Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми

Феофан Прокопович народився в Києві в сім’ї купця й при хрещенні одержав ім’я Елеазар. Рано залишився сиротою, виріс під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688р. став учнем цього колегіуму. Мав більші здатності до навчання.

Потім учився в католицькому училищі Владимир-Волинского монастиря (щоб більше довідатися про католицизм), незабаром його забирають у Римську католицьку академію. Тато Римський Климентій готовив присвяту Прокоповича в єпископи, але той виїхав з Італії. Вимоливши прощення, постригся в ченці православної

церкви, вернувся в Київ, одержав благословення митрополита й взяв ім’я дядька (Феофан Прокопович).

Став викладачем Києво-Могилянської академії. Згодом Петро Й зробив його ректором цього навчального закладу. Під керівництвом Прокоповича академія стала передовим вищим навчальним закладом Європи. Якийсь час був на чолі російської православної церкви.

Після смерті пануючи Петра Й випробував зневагу й переслідування, умирав на самоті й бідності.

Письменник, що видається ритор, оратор, педагог, церковний діяч. Залишив велику наукову й публіцистичну й художню спадщину, у якому значну частину становить

риторика. Автор ліричних поезий, філософських і політичних трактатів.

Одне з досягнень Прокоповича – створення першої в українській літературі драми з вітчизняним історичним героєм “Володимир”. Драма була присвячена гетьманові Мазепі, ставилася для простих киян, у ній уперше грали не ляльки, а теперішні актори.

Шкільна драма була поширена на Україні в барочні часи XVII-XVIII сторіччя. Писали ці добутки викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувалися сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновникові християнства на Русі Володимиру Великому.

Шкільна драма повинна була мати кілька типів, залежно від тематики: великодньої, різдвяні, драми об святих православної церкви й історичні драми. До останнього типу драми належить п’єса “Володимир”. За жанровою формою в добутку наявні елементи трагедії й комедії. Трагедійним є образ головного героя, що через внутрішні протиріччя, нерішучість вирішує хрестити Київ.

Комедійним є сатиричне зображення жерців Жеривола, Куроида й Пияра. Як і в кожній шкільній драмі, у добутку був хор, ми бачимо це в епізоді драми. Панегірик співає Андре-Апостол з ангелами. Розповідається про подальшу долю Києва:

“Був у тьмі ти раніше, хоч перед миром Світлою справою преславний, але йде кумирам Темним ти покорявся, був чорний вбезверии. Отож світлом себе й осяй невечірнім!”

За структурою драма “Володимир” складається із прологу, основної частини й епілогу. Наприклад, у пролозі розповідається про занепокоєння жерців Жеривола, Куроида й Пияра із приводу того, що Володимир збирається хрестити Київську Русь. Основна частина добутку присвячена головному героєві.

Владимир вислухує грецького філософа, синів Бориса й Гліба, перш ніж прийняти остаточне рішення. Варто ще вказати, що шкільна драма часів барокко мала важливе значення для подальшого розвитку української драматургії (XIX сторіччя), її вплив був величезне, і в Росії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми