Твій родовід
Родовідна пам’ять – явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природною потребою.
Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. “Якщо позабудеш стежину до хати,
Яку дитинчам
Це па-м’ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад. Дід – це жива мудрість, неписана історія нашого народу. А досвід, отриманий у спадок від своїх бабусь, залишається золотим набутком на все життя. Ще змалечку ці мудрі вчителі виховували у дітей любов до рукоділля, господарських навичок. Споконвіків у нашого народу це було традицією, сталим неписаним законом.
Нерідко
А, повернувшись, чоловіки вимушені були обробляти ниви, чумакувати, ходити в найми. Одначе батьків приклад, батькове слово, наказ були законом, нормою виховання. Адже діти, особливо хлопці, намагаються “робити з нього життя”. Особливо це стосується навичок працелюбності.
Поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язано у нас із образом найдорожчої людини – матері. Коротке це слово – мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Ціле життя з її серця б’є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дітей.
Ціле життя – приклад це терпіння, безмежної самопожертви, пробачення провини. Батько й мати подарували тобі життя і живуть для твого щастя. Бережи їх здоров’я і спокій. Не завдавай їм болю, прикрощів, страждань.
Усе, що дають тобі батько й мати, – їх праця, піт, втома. Умій поважати працю батьків. Найбільше щастя для батька й матері – твоє чесне життя, працьовитість, а в шкільні роки – старанне навчання.
Принось у дім радість, оберігай щастя своєї сім’ї.
Related posts:
- Твір на тему: Твій родовід Твій родовід Родовідна пам’ять – явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, […]...
- Що я знаю про свій родовід Вперше я замислився над цим питанням у 6 класі, коли вчителька попросила нас намалювати генеалогічне древо. Вона усе пояснила, як і що робити. Пам’ятаю, я тоді сказав сусідці по парті: “Що може бути легше!”. Я з ентузіазмом “взявся за перо”, та ще й видер лист з альбому для малювання, показуючи усім своїм видом, що у […]...
- Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну […]...
- Як ви оцінюєте традицію вести родовід? Те, що традиція вести родоводи древа, як і просто поважати пам’ять роду свого, була начисто знищена й забута в радянські часи, уважаю теперішньою національною трагедією. Зрештою, нічого дивного в тім забутті ні, тому що хіба могли “куховарки діти”, недоучені авантюристи, непоправні люмпени пам’ятати свій родовід, якщо часто не знали навіть батька й неньки. Та заздра […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Як небеса, твій погляд блищить” Уже із самого початку, без усякого вступу, автор починає описувати головне у вірші, що говорить про те, що він не хотів чекати, щоб виразити всі свої емоції із приводу теми вірша, відразу показати людям, що він хотів имсказать. Як небеса, твій погляд блищить… …Як небеса, звучить і тане Твій голос молодої… – Лєрмонтов порівнює погляд […]...
- Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
- Що я знаю про свій родовід? Сім’я наша невелика: тато, мама, я й сестричка. Інколи в гості приїздить бабуся з Полтави. Дуже люблю слухати її спогади про дитинство та про її батьків. Бабуся – мамина мама. Вона разом із дідусем мешкає в Полтаві, обоє вони вже на пенсії. Коли дід був молодий, він навчався в Харківському інституті інженерів комунального будівництва, потім […]...
- Переказ – РОДОВІД МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ Серед блискучих імен актрис світового театру 1880-1920-х років, таких як Елеонора Дуче, Сара Бернар, Марія Ермо-лова, Марія Савіна, Віра Коміссаржевська має своє особливе місце ім’я Марії Заньковецької – корифея української сцени, першої народної артистки України. Рід, родина дали М. Заньковецькій якості, які дозволили їй Стати однією з центральних особистостей українського культурного процесу другої половини XIX […]...
- Твір на тему: Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну […]...
- Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті і про збройні сили, природознавство, […]...
- Ти і твій хліб (твір з публіцистичного стилю мовлення) Господь велів від землі Кормитись… Народна творчість Хліб і Україна. Ці два поняття невід’ємні. З давніх-давен саме хліб уособлював Україну. Ми не завойовники, не кочівники, ми – хлібороби. Кожен свій день ми розпочинаємо та завершуємо хлібом. Та чи завжди було саме так? Чи завжди наш хліб залишався нашим? Тридцяті роки… Роки голодомору… Роки безнадії… І […]...
- Скажи мені, хто твій друг… (твір-роздум) Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені […]...
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти (твір-роздум) Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю […]...
- Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій (за мотивами поезії М. Рильського) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ “Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій!” (за мотивами поезії М. Рильського) Поезія Максима Рильського – це історія нашої сучасності. Рильський належить до тих митців, у чиїх творах поєднались почуття і розум, лірика і філософія, громадянські теми й інтимні зізнання. Творча спадщина поета вражає безліччю нових епітетів, образів, […]...
- Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […]...
- Твір на тему: Мій родовід Родовід, рід, родина, рідня… Слова одного кореня, які здавна в Україні вважалися святими. Народні традиції, народна мораль, виховували з дитинства в людині глибоку повагу до цих святинь. Люди зобов’язані були знати своїх предків від “сьомого коліна”. Тих, хто цурався свого роду чи зневажав його, називали “людина без роду-племені”. Часто в поняття “рід” вкладалося ширше значення […]...
- Чи можемо від “Слова о полку Ігоревім” виводити родовід української літератури? По-іншому це питання можна сформулювати так: “Чи можемо говорити про національну належність “Слова…”? У першій половині XIX ст., одразу після надрукування “Слова о полку Ігоревім” (1800 p.), питання його національної належності поставив перший ректор Київського університету, відомий учений М. Максимович, наукове підгрунтя цій проблемі дав І. Франко. 1900 року з Франком гостро полемізував російський академік […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТВІЙ ДРУГ – КНИГА І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 30. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТВІЙ ДРУГ – КНИГА Мета: ознайомити учнів з історією виникнення паперу і книгодрукування; розвивати читацькі навички; виховувати бережливе ставлення до книги. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ Вчіться, діти. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що […]...
