Подвиг людини землі
Шкільний твір по поемі О. Т. Твардовського “Василь Теркін”. Бій іде святий і правий, смертний бій заради слави – заради життя на землі. О. Т. Твардовський. Олександр Трифонович Твардовський написав видатний добуток про війну – поему “Василь Теркін”.
Книга дуже полюбилася практично всім, хто її прочитав, і це не випадково: адже так про Велику Вітчизняну війну ще ніхто до Твардовського не писав.
Багато видатних полководців видавали свої книги, у яких розповідали про плани грандіозних боїв, про переміщення армій, про тонкості
Напевно, важко представити людину, що не приймала участі у війні, життя простого солдата. Твардовський розповідає нам про неї дуже правдиво, без прикрас, ні про що не умовчуючи. Письменник сам був на фронті, довідався про все не по чуткам.
Розумів Твардовський, що перемога над Німеччиною складалася з подвигів, доконаних звичайними
Ким же був Василь Теркін? Простим бійцем, яких дуже часто можна зустріти на війні. Не займати йому було почуття гумору, адже на війні однієї хвилинки не прожити без примовки, жарту самої немудрої.
У главі “Теркін – Теркін” ми зустрічаємо ще одного бійця з таким ж прізвищем і таким же ім’ям, і він теж герой. Теркін говорить сам про себе в множині, показуючи тим самим, що він – це збірний образ:
І не раз у шляху звичному, у доріг, у пилу колон, був неуважний я частково, а частково винищений… Перший подвиг Теркіна, про який ми довідаємося, – це втеча з німецького полону. У ті часи його могли розстріляти за те, що він не покінчив життя самогубством. Саме до цього призивало керівництво країни всіх полонених, що перебувають у Німеччині.
Але чим же винувата людина, що потрапила до ворогів? Не по своїй адже волі він це зробив.
Думаю, що через таке відношення країни до полонених (до речі, дуже багатьох взяли через прорахунки керівників, особливо в перші місяці війни) нещасні люди й переходили на сторону фашистів. А Теркін не побоявся, біг відтіля, щоб знову захищати Батьківщину від ворога. Так, дійсно, нічого він не міг поробити, так уже зложилися обставини.
Ми бачимо, що часто на війні бійці почувають себе винуватими через те, що хтось загинув. Коли під час переправи один із взводів залишився на ворожому березі, інші солдати уникали говорити про це:
І про нього мовчать хлопці в бойовому рідному колі, немов чимсь винуваті, хто на лівому бережу. Бійці вже й не сподівалися побачити товаришів живими, подумки попрощалися з ними, і раптом дозорці побачили якусь крапку вдалині. Звичайно, вони обговорюють побачене, висловлюють різні думки, але навіть не сміють думати про те, що хтось міг доплисти живим з того берега. Але в тому й справа, що Теркін знову зробив героїчний учинок – добрався до своїх по крижаній воді, що “навіть рибам холодна”.
Цим він урятував життя не тільки собі, але й цілому взводу, за яким були послані люди. Надійшов Теркін дуже мужньо, далеко не кожний зважиться на таке. Попросив солдат у полковника другу стопку горілки: “так два ж кінці”.
Теркін не може залишити друзів у невіданні, тому пливе назад на інший берег, щоб обрадувати їхнім щасливим кінцем своєї подорожі. А небезпека для нього представляє не тільки холод, ще й “пушки б’ють у кромішній імлі”, тому що
Бій іде святий і правий, смертний бій не заради слави – заради життя на землі. Захист життя на землі – головна справа солдата, і іноді доводиться для цього жертвувати власним життям, здоров’ям. На війні без поранень не обходиться, не уник цього й Теркін.
Він потрапив в “погребушку” до німців, щоб перевірити, чи не відтіля б’є пушка. Німець, що сидів там, вистрілив і потрапив Теркіну в плече. Страшну добу провів Теркін, “приголомшений тяжким гулом”, втрачаючи кров. По ньому били з свого ж знаряддя, а загинути від своїх – це ще страшніше, чим від ворогів.
Тільки через добу знайшли його, що минає кров’ю, “з особою землистим”. Чи треба говорити про те, що Теркін цілком міг би й не ходити туди, адже ніхто не примушував його йти до ворога поодинці. Цікаве відношення Теркіна до нагороди:
– Ні, хлопці, я не гордий, не загадуючи вдалину, Так скажу: навіщо мені орден? Я згодний на медаль. Скрізь і завжди є люди, які прагнуть до високих нагород, це основна мета їхнього життя.
