ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають
Основні правила транскрипції
1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жиет’:а духовного основа].
2. Усі слова пишуться окремо й обов’язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади.
3. Не вживаються великі літери й розділові знаки. Апостроф теж не фіксується.
4. Не використовуються літери абетки я, ю, є, ї, щ, ь. Нотовані букви, що передають два звуки,
5. Застосовуються такі діакритичні
[а] скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос
[С] скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м’якість: [бс’ін’], [рад’іс’т’], [украйін’с кий]
[б’] знак (апостроф) передає пом’якшеність (напівм’якість) приголосного: [зб’ір], [б’урб], [оп’івноч’і]
[н:] двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні [знан’:а], [т’ін’:у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [ваша], [шчоден:б]
[дж], [дз] для позначення злитих звуків (африкатів) використовують дві літери, що з’єднані вгорі дужкою: [джм’іл’],
[є”], М, и для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька літерка, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій (ненаголошеній) позиції: [ве”селка], [жиет’:а], [розумний]
[/] одна скісна риска позначає коротку паузу (на місці розділових знаків у реченні)
[//] дві скісні риски показують тривалу паузу, зокрема на межі речень
Зверніть увагу! Буквосполучення – ться і – шся в дієслівних формах із суфіксом (постфіксом) – ся вимовляють і транскрибують так: – ться – [ц’:а]: учиться [учиец’:а] – третя особа однини дійсного способу, учіться [уч’іц’:а] – друга особа множини наказового способу; – шся – [с’:а]: учишся [учиес’:а] – друга особа однини дійсного способу.
Ця особливість вимови на письмі орфографічно не позначається.
Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, – у сукупності вони складуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед проходженням ЗНО-2012.
Related posts:
- БУКВА Юю, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Юю ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ПІСЕНЬКА ВЕСНЯНОЇ ВОДИ”, О. ПАРХОМЕНКА “Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ” Мета: ознайомити учнів з буквою Юю та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати навички злитого читання; виховувати інтерес до слів та їх значень. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Аха-аха-аха – а де ж наша черепаха? […]...
- БУКВА Яя. ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Яя ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ХТО КОГО ЗЛЯКАВСЯ?” Мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Якось Яків сіяв мак Так-сяк, абияк. Виріс […]...
- БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ “БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків, визначати їх місце в слові – на початку слова, складу, після голосного – та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед та відповідно позначати на письмі м’якість приголосного буквою Єє; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ […]...
- БУКВА Щщ (“ща”), ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА ВІРША В. СИМОНЕНКА І ТЕКСТУ “НАША БАТЬКІВЩИНА” Мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки, та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування лічилки. Зайчик весело стрибає, Всіх до гурту закликає; Гей, […]...
- Чергування приголосних звуків у дієсловах 1) У дієсловах ІІ дієвідміни у формах І особи однини та ІІІ особи множини губний звук чергується з губний+л: Любити – люблю – люблять Димити – димлю – димлять Спати – сплю – сплять Ловити – ловлю – ловлять 2) У дієсловах І дієвідміни у всіх формах, а ІІ дієвідміни – тільки І особи відбуваються […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука ; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Сів Сень на пень. Просидів цілий день. 2) Звукова зарядка. […]...
- ЗІСТАВЛЕННЯ ЗВУКІВ – . ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ “ПОСПІШАЙ, СИНИЧКО!” (за Г. Демченко) І ВІРША П. ВОРОНЬКА “КОЖУШОК”. СКОРОМОВКА Мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук ; формувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку – Хай піймає […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Ножичку, ножичку, Виріж нам ложечку, Ріж, ріж, але хутчіш, Бо збіжить наш […]...
- ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки, та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми нарвали споришу. Ше-ше-ше – говоріть […]...
- Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання Дієслова в теперішньому й майбутньому часах дійсного способу та в наказовому способі змінюються за особами. Дієслово в першій особі називає дію тієї особи чи осіб, хто говорить: (я) вважаю, (ми) подумаємо, (ми) скажімо. Дієслово в другій особі називає дію тієї особи чи осіб, до кого звертаються: (ти) допоможеш, (ти) розкажи, (ви) керуєте, (ви) поясніть. Дієслово […]...
- ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дз. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. ЗАРУДНОГО “ДЗВІНОЧКИ” ТА ОПОВІДАННЯ ЗА Ю. СТАРОСТЕНКОМ “ЛІСОВИЙ МАЙСТЕР”. ПРИКАЗКА Мета: навчити учнів правильно, злито вимовляти нові звуки, та позначати їх двома буквами: “де”, “зе”; продовжити роботу над розвитком уміння співвідносити звуко-буквені структури слова; виховувати любов до природи, спостережливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Чи то лис, чи то ліс, Чи то кинь, […]...
- ПОЕЗІЯ ПУШКІНА – “СПОЛУЧНИК ЧАРІВНИХ ЗВУКІВ, ПОЧУТТІВ І ДУМ” …Почуття добрі я лірою будив… А. С. Пушкін. “Наша пам’ять зберігає з малолітства веселе ім’я: Пушкін. Це ім’я, цей звук нагадує собою багато днів нашого життя”. Дивно вірні слова знайшов А. Блок для вираження сутності Творчості Пушкіна, його сонячної життєстверджуючої поезії. Ще з дитячого років я полюбила мир пушкінських казок: “У луко- Морья дуб зелений…” […]...
- Новела “Intеrmеzzо” – “це симфонія звуків і барв” Один із кращих творів М. Коцюбинського – “Intermezzo” – присвячений ролі митця, суспільний обов’язок якого – бути на передньому краї боротьби народу з соціальною несправедливістю. Ішов 1908 рік, М. Коцюбинський сумлінно працював у статистичному бюро Чернігівського земства. Багато сил і часу віддавав громадській роботі, “горів” в активному плині подій, завдань, невідкладних справ. Усе це призвело […]...
- Сполучник чарівних звуків, почуттів і дум О. С. Пушкін – видатний поет, письменник першої половини 19 століття. У його віршах є все, що повинен осмислити кожна людина. Основний рід його творчості – це лірика, головними темами якої є волелюбні, призначення поета й поезії, любов і дружба, тема Батьківщини, філософська проблематика Пушкін багато думав про долю своєї Батьківщини й російського народу, і […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дж. ВІДПРАЦЮВАННЯ ЗЛИТОЇ ВИМОВИ ЗВУКА. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ДЖМІЛЬ” ТА ОПОВІДАННЯ В. ДУБ “БДЖІЛКА” Мета: навчити учнів правильно (злито) вимовляти звук та позначати його на письмі двома буквами: д, ж; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, розрізняти невідповідність між звуками і буквами; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Жу-жу-жу […]...
- Культура мовлення До числа втрат треба віднести й майже повне зникнення високого стилю в побуті й навіть у поезії; і відомість поняття “культура мовлення” до однієї лише літературної норми, причому обсяг обов’язкової норми – десятки томів переліків “труднощів” і різних словників і довідників; і невиправдане, дивовижне зниження “планки” язикових вимог у засобах масової інформації, в офіційному спілкуванні […]...
- Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф! 2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Йй (“йот”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ФОНЕТИЧНОГО СЛУХУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КАЗКОВИЙ СВІТ”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ. Р. ПЕТРОВА “ВІД ЗИМИ ДО ЗИМИ” Мета: ознайомити учнів із буквою Йй, її назвою та звуковим значенням; закріплювати у дітей розуміння звуко-буквених співвідношень в українській мові; розвивати артикуляційно-слухові відчуття, вміння розрізняти тверді і м’які приголосні звуки; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ БУКВОЮ Робота над загадками – Відгадайте загадку. – Він маленький, […]...
