгнутий, ВвІгнути, ВвІгнуто; Б) на межі префікса й кореня, наприклад: віДдАль, віДдЗеркалення, піДдАшшя, беЗзБитковий, беЗзАконний, роЗзБроїти, оБбІгати, ВвІч, ВвАжати, ВвІчливий, ВвОдити, переДдЕнь; В) на межі кореня та суфікса, наприклад: коріНнИй, закоНнИй, годиНнИк, тумаНнИй, деНнИй; […]...
- Вживання о та е після шиплячих та й 1) о вживається після ж, ч, ш, щ та й, якщо наступний приголосний твердий і перед складом з голосним а, о, у та и, що походить з давнього ы: жона, чотири, шостий, чоботи, знайомий 2) е вживається перед м’яким приголосним та перед наступним складом з е, и, що розвинулися з давнього і: честь, пшениця, щеміти, […]...
- Чергування приголосних звуків у дієсловах 1) У дієсловах ІІ дієвідміни у формах І особи однини та ІІІ особи множини губний звук чергується з губний+л: Любити – люблю – люблять Димити – димлю – димлять Спати – сплю – сплять Ловити – ловлю – ловлять 2) У дієсловах І дієвідміни у всіх формах, а ІІ дієвідміни – тільки І особи відбуваються […]...
- Спрощення приголосних Спрощення відбувається: А) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук Жд, зд, ст, рд додається звук – н-, – л-, – ц – (тоді середні проривні Д, т випадають) Ж(д)н – тиждень – тижневий, тижні, тижнів, тижнями З(д)н – проїзд – виїзний, об’їзний, проїзний, під’їзний С{т)н – якість – якісно, якісний; честь – […]...
- Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф! 2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, […]...
- Подвоєння приголосних. Однорідні члени речення Урок життя Григорія Сковороди. 1787 року, подорожуючи по Україні, російська імператриця Катерина ІІ зачула про видатного сучасного філософа Григорія Сковороду і здивувалася: чому не знала про нього раніше, чому він не охоплений її увагою і милістю? Негайно звеліла своєму фаворитові Потьомкіну розшукати Сковороду і переказати йому милостиве повеління, аби переселився до столиці Росії. Знаменитого філософа […]...
- Зміна Е на О після шиплячих та Й, історичний коментар до цього явища У СУМ після шиплячих ж, ч, ш, дж та й можуть чергуватися е з о у різних формах слова чи похідних словах: четвертий//чотири; женити//жонатий, жолудь (желудь), вечором (вечеръмь), його; Зсув артикуляційної бази з переднього ряду до заднього, якщо далі іде історично твердий приголосний. Основним в парі виступає е (укр. чотири, давньор. чєтырє). В давньоруській мові […]...
- РОД Прабог, творець Всесвіту й людського роду. Род згадується у Велесовій Книзі: “І тут у Сварги перші Пращури молили: в Роду і Рожаниць – джерело (криницю) випросили, а у Дуба – частку хліба нашого”. Род – духовна енергія пращурів, що перебуває в Сварзі, дарує життя людям, звірам, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині […]...
- СИНЕКДОХА Синекдохою (грец. &;#963;&;#965;&;#957;ε&;#954;&;#948;&;#959;&;#967;&;#942;, від &;#963;&;#973;&;#957; – разом і ε&;#954;&;#948;&;#959;&;#967;&;#942; – переймання) називається різновид метонімії, в якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку. Наприклад: “З баталії в ліс не ховався. // В татарина коней в полях віднімав” (Л. Боровиковський), де слово “татарин” вжито в значенні “татари”. Синекдоху відносять до різновиду кількісної метонімії. Якщо […]...
- Значення й граматичні ознаки імені прикметника Ім’я прикметник – частина мови, що позначає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?: Дзвіночки мої, квіточки степові! Що дивитеся на мене, темно-блакитні? І про що дзенькаєте ви в день веселий травня, серед некошеної трави головою качаючи? (А. К. Толстой.) З якої сторони ми підійшли, де саме мисливська хатинка (М. Пришвін.) Під ознакою в […]...
- Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) Усім привіт! Дозвольте представитися – мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я – цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Позначаю й ознаку […]...
- Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання Дієслова в теперішньому й майбутньому часах дійсного способу та в наказовому способі змінюються за особами. Дієслово в першій особі називає дію тієї особи чи осіб, хто говорить: (я) вважаю, (ми) подумаємо, (ми) скажімо. Дієслово в другій особі називає дію тієї особи чи осіб, до кого звертаються: (ти) допоможеш, (ти) розкажи, (ви) керуєте, (ви) поясніть. Дієслово […]...
- Мати – берегиня роду Уявімо собі часи, коли ще не існувало міст, країн, а людство було лише жменькою племен, розкиданих по безкраїх просторах землі. Це було за дохристиянських часів, коли наші пращури були язичниками. Тоді одним з найголовніших божеств уважалася жінка-мати – берегиня роду. Згодом на простори України прийшло християнство, але про берегиню роду не забули. У сучасній Україні […]...
- Чим зумовлене перейменування в художньому творі? Перейменування (гр. metonimia – метонімія)- троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв’язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці. Гомоніла Україна, Довго гомоніла. Довго, довго кров степами Текла – червоніла. У цих відомих рядках з поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Україна […]...
- Чому важливо займатися спортом Спорт як вид людської діяльності з’явився не одне тисячоліття тому. Навіть на малюнках у давніх печерах можна помітити, що кидання списа під час полювання чи рибальства мало відбуватися певним чином, а отже, за правилами. Саме життя вимагало від давньої людини руху, гарної фізичної підготовки, а це саме те, що дає нам насамперед спорт. Найдавніші цивілізації, […]...
- Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці (за поезією “Красо України, Подолля!”) ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поезією “Красо України, Подолля!”) Леся Українка глибоко і щиро любила рідний край. Природа України викликає. щире захоплення поетеси, сповнює серце радістю і натхненням. Красу рідного Подолля оспівує вона в поезії “Красо України, Подолля!”. Усе миле серцю письменниці на Батьківщині: Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садами […]...
- ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ 1. L у словах іншомовного походження передається твердим або м’яким Л – залежно від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові: а) Л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсенАЛ, бал, вулкАН, інтегрАЛ, інтернаціонАЛ, капітАЛ, футбОЛ, халвА; аероплАН, балАНс, галантерЕЯ, глазУР, клас, молЕКула, новЕЛа, план, прИМула, фОРмула; блок, велосипЕД, колОНія, сОЛо, […]...
- Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників Займенник – частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх. Відмінювання займенників Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній – як прикметники м’якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим, нашими; їхній, їхнього, їхньому і […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Ножичку, ножичку, Виріж нам ложечку, Ріж, ріж, але хутчіш, Бо збіжить наш […]...
- Правопис прислівників 1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки. 3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними […]...
- Фразеологізми як один із художніх засобів створення експресивно-емоційного фону новел Василя Стефаника Фразеологізми у новелах В. Стефаника займають значне місце. Загалом, можемо сказати, що новели характеризуються із боку поетичного мислення глибиною і широтою думки. Мова творів В. Стефаника проста. Він уникає надто складних синтаксичних конструкцій. У новелах переважають короткі речення серед яких чимало окличних. Фразеологізми належать до характерних художньозображувальних особливостей новел Василя Стефаника. Особливість мови В. Стефаника […]...
- Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу. Цей твір є своєрідною енциклопедією народного побуту XVIII століття. Описи […]...
- Псевдонім Псевдонім (грецьк. pseudonymos, від pseudos – вигадка та опута – ім’я) – вигадане ім’я та прізвище митця; інші різновиди – астронім, геонім, криптонім тощо. Майже всі вони зібрані у “Словнику псевдонімів” (К., 1969) О. Дея. Поява П. зумовлена різними причинами. Так, П. Рудченко підписувався П. “Панас Мирний”, оскільки в царській Росії з її антиукраїнською політикою […]...
- Внутрішня форма слова Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова […]...
- Лінгвістичні парадокси Мова дана людині від народження. Він переходить від покоління до покоління, від батьків до дітей, і людям завжди здається, що вони досить добре знають свою рідну мову. З роками вони краще починають розуміти й пізнавати логікові мови, закони його побудови, як говорять лінгвісти, його системність. Але зовсім не рідко не тільки фахівці-мовознавці, але й не […]...
