Після балу характеристика образа Івана Васильовича
ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського проводиря”.
Там виявилася і його кохана – Варенька Б. Особливо И. В. зупиняється на “безтілесності” своєї пристрасті до молодої гарної жінки, прагнучи створити в слухачів враження
Я був щасливий, блаженний, я був добрий, я був не я, а якась неземна істота, що не знає зла й здатне на одне добро”. Розчулення собою, Варенькой поступово переноситься И. В. на всіх присутніх: на добродушного хлібосольного проводиря і його дружину, даму з пухкими білими відкритими плечима (И. В. підкреслює її подібність із парадними портретами імператриці Єлизавети Петрівни), на батька Вареньки, полковника В. , і навіть на інженера Анісімова, що відбило в нього першу мазурку з Варенькой. “Я обіймав у той час увесь світ своєю любов’ю”.
Ця
Подальші події відбуваються з И. В. уже на наступний ранок, у перший день Великого поста Випадково він стає свідком варварської екзекуції – обряду покарання шпіцрутенами випадного татарина. Сцена екзекуції – криве дзеркало бального ритуалу. Сприйняття И. В. мимоволі фіксує ці перекручені відповідності. Мелодія мазурки накладається на верескливий акомпанемент барабана й флейти, ритм танцювальних па – на карбований змах солдатських рук і хльосткий посвист кийових ударів, танець Вареньки з батьком – на пекельний “танець” катованого під катуванням татарина й идущего з ним у парі “твердої, подрагивающей ходою” полковника Б. Замість “безтілесної” Вареньки – “строкате, мокре, червоне” “тіло людини”: “Братики, помилосердуйте”.
Це “братики”, ця явна аналогія з Голгофою недвозначним образом перегукуються з мотивом братньої, загальнолюдської любові, випробовуваної И. В. під час балу.
У його уяві дивовижно переплітаються, здавалося б, несхожі мири: духовний і плотський, християнський і язичеський, божественний і демонічний. Оліїстий бал, язически-фарисейська офіціозна культура породжують ідею вселюдської любові, а “сучасна Голгофа”, побачена на початку поста, навпаки, виявляє не лик страждаючі за людство Христа, а потворне криваве місиво истязуемой людської плоті. Сатана служить Богові, Бог – сатані, і все це поєднується загальним символом ритуализованной танцю Все це для Толстого “лжекультура”, ” культура-перевертень”, що заперечує сама ж себе.
На відміну від автора И. В. не в змозі прийняти істину, що відкрилася йому. “Очевидно, він щось знає таке, чого я не знаю”, – думав И. В. про полковника, спостерігаючи, як той легко й звично від балу переходить до екзекуції, від “духу” до “плоті”, не міняючи, по суті, свого поводження И. В. так і “не присвятили” у таємниці світських “пристойностей”, що виправдують подібне “оборотничество”.
Він залишився “по ту сторону” чиненого носіями офіційної моралі добра й зла. Не вникши в сучасні йому постулати “пристойного” поводження, І. В. у той же час не повірив і своїм природному, ще не зіпсованому суспільством моральному почуттю. Відмова від військової служби й одруження на Вареньке – це не стільки протест, скільки духовна капітуляція И. В. перед хаосом сучасної йому культури
Related posts:
- Міркування Івана Васильовича в оповіданні Л. Н. Толстого “Після балу” 1. Випадок і світогляд людини. 2. Образ оповідача. 3. Моральні шукання Івана Васильовича. У творчості Л. Н. Толстого дуже важливе значення має оповідання “Після балу”. У цьому добутку письменник показує, як одна-єдина ситуація може вплинути на моральний вибір людини. Про те, що трапилося давним-давно, ми довідаємося завдяки оповіданню Івана Васильовича. Це вже літнім, навченим досвідом […]...
- Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу. В основі оповідання “Після балу” лежить дійсна подія, про яке Толстой довідався, коли студентом жив разом із братами в Казані. Його брат Сергій Миколайович полюбив дочку місцевого військового начальника Л. П. Корейша й збирався на ній женитися. Але після того як Сергій Миколайович побачив […]...
- Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н План переказу 1. Іван Васильович починає оповідання про випадок, що перевернув його життя. 2. Опис балу. Закоханість героя. 3. Після балу. Герой випадково стає свідком екзекуції, жорстокості батька Вареньки. 4. Цей випадок перевертає життя героя й порушує всі його подальші плани. Переказ Всіма шановний Іван Васильович зненацька для всіх присутніх висловлює думка про те, що […]...
- Іван Васильович на балі й після балу ( по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Іван Васильович – герой оповідання Л. Н. Толстого “Після балу” – типовий представитель свого часу, студент, обиватель, що коштує осторонь від більших справ, живущий скромно й нічим не відрізняється від інших. Разом з тим за цієї безликої фігурій коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відносіння (яким воно повинне бути) кожної чесної й […]...
- Іван Васильович на балі й після балу (по оповіданню “Після балу”) В образі Івана Васильовича – героя рассказа “Послу балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через образ Івана Васильовича Толстій показує […]...
- Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу” Іван Васильович – Головний герой оповідання Льва Миколайовича Толстого “Після балу”. В образі головного героя автор зобразив портрет людини, який був типовим для тієї епохи. Іван Васильович був людиною, який жив дуже скромно, йому були байдужі великі справи. Такий людина був схожий на всіх інших, нічим не виділяючись із загальної маси. Але, здається зовні “звичайність” […]...
- Скорочено оповідання Після балу Толстого Л. Н Над оповіданням “Після балу” Толстої працював у серпні 1903 року. Сюжетною основою послужив епізод з життя брата Толстого, Сергія Миколайовича, що був закоханий у дочку воєначальника в Казані. Відносини Сергія Миколайовича з дівчиною розбудувалися після того, як йому довелося побачити екзекуцію солдата, який керував батько його коханої. Тема жорстокості військової служби в умовах царського режиму […]...
- Виклад задуму оповідання “Після балу” Толстого “Все моє життя змінилася від однієї ночі, або скоріше ранку “, так розпочав свою розповідь Іван Васильович, Переконаний, що життя кожного складається так, як змінить її несподіваний випадок. Слухачі знали, що Іван Васильович іноді вголос відповідав своїм власним думкам і звичайно наводив приклад з життя. За вдачею Іван Васильович завжди був людиною влюбливим, але одного […]...
- Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу” Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”. Великий російський письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно […]...
- “Любов із цього дня піла на спад…”(по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Великий росіянин письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом контрасту. Цієї мети покликана служити й […]...
- Мораль в оповіданні Толстого “Після балу” Інтерес до творчості видатного російського письменника Л. М. Толстого з роками не зменшується. Його твори хвилювали покоління наших батьків, а сьогодні хвилюють нас, тому що проблеми, які піднімає письменник у своїх творах, – вічні. У Л. М. Толстого завжди було своє власне уявлення про те, що означає “жити чесно”. У його пізніх оповіданнях, коли за […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базарова Євгенія Васильовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарів Євгеній Васильович – головний герой. Спочатку читач знає про нього тільки те, що це студент-медик, що приїхав у село на канікули. Оповідання про цей епізод його життя, властиво, і становить сюжет “Батьків і дітей”. Спочатку Б. гостює в сім’ї свого друга Аркадія Кірсанова, потім разом з ним їде в […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
- “Муштра, одна муштра…”(по добутках Л. Н. Толстого “Після балу” і А. И. Куприна “двобій” ) Тема армії й беззаконь, що панують у ній, ріднить таких різних по масштабі таланта й поглядам художників, як Лев Миколайович Толстой і Олександр Іванович Куприн. Їхнього добутку “Після балу” і “Двобій” написані майже одночасно: в 1903 і 1905 роках. У них письменники, обурені жорстокістю офіцерів і безправ’ям солдат, пояснюють собі й суспільству причину небоєздатності армії […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Ранок, що змінив життя (за оповіданням “Після балу”) Є у Льва Толстого твір “Після балу”. Події в ньому відбуваються в одному провінційному містечку. Студент університету, він же оповідач, Іван Васильович, на одному з губернаторських вечорів познайомився з вродливою дівчиною Варею і закохався в неї. Вона здавалась йому неземною істотою, і наш герой не міг нею намилуватись. Душа його була сповнена найніжнішими почуттями, а […]...