Безумовно, і на війні таких було досить. Багато хто зі шкіри геть лізли, тільки б одержати орден. Причому звичайно це люди, які не особливо люблять ризикувати своїм життям, а більше сидять у штабі, вислужуються перед начальством.
Як ми розуміємо зі слів самого героя, навіть медаль йому потрібна не для хвастощів, а як пам’ять про війну, і він її заслужив:
Забезпеч, раз я гідний. І зрозуміти ви все повинні: Справа найпростішому Людина прийшла з війни.
По-моєму, відмова від ордена – теж своєрідний подвиг. У Теркіна був страшний двобій з німцем:
Так зійшлися, зчепилися близько, що вже обойми, диски, автомати – до чорта, ладь! Тільки б ніж і міг допомогти. Вони б’ються один на один, “як на древнім полі бою”. Твардовський прекрасно розумів, що така боротьба – це зовсім інше, отут кожний покладається лише на свої сили, це як би повернення до джерел бойового мистецтва. Результат будь-якої битви залежить не тільки від фізичної сили супротивників, в остаточному підсумку вирішують всі почуття, емоції.
А в рукопашній сутичці ця залежність підсумку боротьби від почуттів проявляється ще сильніше. На початку глави “Двобій” автор показує фізичну перевагу німця, “дармовим добром годованого”. Теркіна розлютило те, що хтось сміє заявлятися в російські будинки, вимагати собі їжі, наводити в країні “свій порядок”. І ще більше підхльоснуло Теркіна те, що німець замахнувся на нього своєю каскою:
Ах, ти геть як! Битися каскою? Ну чи не підлий народ!
І ця дія німця вирішила всю боротьбу результати був ясний. Він знову зробив подвиг, вигравши жахливий двобій. Мабуть, саме моторошне місце “Книги про бійця” – це глава “Смерть і воїн”.
Вона оповідає про те, як смерть прийшла до нашого героя, що “непідібраний лежав”. Смерть умовляла його здатися їй, але Теркін мужньо відмовлявся, хоча йому коштувало це дуже великих зусиль. Смерть не хоче так просто упускати свій видобуток і не відходить від пораненого. Нарешті, коли Теркін став потроху уступати, він задав смерті питання:
Я не гірший і не кращий, Що загину на війні. Але наприкінці її. Даси ти на день відпустку мені?
Із цих слів солдата ми розуміємо, що вже навіть і не життя найбільше дороге йому, він готовий розстатися з ним, але перемогу росіян йому бачити необхідно, він у ній навіть на самому початку війни анітрошки не сумнівався. Участь у війні проти фашизму, цій страшній і найбільшій події XX століття, – головна справа його життя. Теперішні бійці, такі, як Теркін, не бояться смерті, не бояться ризику.
Вони просто борються й роблять подвиги, не думаючи про нагороду, – подвиги людини на війні.
Related posts:
- Твір на тему: Подвиг людини землі Шкільний твір по поемі О. Т. Твардовського “Василь Теркін”. Бій іде святий і правий, смертний бій заради слави – заради життя на землі. О. Т. Твардовський. Олександр Трифонович Твардовський написав видатний добуток про війну – поему “Василь Теркін”. Книга дуже полюбилася практично всім, хто її прочитав, і це не випадково: адже так про Велику Вітчизняну […]...
- Подвиг людини на війні (по оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час […]...
- Моральний подвиг людини на війні Вогонь слави в Кремлівській стіни на могилі Невідомого солдата… Символ вічності – вогонь і камінь… Піскарєвський цвинтар у Санкт-Петербурзі… Мамаєв курган… Скільки їх, таких відомих і не занадто відомих пам’ятників на місцях минулої війни. Але вічним пам’ятником героїзму є не тільки залізо, мармур, граніт, але й книги про війну. Тема Великої Вітчизняної війни зайняла одне […]...
- Подвиг людини на війні Твір По романі “Вони боролися за Батьківщину” і оповіданню “Доля людини” М. О. Шолохова. Батьківщина наша – колиска героїв, вогненний горн, де плавляться прості душі, стаючи міцними, як алмаз і сталь. Л. М. Толстой Михайло Олександрович Шолохов – письменник, у чиїй Творчості відбилося життя рідного народу на рубежах, які стають історичними віхами. Одна з найбільш […]...
