Витязь
Азга-хан продерся крізь громаду своїх вояків і опинився віч-на-віч з воєводою Олешичем. Пізнав його по золотистому шоломі і з диким криком кинувся на нього. Його верблюжим кізяком гартована в Дамаську шабля блискавкою впала на героя і прорубала глибоко кований край щита.
Другий удар мірив у шолом та просвистів тільки в повітрі. Воєвода, наче який молодець, звився в сідлі, відхилився, а там з усієї сили одним ударом меча розсік на плечі хана карацену і поранив його самого. Покотився з сідла хан, заверещали не своїм голосом його прибічники, і
Невже ж рана, нанесена ханові, стривожила так усіх? Ах ні! її ж бачили тільки найближчі. Страшний, нелюдський бій зупинився на одну хвилину.
– Витязь, витязь! – закричав натхненно воєвода.
– Витязь, витязь! – в один голос закричали руські дружинники. – Слава, слава князеві!
А там на найвищій точці пагорбка, осяяний промінням сонця, на величавому, мов молоко білому коні, виринув вершник. Багряний, золотом шитий плащ спливав з плечей аж до стремен, на золотому шоломі маяла барвиста китиця та блищали самоцвіти. Так само сяяла упряж коня і,
Хто ж не знав цього суворого, страшного лиця? Перед ним корилися народи від крижаного моря по золотоверхі церкви Візантії, від кучугур жовтого піску над Каспієм по зелені луги ріки Тиси.
– Це він, він! – заверещали печеніги й почали втікати.
Великий князь підняв угору меч, і через горбок стала переїздити рать: дружина з південного Подніпров’я, яку зібрав Володимир з собою по дорозі. На чолі її їхав Роман Олешич у золотистому шоломі воєводи, візантійських латах та золотом лямованому плащі. За рівними рядами дружини показалися справа і зліва ще якісь безладні ватаги вершників, схожих на орду печенігів, і, побачивши їх, погані збентежилися до краю.
– Бродники! Бродники! – закричали печеніги…
Наче камінь, який відірветься від гори та котиться і трощить усе по дорозі, так упала дружина Романа на печенігів. Не було серед них ні стриму, ні послуху. Орда ніби осліпла. Та не помогла й втеча. Бродники почали ловити втікачів арканами.
Піша рать, яка побачила погром поганих, вийшла з лісу лавою.
Печеніги найбільше боялися бродників, що, хоч руського роду, виросли в лісах півночі та єднали спритність і умілість степовика із силою та відвагою лісового ловця. Від степовика можна втекти в ліс, від лісовика в степ, від руського бродника тільки туди, звідки нема вороття… Сам Азга-хан на войлоковому килимі між двома кіньми, стежкою, яку витоптала печенізька розвідка, тікав на південь.
Related posts:
- Твір на тему: Витязь Азга-хан продерся крізь громаду своїх вояків і опинився віч-на-віч з воєводою Олешичем. Пізнав його по золотистому шоломі і з диким криком кинувся на нього. Його верблюжим кізяком гартована в Дамаську шабля блискавкою впала на героя і прорубала глибоко кований край щита. Другий удар мірив у шолом та просвистів тільки в повітрі. Воєвода, наче який молодець, […]...
- Гуманістичний пафос поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі” І. Поема “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя (типові риси середньовічного епосу, глибокий гуманістичний пафос). ІІ. Гуманізм поеми (обраний сюжет – не історична подія, а приватне життя героїв): 1. Головні герої поеми (цар Аравії Ростеван – у похилому віці, не має спадкоємця; його донька Тінатін, яка кохає лицаря-полководця Автанділа; Таріел […]...
- Вічні ідеали добра й братерства (Твір-роздум за поемою Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”) Начебто чорні урагани, які змітають усе на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам. Велика поема Шота Руставелі вціліла в ті страшні часи й змогла донести до сьогодення вражаючі картини стародавнього […]...
- Вічні ідеали добра й братерства (твір-роздум за поемою Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”) ШОТА РУСТАВЕЛІ 8 клас (твір-роздум за поемою Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”) Начебто чорні урагани, які змітають все на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам. Велика поема Шота Руставелі вціліла в […]...
