Проблема змісту людського життя в збірнику повістей Н. В. Гоголя “Миргород”
1. Суспільно-політична ситуація в країні. 2. Одноманітне життя старосвітських поміщиків. 3. Героїзм і самовідданість козаків.
4. Искушенность Хоми. 5. Животіння чиновників. У першій половині XIX сторіччя для представників творчої інтелігенції наступили лихоліття.
Декабристське повстання було жорстоко подавлене Найкращі молоді сили відправлені в посилання. У суспільній свідомості вкоренився непереборний страх перед вільнодумством. А. И. Герцен у своїх записках указував, що “глибокий сум опанував душою всіх мислячих людей… тільки
Саме в таких нелегких умовах складався Н. В. Гоголь як письменник.
В 1835 році в Петербурзі вийшов збірник повістей письменника “Миргород”. Аматори російської словесності відразу ж відзначили талант молодого автора. Він, немов геніальний живописець, зумів яскравими соковитими фарбами передати всю красу української природи, запорізький колорит, а також розкрити характер козаків, вище життя ставящих свій кодекс честі й достоїнства.
На перший погляд складові збірник повести ніяк не зв’язані один з одним по змісту, і їх ніяк не можна
Однак при більше глибокому розгляді читач раптом розуміє, що всі вони намагаються дозволити одну загальнолюдську проблему, питання, не одне сторіччя мучавший розуми людей – зміст і призначення людського життя Микола Васильович у своєму добутку розкриває свої подання про ідеал. Першу частину збірника ввійшли дві повісті: “Старосвітські поміщики” і “Тарас Бульба”. Зосередженість на внутрісімейних справах, на коханій людині, деякої замкнутості інтересів старосвітських поміщиків протистоїть героїчна й трагічна доля головних героїв повести “Тарас Бульба”.
Старосвітські поміщики, Панас Іванович і Пульхерия Іванівна ведуть досить відокремлений спосіб життя. З першого погляду можна визначити, що це за люди: “Легені зморшки на їхніх особах були розташовані з такий приятностию, що художник, вірно б, украв їх.
По них можна було, здавалося читати всю їх, ясне, спокійне життя, що вели старі національні, простосерді й разом богатие прізвища”. Гоголь із різних позицій намагається розглянути своїх героїв. “Я іноді люблю зійти на мінуту в сферу цієї незвичайно відокремленого життя, де жодне бажання не перелітає за частокіл, що оточує невеликий будиночок”.
Все це навиває непідроблену “нез’ясовану принадність”. Одне лише скороминуще міркування про можливій людську “низькості” дозволяє більш гостро відчути людяність і привітність старосвітських поміщиків. Вони “внаслідок чистої, ясної простоти” можуть викликати в читача тільки добрі почуття.
Не останню роль у цьому грає щирих, потребуючих більших щиросердечних витрат любов друг до друга цих двох літніх уже людей. Рідко, коли до старості сімейні пари зберігають у собі така повага й терпимість друг кдругу. “Не можна було дивитися без участі на їхню взаємну любов. Вони ніколи не говорили один одному ти, але завжди ви: ви, Панас Іванович; ви, Пульхерия Іванівна”.
При цьому в молодості заради любові головні герої також робили безрозсудні вчинки. Навіть була романтична історія. Пульхерию Іванівну родичі не хотіли видавати за секунд-майора, яким тоді був головний герой. І він навіть спритно відвіз її з рідного будинку Однак сам намагався більше не згадувати про цей випадок.
З іншого боку, автор намагається підкреслити, що все життя літніх поміщиків починає поступово концентруватися навколо обіднього стола.
Читач, приміром, може точно сказати, скільки разів “закушивал” Панас Іванович, і які блюда винаходить Пульхерия Іванівна. Бесіди про сторонній обмежувалися тільки жартами Панаса Івановича про те, “якби раптом зайнявся будинок”. Головні герої позбавлені яких-небудь не домашніх інтересів.