- Оповідання М. Горького “Баба Изергиль”. Подвиг людини в ім’я людей 1. Вічні цінності у творах Горького. 2. Данко й Ларра. 3. Подвиг Данко. Уже ранні оповідання М. Горького свідчили про те, що письменник дуже талановитий і неабиякий. У своїх добутках він звертався до вічних цінностей, намагався відповісти на найважливіші питання, що віддавна хвилювали людей. Оповідання “Баба Изергиль” змушує задуматися про яскраві людські характери. Саме такі […]...
- “Зачарована Десна” – твір про красу землі і людини Олександр Довженко був закоханий у природу свого рідного краю, вважав, що тільки природа пробуджує творчі сили людини. Семирічний Сашко жив тихо і просто, бо його оточували мудрі, красиві люди. “Боже мін, скільки ж прекрасного і доброго було в моєму житті”, – згадував уже дорослий талановитий митець. І в його уяві з’являлася хата, робота на сінокосі, […]...
- Як ви вважаєте, чи легко здійснити подвиг? Що таке подвиг? Нам треба писати твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не […]...
- Доля людини на рідній землі у поезіях А. Малишка Щоб з тобою нам, земле, у праці з тобою Слалось вольнеє поле і дихали груди, Я за тебе стояла б, мов криця. А. Малишко. “Це було на світанку” Син України – Андрій Самійлович Малишко – зробив великий внесок у духовну скарбницю свого народу. Народжений у бідній селянській родині, він завжди прославляв людину праці – хлібороба, […]...
- Багатовікова філософська проблема про призначення людини на землі Образ героя подібний до гетевського і водночас відрізняється від нього. Фауст Граббе – романтик, він заперечує утопічні ідеї колективізму, вважаючи, що тільки думка, політ фантазії здатні принести щастя і задоволення. Головне для нього – прагнення стати надлюдиною: “Для чого бути людиною, якщо ти позбавлений прагнення бути надлюдиною?” Колізія підписання угоди цьому Фаусту не потрібна, він […]...
- В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки. Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVII століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” […]...
- Трагедія людини, відірваного від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки Леся Українка через важку хворобу змушена була протягом тривалого часу перебувати далеко від рідної землі: вологий клімат України шкодив її здоров’ю. В одному з листів до сестри поетеса висловилася про чужину гранично просто: “…Одна справа жити на чужині, а друге – приїхати на неї подивитися”. Не дивно, що навіть Єгипет з усіма його чудесами й […]...
- Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” Мої роздуми над призначенням людини на землі Після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” … Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох […]...
- Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Дослідники творчості В. Стефаника стверджують, що у письменника було два чітко розмежовані періоди: перший припадав на 1897-1901, а другий на 1916-1933 рр. Чому ж він так довго не писав? Чому мовчав аж п’ятнадцять років? Мабуть тому, що людська психіка не може бути у […]...
- Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю УРОК 22 Тема. Тарас Шевченко. “Ой три шляхи широкії”. “Минають дні, минають ночі”. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. Мета: ознайомити учнів з поезіями, обставинами, під впливом яких вони були створені; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів, розвивати навички виразного читання, логічного мислення; виховувати бажання займати активну життєву позицію. Обладнання: […]...
- “У чому поразка і подвиг Жульєна Сореля? За твором Стендаля “Червоне і чорне” Жульєн Сорель – це не просто головний герой великого твору “Червоне і чорне” видатного французького письменника Фредеріка Стендаля. Крім того, Жульєн також може вважатися надзвичайно цікавим образом, людиною, яка зустрічається дуже рідко, а тому дуже цікава для розгляду і аналізу. Зокрема, поряд з іншими проблемами образу цієї молодої людини, дуже цікаво подумати про те, що […]...
- Як я розумію подвиг Я вважаю, що кожна людина намагається здійснити свій подвиг. От тільки в кожного існує своя мрія для його здійснення. Це може бути подвиг ради своєї Батьківщини, ради коханої людини і навіть ради того, щоб стати просто порядною людиною. Повертаючись до даної думки, згадаймо звитяжні сторінки нашої історії: захист поневоленого народу під час монголо-татарської навали, загибель […]...
- Що таке подвиг? Заглянемо у словник: важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; героїчний, самовідданий вчинок; самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям; пригоди, витівки. Що ж примушує людину зробити подвиг? Я вважаю, що ніщо не може примусити людину здійснювати подвиг. Це внутрішній порив душі – врятувати іншу людину: дитину, старого, жінку. У момент серйозної небезпеки […]...
