Титульна сторінка
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України
КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007
Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – 288 с.
Видання 2007 року виходить з уточненнями, пов’язаними зі змінами в українській граматиці, що сталися останнім часом. Для фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови.
Затверджено до друку вченими радами Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України
Науково-видавничий відділ філології, художньої літератури та словників
Редактори Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, К. С. Чайка
© Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, 2007
ISВN 978-966-00-0617-1
Related posts:
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Гуморески С. Руданского – відкрита сторінка веселого характеру народу Скільки вже було сказане про гумор, скільки написано гумористичної поезії, оповідань, байок, комедій, гуморесок. Проходять року, навіть тисячоріччя, а гумор не зникає з нашого повсякденного життя. Саме він допомагає! Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданского. А особливо гуморески, у яких відчутніше скарб живої мови Гуморески С. Руданского можна поділити на окремі групи. Зокрема він […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, найпрекрасніша і найсвітліша. На відміну від Катерини, де […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Сторінка: Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир’ як зразок шкільної драми Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVІІ-XVІІІ століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від […]...
- Одна сторінка з життя Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР Олена Семеног Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Глухів-2004 ЗМІСТ Рецензенти: Є. А. Пасічник, доктор педагогічних наук, професор (Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова); А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська Юридична академія МВС); М. К. Козій, кандидат педагогічних наук, ст. наук. співробітник (Інститут […]...
- СТОРІНКА ПОЕЗІЇ – ЖАК ПРЕВЕР ЖАК ПРЕВЕР СТОРІНКА ПОЕЗІЇ Два і два чотири Чотири й чотири вісім Вісім і вісім шістнадцять Повторіть! каже вчитель Два і два чотири Чотири й чотири вісім Вісім і вісім шістнадцять Та ось птаха – ліра З’явилася в небі Дитина її роздивляється Прислухається Дитина її гукає Врятуй мене Пограйся зі мною Птахо! І птаха сідає […]...
- П’єса “97” – сумна сторінка в трагічному літописі загибелі українського села Останнім часом мільйонними тиражами виходять газети і журнальні статті, книги, телепередачі, що розповідають усьому світові про нечувані муки приречених на голодну смерть селян. Серця багатьох людей здригнулися від жаху, коли вони прочитали розсекречені матеріали про цей період в історії України. Зокрема, листи Леніна, в яких дається реальна оцінка тим подіям. Володимир Ілліч відкрито заявляв, “що […]...
- Творчість Олексія Коломійця – самобутня сторінка української драматургії Олексій Федотович Коломієць – один із найвідоміших українських пись-менників-драматургів. У його талановитих п’єсах відображається правда нашого сучасного життя. Художня палітра митця багатоманітна, яскрава за своїм змістом і образними барвами. У кожному своєму творі драматург намагається бути новатором, порушує актуальні проблеми сучасності. На літературній ниві Олексій Коломієць виступив 1960 року, опублікувавши свою першу збірку оповідань “Біла […]...
- Історія моєї сім’ї – сторінка багатовікової історії Батьківщини Академік Б. А. Рибаков у книзі “Рід і рожаницы” пише: “Самим загадковим і найменш вивченим зі слов’янських божеств є Рід – божество, відоме тільки східним слов’янам… Рід виявляється всеосяжним божеством Всесвіту з усіма її мирами: верхнім, небесним, звідки йде дощ і летять блискавки, середнім миром природи й народження й нижнім з його “вогненним спорідненням”. Можна […]...
- ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. – студент Київської духовної академії, з якої його виключено за неблагонадійність. У 1860- 1864 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. […]...
- “Мисливські усмішки” – яскрава сторінка в українській сатирично-гумористичній літературі Природа завжди була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Протягом багатьох післявоєнних років письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста. “Відкриття охоти”, “Лисиця”, “Сом”, “Бекас”, “Вовк”… – все це гуморески, які ввійшли до “Мисливських усмішок”. У цих яскравих шедеврах особливо чітко […]...
- Коли перевернена остання сторінка роману Дж. Сэлинджера “Над прірвою в житі” Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Дейвида Сэлинджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини. Роман “Над прірвою в житі” – центральний добуток прози Сэлинджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, що допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя. Сімнадцятилітній Холден Колфилд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій Ї “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, іх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” Ї це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні […]...
- Коли перегорнута остання сторінка роману Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі” ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР Коли перегорнута остання сторінка роману Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі” Я познайомилася з творчістю видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера, майстра тонкого аналізу духовного світу людини. Роман “Над прірвою у житі” – центральний твір прози Селінджера. Автор вибирає форму роману – сповіді, що допомагає […]...
- Гончар Назар Гончар Назар – український поет і перформер. Лавреат премії БУ-БА-БУ за найкращий вірш 1989 року. Автор поеми-комікса “Казка-показка про Байду-Немову” (1993), а також збірок віршів: “Закон всесвітнього мерехтіння” (в: “ЛУГОСАД: поетичний ар’єргард”, Львів 1996 та “ЛУГОСАД: об’єктивність канону”, Львів 2007) і “ПРОменеВІСТЬ” (Київ 2004). Співзасновник літературного гурту “ЛУГОСАД” (ЛУчук-ГОнчар-САДловський). Живе у Львові. Неодноразово виступав у […]...