Звичайно ж можна обвинуватити старосвітських поміщиків у різкої обмеженості, у відсутності громадянського обов’язку, бажанні ухилитися від громадського життя. Однак і зовнішня дійсність позбавлена тої насиченості й щирого призначення, якими повинна бути наповнена життя кожної людини. Тому, вибираючи між двома формами існування, любовна зосередженість людей похилого віку друг на другу виглядає куди більше привлекательней порожньої й бездушної атмосфери світських раундів або кабінетних інтриг.
У пошуках героїчного початку Микола Васильович звертається до історії простого народу в “Тарасі Бульбе”.
Він жваво й правдоподібно показує загальну картину боротьби за незалежність запорізького козацтва. На перший план виходить образ людини з народу, “із широким разметом щиросердечної волі”. Гоголю вдалося майстерно показати вільну, незалежну натуру козаків, які з головою захоплюються й “скаженим разгульем веселості”, і непримиренною боротьбою.
Тарас Бульба, головний герой повести сприймає свою боротьбу з “ляхами” не просто бій заради якоїсь матеріальної вигоди, стоянням за православну віру: “…поклав собі правилом, що в трьох випадках завжди варто узятися за шаблю, саме: коли комісари не вважили в чому старшин і стояли перед ними в шапках, коли поглумилися над православ’ям і не ушанували предковского закону й, нарешті, коли вороги були басурмани й турки, проти яких він уважав у всякому разі дозволеним підняти зброю в славу християнства”.
Для вільних козаків завжди на чолі стола були воля рідного краю, козацьке товариство й козацька воля Героїчний пафос червоною ниткою пронизує весь добуток. Тарас Бульба готове пожертвувати своїм життям, дітьми заради своєї рідної землі. Він не щадить молодшого сина, що поміняв товаришів і вітчизну на любов прекрасної панночки.
Головний герой не може простити йому такого зрадництва: “Я тебе породив, я тебе й уб’ю!” Автор у своєму добутку намагається довести читачам, що не вмер геройський дух у російській людині, у козаку: “Чорт забери! Так є чи що на світі, чого б побоявся козак?”. У другій редакції Гоголь ще більше підсилює це враження, закінчуючи повість словами: “Так хіба найдуться на світі такі вогні, борошна й така сила, яка б пересилила російську силу!
” У другій частині збірника можна побачити ще дві дивні повісті “Вий” і “Повість про те, як посварився Іван Іванович із Іваном Никифоровичем”. Автор і тут не відхиляється від загальної ідеї – пошуку призначення людського життя Повість “Вий” є, напевно, самим таємничим добутком у творчості Гоголя. У ньому занадто ясно звучить мотив страху, “боязкості”.
Життя Хоми представляється читачам неймовірно “безкрилої”, бідної по своєму духовному змісті, щоб успішно протистояти злу. Він не здатний упоратися зі спокусою хоч одним оком глянути на чудовиська, тому жорстоко покараний Використовуючи в добутку чарівні й фантастичні елементи, автор тим не менеестремиться дозволити цілком земні проблеми.
Він дає ясно зрозуміти, що всі случившееся настільки реально, що могло бути не тільки в уяві людини. Читач так і залишається в здивуванні: наяву або в сні протікає дія. “Повість про те, як посварився Іван Іванович із Іваном Никифоровичем” знову змушує згадати читача про тім незначний, що зустрічається в людському житті. Гоголь сміється не тільки над людськими недоліками й слабостями, але й над соціальним злом.
Але це сміх крізь сльози.
Незабаром у центрі уваги виявляються офіційні особи, покликані стежити за порядком у місті й змушені багато дорогоцінного часі витрачати на дозвіл дурної сварки двох колишніх друзів Повість закінчується важким подихом автора: “Нудно на цьому світлі, добродії!”. Тут чується жаль письменника про загублене життя. Життяя, що самі люди перетворили в животіння.
