Котлован характеристика образа Вощева
Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить по ньому, а вночі засипає на пустирі; однак його будить косар, що розчищає площадку для нового будівництва,
Попрацювавши кілька днів, герой знову тужить і говорить грабарям: “Говорили, що геть усе знаєте, а самі тільки землю риєте й спите! Краще я від вас піду – буду ходити по колгоспах жебрати: однаково мені без істини соромно жити”.
Він думає: “Краще б я комаром народився: у нього доля швидкоплинна”. Поступово В. “від виснаження важкою працею” упокорюється з тугою. Дивлячись на наведену Чиклиним дівчинку-сироту Настю, В. сподівається, що “це слабке тіло, покинуте без споріднення серед людей, відчує
Через якийсь час В. іде з будівництва в село, “ховається в одну відкриту дорогу”; незабаром вертається, приносячись звістку про вбивство Сафронова й Козлова, що відправилися для організації колгоспу. Потім разом із Чиклиним знову відправляється в село. Ночуючи разом із Чиклиним, В. говорить йому: “Мені страшна серцева здивованість Мені все здається, що вдалечині є щось особливе або розкішний предмет, і я сумно живу”.
Після розкуркулювання В. збирає по селу “всі злиденні, відкинуті предмети, весь дріб’язок безвісності й усяке безпам’ятство – для соціалістичної помсти.
зі скнарістю збирав у мішок речовинні залишки загублених людей”. Після того як Чиклин убиває Активіста (т. е. голови колгоспу), Вощев залишається замість нього; він говорить селянам: “Тепер я буду за вас горювати!
” Однак через якийсь час В. і “весь колгосп” є на котлован: за словами героя, “мужики в пролетаріат хочуть зараховуватися”. Побачивши мертву Настю, В. не розуміє, “навіщо йому тепер потрібний сенс життя й істина всесвітнього походження, якщо немає маленької, вірної людини, у якому істина стала б радістю й рухом”.
Related posts:
- Котлован характеристика образа Жачева Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”. Персонаж відрізняється крайньою агресивністю, заснованої […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Образ котловану в повісті й зміст назви повести Л. П. Платонова “Котлован” У своїй книзі “Чарівні дні” В. Лихоносов висловлюється про А. Платонове так: “Він дійсно письменник глибоко таємний”. Який би добуток А. Платонова ми не читали, будь те роман “Чевенгур” або повість “Ювенільне море”, оповідання “Фро” або стаття про Короленко, ми почуваємо майстра, що вміє й змушує думати. Своєю творчістю Платонов заглянув у саму серцевину тоталітарної […]...
- Особливості народного характеру в повісті Платонова “Котлован” А. П. Платонов в одному зі своїх самих значних добутків – повести “Котлован” – відбив усе противоречия сучасної йому епохи “будівництва світлего майбутнього”, глянувши на цю епоху очами простого народу. Всі герої повести – прості люди, представники повітової Росії, здибленої революційними перідрягами. Вони – люди маленькі, “недорікуваті й непотужні”, важко думаючі й важко мовці Незвичайний, […]...
- Сюжетно-композицнонная організація оповідання (“котлован” Платонов) Сюжетно-композицнонная організація оповідання (“котлован” Платонов) У самому загальному виді події, що відбуваються в “Котловані”, можна представити як реалізацію грандіозного плану соціалістичного будівництва. У місті будівництво “майбутнього нерухливого щастя” пов’язане зі зведенням єдиного загальпролетарського будинку, “куди ввійде на поселення весь місцевий клас пролетаріату”. У селі будівництво соціалізму складається в створенні колгоспів і “ліквідації куркульства як класу”. […]...
- Жанр міфу в російській літературі (на прикладі повести А. Платонова “Котлован”) Будинок – споконвічна, архітипова константа людського буття. Щоб Будинок був міцним, під нього необхідно викопати котлован. Про цьому філософська повість А. П. Платонова, що використовує як тип художнього мифологиз-ма притчеобразность. Повість, у якій трансцендентною силою, що панує над людиною, виступає створена їм самим цивілізація. “Котлован” розповідає про людей, що намагаються побудувати Будинок для світлих і […]...
- Роздум по повісті Платонова “Котлован” У повісті О. П. Платонова “Котлован” піднімається одна з найважливіших проблем російської літератури XX століття – проблема прилучення людини до нового життя. Герой Платонова Вощев попадає в бригаду, що повинна вирити котлован. Читач довідається, що раніше Вощев працював на заводі, але був звільнений звідти за те, що задумався над “планом загального життя”. Таким чином, на […]...
- Проблематика повести Платонова “Котлован” Андрій Платонов став відомий широкому колу читачів тільки останнім часом, хоча самий активний період його творчості довівся на двадцяті роки нашого століття. Платонов, як і безліч інших письменників, що протиставили свою точку зору офіційної позиції радянського уряду, довго був заборонений. Серед самих значних його робіт можна виділити роман “Чевенгур”, повести “Взапас” і “Усомнившийся Макар”. Я […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Пророцтво Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20- 30-е роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбила події цього часу, ставиться його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її в грудні 1929 року, у самий пік “великого перелому”, або, […]...