- Твір на тему: Що я знаю про свій родовід Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- “На життєвому шляху ми набуваємо друзів, і ворогів. Часто можна почути :”Удаваний друг гірший за підступного ворога”.Як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті з різними людьми, безпомилково визначити, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?” У людському житті є дуже багато радості: бути здоровим, бути чуйним до краси, мати родину, радіти кожному дню свого життя… Для багатьох з нас найбільшим подарунком долі є щирий та вірний друг, проте прикро, що досить часто ті люди, яких ми вважаємо друзями, яким звіряємо свої таємниці, яким допомагаємо у скрутну хвилину, зраджують нас, якимись […]...
- “Пісня про матір’ – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі Все те, що мав, і те, що в мене є, Що від людей, що від землі святої, Що радістю в рядках моїх встає, – Передано в моє життя тобою… В. Підпалий Про материнську любов, про ті уроки добра і краси, які дала мати, про ніжну материнську ласку, про її колискову написано тисячі хвилюючих рядків. Перед […]...
- Найрідніша у світі людина – мати І. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. ІІ. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Микита Годованець – Хомин спадок ХОМИН СПАДОК Дізнавсь Хома, що на чужім селі Старенька тіточка подякувала богу. Не можна не піти не виплакать жалі, Небіжку провести в далеку путь-дорогу (Такий із вік-віків порядок). Та й інше там цікавило Хому: Казала мати, що йому Від тітки має бути спадок. Той спадок казна-що – дійничка, Але й дійничка не дрібничка, Коли вона […]...
- Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису) Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик […]...
- Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження […]...
- Твір на тему: Мова – неоціненний скарб Слово рідне! Це найдорожчий скарб, який передається з покоління у покоління у казках, переказах, приказках, легендах. Дитина чує перші розповіді бабусі, першу материну колискову, починає сама промовляти слова. Картини природи, враження від оточення входять у свідомість, удушу, плекаючи любов до рідної мови. А любов до неї невіддільна від долі народу з глибин минувшини до сьогодення. […]...
- План твору “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха Пропонуємо вам приклад детального плану до кожного розділу чудової автобіографічної повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розділ 1 1. Над селом летять лебеді і приносять на своїх крилах весну. Розповідь діда про золоті ключі сонця. 2. Михайлик розповідає про прогулянки без чобіт та кару від бабусі. 3. Зустріч з дядьком Себастьяном 4. Читання листа від батька […]...
- Що для мене українська мова (замітка до газети) Мова – це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр […]...
- Мова – неоціненний скарб Мова – неоціненний скарб Слово рідне! Це найдорожчий скарб, який передається з покоління у покоління у казках, переказах, приказках, легендах. Дитина чує перші розповіді бабусі, першу материну колискову, починає сама промовляти слова. Картини природи, враження від оточення входять у свідомість, удушу, плекаючи любов до рідної мови. А любов до неї невіддільна від долі народу з […]...
- Шпаргалка (Твір-дослідження) Від чого відбулося слово “шпаргалка”? Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь – тппар-, від “шпарити швидко, без запинки”. Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”. Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам […]...
- Твір на тему: Вишиванки моєї бабусі Вишиванки моєї бабусі Оживають на рушниках барвисті квіти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія. Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. […]...
- Кішка Марися (твір-опис) Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися (це потім я її так назвав) – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не […]...
- Чи бути шкільній формі? (твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю) Розмови щодо шкільної форми точаться не один рік і серед дорослих, і серед дітей (учнів). Старше покоління – дідусі й бабусі сучасних учнів – категоричне: шкільна форма має бути обов’язковою. Із якою ностальгією бабусі пригадують коричневі платтячка, білі фартушки й такі ж бантики! Батьки нинішнього покоління дітей поділилися на дві групи. Перша група категорично проти […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- Традиції шанування батьків в українській родині Традиції шанування батьків в українській родині Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Ніхто не має права бути безбатченком. У світі є батьки і діти. Рід людський складається з поколінь – це велика мудрість нашого буття. Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертність – в наступності поколінь. Багатства народної душі зберігаються в пам’яті, […]...
- “Рідна мати моя…” (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) План I. Мати – пайсвятіша серед людей. II. Приклад для наслідування. 1. Стосунки в нашій родині. 2. Затишна оселя. 3. Сюрприз для мами. III. Це мені під силу. У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей – любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети […]...
- Твір-розповідь про бабусю Мою улюблену бабусю звуть Галина Миколаївна. Вона мати моєї мами. Бабусі вже шістдесят шість років, тому вона на пенсії. В минулому моя бабуся працювала бухгалтером на різних фабриках. Вона дуже розумна, добре знає математику. Іноді бабуся навіть допомагає мені вирішувати шкільні завдання. Моя бабуся середнього зросту, худорлява. Волосся у неї сиве, але вона підфарбовує його […]...
- ШАНУЄМО БАБУСЮ. ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ СИВЕ СОНЕЧКО Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Володимира Коломійця; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Сичить сичик солов’ю: “Славний спів […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією В. Симоненка) І. Творчість Василя Симоненка – символ правди художнього слова (незрадлива всеохоплююча любов до України). ІІ. Найдорожча цінність для людини – Батьківщина. 1. Гімн незрівнянній материнській любові та синівській вірності Вітчизні (“Лебеді материнства”: кожне слово – почуття любові сина до України, поєднання ніжності й елегійності колискової з мудрістю і духовною висотою народної філософії; порівняння з народною […]...