Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича
ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. Т. – глава сімейства, що вважають у провінційному містечку С. самим утвореною й талановитим, що відрізняється завжди привітною гостинністю й незмінною веселістю в демонстрації своїх талантів Автор підкреслює, що за увесь час Т. зовсім не міняється, жарти його повторюються й тим самим стають вульгарними й банальними, образуя все ту ж коросту буденщини, від якої віє нестерпною нудьгою
Related posts:
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Старців Дмитро Ионич (Ионич) – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж (дев’ять верст від містечка З). Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій на щастя й у виконанні […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Вишневий сад характеристика образа Трофимова Пети ВИШНЕВИЙ САД (Комедія, 1903) Трофимов Петя – колишній учитель семирічного сина, що потонув, Раневской. Різночинець. Батько його був аптекарем. Йому 26 або 27 років, він вічний студент, носить окуляри й резонерствує про те, що треба перестати захоплюватися собою, а “тільки працювати”. Герой красиво проповідує віру в неодмінне настання кращого майбутнього й особисту волю, тому що […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського […]...
- Обломів характеристика образа Мухоярова Івана Матвійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Мухоярів Іван Матвійович – брат Гафії Матвіївни Пше-Нициной, персонаж, на перший погляд, малоприметний, але являющийся важливою пружиною в сюжеті роману. Читач довідається про М. від земляка Обломова, Михея Андрійовича Тарантьева, що атестує Обломову свого “кума”: “Це, брат, золота людина, не чету якому-небудь вискочці німцеві! Корінний, росіянин служака, тридцять років на одному стільці […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кукшиной Авдотьи Никитишной БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кукшина Авдотья (Євдоксія) Никитишна – емансипована поміщиця, псевдонигилистка, що наслідує самим крайнім проявам сучасного радикалізму (цікавиться “жіночим питанням” і природничими науками, нехтує лібералку Жорж Санд за “відсталість” і т. п.). Розв’язна, вульгарна, відверто дурна. Іноді в ній переглядає щось людське. Можна припустити, що “нігілізмом” прикривається почуття ущемлення, пов’язане з жіночою […]...
- Опис образа Раневської у п’єсі “Вишневий сад” П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – один з його кращих добутків. Дія п’єси відбувається в маєтку поміщиці Любові Андріївни Раневской, у маєтку з вишневим садом, оточеним тополями, з довгою алеєю, що “іде прямо, точно протягнений ремінь” і “блищить у місячні ночі”. Цей сад збираються продавати через численні борги Л. А. Раневской. Вона не хоче […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Порфирія Петровича Порфирій Петрович – пристав слідчих справ, правознавець. “…Років тридцяти п’яти, зростанню нижче середнього, повного і навіть з черевцем, поголеного, без вусів і бакенбард, з щільно вистриженим волоссям на великій круглій голові, якось особливо опукло закругленій на потилиці. Пухка, кругла і трохи кирпата особа його було кольору хворого, темно-жовтого, але досить бадьоре і навіть глузливе. Воно […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Трунар Трунар Адріян Прохоров переїжджає з Басманний вулиці на Никитскую в давно уподобаний будиночок, проте не відчуває радості, так як новизна трохи лякає його. Але незабаром порядок у новому житлі встановлюється, над воротами прикріплюється вивіска, Адріян сідає біля вікна і наказує подати самовар. Розпиваючи чай, він поринув у сумну думу, так як від природи був похмурого […]...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Станційний доглядач Немає людей найнещасніші станційних доглядачів, бо в усіх своїх неприємностях мандрівні неодмінно звинувачують наглядачів та намагаються на них зігнати свою злість з приводу поганих доріг, нестерпного погоди, кепських коней і тому подібного. А між тим доглядачі – це здебільшого лагідні і безмовні люди, “сущі мученики чотирнадцятого класу, огороджені своїм чином тільки від побоїв, і то […]...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Панянка-селянка В одній з віддалених губерній у маєтку своєму Тугілове живе відставний гвардієць Іван Петрович Берестов, давно овдовілий і нікуди не виїжджає. Він займається господарством і шанує себе “найрозумнішою людиною в усій околиці”, хоча нічого не читає, окрім “сенатських відомостей”. Сусіди люблять його, хоч і вважають гордим. Лише найближчий його сусід Григорій Іванович Муромський не ладнає […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості […]...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки перемежовуються в ній із тривожними […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія відбувається взимку 1951 р. в […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо (згадування про нього вперше зафіксоване у Франції в 1609 р.). Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У […]...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з […]...
- Фуенте Овехуна характеристика образа Лауренсии Лауренсия – селянська дівчина, що підняла жителів свого села, Фуенте Овехуни, на розправу з Командором ордена Калатрави Фернаном Гомесом де Гусманом, що притесняли й оскорбляли жителів сільця. Л., дочка шляхетного алькальда Фуенте Овехуни, закохується у Фрондосо, гарного, розумного й сміливого юнака, що захистив один раз дівчину від зазіхань Командора. Командор усіляко прагнув домогтися любові дівчини, […]...
- Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Санчо Панси Санчо Панса – кастильский селянин, односільчанин Алонсо Кихано, що вмовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незліченні багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса (“панса” у перекладі з іспанського означає “черево”) становлять пару пародійних персонажів, на зразок Пантагрюеля й Панурга. Худий і довготелесий Дон Кихот поруч із низеньким товстуном зброєносцем роблять комічне враження своєю […]...
- Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится чоловікові колишню невірність. Згідно Бомарше […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит (інакше Ферсит) – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми (вірші), де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базаровой Орисі Власьевни БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарова Орися Власьевна – мати головного героя роману, Євгенія Базарова. Тургенєв називає її “теперішній росіянці дворяночкой колишнього часу” і підкріплює це визначення розгорнутою авторською характеристикою психології й світовідчування героїні. А. В. – людина явно архаїчної формації. Її свідомість і життя підпорядковані готовим нормам, заданим традицією, для неї нормативне виявляється особист, […]...
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Тема зрадника й героя характеристика образа Килпатрика Ферпоса Килпатрик Ферпос – герой визвольної боротьби в Ірландії. Його правнук Район намагається розкрити таємницю загибелі свого славного предка, убитого в 1824 р. напередодні вирішального повстання. Хоча вбивство відбулося в театрі, на очах у численних свідків, розкрите воно не було. Додаткову їжу для міркувань дає той факт, що приблизно в той же час відбувся таємний суд […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова Фетюков – ув’язнений. Єдина людина, про який Шухов думає: “Строку йому не дожити. Не вміє себе поставити”. На волі в якійсь конторі більшим начальником був, на машині їздив. Стало бути, робити нічого не вміє, тому бригадир ставить його на роботу туди, де розуму не треба, наприклад носилки носити. Коли сіл, усе від нього відмовилися: троє […]...
- Ніч перед Різдвом характеристика образа Вакула-Коваль НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ Повість(1831) Вакула-Коваль – головний герой повести, що відкриває другу частину “Вечорів”. В. закоханий у примхливу дочку багатого козака Корния Чуба, черноокую сімнадцятилітню Оксану. Та на сміх вимагає добути для неї черевички (туфельки), які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить із села з наміром ніколи в нього […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же […]...