Твiр-роздум з народознавства. Батькiвська хата
Кожна людина починається зi знання свого родоводу. А її корiння закладене в батькiвськiй домiвцi, в материнськiй пiснi.
Батькiвська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що нiколи не забувається i грiє теплом спогадiв.
Усiх членiв сiм’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Вiд матерi до доньки передавалися старанно вишитi рушники, сорочки; вiд батька до сина – земля, любов до неї, вмiння вiдчувати її бiль, чути її голос.
I до сьогоднi зберiгаються цi родиннi традицiї. Сiм’я, що не вберегла вогника, накликає на себе бiду. Вогонь
Ранiше бiля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, бiля родинного вогнища, навчали поважати свiй рiд, розповiдали про його старiйшин, про те, як вони жили, що робили, як спiвали пiснi. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дiтей допомагати один одному, любити одне одного.
Зiбравшись усiєю родиною, вирiшували, як мають вiдзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми.
Хата дає селяниновi надiйний захист, оберiгає вiд негараздiв, дарує свiт.
Такi спiльнi зiбрання
Та де б не ходив я в далекiй дорозi,
В чужiм чи у рiднiм краю,
Я згадую вогник у тихiй тривозi
I рiдну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмученi очi,
Хоч тiнь там моя промайне.
Бо свiтиться вогник у темнiї ночi,
Мов кличе додому мене!
Твiр з народознавства. Щоб велося од хлiба до хлiба
Початок жнив – зажинки – в усi часи були подiєю урочистою. Ряд магiчних дiй та обрядiв, якi при цьому виконувалися, мали забезпечи ти успiх у роботi, зiбрати урожай без втрат.
Зажинки починали у легкий день – вiвторок, п’ятницю. Колоски, скошенi першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх i робили квiтку або хрест, який на Спаса освячували в церквi. Зерно берегли для засiву пiд наступний урожай.
Вiдвар iз цих колоскiв вважався цiлющим при гоєннi ран вiд порiзiв. Жнива в давнину проводилися толокою, тобто кiлька сiмей об’єднувались, щоб спiльно по черзi обробити свої поля.
Цiкаво вiдбувалися зажинки у нас на Слобожанщинi. Спочатку стелили на полi скатертину, клали хлiбину – щоб велося од хлiба до хлiба. А тодi вже починали жати.
Закiнчувалася толока обiдом у господаря, жниварськими пiснями, в яких господарю дякували за шанобливе ставлення до працiвникiв, щедрий обiд i бажали щастя, благополуччя.
Related posts:
- Щоб велося од хліба до хліба Щоб велося од хліба до хліба. Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили […]...
- Твір на тему: Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
- Батьківська хата Батьківська хата Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Усіх членів сім’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька […]...
- Твір на тему: Батьківська хата Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Усіх членів сім’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина […]...
- Твiр з народознавства. Про квiтку папоротi Легенда розповiдає, що квiтне папороть тiльки одну мить опiвночi на Iвана Купала. Маючи цю квiтку, можна вiдшукати всi скарби, як би глибоко пiд землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лiсi таку квiтку набагато важче, нiж самi скарби. За розповiдями, опiвночi iз широких листкiв папоротi несподiвано з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати i пiднiматися […]...
- Твiр з народознавства. “Коляда, колядки…” Хто народився i вирiс у селi, тому добре вiдома простенька колядка: Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така – Дайте, дядьку, п’ятака! Приємно її промовляти. I не тiльки тому, що пiсля неї на промовця чекають подарунки, а й тому, що тут безпосередньо згадується Коляда. Що ж це за свято? Свято […]...
- Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, – видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба скiнчилася, i святий Андрiй побачив, […]...
- Твiр з народознавства. Українськi народнi пiснi Серед усiх видiв українського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. Обрядовi пiснi, думи, iсторичнi пiснi, балади, лiричнi пiснi, частушки – такi основнi її види. Народнi пiснi володiють чудовою здатнiстю полонити людськi серця, пiдносити настрiй, окрилювати бажання, надихати у працi, овiювати, тамувати душевнi болi, множити сили у боротьбi. До пiснi звертаються за найрiзноманiтнiших життєвих […]...
- Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких роздумiв про життя. Вiдчутнi спорiдненiсть […]...
- Твір на тему: Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не […]...
- Твiр-роздум на тему: “Що вище: істина чи дружба?” Питання поділу істини і дружби є одним з основних філософських питань міжособистісних відносин. Справа в тому, що, на думку багатьох, істина в людського життя відносна, непостійна і навіть може знаходитися лише в чиїйсь уяві. А от друзі – це близькі люди, з якими багато чого пройдено. Чи варто засуджувати свого друга, якщо він вчиняє дії […]...
- Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не […]...
- Твiр-роздум на тему “Бережи матiр-природу” за творчістю Б. Харчука Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На […]...
- Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку Цього лiта менi пощастило побувати бiля моря – їздив туди разом з бабусею. Невелике приморське мiстечко Скадовськ зустрiло нас привiтно. Я приїхав сюди вперше, а бабуся була у Скадовську не раз, бо родом iз Херсонської областi. Тому вона й була моїм ´iдом: розповiдала, показувала, згадувала. Треба було бачити, як зрадiла бабуся, коли ми пiдiйшли до […]...
- Хата моя, біла хата Українська хата – колиска нашого народу. Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: “… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір […]...
- Твiр-розповiдь. Мої друзi Кажуть, що справжнiх друзiв не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безлiч знайомих, проте справжнiх друзiв – лише двоє. Це мої однокласники – Iгор i Андрiй. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Вiдповiдь проста: менi з ними цiкаво, приємно. I, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою i […]...
- Чим хата багата? (Обереги нашого дому) Колись навіть саму згадку про обереги, про їх вплив на наше життя називали забобонами і висміювали. Та останнім часом в побут народу знову повертаються традиції, які складалися віками. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами. Найчастіше їх виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок в родині, любов, щастя. Іноді […]...
- Моя хата скраю (розкриття змісту фразеологізму) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За […]...
- Твори з народознавства Тополя. У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, […]...
- Твiр-мiнiатюра. У бiблiотецi Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони – нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з iсторичними, i з мудрими народними […]...
- Твiр-мрiя. “Софiївка” – це вже iсторiя Є у м. Уманi (на Черкащинi) дендрологiчний заповiдник. Створено його на замовлення графа Ф. Потоцького i названо так на честь його вродливої дружини Софiї. Десятки тисяч крiпакiв працювали на будiвництвi цiєї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва. Чим же вона така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитись на диво, створене людськими руками? […]...
- Твiр-лист. Навiки залишився у Тобольську Люба Галино! Я часто згадую тi днi, коли була у твоєму мiстi. Тобольськ знаходиться так далеко вiд Харкова: мiж нами зараз тисячi кiлометрiв. Чотири доби на поїздi – це й цiкаво, бо навiть у вiкно потяга побачила пiвсвiту. Але по-своєму й важко: чотири доби на колесах… Коли я повернулась до Харкова, розповiла у школi про […]...
- Твiр-розповiдь. Пишаюсь братом Мiй брат – студент. Вiн не тiльки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гiтарi, сам складає пiснi. Разом iз друзями вiн ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат i гiтара – це те, без чого не може жити мiй брат. Коли вiн повертається з походу, то так цiкаво розповiдає, що я теж хочу […]...
- Твiр-опис. Захiд сонця на морi Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. Євпаторiї. Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок. Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так. Щовечора […]...
- Твiр-вiдгук. Як три грибочки… (за оповiданням Степана Васильченка “Дощ”) Я хочу подiлитися думками, якi з’явилися в мене пiсля прочитання твору С. Васильченка “Дощ”. Це оповiдання викликало в моїй душi велике спiвчуття до нещасних дiтей. Мабуть, постiйно троє маленьких дiтей – “старша дiвчинка i троє малих хлопчикiв” залишалися на самотi вдома. Мати заробляла грошi в панських горницях. Так i цього разу, коли бушувала злива з […]...