- “Прапороносці” – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні Олесеві Гончару судилося на власні очі побачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства. Доля поклала на його юнацькі плечі важкі мінометні Плити. А відразу по війні Олесь Гончар у романі “Прапороносці” силою художньої уяви “покладе” на плечі солдата-українця Хоми Хаєцького всю землю. У трагічні хвилини оборони дамби комісар Воронцов запитає у насупленого старшини: “Важко, […]...
- Труд учителя – це подвиг У кожного з нас є в житті Вчитель у найвищому розумінні цього слова: мудрий порадник, суворий наставник, лагідний помічник. Поетові Володимиру Сосюрі пощастило – в його житті був учитель, що завоював повагу і щиру любов своїх учнів. Йому присвятив поет свого вірша через багато років після закінчення школи. Вдячний учень пам’ятає найдрібніші і найпростіші деталі […]...
- Моральна сила російської людини (по розповіді М. Шолохова “Доля людини”) Розповідь М. Шолохова “Доля людини” – це розповідь про просту людину на війні. Російська людина винесла всі жахи війни й ціною особистих втрат завоювала перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі риси російського характеру, завдяки силі якого була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні, М. Шолохов втілив у головному герої розповіді – Андрію Соколові. Це такі риси, […]...
- Твір на тему: “Життя Тараса Шевченка – подвиг” “Свою Україну любіть, Любіть ії… во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.” Життя Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка – це справжній подвиг, перед яким повинні схилити голову усі наші співвітчизники, усі представники нашого народу. Давно доведено, що твори геніальних митців частіш усього ніколи не бувають вивчені до кінця. Так і з […]...
- Твір-розповідь: Подвиг заради життя Я багато читав і чув про героїв Вітчизняної війни. Але подвиг Івана Ксенофонтова уразив мене більше всіх. Я дізнався про нього в музеї. Ваня Ксенофонтов закінчив середню школу перед самою війною. У війну він служив штурманом літака. Незадовго до Перемоги, 25 квітня 1945 року, фашисти занурили в польському порту радянських дітей на пароплав і хотіли […]...
- Про великий подвиг народу в роки війни (на прикладі поеми “Василь Теркин”) Художня література періоду Великої Вітчизняної війни має ряд характерних рис. Головні її особливості – патріотичний пафос і установка на загальну доступність. Удачнейшим прикладом такого добутку по праву вважається поема Олександра Трифоновича Твардовского “Василь Теркин”. Першого її глави були опубліковані у фронтовій печатці в 1942 році. Автор вдало назвав свій добуток “книгою про бійця, без початку […]...
- Твір-оповідання за картиною Миколи Обриньби “Перший подвиг” Тихого осіннього ранку, коли сонечко вже не так весело пригрівало, а в лузі червоніла вирізьбленим листячком горобина, вийшов Пилипко до лісу: може, хто залишився живий з того літака, що вчора був підбитий німцями. Хлопчик повільно просувався в голубій імлі лісової гущавини, уважно прислуховувався, сподіваючись почути стогін тих, кому потрібна допомога. Пильно вдивляється він у мовчазні […]...
- “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
- Подвиг української матері-селянки (за оповіданням “Мати”) Давно минула Велика Вітчизняна війна. І ми, і наші батьки знаємо її з книжок та кінофільмів. Нам не довелося пережити пекельного жаху війни, чути, як вибухають бомби, як гуркотять гармати, не даючи заснути вночі. Але коли сьогодні читаєш про людський подвиг в ім’я мирного життя, то розумієш, яку високу ціну заплатив народ за спокій, які […]...
- “Моє слово проти війни. За твором Михайла Шолохова “Доля людини” Війна – це жахливе явище, яке змушує людину зіткнутися з великою кількістю складнощів і різних неприємностей. Під час війни людині доводиться займатися тим, чим вона ніколи не займалася б у мирний час. Воєнний час – особливий час, саме в ньому люди розуміють цінність миру, а тому після тривалої війни настає багаторічний мир, який, втім, рано […]...
- Гідний замилування подвиг народу у Великій Вітчизняній війні Більш ніж піввіку назад відгриміли останні залпи другої світової війни. Вернулися додому мільйони чоловіків, изведавших всі тяготи, які коли-або діставалися на частку людини. І багато мільйонів військов і цивільних не повернулися. Вони залишилися на незліченних полях боїв, у попелі концлагерных кремаційних печей, на суші й на дні декількох морів. Скрізь. Сьогодні говорять, що не залишилося […]...