- Печенізька облога Києва (скорочено) – Олесь Олександр Дізнались печеніги, що великий київський князь Святослав Ігорович в далекій Болгарії. Облягли, наче хмара, Київ. У місті плач і стогін: почався голод, бо не можна було з міста вийти й у місто ввійти. В цей час воєвода Претич з військом був недалеко за дніпром, але кияни не могли подати йому звістку і покликати на допомогу. […]...
- Дружба i любов у поемi Шота Руставелi “Витязь у тигровiй шкурi” Цi почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелi “Витязь у тигровiй шкурi”. Для грузинського народу ця книга стала народною релiквiєю, основою для створення народних пiсень, переказiв. Це така ж пам’ятка грузинської лiтератури, як “Слово о полку Iгоревiм” для українцiв чи “Божественна комедiя” Данте для iталiйцiв. Перед нами виникають картини придворного життя, що пов’язане iз […]...
- Гуманістичний пафос поеми “Витязь в тигровій шкурі” Поема Шота Руставелі “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Учені вважають, що вона була створена наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століття за часів правління цариці Тамари, “золотого періоду” в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, але й відзначається глибоким гуманістичним пафосом. Гуманізм поеми проявляється уже в обраному сюжеті. […]...
- “Витязь Янош’ – фольклорно-казкова поема про героя з народу Перші хвилини 1823 року. Невеличке містечко Кішкереш, що в Угорщині. У родині збіднілого угорського дворянина народжується дитина – хлопчик, якому судилося стати окрасою не тільки угорської, а й світової літератури. Це Шандор Петефі. На стіні будинку, у якому поет провів останню ніч свого життя, вирізьблено слова: “Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій […]...
- Дружба і любов у поемі Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі” Ці почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”. Для грузинського народу ця книга стала народною реліквією, основою для створення народних пісень, переказів. Це така ж пам’ятка грузинської літератури, як “Слово о полку Ігоревім” для українців чи “Божественна комедія” Данте для італійців. Перед нами виникають картини придворного життя, що пов’язане, із […]...
- “Витязь Янош” – фольклорно-казкова поема про героя з народу Перші хвилини 1823 року. Невеличке містечко Кішкереш, що в Угорщині. У родині збіднілого угорського дворянина народжується дитина – хлопчик, якому судилося стати окрасою не тільки угорської, а й світової літератури. Це Шандор Петефі. На стіні будинку, у якому поет провів останню ніч свого життя, вирізьблено слова: “Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій […]...
- Гуманістичний пафос поеми Руставелі “Витязь в тигровій шкурі” Поема Шота Руставелі “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Учені вважають, що вона була створена наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століття за часів правління цариці Тамари, “золотого періоду” в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, але й відзначається глибоким гуманістичним пафосом. Гуманізм поеми проявляється уже в обраному сюжеті. […]...
- Стверджуючи ідеали добра, дружби, братерства… (за поемою “Витязь у тигровій шкурі”) Поема Руставелі донесла до наших днів вражаючі картини життя далеких часів. Вона дає нам можливість почути відгомін вируючих пристрастей давньої епохи, захоплюватися піднесеним коханням, отримувати насолоду від безкорисливої дружби тих людей, чиє життя відокремлене від нас на відстань казки. “Витязь у тигровій шкурі” і сьогодні сприймається не як щось віджиле, нікому не потрібне, а як […]...
- Твір по поемі Шота Руставели “Витязь у тигровій шкірі” “Витязь у тигровій шкірі” – одна з найбільших поем світової літератури, що проголошує ідеї добра, дружби й справедливості, що відстоює право людини на волю, щастя й любов. Невичерпне джерело мудрості й поезії, воно займає гідне місце серед таких шедеврів світової літератури, як “Илиада” і “Одиссея” Гомера, ” Божественна комедія ” Данте Автор цієї геніальної поеми […]...
- ВИТЯЗЬ У ТИГРОВІЙ ШКУРІ – ШОТА РУСТАВЕЛІ ШОТА РУСТАВЕЛІ ВИТЯЗЬ У ТИГРОВІЙ ШКУРІ Як Автанділ знайшов Таріела, що забив лева й тигрицю (Уривок) Розмовляючи з собою, йшов тужливець по долині, Став на пагорбі – розкрився шир у блисках світлотіні. Раптом бачить: в диких хащах чорний кінь стоїть, весь в піні; Мовить: “Сумніву немає,- він. Його знайшов я нині!” Серце в нього затремтіло, […]...
