Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда”
“Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого попереднього шляху й починає якусь нову путь… Ми маємо таку істо ричну дату – це пам’ятний в історії України 1798 рік. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження – невеличка книжка,
То була “перелицьована” на українську Енеїда Івана Котляревського, – так про роль і місце в історії української літератури безсмертного твору зачинателя нового красного письменства писав лі-ктурознавець С. Єфремов.
“Енеїда” Котляревського, увібравши в себе багатовікові літературні й фольклорні традиції, знаменувала початок переходу до нової епохи в історії української літератури – до розвитку літератури на засадах реалізму й народності. На відміну від своїх попередників, Котляревський
За мистецькою силою гумору “Енеїда” Котляревського – одне з вершинних досягнень серед гумористичних творів світової літератури. З усіх травестійнихих лише поема Котляревського не втратила свого широкого й захопленого читача. У чому ж таємниця її довговічної популярності?
У чому її суспільне та іс-рико-літературне значення? Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, на обмеженість травестійного жанру, в “Енеїді” Котляревського виявив себе українкий народ з його героїчним минулим, з його сучасним побутом та соціальними бідами, історичним оптимізмом, високими моральними й естетичними параметрами, безсмертним гумором. Котляревський відобразив багато важливих рис історичної епохи, “Енеїда” – це була “колюча” “мужича правда” про панівну верхівку XVІІІ и початку XІX століття, художньо висловлена в бурлескній формі.
У цій правдивій оцінці поетом явищ дійсності з позицій народу, у народного бажання покарати, посадити “в свою шкуру”, відправити в пекло паразитичне панство, чиновників-хапуг, виявляється народність “Енеїди”.У картині раю відбиті мрії народу про суспільство мирного дружного спілкування людей. Образами Енея, Низа, Евріала розпочинається створення в новій українській літературі образу національного героя.
Винятковим було значення високоталановитої поеми для України. Як зразок правдивого відображення живої дійсності, як вияв великих літературно-мистецьких можливостей українського народного слова, нев’янучого українського гумору і народної творчості “Енеїда” відкрила й показала широку перспективу розвитку української літератури на основі народнорозмовної мови.
З “Енеїди” почався розвиток нової української літератури. Поема була найпопулярнішим українським твором дошевченківських часів. “Енеїда” своїм життєствердним сміхом мала великий вплив на наш світогляд пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила характер українців. Що за висловом О. Гончара, “наіскрена сонцем”, розпашіла од земних пристрастей поема і нині має велике суспільне значення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)