- Тонке сприйняття барв і звуків життя (у танках Ісікави Токубоку) В усьому світі люди мають однакові почуття, досить часто розмірковують над однаковими “вічним” проблемами, але літературні та взагалі мистецькі твори представників різних культур, які відображують ці проблеми й почуття, можуть бути дуже несхожими. Особливо це помітно, коли йдеться не про споріднені культури географічно близько розташованих країн, що мали багато спільного в історії, а про такі, […]...
- Жести й мовлення Ритмічні жести пов’язані з ритмікою мовлення. Понаблюдайте за виступаючими по телебаченню, подивитеся, що як часто говорить у такт мовлення розмахує рукою Ритмічні жести підкреслюють логічний наголос, уповільнення й прискорення мовлення, місце пауз, тобто те, що звичайно передає інтонація. Вимовте, наприклад, прислів’я: Говорить, що воду цідить; Строчить, як з кулемета, супроводжуючи їх ритмічними жестами Вимовляючи перше […]...
- Логічність мовлення Мовлення повинна відповідати законам логіки Аристотель. Двічі дві стеаринові свічі И. С. Тургенєв Найважливіша умова гарного мовлення логічність. Ми повинні піклуватися про те, щоб наше мовлення не порушувало логічних законів. Неправильне слововживання може стати причиною алогізму зіставлення непорівнянних понять, наприклад:”Синтаксис енциклопедичних статей відмінний від інших наукових статей.” Виходить що синтаксис енциклопедичних статей відрізняється від синтаксису […]...
- Чистота мовлення Ми збережемо тебе російське мовлення, велике російське слово. Ганна Ахматова Тургенєв назвав російську мову “великим, могутнім, правдивим і вільним”. Але Мова це струнка система засобів спілкування; наведена в динаміку, вона стає мовленням, а мовлення піддається різноманітним впливам, зокрема збіднінню, засміченню. Засмічують наше мовлення різні “бур’яни”. Це можуть бути й діалектні слова, і вульгаризми, і мовні […]...
- Правильність мовлення Неправильність мовлення вживання слів веде за собою помилки в області думки й потім у практиці життя. Дм. Писарєв. Вимога правильності мовлення ставиться не тільки до лексики воно поширюється й на граматику, словотвір, вимову, наголос, а в письмовому мовленні на орфографію й пунктуацію, Дотримання норми головна умова культури мовлення. Нормою називаються язикові варіанти, найпоширеніші із числа […]...
- Інформативна насиченість мовлення Ця книжка томів премногих тяжчай А. А. Фет. Усяке мовлення має певний зміст, тому що немає слів, позбавлених значення. Однак інформативна насиченість мовлення може бути різної: одні висловлення значні, інші ніякого інтересу не представляють. Змістовність мовлення залежить від багатьох умов, які спричиняють різноманіття форм подачі матеріалу. Багатослівність або мовна надмірність може виявитися у вживанні зайвих […]...
- Основні критерії правильного мовлення Значення культури мовлення в житті суспільства важко переоцінити. У наш час ми не можемо залишатися байдужими до погрози збідніння російської мови, втрати їм образності, емоційності, благозвучності. На розум мені прийшли такі слова И. С. Тургенєва: “Ти один мені підтримка й опора, об велику, могутню, правдиву й вільну російську мову”. Але ми самі ж безжалісно псуємо […]...
- Жвавість, емоційність, виразність мовлення Дивуєшся коштовності нашої мови: що ні звук, те й подарунок; усе зернисто, крупно, як самі перли, і, право, інша назва ще драгоценней самої речі. Н. В. Гоголь. Учитеся говорити “своїми словами”… У чому секрет слів, які створюють атмосферу невимушеності, впливають на почуття співрозмовників, надають особливу виразність їхнього мовлення? І з іншого боку, які слова позбавляють […]...