- Герої поеми поета Шота Руставели “Витязь у тигровій шкірі” Тандил і Тинатин герої епічної поеми грузинського поета Шота Руставели “Витязь у тигровій шкірі”. Сюжет поеми, видимо, бере початок у перському фольклорі. Про це говорить насамперед сам Руставели: “Ця повість із Ірану занесена давно”. Припущення про перські джерела сюжету висловлювалися й деякими літературознавцями (Н. Марр). Самі герої поеми формально теж не є грузинами: Тариэл – […]...
- Витязь в тигровой шкуре (краткое содержание) – Шота Руставелли Некогда в Аравии правил славный царь Ростеван, и была у него единственная дочь – прекрасная Тинатин. Предчувствуя близкую старость, повелел Ростеван еще при жизни своей возвести дочь на престол, о чем и сообщил визирям. Те благосклонно приняли решение мудрого владыки, ведь “Хоть царем девица будет – и ее создал творец. Львенок львенком остается, будь то […]...
- В. Симоненко – “витязь молодої української поезії” (Олесь Гончар) В. СИМОНЕНКО, Д. ПАВЛИЧКО, І. ДРАЧ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СИМОНЕНКО, Д. ПАВЛИЧКО, І. ДРАЧ В. Симоненко – “витязь молодої української поезії” (Олесь Гончар) Я люблю поезію, мені подобаються твори багатьох поетів, але найбільше я люблю читати вірші В. Симоненка. Поезії талановитого юнака справили на мене велике враження. Я забуваю про все, […]...
- “Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава” скорочено – літописні оповіді Святослав направив послів до грецького царя з пропозицією укласти мир. Цар, почувши це, зрадів і прислав багато дарів, більше, ніж раніше. Святослав узяв дари і став думати, що коли не укладе мир, то греки можуть дізнатися, що їх мало, і обложать у місті. Руська земля далеко, а печеніги теж із ними воюють, то ніхто не […]...
- Святослав – хоробрий і благородний князь ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Святослав – хоробрий і благородний князь Князь Святослав – син князя Ігоря та княгині Ольги. На київському престолі він князював 28 років, хоча більшість часу проводив не в Києві, а у військових походах. Він ніколи не нападав зненацька, а […]...
- Звільнення Києва від облоги печенігів – народні перекази та легенди Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками своїми – Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печеніги город силою великою, незліченним числом довкола города, і не можна було із города вибратись, ні вісті послати. І знемагали люди від голоду і спраги. Зібравшись, […]...
- Звільнення Києва від облоги печенів – Народні перекази та легенди ЗВІЛЬНЕННЯ КИЄВА ВІД ОБЛОГИ ПЕЧЕНІГІВ Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками своїми – Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печеніги город силою великою, незліченним числом довкола города – і не можна було із города вибратись, ні вісті послати. І знемагали […]...
- Відповіді до теми: Середньовічна література 1. Які національні культури належать до східних? Відповідь: Китайська, японська, перська, таджицька, індійська, грузинська, арабська та ін. 2. Хто з китайських поетів у своїй творчості звернувся до традицій народної пісні юефу? Відповідь: Лі Бо. 3. Хто з середньовічних поетів Сходу мав енциклопедичні знання з різних галузей? Відповідь: Омар Хайям. 4. Хто з китайських ліриків епохи […]...
- Переказ із епосу – Подвиг отрока киянина й хитрість воєводи Претича У літо 6476 (968). Прийшли вперше печеніги на Російську землю, а Святослав був тоді в Переяславце, і замкнулася Ольга зі своїми онуками Ярополком, Олегом і Володимиром у місті Києві. І осадили печеніги місто силою великої: була їхня незліченна безліч навколо міста, і не можна було не вийти з міста, не вести послати, і знемогли люди […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас II варіант Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались […]...
- Ськазання про бій печенежського воїна з киянином кожемякой Під’їхав князь печенежський до ріки, викликав Володимира й ськазав йому: “Випусти ти свого чоловіка, а я свого – нехай поборються. Якщо твій чоловік кине мого на землю, то не будемо воювати три роки; якщо ж наш чоловік кине твого об землю, те будемо розоряти вас три роки”. І розійшлися. Владимир, повернувшись у стан свій, послав […]...
