Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”
Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”.
У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна на ниточці нанизані”.
І
Поетична й лірична душа Марусі щиро розкривається в коханні до Василя. Вона милується своїм Василечком, “як ясочка”, червоніє, “як калина”, тріпочеться, “як тая рибонька”, – “коли б їй крила, полетіла б на край світу!” Вражає сила почуттів Марусі, коли вона звертається до батьків, благаючи не розлучати її з Василем: “Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька!
Утінько моя, перепілочко,
Надзвичайно поетично описує Квітка народні обряди: сватання, весілля, похорон дівчини-нареченої.
Широке використання побутового матеріалу, постійне звернення до народної творчості надають повісті національного колориту, внаслідок чого “Маруся” сталадля інших народів відкриттям нового мальовничого краю та його доброго, працьовитого й волелюбного народу.
Related posts:
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]...
- Твір на тему повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Як пояснює письменник Квітка – Основ &;#8216;яненко виникнення задуму повісті ” Маруся “? Квітка-Основ’яненко почав писати українською мовою в роки миколаївського гніту, коли реакційними колами заперечувалася сама можливість створення української літератури. Квітка виступив оборонцем рідної мови й літератури не тільки від чужих недругів, а й від “своїх” невір. Свої міркування про право українського народу на […]...
- Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Усна народна творчість” Що таке народні думи? Про що розповідається в українських народних думах? Назвіть улюблених героїв українських народних дум. Оригінальним і популярним видом усної народної творчості в Україні є думи. Народні думи – це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту. У думах найчастіше розповідається про події, пов’язані з героїчною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників. У багатьох […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно можна трактувати, як подвиг. Повість […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Як працював Коцюбинський над назвою повісті? Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, – це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. Письменник намагався окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. І він […]...
- “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті О. Кобилянської “Людина” Як пояснює Олена своє небажання виходити заміж? Для родини Ляуфлерів єдиним виходом із вкрай скрутного становища, в яке потрапила сім’я, було вигідне заміжжя Олени. Але Олена категорично відмовляється виходити заміж. Лікареві, який береться її умовити, вона пояснює, що того, хто збирається їй освідчитись, вона не любить. Їхні погляди на життя розходяться, примусити себе полюбити його […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті О. Кобилянської “Земля” Роздуми матері про Саву. Що в його поведінці її непокоїло? Якої думки був про Саву батько? “Чому, – роздумує Марійка, – Сава був такий лихий? Чому був такий лихий?..” Чи не працювала вона для обох, чи не жила лише для них? Чи скривдила їх? Не годувала їх однаково, не одягала? Хотіла бачити їх добрими газдами, […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” У які моменти особливо проявилася велич духу Тараса Бульби? Який останній подвиг він зробив? Велич духу Тараса Бульби проявилася у найдраматичніші моменти його життя і життя козаків: от він нагадує соратникам про те, що таке товариство, і знаходить такі слова, які були необхідні, влили в запорожців нову мужність; от він. страчує сина-зрадника; от, ризикуючи життям, […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Літературна спадщина Івана Котляревського” Доведіть, що Іван Котляревський – основоположник нової української літератури. І. Котляревський своєю “Енеїдою” об’єднав українське слово і світову культуру. “Енеїда” – перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Розкажіть, як Михайлик уперше в житті виявив милосердя? Як до цього поставилася його мати? До села, де жив Михайлик, якось прийшла молода жінка з малим хлопчиком. Це були біженці з Херсонщини. Жінка була голодна, виснажена, таким був і її син. Вона наважилась попросити шматок хліба у багатія, але той їй відмовив. І тоді Михайлик згадав […]...
- “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
- Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
- Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
- Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Давньоруська література” Які літописні оповідання ви знаєте? Розкажіть про зміст цих літописів та форму їх записів. Одним із найдавніших літописів є “Повість минулих літ”, складений близько 1113 року монахом Києво-Печерського монастиря Нестором. У літописі подаються відомості про походження давньоруського народу й держави, діяльність князів, про боротьбу східних слов’ян із зовнішніми ворогами. У літописі наявні не лише лаконічні […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману П. Куліша “Чорна рада” Розкрийте проблематику роману “Чорна рада”. Роман “Чорна рада” П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі: 1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних). 2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка). 3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького). 4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама). […]...
- “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- Душевна краса Марусі за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав про земляків-українців як про чудовий народ, котрий відзначався розвиненою культурою, яскравим національним побутом і моральними чеснотами. Повість “Маруся” – один із найбільш зворушливих творів саме такого змісту. Г, Квітка розповів […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Д. Павличка Яке місце посідає тема України у творчості Павличка? Тема рідної землі, Вітчизни, України посідає в творчості Дмитра Павличка особливе місце. У поетовому серці Україна жила з дитинства. Втративши матір, він ані хвилини в житті не відчував себе сиротою, бо “вела мене в світ Україна моя!” Для поета Україна – це земля Франка, земля Шевченка, яка […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4. Вірність і відданість у коханні. […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Творчість Тютчева і Фета” Яке місце посідає природа у творчості А. Фета? Лірика Фета – це всесвіт краси, у якій є три складові частини – природа, кохання і пісня. Природа посідає в його творчості найважливіше місце, що підтверджується навіть у назвах багатьох його циклів віршів: “Весна”, “Літо”, “Осінь”, “Сніги”. Фет – поет-романтик. Він ідеалізує природу. І чим сильніше захоплює […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Марка Вовчка Як, розкриваючи образ пана-ліберала, Марко Вовчок підтверджує думку: “немає добрих панів”? У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває і не тільки жорстоких, а й “добрих” панів, яким є полковий лікар, пан-ліберал. Його образ подається в розвитку: спочатку гордий і незалежний полковий лікар, потім – щасливий жених інститутки, а тоді – її покірний чоловік, “квач”, як його […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Бориса Олійника Як у циклі “Сиве сонце моє” образ матері підноситься до символічного значення народу? Цикл “Сиве сонце моє” Борис Олійник присвятив пам’яті своєї матері. Смерть матері змушує сина замислитися над її долею, згадавши все їхнє життя. З рядків поезії, які складають цикл, поволі постає образ простої селянської жінки. У роки війни вона була ще молодою: “Вже […]...
- Відповідь на контрольне питання До твору О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” Чому герой повісті Доріан Грей вирішив знищити портрет? Портрет Доріана Грея був ніби його душею, його совістю. Розбещений, спустошений, самотній, Доріан Грей починає мучитися, боятися. Його охоплює страх, переслідують тіні його невинних жертв. Він боїться, що через портрет усі дізнаються про його жахливу таємницю. І хоче знищити портрет, бо вважає, що всі його вади, ганебні […]...
- Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості А. Малишка Доведіть неоднозначність ідейно-художньої вартості післявоєнних збірок поезій Малишка. Повоєнні роки були у творчій біографії Андрія Малишка психологічно найскладнішими. Надії, які покладалися на післявоєнне життя, не справдилися. Поет бачив, що українське село так і не змогло піднятися з руїни. Обідране й голодне, задушене податками й “позиками”, позбавлене державної допомоги, село втратило будь-яку соціальну перспективу. 1947 року […]...