Світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає (тема кохання в українській літературі)
Світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає (тема кохання в українській літературі)
Кохання… Воно сильніше за смерть, вічне й завжди молоде. Воно в піснях і в душах. Йому акомпанують солов’ї, а часом і гармати.
Та повсякчас – це одне з найсильніших і найкращих почуттів, на яке здатна людина.
Вся світова література – свідчення того, яке місце посідає це почуття в житті людей.
Кохання! Згадується безсмертний Шекспір… Згадуються й гуцульські Ромео та Джульєта, такі пісенні та прекрасні, хоч і трагічні почуття
Коцюбинський, “Тіні забутих предків”), і велика любов Марусі Чурай, що “чолом сягала неба” (Ліна Костенко, “Маруся Чурай”), і світле кохання Лукаша і Мавки (Леся Українка, “Лісова пісня”). Але іноді це святе почуття спотворюється, стає якимось приземленим, навіть брутальним, як скажімо, стосунки того ж Лукаша з Килиною. Хоча взагалі пристрасть і ніжність можуть органічно зливатися, надаючи повноту щастя.
Подібне ми знаходимо і в поезії.
А я тебе кохати буду
За те, що не упала ти
Ні у потворну безвість бруду,
Ні у нудоту чистоти.
(Д. Павличко, “Моя гріховнице
Кохання окрилює людину, підносить над буденністю. Починає здаватися, що твій обранець чи обранка найкращі в світі, а твоє власне почуття якесь особливе, якого ще ніколи не було.
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання
(В. Сосюра, “Так ніхто не кохав… “)
Приходить це прекрасне почуття до людини в різному віці. Максим Рильський з теплою усмішкою згадує в поемі “Мандрівка в молодість” про свою дитячу закоханість.
Але завжди кохання – це диво, і віриться, що воно триватиме вічно.
Це не чудо, не чад, мені страшно такого кохання.
Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік:
Ця тривога, ця ніжність, незатьмарений рай без вигнання
Заворожене щастя, – чи буває таке навік?
(Ліна Костенко, “Це не чудо… “)
Та перше кохання рідко буває “навік”, але “у багатті другого кохання першого завжди іскринка тліє” (Д. Павличко, “Ти мене гуцулом називала… “).
Сестру я Вашу так любив…
Я Ваші очі пам’ятаю…
І раптом небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші, – я ридаю.
Сестра чи Ви? – Любив… –
Так своєрідно згадує свою першу (чи вже другу?) закоханість П. Тичина (“О люба Інно… “). Отже, можна кохати і двічі, і тричі (згадайте вірш І. Франка “Тричі мені являлася любов”).
Часто кохання буває пов’язане з болем. У цього різні причини. Найтрагічніша з них – смерть когось з закоханих. Кров’ю обливається серце дідька Оверка, дружину якого повісили фашисти (В. Симоненко, “Червоні конвалії”).
Глибоке горе відчуває Шура Ясногорська (О. Гончар, “Прапороносці”), весь час перед її очима стоїть сопка, де загинув її Юрась.
Іноді біль виникає від того, що кохання не знайшло відповіді. Ми знаємо це і з віршів збірки “Зів’яле листя” І. Франка, з циклу “Пахощі хвої” Д. Павличка, з віршів Лесі Українки, присвячених Сергієві Мережинському.
Але ще болючіше зустрітися із зрадою. Який жах почути від коханого “Отвяжися, дура!” (Т. Г. Шевченко, “Катерина”) – справді, жити не захочеться.
Маруся Чурай вбиває зрадника, але й сама гине, переживши його десь на півроку – мабуть, що швидше від туги, ніж від хвороби.
Але не рідше ніж зраду, навіть частіше, зустрічаємо ми її протилежність – вірність. Скількох прекрасних людей, здатних бути вірними, оспівано в нашій літературі! Від Ярославни, до… не перелічити.
Існує легенда про лебедину вірність – лебідь, що втратив пару, піднімається високо в небо і падає, склавши крила, на землю. Беззаперечно, це дуже романтично. Але люди – не лебеді.
Вони здатні подивитися на життя ширше. Не випадково цю легенду розповідає Шурі Воронцов (О. Гончар, “Прапороносці”), нагадуючи, що ці прекрасні, чисті птахи бачать лише своє озеречко, – і в душі дівчини починає жевріти іскорка нового кохання.
Шура не забула Юрія, але життя триває…
Час лікує рани. Люди продовжують жити, трудитися, і знов, і знов кохати, бо це почуття робить людину кращою.
Я вродливий з тобою,
Розумний з тобою.
У тобі – моя ніжність
І серце моє.
(В. Симоненко, “У душі моїй… “)
Кожен з нас мріє зустрітися із справжнім великим коханням, у якому стільки краси і сили!
Related posts:
- “Свiт завжди благословляє i сонце, що встає, i серце, що кохає” (тема кохання в українськiй лiтературi) Кохання… Воно сильнiше за смерть, вiчне й завжди молоде. Воно в пiснях i в душах. Йому акомпанують солов’ї, а часом i гармати. Та повсякчас – це одне з найсильнiших i найкращих почуттiв, на яке здатна людина. Вся свiтова лiтература – свiдчення того, яке мiсце посiдає це почуття в життi людей. Кохання! Згадується безсмертний Шекспiр… Згадуються […]...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” (Тема кохання в трагедії Гете “Фауст”) Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож при-родньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія […]...