- Відповіді до теми: Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям 1. Назвіть відомих вам середньовічних поетів Сходу. Відповідь: Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям, Шота Руставелі, Рудакі та ін. 2. Яким двом напрямам, філософським ученням підпорядковувався розвиток китайської літератури? Відповідь: Конфуціанству і даосизму. 3. Лірика якого китайського поета доби Середньовіччя є світлою, життєствердною, сповненої ідеї злиття з природою? Відповідь: Лі Бо. 4. Хто з китайських […]...
- Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні […]...
- Олександр Олесь – Микита Кожум’яка МИКИТА КОЖУМ’ЯКА Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… […]...
- Олесь Олександр Микита Кожум’яка Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк […]...
- Остаточний розгром Ярославом печенігів ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Остаточний розгром Ярославом печенігів Ярослав Мудрий – великий київський князь, за правління якого Давньоруська держава досягла найбільшого розквіту. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. Так само він розгромив остаточно печенігів, і вони більше ніколи […]...
- ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА1 КИЄВА – Олександр Олесь (1878-1944) Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Олександр Олесь (1878-1944) Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Михайло Грушевський Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба ) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, а рідня по материнській лінії – з кріпаків. В одинадцять років не стало батька, і […]...
- Солов’їв С. М. про життя й діяльність князя Святослава “Коли князь Святослав виріс і змужнів, то почав набирати воїнів багатьох і хоробрих, ходячи легко, як барс, багато воював. Ідучи в похід, возів за собою не возив, ні казанів, тому що м’яса не варив, але, порізавши тонкими скибами конину або зверину, або яловичину, пек на вугіллях; намету в нього не було, а спав він на […]...
- Н. М. Карамзин про першу сутичку Ярослава зі Святополком [1016 р.] Святополк, довідавшись про те, зібрав також численне військо, призвав печенігів і на берегах Дніпра, у Любеча, зійшовся з Ярославом. Довго стояли вони друг проти друга без усякої дії, не сміючи у виді ворога переправлятися чрез глибоку ріку, що була між ними. Уже наступила осінь… Нарешті воєвода Святополков образливими й грубими глузуваннями вивів новгородцев […]...
- Михайло-семиліток скорочено – Антін Лотоцький Оповідання з народного переказу І Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий нарід печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю. А панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир. У князя був син Михайлик. Молоденький ще був князенко Михайлик, семиліток, […]...
- Скорочено Михайло-семиліток А. Лотоцький Оповідання з народного переказу І Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий народ печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю. А панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир. У князя був син Михайлик. Молоденький ще був князенко Михайлик, семиліток, […]...
- Виклад переказу: Про білгородський кисіль Прийшли печеніги й стали під Бєлгородом. І не давали вийти з міста. Облога затяглася, і був у місті голод сильний. І зібрали в місті віче й сказали: – От уже незабаром умремо від голоду. Здамося печенігам – може, вони хоч когось залишать у живих, а те все вмремо Один старець, який не був на віче, […]...
- Під зеленим шатром лісу Під зеленим шатром лісу Настало гомінке літо, і ліс весело зашумів зеленим віттям. В оксамитовому вбранні стоять дерева. Голосно виспівують птахи, перелітаючи з гілки на гілку. А солов’ї аж заливаються від захвату! Пахне свіжістю, а ще суницями, що де-не-де визирають з-під тоненького листячка шовкової травиці. То тут, то там між пухнастими ялинками та смереками вишикувалися […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Василя Самоненка “Двадцять вісім – це дуже мало. Двадцять вісім – це наче й не жив. І поклали поета в хмари – І до хмари немає стежин” (А. Кравченко). “Щось у мене було від діда Тараса і від прадіда Сковороди” (В. Симоненко). “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія” (В. Симоненко). “Казати правду – це мистецтво […]...
- Князь Святослав Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у […]...
- Печеніги й роси. Погляд з Візантії Як уже говорилося, греки росами називали народ русь, а Росией – держава Русь. Імператор Костянтин Багрянородний залишив енциклопедичний і одночасно повчальний трактат, відомий під умовною назвою “Про керування імперією”. У першій його частині, написаної в 948-952 гг. для сина Романа, Костянтин дає ради із приводу того, як будувати зовнішню політику з “ськіфськими”, тобто варварськими народами. […]...