- Твiр-розповiдь. Українськi нацiональнi страви та напої Важливою складовою частиною культури кожного народу є його нацiональна кухня. В українцiв страви завжди вiдрiзнялися багатством та рiзноманiттям. У щоденному харчуваннi селян чiльне мiсце посiдав хлiб. Усi люди розумiли його важливiсть. Коли його обмаль – навiть золото не потрiбно. Одне пшеничне зерно переважить гори золота. Про це свiдчать прислiв’я: “Хлiб – усьому голова”, “Як є […]...
- Твiр-опис картини. Рiдна земля (На привалi) Художник-харкiв’янин А. М. Константинопольський пройшов тяжкий воєнний шлях вiд рядового бiйця до офiцера-артилериста. Вiсiмнадцятирiч ним юнаком вiн пiшов на фронт, а вже пiсля вiйни закiнчив Харкiвський художнiй iнститут. Звiдтодi тема вiйни стала провiдною у його творчостi, своєрiдною даниною шани його полеглим товаришам. Це велике полотно належить до кращих творiв українського батального жанру. У багатьох своїх […]...
- Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти. Кожен нiби перетворюється в актора, митця, […]...
- Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi образною мовою, пересипанi пiснями, прислiв’ями, […]...
- ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії Осінній цикл календарно-обрядових пісень пов’язаний зі жнивами (збиранням урожаю). Жниварські пісні поділяються на зажнивні (зажинкові), які виконували в день, коли починали жати; жнивні, яких співали упродовж усіх жнив, та обжинкові, які виконували в останній день жнив, коли поверталися з поля додому. Традиційно зажинки починали […]...
- Андрій Малишко – Вогник ВОГНИК Вечірню годину, де в зорях долина, Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока, Любили в житті над усе, Шумить […]...
- Твiр-опис картини. На ярмарку побувати – людей побачити i себе показати Картина “Ярмарок” (1898) М. К. Пимоненка (1864-1912) розповiдає про одне з яскравих явищ народного життя України. Це було багатоденне, багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й усiляких розваг. Побувати на ярмарку означало “вийти на люди”. Тож не дивно, що український ярмарок знайшов широке вiдображення у творчостi i письменникiв, i художникiв. Неодноразово звертався до […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства (1838 – 1918) Народився в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримував освіту в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії, але священиком не став. Працював учителем у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша, Сідлеця, Кишенева (Молдова). У1885 році виходить у відставку, переїздить до Києва, де живе до кінця життя, […]...
- Твiр на тему: “Мiй вибiр. Безвiдповiдальнiсть чи виконання обов’язкiв” Людини називають Людиною, коли вона здатна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, здатна тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмовою до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось або перед […]...
- Хата “Хата” – український літературний альманах, виданий двома випусками 1860 у Петербурзі П. Кулішем за допомогою Т. Шевченка. Відкривався великою програмною статтею П. Куліша “Переднє слово до громади” з оглядом тодішнього стану, визначенням перспектив розвитку української літератури. Тут надруковано добірку поезій Т. Шевченка під загальною назвою “Кобзарський гостинець” (“Калина”, “Пустка”, “Наріздво”, “Козацька доля” ,”На Вкраїну”, “Хатина”, […]...
- Слобожанська хата Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись Диким Полем, аз 30-хроківXVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно Дике Поле заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – один з класиків української літератури, чиї твори, на жаль, у наш час не користуються популярністю у широкого загалу. І, мабуть, багато втрачає наш сучасник, відмовившись від цих сторінок, сповнених соковитих барв українського слова, творів, герої яких – справжні представники нашого народу, чисті душею, палаючі пристрастями. Іван Франко так писав про Нечуя, назвавши […]...
- Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
- Руська хата “Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де доля?”, “О чом Дунай!”, “Волошин”, романтична, з елементами містики драма-трагедія “Довбуш”), С. Воробкевича (“Для мене однаково”, “У степу”, романтично-історична поема […]...