Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена
Кіт(Кішка) – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”.
У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості.
У байці “Кіт і Старий Пацюк”(езоп, Федр, пров. В. В. Жукова) центральним персонажем стає “Кіт – гроза
Але, піймавши декількох з них, К. не задовольняється малою своєю перемогою. Автор запам’ятовує характерну гру ДО. з мишками: К. відпускає бранок, повідомляючи, що в нього є інший план. Наступного разу він, обвалявшись у борошні, ховається в діжу й домагається повного успіху.
К. трапляється навіть бути більше спритний і вивертким, чим Лис (см. “Кіт і Лисиця”).
Related posts:
- Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу (ньому. Krafft – “сила”) із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Кіт в чоботях характеристика образу Кота Кіт дістався у спадок молодшому синові мірошника. Почувши про намір бідняка, що зневірився, з’їсти його і з шкури зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечним і серйозним : “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок та замовте парі чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім […]...
- Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу (сюжет, використаний в одній з “казок” Лафонтена). Французький король […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти […]...
- Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 1. Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) Кінець XVI століття пройшов у Франції під знаком релігійних воєн унаслідок загострення ворожнечі між католиками і гугенотами (прихильниками реформованої церкви). Примирити ворогуючі партії вдалося королю Генріху IV. Проте, після […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) – ІІ варіант 6 клас (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані […]...
- На дні характеристика образа Сатину Костянтина Сатин Костянтин – один з мешканців нічліжки, що був телеграфіст. По його власних словах, замолоду він грав на сцені, добре танцював і був веселою людиною; але, убивши людини, що обманули його сестру, потрапив у в’язницю й зовсім змінювалася. С. – картковий шулер і п’яниця, у мовленні якого іноді проявляються залишки колишньої “інтелігентності”, хоча й у […]...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, […]...
- Тема зрадника й героя характеристика образа Килпатрика Ферпоса Килпатрик Ферпос – герой визвольної боротьби в Ірландії. Його правнук Район намагається розкрити таємницю загибелі свого славного предка, убитого в 1824 р. напередодні вирішального повстання. Хоча вбивство відбулося в театрі, на очах у численних свідків, розкрите воно не було. Додаткову їжу для міркувань дає той факт, що приблизно в той же час відбувся таємний суд […]...
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків КРИЛОВ ІВАН (1769-1844) Відомий російський байкар, представник просвітницького реалізму критичного напрямку. Література захоплювала і. Крилова з дитячих років і, хоча працював дрібним чиновником і бібліотекарем, вже з 20 років був видавцем власних журналів, де друкував яскраві сатиричні твори. . Перші байки – “Дуб і тростина”, “Вередлива наречена” – були надруковані 1806 року в журналі “Московський […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності […]...
- Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: […]...
- Батьки й діти характеристика образа Ситникова БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Ситників – псевдонигилист, що рекомендується всім як “учень” Базарова. Намагається демонструвати таку ж, як у Базарова, волю й різкість суджень і вчинків. Але подібність із “учителем” виявляється пародійним. По суті, повторюється прийом, знайдений Грибоєдовим, що поруч із Чацким, справді новим людиною свого часу, поставив його карикатурного “двійника” Репетилова. Від традиційній […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два […]...
- Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: […]...
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Старців Дмитро Ионич (Ионич) – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж (дев’ять верст від містечка З). Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий ( Сквозник-Дмухановский Антон Антонович) РЕВІЗОР (Комедія в п’яти діях, 1835; пост. 1836; 2-е испр. изд. 1841) Городничий ( Сквозник-Дмухановский Антон Антонович) – Другий (після Хлестакова) по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип […]...
- Пані Бовари характеристика образа Емми Бовари Бовари Емма – дружина провінційного лікаря. Вона виросла й живе в дрібнобуржуазному середовищі, але тяготиться її вульгарністю й намагається будувати своє життя по зразках романтичної літератури. Не вдоволена своїм люблячої, але недалеким чоловіком Шарлем Бовари, вона пускається в любовні авантюри, несвідомо дотримуючись сценаріїв те шаленої байронічної пристрасті (зв’язок з фермером Родольфом Буланже), те сентиментального “спорідненості […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН (Роман у віршах, 1823-1831; публ. главами) Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману (він приїжджає в село майже одночасно зі своїм новим сусідом Онєгіним; сходиться з ним; уводить у будинок Ларіних; знайомить із Тетяною і її […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- ЕЗОПОВА МОВА В БАЙКАХ КРИЛОВА Коли переймати з розумом, тоді не чудо И користь від того знайти; А без розуму переймати – И боже збережи як зле! И. А. Крилов Іван Андрійович Крилов – чудові наші поети-байкарі, що дав байці нове народження. По вираженню Бєлінського, у байках він цілком вичерпав і виразив целую сторону російського національного духу. У них, як […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший […]...
- Скорочено “Пастух і Король” Лафонтена Всім нашим життям володіють два демони, яким підпорядковані слабкі людські серця. Один з них зветься Любов’ю, а другий – Честолюбством. Володіння другого ширше – у них часом включається й Любов. Цьому можна знайти багато прикладів, але в байці Мова йтиме про іншому. У колишні часи якийсь розумний Король, побачивши, як завдяки турботам Пастуха череди останній […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Тетяна Ларіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН (Роман у віршах, 1823-1831; публ. главами) Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Санчо Панси Санчо Панса – кастильский селянин, односільчанин Алонсо Кихано, що вмовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незліченні багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса (“панса” у перекладі з іспанського означає “черево”) становлять пару пародійних персонажів, на зразок Пантагрюеля й Панурга. Худий і довготелесий Дон Кихот поруч із низеньким товстуном зброєносцем роблять комічне враження своєю […]...
- Життєві погляди кота Мурра При підготовці до друку записок Мурра, нащадка славетного Гінце фон Гінценфельда (більш відомого світові як Кіт у чоботях), видавці звернули увагу на присутність в рукописі явно сторонніх фрагментів – уривків з опублікованого раніше розповіді про капельмейстера Йоганнес Крейслер і його друга маестро Абрагама. Сторінки ці виявилися в рукописі Мурра з тієї простої причини, що Кіт […]...
- Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче серце й прихильність кладе кінець […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм (у перекладі з іспанського “кихот” означає “набедренник”) […]...