Правопис апострофа
Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим.
Апостроф пишеться:
1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф!
2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, крім р: здоров’я, пов’язати, торф’яний, м’ясо, п’єса, в’ється, п’ять, верф’ю; черв’як, арф’яр, верб’я.
3) після р в кінці складу, якщо чується звук [й]: бур’ян, пір’я,
4) після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]: комп’ютер, прем’єра, миш’як, Х’юстон, Рейк’явік;
5) після префіксів власне українських та іншомовних слів та першої частини складних слів, основа яких закінчується на приголосний: без’язикий, пів’яблука, возз’єднання, роз’ятрити, під’їхати, об’єкт, ін’єкція;
6) у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янівка.
Апостроф не пишеться:
1) після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть інший приголосний. Який належить до кореня, крім р: свято,
2) після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного: буряк, борються, рясно, зоря, рюмсати, крюк;
3) після приголосних в іншомовних словах, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Related posts:
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Сів Сень на пень. Просидів цілий день. 2) Звукова зарядка. […]...
- ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ 1. L у словах іншомовного походження передається твердим або м’яким Л – залежно від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові: а) Л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсенАЛ, бал, вулкАН, інтегрАЛ, інтернаціонАЛ, капітАЛ, футбОЛ, халвА; аероплАН, балАНс, галантерЕЯ, глазУР, клас, молЕКула, новЕЛа, план, прИМула, фОРмула; блок, велосипЕД, колОНія, сОЛо, […]...
- Правопис часток НЕ і НІ 1. Частка “не” пишеться з різними частинами мови разом у таких випадках: А) з усіма словами, які без частки “не” не вживаються (вона виступає префіксом): ненависть, негода, неук (іменники); негайний, нещасний, непорушний (прикметники); неволити, незчутися, нехтувати (дієслова); ненавидячи, нехтуючи (дієприслівники); невпинно, незабаром, непорушно, несказанно (прислівники). 2. У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або […]...
- Правопис прислівників 1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки. 3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
- Правопис великої літери З великої літери пишуться всі слова: 1. Усі слова в прізвищах, іменах та по-батькові та прізвиська людей, назвах міфологічних істот, казкових персонажів, кличках тварин: Іваненко Сергій Степанович, Людвіг Ван Бетховен, Ярослав Мудрий, Перун, Зевс, Червона Шапочка, Білий Бім Чорне Вухо. 2. Назви найвищих державних установ та міжнародних організацій: Верховна Рада України, ООН, Неофіційні назви закордонних […]...
- Правопис власних назв І. Власні імена З великої літери пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка. 2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, якщо вони не перетворилися в […]...
- Зміна Е на О після шиплячих та Й, історичний коментар до цього явища У СУМ після шиплячих ж, ч, ш, дж та й можуть чергуватися е з о у різних формах слова чи похідних словах: четвертий//чотири; женити//жонатий, жолудь (желудь), вечором (вечеръмь), його; Зсув артикуляційної бази з переднього ряду до заднього, якщо далі іде історично твердий приголосний. Основним в парі виступає е (укр. чотири, давньор. чєтырє). В давньоруській мові […]...
- Правопис часток Частки з різними частинами мови пишуться окремо, разом і через дефіс. 1. Окремо від інших слів пишуться частки, що надають цілим реченням якихось смислових чи емоційних відтінків (ось, це, саме, от, лиш, хоч, навіть, тільки, невже, ще, аж, ж, же, ну, вже, якраз, майже, хай, б(би), ніби, мов тощо): От ждуть вони, стоять (Гл.); – […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Ножичку, ножичку, Виріж нам ложечку, Ріж, ріж, але хутчіш, Бо збіжить наш […]...
- БУКВА Юю, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Юю ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ПІСЕНЬКА ВЕСНЯНОЇ ВОДИ”, О. ПАРХОМЕНКА “Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ” Мета: ознайомити учнів з буквою Юю та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати навички злитого читання; виховувати інтерес до слів та їх значень. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Аха-аха-аха – а де ж наша черепаха? […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають Основні правила транскрипції 1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жиет’:а духовного основа]. 2. Усі слова пишуться окремо й обов’язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади. 3. Не вживаються великі літери […]...