- Повх Лідія – Біографія Повх Лідія Петрівна народилася 25 квітня 1961 року в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету. Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Відмінник освіти України. Автор поетичних збірок “Гілка глоду”, “дощі і стіни”; творів для дітей “Йшла ворона по перону”, “Цар Іван – з кукурудзи качан”, “Нумо […]...
- Повх Лідія Повх Лідія Петрівна народилася 25 квітня 1961 року в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету. Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Відмінник освіти України. Автор поетичних збірок “Гілка глоду”, “Дощі і стіни”; творів для дітей “Йшла ворона по перону”, “Цар Іван – з кукурудзи качан”, “Нумо […]...
- Як розвивалась українська мова Багатовікова історія української мови була непростою. Наші предки докладали чимало зусиль для того, щоб зберегти цей найдорогоцінніший скарб. Початковий етап розвитку нашої мови відбувався ще за доісторичних часів. Саме тоді зароджувалося те живе створіння, яке згодом набуде всіх ознак добре організованої і багатої мови. Словниковий запас української мови почав формуватися ще тоді. У мову наших […]...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми – 22 твердих і 10 м’яких: /в/, /й/, /л/, /м/, /н/, /р/; /б/, /п/, /д/, /т/, /дз/, /ц/, /дж/, /ч/, […]...
- ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР (22.09 1835, х. Манів поблизу с. Гаврилівка, тепер с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл. – 11.12.1891, Харків) – мовознавець-філософ, етнограф, фольклорист, теоретик літератури, дослідник поетики, психології творчості, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного методу в літературознавстві. Член – кореспондент Петербурзької академії наук (з 1875), голова Харківського історико-філологічного товариства (з 1877), дійсний член Московського […]...
- Національний символ Національний символ Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків. Але […]...
- Національний символ України Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків. Але вчені впевнені, […]...
- Твір на тему: Національний символ Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків. Але вчені впевнені, […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- ТАРАСЮК ГАЛИНА ГАЛИНА ТАРАСЮК – поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач. Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. 1968 року переїхала на Буковину. Закінчила філологічний факультет Чернівецького Державного університету. Жила і працювала в Чернівцях – в обласних та міських газетах, на телебаченні, в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича. У 90-х була організатором Товариства […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- І. Котляревський – “батько нової української літератури” Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор “Енеїди”, “Наталки Полтавки” й “Москаля-чарівника”, – за словами О. Гончара, – поет, веселий мудрець, […]...
- Твір з англіської CULTURE AND SCIENCE IN UKRAINE Scientists of Ukraine make a valuable contribution in our science. The Academy of Science of Ukraine includes many outstanding scientists and research workers famous for their important discoveries and inventions. Great success has been achieved by Yev. Paton Research Institute of Electric Welding, the Research Institute of Cybernetics, Superhard Materials There are a lot of […]...
- Біографія Олександра Фоміна Ще донедавна побутував такий вислів: “Природа – майстерня, а людина є в ній робітником”. На щастя, зараз людство зрозуміло, що робітники можуть бути різними. Робітник – руйнач, робітник – творець. Полярно протилежні поняття. До творців належить людина, чиє ім’я носить Ботанічний сад у Києві, Олександр Васильович Фомін, учень відомого вченого К. Тимирязєва. Посаді директора Науково-дослідного […]...
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- Скунць Петро – Біографія Петро Миколайович Скунць (20 травня 1942, Міжгір’я – 30 травня 2007, Ужгород) – український поет, член Національної спілки письменників України з 1962 року. Народився 20 травня 1942 року в селиці Воловому (нині смт Міжгір’я, нині Закарпатської області). У 1963 році закінчив Ужгородський університет. Працював в обласній молодіжній газеті. Був редактором Закарпатського обласного видавництва. Був членом […]...
- Павлюк Ігор – Біографія Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Народився 1 січня 1967 року на Волині. Доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя “Тріумф”, лауреат премії британського ПЕН-клубу. Вчився в Ленінградському вищому військовому […]...
- Розвиток української культури та літератури у XIV-XVI ст Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці (філософії, мовознавстві, математиці, астрономії, […]...
- Chernivtsi Region. Чернівецька область Чернівецька область – одна з наймолодших областей України. Вона була утворена 7 серпня 1940 року у результаті приєднання північної частини Буковини і Хотинського району Бессарабії до України. Область поділяється на 11 адміністративних районів. Етнічна структура Чернівецької області дуже різноманітна – українці, румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки, білоруси. Клімат помірно континентальний. Область має у своєму розпорядженні […]...
- МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи, український народний театр. Окремою книжкою віщав “Сборник материалов по малорусскому фольклору” (1902), що набув широкого резонансу (докладна рецензія Б. Грінченка, […]...
- Ідеї неоміфологів Ідеї неоміфологів поширились на сферу літературознавства, де була розроблена своєрідна “літературна антропологія жанрів” на основі архетипного аналізу. При цьому було досягнуто вагомих результатів у вивченні літературних жанрів чи творів, генетично пов´язаних з ритуальними, міфологічними чи фольклорними традиціями, особливо на рівні символіки та семантики образів. Ідеї ритуально-міфологічної школи набули надзвичайно широкого резонансу, знайшли своїх прихильників та […]...
- Герменевтика Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії – з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів – з інтерпретацією священних текстів у їх полеміці з католицькими богословами. Г. є допоміжною дисципліною […]...