Головна ⇒ 📌Скорочені твори ⇒ Скорочено – ЛЕБІДЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ
Скорочено – ЛЕБІДЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ
11 КЛАС
СТЕФАН МАЛЛАРМЕ
ЛЕБІДЬ
Сонет
Краси пречистої безсмертний гордий син,
Ударом п’яних крил чи ти розіб’єш нині
Забуте озеро, де покриває іній
Прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин?
О лебедю, згадай, ти був і є один
Прекрасний, та дарма змагатися в пустині:
Ти в пісні не сказав, в якій це жить країні,
Як мертвої зими засяє сонний сплін.
Ти шиєю струснеш білясту агонію,
Одкинеш безміру просторів цих стихію,
Але не жах землі, що крила полонив.
І як мара в імлі леліє сяйвом срібним,
Холодним сном зневаг навік себе ти вкрив,
О лебедю, в своїм вигнанні непотрібнім!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського […]...
- Скорочено – БЛАКИТЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ 11 КЛАС СТЕФАН МАЛЛАРМЕ БЛАКИТЬ Блакить, одвічна блесть, в іронії священній, Ясна, прозоріша за квітів томну лінь, Поета, що клене безсило власний геній, Жене безплідною пустелею болінь. Біжу сліпма: вона в порожню душу хоче Мені загнати свій пронизливий докір. Куди втекти? Яку з твоїх громадь, о ноче, Затулить хоч на мить її убивчий зір? Тумане, […]...
- Скорочено – ДАР ПОЕЗІЇ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ 11 КЛАС СТЕФАН МАЛЛАРМЕ ДАР ПОЕЗІЇ Тобі мій дар: дитя нічної Ідумеї1! Крізь шиби, де мороз різьбив тонкі лілеї, 1 Ідумея – історична область в Палестині, в кабалістиці – місце проживання людей-потвор, створених до Адама. Крізь вікон аромат з одзолотілим склом, Чорніючи, блідим, скривавленим крилом У лампу ангельську ударило світання. Тріумф! І тільки-но реліквія остання […]...
- МАЛЛАРМЕ, Стефан (1842 – 1898) МАЛЛАРМЕ, Стефан (Mallarme, Stephane – 18.03. 1842, Париж – 09.09.1898, Вальвен) – французький поет. Народився у сім’ї службовця. У п’ятирічному віці втратив матір. Виростав мрійливою дитиною. У віці 10 років його віддали у пансіон, а потім у ліцей міста Санса, де він і почав віршувати. 1861 p. Mалларме відкрив для себе “Квіти […]...
- Славетний син французького символізму (творчість С. Малларме) МАЛЛАРМЕ СТЕФАН (1842-1898) Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме […]...
- Царівна-Лебідь (твір-опис картини М. Врубеля “Царівна-Лебідь”) Є картини, до яких входиш, мов у зелений ліс. Є твори, з якими добре вивчати історію країни, людини, людської культури. Є полотна, де хочеться опинитись поруч з героями у пригодах чи боротьбі, простягти їм руку, підтримати і захистити. Є картини-плакати і картини-візерунки. У цьому ж полотні – щось незвичайне і казкове. Одразу ж вражають очі. […]...
- Вірш С. Малларме “Віяло (пані Малларме)” Так немов заради мови В небі луни розтятись Кинувши свій дім чудовий Вірш майбутній рине ввись Змах крила серед покою Віяло неначе тінь Бо здається за тобою Зблисла дзеркала глибінь Чисте (хоч на нього злине Гнаний в кожному зерні Прах незримий це єдине Болю завдає мені) Хай би вік воно ясніло У твоїх долонях мила. […]...
- Неоднозначність символістських текстів у Малларме Неоднозначність символістських текстів, можливість величезної кількості тлумачень іноді впливала на долю митців залежно від того, хто читав і тлумачив ці тексти. Так, М. Драй-Хмара, один з українських неокласиків, написав сонет “Лебеді” одразу після перекладу сонета “Лебідь” С. Малларме. Історія цього перекладу – це історія розправи заангажованої української літератури з “інакомислячим” митцем. Була вирішена не тільки […]...
- ПРИТЧІ. ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ. ЛЕБІДЬ Мета: ознайомити учнів з суттєвими ознаками притчі; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас новими словами; вдосконалювати вміння з’ясовувати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати інтерес і повагу до усної народної творчості. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось і все! Дзвенить дзвінок, В гості йде до нас урок. Сядьте зручно! Усміхніться […]...
- Лебідь, щука і рак – народні байки Лебідь плавав на воді понад берегом, зігнувши шию, дивився в воду. Пливла мимо його щука, встановилась і пита: “Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерза? “А нащо тобі знать?” – “Та я хотіла на зиму куди-небудь утекти, а то під льодом припада задихаться без свіжого повітря”. – “Я на зиму лечу відсіля в […]...
- Пепел (краткое содержание) – Жеромський Стефан Время действия романа – 1797-1812 гг., пятнадцатилетие после неудавшегося восстания Тадеуша Костюшко и третьего (1795) раздела Польши между Пруссией, Австрией и Россией. В центре повествования – юный Рафал Ольбромский, сын небогатого старого шляхтича. На масленицу в доме отца он случайно знакомится с пани Геленой. Затем каникулы кончаются, и он возвращается в Сандомир, где учится в […]...
- Село – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Із книги “Крилатий чоловік” Село Небо, мов душа праведника. Хати посеред себе в оберемках Квітники тримають, Кожна квітка на вагу картоплі, Але картоплю свині з їдять, І хоч і без користі – І тільки ті, у котрих чоловіки Трактористи – милом туалетним. У крамниці пляшки приймають, Кури межі переступають… Від зими до зими […]...
- Славетний син французького символізму У молоді роки Стефан Малларме. як і інші символісти, захоплюється творчістю Бодлера, потім читає твори Леконта де Ліли, Банвіля і Готьє. Малларме починає писати самостійно і у своїх перших творах перевагу віддає парнаському об’єктивізму і вишуканості. На його думку, мистецтво – це щось священне, своєрідна нова релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме […]...
- ЦВАЙГ, Стефан (1881 – 1942) ЦВАЙГ, Стефан (Zweig, Stefan – 28.11.1881, Відень – 23.02.1942, Петрополіс, Бразилія) – австрійський письменник. У мемуарній книзі “Вчорашній світ” (“Die Welt von gestern”) Цвайг підкреслено лаконічно розповідає про своє дитинство та підліткові роки. Коли йдеться про батьківський дім, гімназію, а потім університет, письменник свідомо стримує свої почуття, підкреслюючи таким чином, що його […]...
- ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН (світське ім’я Семен, 1658, м. Яворів, тепер Львівської обл. – 24.11.1722, Москва) – філософ, поет, церковний і громадсько-політичний діяч. Походив із православної шляхетської родини з м. Яворова в Галичині, яка після Андрусівського миру 1667 р. переїхала в Красилівку поблизу Ніжина. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії та єзуїтських школах Любліна, Львова, Познані, Вільно. Для […]...
- ГЕОРГЕ, Стефан (1868 – 1933) ГЕОРГЕ, Стефан (George, Stefan – 12.07.1868, м. Бінген-на-Рейні – 04.12.1933, Локарно, Швейцарія) – німецький поет. Георге – єдиний значний німецький представник епохи декадансу, чиї езотеричні прозріння трактувались і як апологія Третього Рейху, і як передбачення звільнення світу від фашизму. Народився Георге у маленькому німецькому містечку Бінгені-на-Рейні. Упорядкований побут тихої провінції відобразився і […]...
- Вірш Малларме “Видіння” С. Малларме захоплювався картинами імпресіоністів і у своїй творчості, особливо в ранній її період, у 1860-ті роки. Так само, як Бодлер, Верлен, він близький до імпресіоністичного сприйняття дійсності, змальовує ліричного героя своїх віршів як тілесну істоту. Світ розкривається через зорові, слухові, смакові та інші відчуття. Послухаємо вірш “Видіння”, написаний у 1863 році. В осмуті місяць […]...
- ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН (рр. та місце нар. і см. невід.) – поет. Навчався, очевидно, в Харківській колегії, де потім був викладачем. У 1736- 1737 рр. викладав поетику, згодом – риторику, у 1738-1739 рр. – професор філософії і префект колегії. Подальша доля невідома. 1739 р. видав старослов’янською мовою поетичну книжку “Епінікіон” на честь Анни Іоанівни, де описав […]...
- Примірник книги Малларме “Полудень Фавна” Завдання митця полягає в тому, щоб, викликаючи предмет в своїй уяві, передати стан душі, або навпаки, вибрати той чи інший предмет і шляхом його повільного розгадування розкрити стан душі. Я винаходжу мову, яка б грунтувалася на цілковито новій поетиці: потрібно малювати не річ, а створюваний нею ефект. Вірш у цьому випадку не повинен складатися зі […]...