- Коротка характеристика добутку Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю По жанрі “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця” – історична поема в народному стилі, фольклорна стилізація. Зав’язка – оповідання Кирибеевича Іванові Васильовичу про свою любов до Алене Дмитрівни, дружині купця Калашникова. Кульмінація – бій Калашникова з Кирибеевичем, під час якого купець убиває опричника. Розв’язка – страта купця Калашникова. Лєрмонтов відтворить епоху […]...
- Обломів характеристика образа Мухоярова Івана Матвійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Мухоярів Іван Матвійович – брат Гафії Матвіївни Пше-Нициной, персонаж, на перший погляд, малоприметний, але являющийся важливою пружиною в сюжеті роману. Читач довідається про М. від земляка Обломова, Михея Андрійовича Тарантьева, що атестує Обломову свого “кума”: “Це, брат, золота людина, не чету якому-небудь вискочці німцеві! Корінний, росіянин служака, тридцять років на одному стільці […]...
- Мудрий бурий Балу 1. Балу стає на захист Людського дитинчати. (На Скелі Рад вирішувалася доля Мауглі. Треба було підтримати Батька Вовка і не віддати Шер-Ханові дитинчати. Бату взявся його навчати.) 2. Балу навчає Мауглі усіх Законів лісу й води. (Мауглі стомлювався, але Балу був невблаганним. Він і Багірі пояснював, що краще він, люблячий матюка, наставить йому синців. Бату […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Ох ти гой єси, цар Іван Васильович! Про тебе нашу пісню склали ми, Про твово улюбленого опричника Та про сміливого купця, про Калашникова; Ми склали її на старовинний лад, Ми співав її під гуслярний дзвін І прічітивалі та прісказивалі… Не сяє на небі сонце […]...
- Фольклорні мотиви в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Художні засоби зображення героїв. 2. Героя з народу й царське наближення. 3. Значення образа пануючи Івана Васильовича. Уже сама назва “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова зближає її з усною народною творчістю. Чому? Відповідь потрібно шукати в перших рядках поеми: Ох ти тої еси, цар Іван […]...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей. Лермонтову дуже точно вдалося описати […]...
- Переказ билини “Пісня про царя Івана Васильовича й відважного купця Калашникова” “У златом вінці” сидить за трапезою грізний цар Іван Васильович. За ним коштують стольники, навпроти – бояри так князі, з боків – опричники. Усі бенкетують і славлять царя. Лише один відважний опричник Кирибеевич не пригубив золотого ковша. Опустивши голову на груди, він думає “думу міцну”. Насупив цар брови: може бути, опричник задумав недобре, иль служба […]...
- Скорочено Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський опричник по прозванню Кирибеевич. Опричник […]...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати […]...
- Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія відбувається взимку 1951 р. в […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Петька на дачі характеристика образа Петьки Петька – десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала П. у люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати (чарівниця) бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
- Ромео й Джульетта характеристика образа Ромео Монтекки Ромео Монтекки – один з головних героїв трагедії. На початку п’єси – це юнак, якого цілком поглинає надумана пристрасть до Розалинде, нісенітній і неприступній красуні. Про свою любов до неї Р. озивається з гіркотою й цинізмом молодика: “Що є любов? Безумье від вигару, гра вогнем, що веде до пожежі”. Однак Р. уперто продовжує домагатися від […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...