- Сила ораторського мовлення, по Цицерону Цікаво філософське міркування Цицерона про моральність і красномовство: “Щирий оратор повинен досліджувати, переслухати, перечитати, обговорити, розібрати, испробовать усе, що зустрічається людині в житті, тому що в ній обертається оратор, і вона служить йому матеріалом. Тому що красномовство є один з вищих проявів моральної сили людини; і хоча всі прояви моральної сили однорідні й рівноцінні, але […]...
- Культура мовлення – це духовна особа людини Я вважаю, що без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні духовної культури, ні культури мовлення. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь її прилучення до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства. Я можу із упевненістю сказати, що основою язикової культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у […]...
- Мовлення громадянина вірші “Я ль буду у фатальний час” Мовлення громадянина, лірично схвильована, розрахована на більшу аудиторію. Вона звернена до тих, хто холодний і байдужий до суспільного блага. Це – “юнака” одного із громадянином віку (він говорить про своєму “столітті младом”), покоління й кола. Образ “юнаків” створюється стилістичними засобами, що сходять до інтимної лірики, до жанрів елегій, послань, романсів. Рилєєв навмисно повторює ті самі […]...
- Бережіть наш безцінний дарунок – мовлення! (міркування) Спочатку було Слово… Так починається книга книг – Біблія. Саме в слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не надаємо слову такого великого значення, як у стародавності. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові побільше інформації. Наше мовлення стало одноманітної, неемоційної, у ній багато вульгаризмів, […]...
- Як я розвиваю своє мовлення Правильно розмовляти українською мовою досить складно. Інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. Ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь не захотіли. Мова – річ жива й мінлива. Тому потрібно повсякчасно вдосконалювати своє мовлення, не засмічувати його словами-паразитами. У сучасному […]...
- Урок розвитку зв’язного мовлення за трагедією Шекспіра “Гамлет” Тема: Написання театральної рецензії. Мета: розвивати навички писемного мовлення, вміння оцінювати драматичні образи; спонукати до власної інтерпретації художніх образів; сприяти розвитку критичного мислення; прищеплювати інтерес до театрального мистецтва; пояснити роль театрального режисера та акторів у втіленні творчого задуму драматурга на сцені. Обладнання: відома репродукція гравюри, на якій зображений лондонський театр “Глобус” початку XVII ст.; портрет […]...
- Твір з мовознавства “Біографія розділових знаків” Крапка і кома – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Кома – слово латинської мови. Воно мало таке значення: кую, б’ю, відрубую, відсікаю, відділяю. Тире – французьке слово. Воно означало – тягти. Першим застосував […]...
- А. Дімаров. “Блакитна дитина”. Розвиток зв’язного мовлення. Переказ найцікавіших уривків твору УРОК 64 Тема. А. Дімаров. “Блакитна дитина”. Розвиток зв’язного мовлення. Переказ найцікавіших уривків твору. Мета. Вчити виділяти і переказувати найцікавішу пригоду героя, аргументувати своє зацікавлення; розвивати творче мислення учнів; виховувати почуття поваги до людей. Обладнання. Текст твору. Хід уроку I. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Наші предки стріляли з лука, Вміли точно […]...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами національної мови, її активним та пасивним словником, щоразу набуваючи неповторного колориту у доробку автора, стаючи визначальною рисою його стилю. П. […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Іван Малкович – Свічечка букви “Ї” СВІЧЕЧКА БУКВИ “Ї” Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї” а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви “є” що зрізаний з неба разом із ниточкою бо кажуть дитино що мова наша – солов’їна гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і […]...
- Як треба розвивати своє мовлення? Кожна сучасна людина, яка вважаэ себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон. Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та […]...
- Наскільки важливою є культура мовлення? ТВір на вільну тему. У сучасному житті, не відстаючи від темпу технічного прогресу, відбуваються і культурні, і морально-етичні зміни у суспільстві. Одночасно з цим змінюється і наша мова. Проте яких би змін не зазнавало б суспільство чи наука, є деякі аспекти життя, що не повинні зникати чи видозмінюватись. На мою думку, до таких речей слід […]...