- БУКВА Яя. ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Яя ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ХТО КОГО ЗЛЯКАВСЯ?” Мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Якось Яків сіяв мак Так-сяк, абияк. Виріс […]...
- СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ Склад – це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов’язково має бути голосний, який називають складотворним. Саме голосний звук в українській мові є центром (вершиною) складу, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних. Словесні формули наводяться за виданням: Ющук П. Практикум з […]...
- Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – […]...
- БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ “БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків, визначати їх місце в слові – на початку слова, складу, після голосного – та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед та відповідно позначати на письмі м’якість приголосного буквою Єє; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ […]...
- Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників Займенник – частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх. Відмінювання займенників Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній – як прикметники м’якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим, нашими; їхній, їхнього, їхньому і […]...
- Подвоєння та подовження приголосних в українській мові Подвоєння приголосних 1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат. 2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які наголошені, та в похідних від них іменниках та прийменниках: старанний – старанність – старанно; незрівнянний – незрівнянність – незрівнянно. Увага! […]...
- ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дз. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. ЗАРУДНОГО “ДЗВІНОЧКИ” ТА ОПОВІДАННЯ ЗА Ю. СТАРОСТЕНКОМ “ЛІСОВИЙ МАЙСТЕР”. ПРИКАЗКА Мета: навчити учнів правильно, злито вимовляти нові звуки, та позначати їх двома буквами: “де”, “зе”; продовжити роботу над розвитком уміння співвідносити звуко-буквені структури слова; виховувати любов до природи, спостережливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Чи то лис, чи то ліс, Чи то кинь, […]...
- Вживання о та е після шиплячих та й 1) о вживається після ж, ч, ш, щ та й, якщо наступний приголосний твердий і перед складом з голосним а, о, у та и, що походить з давнього ы: жона, чотири, шостий, чоботи, знайомий 2) е вживається перед м’яким приголосним та перед наступним складом з е, и, що розвинулися з давнього і: честь, пшениця, щеміти, […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Йй (“йот”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ФОНЕТИЧНОГО СЛУХУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КАЗКОВИЙ СВІТ”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ. Р. ПЕТРОВА “ВІД ЗИМИ ДО ЗИМИ” Мета: ознайомити учнів із буквою Йй, її назвою та звуковим значенням; закріплювати у дітей розуміння звуко-буквених співвідношень в українській мові; розвивати артикуляційно-слухові відчуття, вміння розрізняти тверді і м’які приголосні звуки; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ БУКВОЮ Робота над загадками – Відгадайте загадку. – Він маленький, […]...
- Переказ – ЛІТЕРА, ЗА ЯКОЮ ТУЖАТЬ Цілком слушно та доцільно, реформуючи в 1918 році російський правопис, викинули з алфавіту літери “ять” (бо вона позначала той самий звук, що й “є”), а також і твердий знак на кінці, бо він там нічого не позначав. Але зовсім інша річ з літерою “г” в українському алфавіті. Вона – не тотожна жодній іншій літері та […]...
- Приголосні звуки української мови та їх вимова Творення приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою шуму та голосу. Залежно від співвідношення шуму та голосу приголосні поділяються на: А) сонорні (переважає голос) [в], [м], [л], [н], [р], [й]; Б) шумні, які в свою чергу поділяються на дзвінкі (шум переважає) [б], [д], [дж], [дз], [ж], [з], [г], [г] та глухі (тільки шум) [п], [т], […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука ; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- Акцент Акцент (лат. accentus – наголос) – у мовознавстві: 1) виділення силою і тривалістю вимови складу в слові (наголос граматичний) або слова у реченні ( наголос логічний, смисловий), а також графічний знак, яким позначається це виділення; 2) сукупність особливостей вимови, характерної для певної мови або діалекту. У літературознавстві термін А. вживається при визначенні ритмічної структури вірша […]...