- “Лист у вічність” – балада про подвиг (по романі Ю. Яновского “Вершники”) Крізь воду й сонце, і тьму ночі, усе швидше летить пекельна машина… І землю вкривають сльози жіночі: “Убили єдиного сина”. Скільки книг про вас ще не написано…”. Ю. Яновский Роман ” Вершники ” Ю. Яновского – романтичне оповідання про події революції 1917 року й громадянській війні. Сьогодні на ці сторінки історії різні погляди, і я […]...
- Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в […]...
- “Я – зернинка у рідній землі” Кожна людина просто невід’ємна від свого народу. Всі ми – українці, наші батьки, дідусі та бабусі за рідкісним винятком теж були українцями. Тому, незважаючи на глобалізацію світу, фактичне стирання кордонів між державами, нам необхідно зберігати свою національну ідентичність, залишатися українцями, прославляти цю землю і робити для неї благо. Займатися і починати цією непростою справою необхідно […]...
- “Образ Яреми як захисника рідної землі” Звичайні люди, як правило, і є найголовнішими дійовими особами, коли мова заходить про необхідність захищати свою рідну землю. Звичайно, народний рух має лідерів, ключових дійових осіб, проте саме найпростіші представники народу зазвичай і стають справжніми героями, саме такий випадок і являє собою Ярема, один з героїв поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки”. Якщо ми подивимося на Ярему […]...
- Громадянський подвиг Василя Стуса Після Шевченка, мабуть, не знала Україна такого поета з такою чесною та відкритою громадянською позицією, яким був Василь Стус. Він з’явився в той період, коли особливо гостро стала проблема вибору перед кожним інтелігентом: або ти граєш за правилами, продиктованими системою, і вчасно отримуєш свою “пайку” у вигляді заробітної платні, або свідомо кажеш “ні” і висловлюєш […]...
- Твір на тему: “Я – зернинка у рідній землі” Кожна людина просто невід’ємна від свого народу. Всі ми – українці, наші батьки, дідусі та бабусі за рідкісним винятком теж були українцями. Тому, незважаючи на глобалізацію світу, фактичне стирання кордонів між державами, нам необхідно зберігати свою національну ідентичність, залишатися українцями, прославляти цю землю і робити для неї благо. Займатися і починати цією непростою справою необхідно […]...
- “Доля людини в Другій світовій війні” Кожна війна – це величезний стрес для всіх, хто бере в ній участь, і трагедія для всього світу. Війна відбирає життя у мільйонів людей, починаючи від безпосередніх учасників бойових дій і закінчуючи цивільними особами, які гинуть через якість проблеми і помилки. Говорячи конкретно про долю людини, яка під час війни вона, звичайно, може скластися по-різному, […]...
- Подвиг народу безсмертний. Міркування над романом К. М. Симонова “Живі й мертві” Не можна описати словами всі ті жахи, які відбулися за моторошні п’ять років. Але під час війни радянські люди дуже чітко розділилися на дві групи. Одні воювали за свою Батьківщину, не бажаючи ні себе, ні підлеглих, якщо ті в них були. Ці люди билися до останнього, вони ніколи добровільно не здавалися в полон, не здирали […]...
- Цивільний подвиг Василя Стуса Після Шевченко, напевно, не знала Україна такого поета з такою чесною й відкритою цивільною позицією, яким був Василь Стус. Він з’явився в той період, коли особливо гостро встала проблема вибору перед кожним інтелігентом: або ти граєш за правилами, продиктованими системою, і вчасно одержуєш свою “пайку” у вигляді заробітної платні, або свідомо говориш “ні”, і висловлюєш […]...
- Подвиг Івана Котляревського у формуванні української літературної мови Іван Котляревський… Ім’я це викликає у кожного з нас цілу низку асоціацій: і безсмертний парубок Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру, і рядки “Будеш, батьку, панувати…” поета, який перший передбачив світову славу Котляревського. Минуло понад двісті десять літ од дня народження письменника. В українську літературу він прийшов на […]...
- Життєвий подвиг П. Грабовського Вусі життя Павла Грабовського – це подвиг, подвиг мужності, сили духу та незламної волі. Він боровся за ті, у що вірив, незважаючи на нагляд поліції, тюрми, постійні арешти та заслання. Він не мовчав, бо просто не міг мовчати в тієї годину, коли бачив знущання над бідними, знедоленими людьми, коли відчував страшенну несправедливість. Павло Грабовсь-кий був […]...