- Про лицарську любов і дівоче серце (тема кохання в романі І. Багряного “Тигролови”) Про кохання написано тисячі книг. Здавалося б, уже нічого нового про нього не скажеш. Але через неповторність людських характерів і особистостей воно кожного разу дає новий сюжет, нову небачену картину життя. Так і в книзі І. Багряного “Тигролови”. Випадково на життєвій дорозі зустрічаються юнак і дівчина. Він – її рятівник від лютого звіра, герой. Потім […]...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” (тема кохання в трагедії Гете “Фауст”) Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія […]...
- Яке місце посідає тема “Людина і земля” в українській літературі? Людьми, які не поділяли на весіллі радості присутніх, були Докія, мати нареченої, і батько Михайла, старий Івоніка Федорчук. Докія, яка з жалю, що донька передчасно покидала її хату, стала на лиці не наче земля. Жінка горювала, що “сиротіє”, крім того, вона добре бачила, що майбутній зять був ані гарний, ані показний, він не пара її […]...
- Тема кохання у творах українських письменників Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. […]...
- Тема кохання в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Тема кохання в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Тема кохання – одна з головних тем роману “Собор Паризької Богоматері”. Це твір романтичного характеру, а значить, суттю взаємин між героями є любов або ненависть. Любов – це найвищий прояв почуттів людини до світу в усіх його проявах. Тому вона вимагає від людини напруги найпотаємніших сил, […]...
- В одному серці два кохання не вмістяться Життя, навіть коли воно перенасичене труднощами, завжди вабить своїми таємницями. Чи не найбільшою з них є таємниця кохання. В усякому разі, для мене та моїх ровесників. Яке воно, справжнє почуття? Як його розпізнати й зберегти? А чи можна кохати двох? Ці питання не дають спокою ні мені, ні моїм друзям. Прислів’я, що стверджує, нібито по-справжньому […]...
- Тема кохання у творі Стендаля “Червоне і чорне” Тема кохання у творі Стендаля “Червоне і чорне” Головним стрижнем усіх творів Стендаля було прагнення щастя. І для його героїв щастя не мислилось без кохання. Здатність кохати – це ніби міра величі характеру героя. Спочатку Жульєн Сорель розглядає кохання як засіб досягнення кар’єри. Завоювання серця пані де Реналь для Жульєна було чимось на кшталт завоювання […]...
- Твір у публіцистичному стилі на тему “Справжнє кохання” “Я тебе кохаю” – ці слова, мабуть, хоче почути кожна людина. Кожен хотів би, щоб його кохали. А ще – кожен хотів би, щоб на його власне кохання інші люди відповідали взаємністю. Щоб прийняли та почули його слова “Я кохаю…” Кохання – це почуття глибокої сердечної прихильності до іншої людини. Вважається, що не можна кохати […]...
- Тема кохання одвічна тема роздумів людства Протягом усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друзями, у родині, в особистому житті. Тож дружба, любов, Кохання супроводжували наших пращурів так само, як супроводжують і сучасну людину. Скільки літературних шедеврів, пісень, витворів скульптури та живопису […]...
- Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Квітки любові розквітають Єдиний раз, єдиний раз. О. Олесь Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше це почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Йому довелося пізнати нещасливе кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. […]...
- ТЕМА КОХАННЯ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. […]...
- Тема кохання у романі І. О. Гончарова “Обломов” Є такий тип книг, де читач захоплюється оповіданням не з перших сторінок, а поступово. Я думаю, що “Обломов” – саме така книга. Читаючи першу частину роману, я невимовно нудьгувала й навіть не припускала, що ці лінощі Обломова приведуть його до якого-небудь піднесеного почуття. Поступово нудьга стала йти і роман захоплював мене, я читала вже з […]...
- Твір по літературі Святе Письмо в українській літературі Біблія – це унікальна книга Божих одкровень, що передавалася протягом багатьох віків від одного покоління до іншого. Це зібрання книг, написаних пророками у різні роки, надихало багатьох митців на створення шедеврів у мистецтві. Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. […]...
- “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” (за романом “На полі смиренному”) В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати […]...
- Бароко в українській літературі Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий. XVII-XVIII сторіччя стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові […]...
- Тема кохання у трагедії Гете “Фауст” І. Кохання в житті та творчості Йоганна Вольфганга Гете (людині властиво любити, кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя; у поета кохання відтворюється у творах; поема створювалась упродовж тривалого часу, у який автор любив і страждав, пережив перше кохання та його зречення задля особистої свободи, спалах нового кохання – і втечу від нього, одруження, появу […]...
- Проблеми чорнобильської трагедії в українській літературі Проблеми чорнобильської трагедії в українській літературі. Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і думах українських письменників. У перші ж дні після катастрофи на сторінках літературних часописів, зокрема в “Літературній Україні”, з’явилися пристрасні публіцистичні виступи Олеся Гончара, Бориса Олійника, Івана Драча. Згодом були видруковані поетичні твори Бориса Олійника, Наталки Білоцерківець, Леоніда Горлача, Світлани […]...
- Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав […]...
- Сила-кохання Серед усiх чудес свiту найбiльше чудо – це людина i кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I навiть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей, як грошi, влада, слава i кохання, то переважна бiльшiсть вибрала б останнє. Так що ж це […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. […]...
- Ліричні твори в українській літературі Лірика – один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, у якому у формі переживань осмислюється сутність людського буття. В основі ліричного твору – думки і переживання ліричного героя. Ліричний герой – суб’єкт висловлювання в ліричному творі, своєрідний персонаж лірики. “Ліричний герой” – це образ, що виникає в уяві читача […]...
- Тема кохання у творчості українських поетів Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше не почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Часом, у нього було нероздільне кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. Згадуючи швачку Русиковську, натуршицю Пашу, Ганну Закревську, княжну Варвару Рєпніну, болісно стискалося серце. Не судилось! Трагічним було кохання Лесі Українки та […]...
- Роздуми про дружбу та кохання в зарубіжній літературі XX століття Тема дружби та кохання, їх співвідношення і впливу на долю як одної людини, так і людства в цілому не переставала цікавити письменників протягом усього розвитку художньої літератури як мистецтва. По-новому цю проблему освітлено в XX столітті, в епоху катастроф, політичної нестабільності, коли починає формуватись нове відношення до загальнолюдських цінностей. Письменники XX століття часто зображають дружбу […]...
- Розстріляне Відродження в українській літературі 20-30-х років Розстріляне Відродження в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне Відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття (1921-1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- “Мисливські усмішки” – яскрава сторінка в українській сатирично-гумористичній літературі Природа завжди була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Протягом багатьох післявоєнних років письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста. “Відкриття охоти”, “Лисиця”, “Сом”, “Бекас”, “Вовк”… – все це гуморески, які ввійшли до “Мисливських усмішок”. У цих яскравих шедеврах особливо чітко […]...
- Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі I. Виникнення драматичної літератури в Україні. (Драматична література тісно пов’язана з розвитком українського театру, шкільним навчанням. Це були віршові діалоги, які складали викладачі вищих шкіл, тому й називалися шкільними. Основні жанри драматургії давньої української літератури – шкільні драми, інтермедії.) II. Характеристика драматичних творів XVII-XVIII століть. 1. Виникнення […]...
- Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри (2) ТЕМА КОХАННЯ Й ВІРНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО І ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському […]...
- Образ скупого в українській та світовій літературі Реферат на тему: Образ скупого В українській та світовій літературі “З усього… треба користь виймать, хоч би зубами прийшлось тягнуть – тягни!” – слова Пузиря з української п’єси Карпенка Карого можна почути не від одного сучасника. Їх десятки, сотні, тисячі. Література намагалася відобразити образ скупого по-різному. Такі персонажі є як в українській, так і зарубіжній […]...
- Тема кохання й вірності в поезії Рильського і Сосюри Тема кохання й вірності займає одне з найперших місць у всій світовій літературі. Кохання оспівували Шекспір і Петрарка, Пушкін і Франко. Кохання, вірне, незрадливе, було традиційною темою усної народної творчості. Не обминули цю тему і два найтонших лірика української літератури – Володимир Сосюра та Максим Рильський. Здається, кожен знає ці натхненні рядки: Так ніхто не […]...
- Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Всі закохані – завжди безстрашні! М. Рильський Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. Максима Рильського як поета, можливо, народило пристрасне, але нерозділене почуття. Уже в ранній збірці “На білих островах” […]...
- Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі (1 варіант) Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише про власний добробут, вони пам’ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними “пропагандистами” духовності у будь-якому суспільстві будь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного – поети і письменники. Вони, […]...
- І. П. Котляревський – автор першого драматичного твору в українській літературі. (Наталка Полтавка) Реферат І. П. Котляревський – автор першого драматичного твору в українській літературі. (Наталка Полтавка) П’єса “Наталка Полтавка” написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли Драматург перебував там на посаді керівника. Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п’єси […]...
- “Сон” Т. Шевченка – перша в українській літературі політична поема Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав “Із забороною писати й малювати”, це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого (порівняно з іншими членами товариства) покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема “Сон”, написана […]...
- “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію 1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати н загальне користування горбом нажите добро. Але влада розуміла, що колективні господарства найбільш прийнятна форма, яка дозволить викачати ресурси села и […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж […]...
- Романтизм в українській літературі 1. Романтизм як творчий метод і літературний напрям. (Романтизм виник на межі XVІІІ-XІX ст., спочатку в Німеччині, потім у Франції та літературах інших країн, але в кожній з них мав свої особливості, зумовлені своєрідністю національного буття різних народів. Романтизм суттєво відрізняється від усіх інших стилів. Головними ознаками романтизму є перевага внутрішнього над зовнішнім, унікального над […]...
- Основні теоретико-літературні поняття в українській літературі Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання-висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості […]...