- Твір на тему: “Звуки осені” У кожної пори року свої звуки. Вони такі неповторні і яскраві, що багатьох композиторів надихали на створення музичних добутків на теми про пори року. Осінні мелодії самі вражаючі. Які ж звуки осені пригадуються насамперед? Звук першого шкільного дзвінка – діти відправляються в школу восени. Звук будильника – тепер доводиться вставати рано, а так хочеться ще […]...
- “Звуки осені” У кожної пори року свої звуки. Вони такі неповторні і яскраві, що багатьох композиторів надихали на створення музичних добутків на теми про пори року. Осінні мелодії самі вражаючі. Які ж звуки осені пригадуються насамперед? Звук першого шкільного дзвінка – діти відправляються в школу восени. Звук будильника – тепер доводиться вставати рано, а так хочеться ще […]...
- НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: 1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис. 2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дж. ВІДПРАЦЮВАННЯ ЗЛИТОЇ ВИМОВИ ЗВУКА. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ДЖМІЛЬ” ТА ОПОВІДАННЯ В. ДУБ “БДЖІЛКА” Мета: навчити учнів правильно (злито) вимовляти звук та позначати його на письмі двома буквами: д, ж; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, розрізняти невідповідність між звуками і буквами; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Жу-жу-жу […]...
- ЗІСТАВЛЕННЯ ЗВУКІВ – . ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ “ПОСПІШАЙ, СИНИЧКО!” (за Г. Демченко) І ВІРША П. ВОРОНЬКА “КОЖУШОК”. СКОРОМОВКА Мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук ; формувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку – Хай піймає […]...
- ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки, та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми нарвали споришу. Ше-ше-ше – говоріть […]...
- Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) Усім привіт! Дозвольте представитися – мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я – цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Позначаю й ознаку […]...
- Ієрогліфи: від змісту до звуку Батьківщина листа – Древній Схід. Найбільш древньої вважається писемність шумерів (народу, що жив у Межиріччя в Передній Азії). Шумерський лист виникло більше 5 тис. років тому. Серед найдавніших оригінальних писемностей були системи листа в Эламе (держава в Передній Азії), у Єгипті, долині Інду, у Китаю, Малій Азії в хетів, а також на Криті. У Центральній […]...
- Дисонансні рими (консонанси) Дисонансні рими ще називають Консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській версифікації ще до них (Т. Шевченко, І. Франко та ін.), дарма що видавалися дещо екзотичними, зважаючи на евфонічний принцип української […]...
- Голосні звуки української мови та їх вимова Голосні звуки утворюються за допомогою голосу: голосові зв’язки дрижать, а струмінь видихуваного повітря не зустрічає перешкод і не утворює шумів. В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Залежно від того, в якій частині ротової порожнини утворюється звук, їх поділяють на звуки переднього [е], [и], [і], заднього [а], [о], [у] та […]...
- Твір з мовознавства “Біографія розділових знаків” Крапка і кома – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Кома – слово латинської мови. Воно мало таке значення: кую, б’ю, відрубую, відсікаю, відділяю. Тире – французьке слово. Воно означало – тягти. Першим застосував […]...
- Іншомовні слова (твір на лінгвістичну тему) Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне […]...
- Текст-опис “Перед грозою” Наближення грози відчувається заздалегідь. Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей […]...
- Осінній ліс – IІ варіант II варіант Коли заходить розмова про осінній ліс, то всі одразу згадують жовте листя, що шуршить під ногами. Особливий запах – запах сухого листя і пожовклої трави. Дуже красивий килим з жовтого та червоного листя! Але в цей час життя не зупинилось. Природа готується до довгого зимування. У той час, коли ми милуємося чорними деревами […]...
- Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною – при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною – двох складів (посмішка), гіпердактилічною – трьох складів (котигорошко). К., будучи […]...