- “Тремтіння вічного” в поезії Стефана Малларме Є лише Краса. А в неї тільки одне досконале вираження – Поезія. Все інше брехня”. Ці слова видатного французького поета XІX століття Стефана Малларме відображають все його життя, присвячене тільки одному – служінню його величності Слову. Сам поет вважав своє життя буденним, звичайним: “Ось і все моє життя, позбавлене цікавих історій, котрі смакують масові газети, […]...
- Скорочено – ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить, – Тому, святий Миколай, На всякий час помагай, Миколаю! На всякий час помагай, Миколаю! Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну, Ой глянь, глянь на змучену, бідну. Ми тебе, всі люди, молим: Проси в Бога ти їй долі, Миколаю! Ой проси долі для Вкраїни, Ой нехай […]...
- “Про неясне говорили неясно” (за творчістю П. Верлена, А. Рембо і С. Малларме) На зламі двох століть, двох епох людство завжди охоплює занепокоєння: хтось очікує кінця світу, хтось – змін на краще. Це занепокоєння й очікування часом спричинює кардинальні зміни світогляду “порубіжних” людей, появу нових ідеалів, нових ідей, нових способів художнього відтворення дійсності. Такі зміни, наприклад, відбулися у французькій літературі на зламі ХІХ-ХХ ст. “Усі боги загинули”, – […]...
- Стефан Лієвич – образ “Нової людини” в українській літературі Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Ой хто, хто Миколая любить Скорочено Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить, – Тому, Святий Миколай, На всякий час помагай, Миколаю! Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну. Ой глянь, глянь на змучену, бідну. Ми тебе, всі люди, молим: Проси в Бога ти їй долі, Миколаю! Ой проси долі для Вкраїни, Ой нехай встане із руїни. Доля й […]...
- Істотне скорочено – Євген Маланюк Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первіснісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
- Ой хто, хто Миколая любить скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить, Тому, Святий Миколай, На всякий час помагай, Миколаю! Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну. Ой глянь, глянь на змучену, бідну. Ми тебе, всі люди, молим: Проси в Бога ти їй долі, Миколаю! Ой проси долі для Вкраїни, Ой нехай встане із руїни. Доля й щастя […]...
- Казкар скорочено – Юрій Андрухович Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – Мене […]...
- Скорочено – КАЗКАР – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корине ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
- Єднаймось, брати-українці – Історичні пісні ЄДНАЙМОСЬ, БРАТИ-УКРАЇНЦІ Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І блескот гарматний і спів, А жовто-блакитні прапори Замаять наш Київ […]...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН (р. нар. невід., вірогідно, с. Потелич, тепер Львівської обл. – 1600, Молдова) – український і білоруський освітній і культурно-релігійний діяч, письменник – полеміст, учений – філософ, проповідник, педагог. Старший брат Лаврентія Зизанія. Походив із простолюду або незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. До 1577 р. став ректором Львівської міської української школи. Брав […]...
- Цвіт щастя – БОГДАН ЛЕПКИЙ скорочено БОГДАН ЛЕПКИЙ Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – […]...
- Скорочено ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ! – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди!.. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем […]...
- Скорочено “Цвіт щастя” Лепкого Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, то такий […]...
- Ельдорадо скорочено – Володимир Самійленко Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду, за яку дяка – батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і на волос, Там злочинних зараз […]...
- Цар Плаксій та Лоскотон – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Скорочено У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити. Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися […]...
- Щедрик, щедрик, щедрівочка скорочено – Календарно-обрядові пісні Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А баранці народились. А ягнички – клаповушки, Скачуть собі кругом грушки. А баранці – круторіжки, Скачуть собі край доріжки. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Календарно-обрядова пісня “Щедрик, щедрик щедрівочка” відноситься до народної поезії зимового […]...
- Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Симоненко Василь У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити. Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися […]...
- Щедрик, щедрик, щедрівочка Скорочено Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару. Там овечки покотились, А баранці народились. А ягнички – клаповушки, Скачуть собі кругом грушки. А баранці – круторіжки, Скачуть собі край доріжки. Коментар Календарно-обрядова пісня “Щедрик, щедрик щедрівочка” відноситься до народної поезії зимового циклу. Звідки ж узялася тут […]...