Протягом всієї своєї творчої діяльності Гоголь майстерно використовує художній прийом, коли “комічне одушевление” є прекрасним засобом відображення дійсності На думку Бєлінського, Гоголь як би прикидається “простачком”, однак одночасно ніколи не втрачає своїй індивідуальності й самобутності, що й створює неповторну авторську манеру викладу тексту.
“Спочатку смішно, потім смутно”, – продовжує критик. Якщо придивитися, можна виявити що Гоголь із легкою іронією ставиться практично до всіх своїх героїв. А влучне й гостре слово дозволяє йому “на всенародні очі” виставити моральна потворність, а також всі ті явища повсякденної дійсності, які приводять до цього.
Твору Гоголя здатні знайти відзвук у душах читачів “крізь видний миру сміх і незримі, невідомі йому сльози”.
Related posts:
- Сполучення трагедії й комізму, реальності й фантастики в збірнику повістей “Миргород” Н. В. Гоголя 1. Відгомони древніх легенд і казок в “Вие”. 2. Історичне минуле України в “Тарасі Бульбе”. 3. Сучасна авторові реальність вповестях. 4. Особливості композиції збірника “Миргород”. Збірник повістей “Миргород” Н. В. Гоголя має підзаголовок “Повести, службовці продовженням “Вечорів на хуторі біля Диканьки””. Дійсно, легко помітити загальні риси цих двох збірників: в обоє подій розвиваються на Україні, […]...
- Загальна для всього циклу повістей концепція людського життя Після придушення повстання декабристів лихоліття наступили для представників творчої інтелігенції. Герцен писав, що “глибокий сум опанував душою всіх мислячих людей… тільки дзвінка й широка пісня Пушкіна лунала в долинах рабства й мучень”. Саме в таких умовах формується Гоголь як письменник. Збірник повістей “Миргород” вийшов у Петербурзі в 1835 році. На перший погляд, повести по своєму […]...
- Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя. Жодна тогочасна книга на українську тематику не мала такого успіху, як “Вечори”, і жодна не була так талановито зробленою, як “Вечори”. Гоголь свідомо йшов на створення літературного бестселера, вивчивши запити […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для […]...
- Твір за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород” Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому […]...
- Проблема складових змісту твору Проблема складових змісту твору У теорії літератури ХХ ст. існують різноманітні уявлення про “внутрішній зміст твору” та його складові. Різні точки зору постійно співіснують, суперечок майже немає, критичного розгляду також. Але всі погляди або вузькі, часткові, або містять елементи, які стосуються насправді не змісту, а форми, або взагалі відносяться до зовнішньої сфери твору. Для їх […]...
- Бойове товариство, побут і звичаї запорожців у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Бойове товариство, побут і звичаї запорожців у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” М. Гоголь – видатний письменник – присвятив опису яскравих сторінок українського козацтва повість “Тарас Бульба”. Щодо опису побуту і звичаїв запорожців письменник намагався наслідувати дійсність. Все, що відбувалося на Січі, читач бачить очима Остапа та Андрія. Разом з ними милується величезним козаком, який […]...
- Життя й діяльність української інтелігенції – тема повістей Б. Грінченка “Сонячний промінь” і “На розпутті” I. “Вартовий” рідної мови. (Один із псевдонімів Грінченка – Вартовий, і важко добрати інше слово, яке так влучно схарактеризувало б його роль в історії рідного краю. Тільки він робить те, що потрібно українському народові та молодому громадянству.) II. Об’єднати два ворожі табори “людей-братів”. (Як казав Б. Грінченко: “Багато є людей, нема людей-братів”, бо “народ та […]...
- Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє […]...
- Проблема сенсу людського буття Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; […]...
- Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” Людське буття… Що в ньому найголовніше? На це питання не можна відповісти одразу. Людині часто важко правильно визначити свій життєвий шлях. Інколи, живучи тільки однією метою, віддаючи досягненню її всі сили, відмовляючись від усього іншого, людина свідомо обмежує своє життя, обкрадає […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- Переказ змісту повести Гоголя “Портрет” Молодий художник Чартков, зайшовши в картинну крамницю на Щукином дворі, зупинився перед портретом старого “з особою бронзових кольорів, скулистим і хирлявим”. Сила кисті художника цієї картини була разюча, і він купив портрет. Чартков злидарював; у його кімнаті не було навіть свічі. Він давно не платив за квартиру, і хазяїн уже приходив до нього із квартальним. […]...
- ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ВИБОРУ (за творчістю Б. Олійника) 8 КЛАС ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ВИБОРУ (за творчістю Б. Олійника) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Борис Олійник – один із покоління шістдесятників. 2. Вибір, який ми робимо. 3. Вибір кожного з нас – доля мільйонів. Варіант 2 1. Співець честі й відповідальності. 2. Життя – постійний ринг. 3. “Бо ти на землі людина”. ЕПІГРАФИ […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає […]...
- Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору – Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі […]...
- Твори за повістю Миколи Гоголя “Тарас Бульба” Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів. В один з періодів свого життя Гоголь надзвичайно захопився історією. Особливу його увагу привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під […]...
- “Гіркота” і “насолода” людського життя в зображенні І. Буніна та О. Купріна І. Бунін і О. Купрін жили і творили у непрості для Росії часи. Може бути, тому так своєрідні їхні погляди на життя. Постараємося розібратися, в чому письменники бачать гіркоту і солодкість людського життя. “Я хочу говорити про печаль”, – писав Іван Олексійович Бунін. Гіркотою пронизані всі його твори. В його уяві світ – це безодня, […]...
- “Сумна історія життя “маленької людини” за творчістю М. Гоголя Образ “маленької людини” – це свого роду узагальнений портрет не знатного або родовитого, а бідного, дрібного чиновника, якого ображають вищі по чину товариші по службі. Це безправна людина, яка безсила перед життям і його обставинами. Поневолена державною машиною і вічної нуждою, деколи вона здатна на протест. Однак бунт “маленької людини” найчастіше має для неї трагічні […]...
- У чому полягає сенс людського життя (за оповіданням Джека Лондона “Жага до життя”) 1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію – став уславленим письменником). Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають […]...
- “Справжні цінності людського життя в творі Бальзака “Гобсек” “Життя – це чергування всяких комбінацій, їх потрібно вивчати, стежити за ними, що б усюди залишатися у вигідному становищі”. Оноре де Бальзак Гобсек був похмурою і мовчазною людиною. У своєму житті він змінив безліч професій, але завжди прагнув до більшої вигоди. Гобсек багато подорожував, побував у багатьох країнах, в житті натерпівся і горя, голоду і […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
- Борис Харчук “Планетник”. Роздуми про сенс людського життя. Зміст (умовної) частини. Образ Планетника УРОК 46 Тема. Борис Харчук “Планетник”. Роздуми про сенс людського життя. Зміст (умовної) частини. Образ Планетника. Мета. Вчити коментувати зміст (умовної) частини повісті, характеризувати образ Планетника за планом, аналізуючи його вчинки; розвивати вміння висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір Планетника і кожної людини. Обладнання: книжка “Горохове чудо”, матеріал до літературного диктанту. Хід […]...