- Пісня про моєму Сиде характеристика образа Сида Сид – головний персонаж поеми, національний герой Іспанії. Історичний прототип героя Родриго Диас де Бивар на прізвисько Сид жив у другій половині XI в. і вмер в 1099 р. Близькість поеми до її історичних подій, що породили, вплинула на стильові особливості цього добутку, які сильно відрізняються від французького героїчного епосу. Творець “Пісні про Роланда” при […]...
- Росіяни жінки характеристика образа Волконській М. Н РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Волконська М. Н. – головна героїня другої частини дилогії Російські жінки” – “Княгиня М. Н. Волконська”, її прототип – княгиня Марія Миколаївна Волконська ( 1805-1863), дочка героя війни 1812 р. генерала Н. Н. Раєвського, дружина декабриста З. Г. Волконського ( 1788-1865). Її життєпис має жанровий підзаголовок “бабусині записки”. Оповідання дійсно засноване […]...
- Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони свято вірили в те, що […]...
- Росіяни жінки характеристика образа Трубецькой РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Трубецька – головна героїня першої частини дилогії “Російські жінки” – “Княгиня Трубецька”, реальним її прототипом була княгиня Катерина Миколаївна Трубецька (1802- 1854), уроджена графиня Лаваль, що пішла в Сибір за чоловіком С. П. Трубецьким ( 1790-1860), полковником лейб-гвардії Преображенський полку, присудженим після грудневого повстання 1825 г. до безстрокових каторжних робіт. При […]...
- Вишневий сад характеристика образа Трофимова Пети ВИШНЕВИЙ САД (Комедія, 1903) Трофимов Петя – колишній учитель семирічного сина, що потонув, Раневской. Різночинець. Батько його був аптекарем. Йому 26 або 27 років, він вічний студент, носить окуляри й резонерствує про те, що треба перестати захоплюватися собою, а “тільки працювати”. Герой красиво проповідує віру в неодмінне настання кращого майбутнього й особисту волю, тому що […]...
- На дні характеристика образа Сатину Костянтина Сатин Костянтин – один з мешканців нічліжки, що був телеграфіст. По його власних словах, замолоду він грав на сцені, добре танцював і був веселою людиною; але, убивши людини, що обманули його сестру, потрапив у в’язницю й зовсім змінювалася. С. – картковий шулер і п’яниця, у мовленні якого іноді проявляються залишки колишньої “інтелігентності”, хоча й у […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...
- Петька на дачі характеристика образа Петьки Петька – десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала П. у люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Карла Иванича (Мауера) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Карл Иванич (Мауер) – німець, учитель, гувернер. З’являється на самому початку повести “Дитинство” головою, що ляскає мух над, що спить Николеньки Иртеньева, чим викликає невдоволення розбудженого вихованця. Товстої підкреслює чудакуватість К. І. і його доброту, однак і різницю між поводженням героя в дитячій і в класної, де той […]...
- Характеристика образа Чингачгука у творчості Купера Д. Ф Чингачгук – Великий Змій, індіанець Джон, Джон Могіканин (“Звіробій”, “Останній з могікан”, “Слідопит”, “Піонери”) – індіанець, останній у своєму плем’ї, батько Ункаса, друг Натти. Виховувався в плем’ї делаваров. У романі “Звіробій” уперше вступає на стежку війни, рятуючи свою наречену, потім допомагає виручити Натти з індійського полону. В “Останньому з могікан” разом з Натти й Ункасом […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень (“Останній з могікан”) – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з […]...
- Подорож Гулливера характеристика образа Гулливера Лемюеля Гулливер Лемюель – пересічна людина, хірург і батько сімейства, що зненацька круто міняє своє життя; він відправляється в морську подорож спочатку як судновий лікар, а потім “капітана декількох кораблів”. Г. з’являється і як персонаж, “мандрівник”, і як оповідач, присутність якого зв’язує чотири частини роману. Волею долі Г. примушений переживати самі неймовірні пригоди, знаходячи життєвий досвід […]...
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею […]...
- Що робити характеристика образа Віри Павлівни (Розальской) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Віра Павлівна (Розальская) – головна героїня. “…Висока струнка дівчина, досить смаглява, із чорними волоссями – “густі гарні волосся”, із чорними очами – “ока гарні, навіть дуже гарні”, з південним типом особи – “начебто з Малороссии; мабуть, скоріше навіть кавказький тип, нічого, дуже гарне особа, тільки дуже […]...
- Звільнений Прометей характеристика образа Прометея Прометей – бунтар, що кидає виклик і тиранії Зевса, і легкодухості всього людського роду, що виявляється опорою деспотизму. На відміну від трагедії есхила, що послужила зразком для Шеллі, гне осмислений не як проклін, а як розплата людей за власний страх перед буттям, що велить їм віддати перевагу несвободі, заглушивши в собі творчий порив. П., що […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Метаморфози характеристика образа Ниоба Ниоба – персонаж “Метаморфоз”, фиванская цариця родом з Лідії, дружина Амфиона. Вона образила Латону (Літо) тим, що хвасталася перед нею, матір’ю всього двох дітей (Аполлона й Артеміди) своєю багатодітністю (по різних версіях, у псу було від 3 до 20 дітей, синів і дочок). На кару Аполлон убив її синів, а Артеміда – дочок. Сама Н. […]...
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...