Шкільний твір на тему – Улюблена героїня Толстого
Густий туман лихомовства й захватів огортав цієї людини при його житті! Навряд чи були люди, що зовсім не чули про нього. Але навіть якщо й були, однаково їхнє життя стала багато в чому інший з тих пор, як на землі виникло це явище – Лев Толстой, тому що після його добутків люди стали інакше дивитися на себе й на увесь світ.
Він писав не тільки повісті й романи для читання, він перебудовував мир, роблячи вплив на світогляд людей!, И одним з таких добутків стала роман-епопея “Війна й мир” – шедевр світової літератури. Товстої зумів поставити
Читаючи “Війну й мир”, ми завжди можемо визначити відношення автора до своїх героїв. Всі герої
Чому ж саме Наташа стала улюбленою героїнею Толстого? Мені здається, це тому, що Наташа дуже близька Толстому по характері. У ній ми можемо побачити багато якостей, риси характеру, властиві Л. Н. Толстому.
Але він наділив її не тільки своїми рисами характеру (напевно, сам не усвідомлюючи цього), він вклав у неї ще й все те, чому хотів би навчитися, що хотів би перейняти, втілив у ній всі кращі, у його розумінні, якості людини. Уперше ми знайомимо в Наташею Ростовою, коли вона ще зовсім дитина. Вона з’являється перед нами як безпосередніх, повна життєвих сил дівчинка, що тонко почуває красу й правду. Із самого початку автор наголошує на тім, що Наташа аж ніяк не красуня. Навпроти, у її фігурі, рисах особи ми зауважуємо навіть неправильність. Та й пізніше, порівнюючи з Наташею красуню Елен, автор говорить: “У порівнянні із плечима Елен, її плечі були худі, груди не визначені, руки тонкі!” Але автор і не прагне до детального опису зовнішності героїні.
Він розкриває її щиросердечний мир. І ми бачимо, як змінюється Наташа у хвилини щиросердечних хвилювань. У ці хвилини холодна красуня Елен у порівнянні з Наташею стає майже виродком.
Дуже емоційно описує Толстой зміну настроїв своєї улюбленої героїні. Він спостерігає за вираженням її особи в різних ситуаціях, за вираженням очей – вони те “цікаві”, те “зухвалі й трохи глузливі”, те “благаючі”, за посмішкою героїні – те “замисленої”, те “урочистої”, те “заспокійливої”. І навіть у порівнянні із красунею Елен, що володіє посмішкою як “застиглою лицемірною маскою”, Наташа воістину неперевершена красуня.
Для Толстого дуже важливий духовний зв’язок Наташі з народом, він дуже цінує цю якість у своїй героїні. Згадаємо хоча б танець Наташі в дядюшки. Вона, піднесена й захоплена співом дядюшки, що “співав так, як співає народ”, сама не помітила, як пустилася в танок. І в ці миті вона “уміла зрозуміти все те, що було в Онисії, і в батьку Онисії, і в тітці, і в матері, і у всякій російській людині”. А яке хвилювання охоплює героїню роману під час читання Маніфесту!
У ці хвилини її душу переповнена почуттям величезної любові до батьківщини, вона готова заради її на будь-які жертви.
Органічний зв’язок з народним життям, прагнення пожертвувати всім для блага свого народу виражається й у відношенні Наташі до поранених солдатів. Вона кидає всі свої сили на те, щоб якось допомогти їм.
Товстої любується своєю героїнею, захоплюється нею у хвилини близькості із природою. У відношенні до природи теж проявляється духовна краса Наташі. Досить згадати, як любується вона красою літньої ночі в розкритого вікна, щоб зрозуміти, наскільки ця безпосередня душа близька до природи.
Але Толстой любується не тільки шляхетними вчинками Наташі, її зовнішністю. Він розуміє Наташу й у ті хвилини її життя, коли вона робить помилки, робить невірні кроки. Товстої розуміє, що це неминуче в її віці, у період становлення характеру, формування особистості.
Наташа зовсім не зі злого наміру вирішується бігти з пусто словом, гулякою Анатолем Курагіним. Вона робить це по своїй недосвідченості довірливості. Хоча й у цей час не перестає любити, поважати князя Андрія.
Потім, усвідомивши свою помилку, Наташа залишається вірна Болконському до кінця його життя.
Але як би життя не випробовувало характер героїні, однаково всі головні свої достоїнства, які так цінує в ній Толстой, Наташа не втратила, а, пройшовши через всі життєві випробування, збагатила свій духовний мир, стала ще більш сильної й мужньої. Незважаючи на більші зміни в зовнішності (“вона поповніла й поширила, так що важко було довідатися в цій сильній матері колишню тонку, рухливу Наташу!”), Наташа залишилася все такий же доброї, ніжної, чуйної, самовідданої. Але в ній стало більше розважливості. Наташа тепер присвятила своє життя вихованню дітей.
Вона віддавала всю енергію, всю любов їм і своєму чоловікові – Пєру Безухову.
Товстої пишається своєю героїнею, пишається її вмінням любити, її добротою, самопожертвою для блага інших, її розумом, її жіночністю.
Наташа Ростова – приклад, гідний наслідування. Мені здається, що будь-яка людина могла б повчитися в Наташи Ростовою. Вона приклад для кожної дівчини, що шукає свій шлях у житті.
Занадто швидкоплинне життя, щоб учитися тільки на своєму досвіді. Досвід героїв класичних добутків безцінний. А особливо, якщо це така героїня, як Наташа.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)