- Твір-роздум “Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими?” Варіант 1 І. Нечуй-Левицький у багатьох своїх творах змальовував життя та побут селянських родин, акцентуючи увагу на духовних цінностях, які складалися в українських сім’ях протягом століть, та на формуванні особистості. У повісті “Кайдашева сім’я” автор показав, що існують обставини, за яких людина не дотримується тих моральних устоїв та кардинально зманює характер. Прикладом таких осіб є одні з […]...
- Риторичне звертання Риторичне звертання, Риторичне звернення – риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення адресується до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність. Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити […]...
- Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
- Твір з української літератури – Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Відомий український письменник Юрій Яновський увійшов у літературу як натхненний романтик революції. В його романі “Вершники” розповідається про братовбивчу війну на Україні в 1919 році, яка стала першою віхою в переліку трагедій, що випали на долю українського народу після революції 1917 року. Роман складається з восьми новел. Новелою “Подвійне коло” письменник відразу вводить нас у […]...
- Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – […]...
- МЕТЕЛИЦЯ ЧИ ДІВЧИНА – Олександр Олесь (1878-1944) Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Олександр Олесь (1878-1944) МЕТЕЛИЦЯ ЧИ ДІВЧИНА Метелиця чи дівчина З сусіднього села Навколо подивилася І хустоньку взяла. З кишені білу хустоньку Мережану1 взяла І в танці закрутилася Красуня із села. Мороз, дідок рожевенький, Мов яблучко в саду, Всміхається, закоханий В красуню молоду. Та що він їй, старесенький, Їй легіні2 […]...
- Опис домашнього шліфа гіперстін-кордиеритового гнейсу Зміст. 1. Короткий опис 2. Кордиерит 3. Гіперстін 4. Біотит 5. Калієвий польовий шпат 6. Кварц 7. Циркон 8. Cфен 9. Ськлад і умови формування породи 1. Короткий опис Шліф представлений метаморфічною породою гранулитовой фації. На це вказує наявність у досліджуваній гірській породі різновиду ромбічного піроксену – гіперстіна. У шліфі присутні мінерали стійкі в умовах […]...
- Рідний дім – ІІІ варіант 6 клас III Варіант В ці слова кожна людина вкладає свій смисл. Хтось уявляє собі сільську хату в степу, або горах, хтось – дім у місті. Але для всіх нас слова “рідний дім” пов’язані з теплом матусиних рук, світлом її ласкавих очей, з суворим, але справедливим батьком. Із запахами, які притаманні тільки рідній оселі, де […]...
- МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) – давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п’ятниця в давніх українців була днем М. Ім’я М. академік Б. Рибаков трактує як словосполучення. МАТИ ВРОЖАЮ (МО – мати, КОШ – кошівниця для зерна). Популярність М. серед українського жіноцтва була такою великою, що […]...
- Мертві душі характеристика образу Коробочка Настасья Петрівна Коробочка Настасья Петрівна – вдова-поміщик, колезька секретарка; друга(після Манілова і перед Ніздряним) “продавщиця” мертвих душ. До неї(гл. 3) Чичиков потрапляє випадково: п’яний кучер Селіфан пропускає безліч поворотів на поворотному шляху від Манілова. Нічна “потьма”, грозова атмосфера, супроводжуючі приїзд до Настасье Петрівні, лякає-зміїне шипіння настінного годинника, постійні спогади К. Про покійника-чоловіка, визнання Чичикову(вже на ранок), що […]...
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Сів Сень на пень. Просидів цілий день. 2) Звукова зарядка. […]...
- Твір-розповідь про герб 4 клас 1 варіант Кожній країні притаманна своя символіка. Вона не тільки відрізняє її поміж інших держав, вона також відображує історію країни. Герб моєї країни – жовтий тризуб. Він символізує владу, адже за далеких часів був символом князів та їхнього роду. Наприклад, київський князь Володимир Святославович чеканив монети, з одного боку яких було його зображення, а з […]...