- Роздуму про зміст людського життя у вірші А. С. Пушкіна “Квітка” У вірші “Квітка” відбилися роздуми автора про зміст людського життя, про щастя й любов, а також про швидкоплинність часу. Квітка, знайдена поетом між сторінок книги, представляється мені людським життям. Де цвів? коли? який весною? И довго ль цвів? і зірваний ким? Чужий, чи знайомій рукою? И покладений сюди навіщо? У цих питаннях відбилося пекуче бажання […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Духовний світ, духовна краса… Із силою духу не зрівняється ніяка сила. Людську особистість визначає її духовний зміст, від якого залежить щастя. Найбільше щастя – т відчувати, що ти потрібний людям. Духовна краса людини – це високість її помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу. Щ риси найповніше втілені в образі Мавки – героїні […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Творчість Лесі Українки відбиває напружені філософські роздуми над життям. Ми продовжуємо відкривати в її творах ще не звідані нами глибини, не осмислені нами проблеми. Це стосується і неповторної драми-феєрії “Лісова пісня”. Невипадково долі людей, змальованих у творі, тісно переплетені з таємничим світом мешканців казкового лісу. Бо там, де про несуєтне важко говорити мовою щоденної життєвої […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть […]...
- Зображення народного життя в повісті Ніч перед Різдвом Гоголя Н. В Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” (1831) складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення […]...
- Село Матера джерела людського життя У Сибіру, де ріки петляють, а потім розпадаються на кілька розвилок, є поняття “матера”. Так називають основний плин, стрижень ріки. Звідси й Матера у Валентина Распутіна, що має один загальний Корінь зі словами майстерність, матерость. Автор показує, що мовна назва старої деревеньки закладена розумом і почуттям народу. Матера, що сросли своїм ім’ям не тільки із […]...
- Пошуки змісту й правди життя Людина народжується не просто для того, щоб є й пити. Для цього було б набагато зручніше народитися дощовим хробаком. Так писав Володимир Дудинцев у романі “Не хлібом єдиним”. Пошуки сенсу життя – це доля кожної мислячої й совісної людини. Тому – те кращі наші письменники завжди напружено шукали художнє рішення цього вічного питання. І наша […]...
- “У чому сенс людського життя” У чому сенс життя? Я впевнена, кожен хоч раз у житті замислювався над цим. Я спробую відповісти на це питання для себе. Сенс життя в тому, щоб просто жити кожен день, кожну хвилину і прожити потрібно, беручи від життя все, що в твоїх силах. А адже в наших силах дуже багато чого. Немає нічого неможливого, […]...
- Філосовський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки “Лісова пісня” Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія “Лісова пісня”, яка є визначним набутком укpаїнської і світової дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси, […]...
- Виклад змісту добутку “УОЛДЭН, іди Життя в лісі” У цій книзі Торо описує своє власне життя, той її період, коли він протягом двох років один жив на березі Уолденского ставка в Конкорде, штаті Массачусетс, а крім того, ділиться своїми міркуваннями про зміст буття й про найбільш раціональний спосіб сполучення духовної діяльності із забезпеченням необхідних матеріальних умов життя Хатина, що він вибудував власними руками, […]...
- Життя без змісту на прикладі образа Онєгіна * Миттєвим холодом облитий, * Онєгін до юнака поспішає, * Дивиться, кличе його… дарма: * Його вуж немає. Младой співак * Знайшов передчасний кінець! Тут уже Онєгін не той зарозумілий, вартий вище всіх життєвих вражень, іноді тільки незадоволений сам собою, холодний егоїст. Він жахається від свого безглуздого злочину: * У тузі серцевих каяттів, * Рукою […]...
- Тарас Бульба – народний герой (за однойменною повістю М. Гоголя) Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: “Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя”. Тарас Бульба – мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях. “Немає у […]...
- Сатиричні мотиви у творчості Н. В. Гоголя Великий сатирик почав свій творчий шлях з опису побуту, вдач і звичаїв України, постатечно переходячи до опису всієї величезної Русі. Ніщо не вислизнуло від уважного ока художника: ні вульгарність і дармоїдство помещиков, ні підлість і незначність обивателий. “Миргород”, “Арабески”, “Ревізор”, “Женитьба”, “Ніс”, “Мертві душі” – їдка сатира на дійсність. Гоголь став першим з русявийских письменників, […]...
- Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...