Що робити характеристика образа Віри Павлівни (Розальской)
ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Віра Павлівна (Розальская) – головна героїня. “…Висока струнка дівчина, досить смаглява, із чорними волоссями – “густі гарні волосся”, із чорними очами – “ока гарні, навіть дуже гарні”, з південним типом особи – “начебто з Малороссии; мабуть, скоріше навіть кавказький тип, нічого, дуже гарне особа, тільки дуже холодне, це вуж не по^-південному; здоров’я гарне…” – такий бачить В. П. Лопухів у момент знайомства Виросла в Петербурзі в багатоповерховому будинку
Учиться грати на фортепьяно. Із чотирнадцяти обшиває всю сім’ю. У шістнадцять сама дає уроки в тім же пансіоні. Веселої, товариської вдачі, любить танцюватися За нею доглядає син господарки Сторешников, що хвастається перед приятелями, що В. П. – його коханка.
Йому не вірять, і він обіцяє довести це, привівши В. П. на обід із приятелями, однак одержує тверду відмову героїні. Не приймає В. П. і його речення вийти за нього заміж.
Незважаючи на юність і недосвідченість, героїня виявляє зрілість характеру. На раду Жюли Ле-Теллье вийти за Сторешни-Кова вона відповідає:
Проте В. П. наївно вірить у щирість любові до неї Сторешникова, і тільки Лопухову вдається розкрити їй ока.
Героїня просить його знайти їй місце гувернантки, спочатку йому вдається це, але потім вони одержують відмову В. П. навіть подумує про самогубство, настільки життя будинку стає для неї нестерпної. І тоді полюбив її Лопухів пропонує їй інший вихід – вийти фіктивно за нього заміж. Обговорюючи з Лопуховим план спільного життя, В. П. просить його звертатися з нею як зі сторонньої, тому що це перешкоджає нечемності й усталює сімейну згоду.
Вони так і живуть – як брат із сестрою, у роздільних кімнатах, зустрічаючись на “нейтральній території” для спільної трапези або розмови. В. П. організує на нових економічних початках (прибуток розподіляється між робітницями) майстерню-товариство, що стає головною справою її життя У якийсь момент В. П. розуміє, що, незважаючи на сімейний лад і прекрасні відносини з Лопуховим, вона не любить його, а любить Кірсанова. Вона намагається поглибити відносини із чоловіком, зробивши їх більше земними й жагучими, однак це – лише втеча від самої себе.
Ідилії не виходить. Зрештою Лопухів зникає, інсценувавши самогубство, щоб звільнити В. П. для нового сполучника. Героїня знаходить справжнє щастя з Кірсановим.
У структурі образа В. П. , як і роману в цілому, важливе місце займають сни. Вони відбивають духовну й моральну еволюцію героїні.
Перший сон В. П.: вона замкнена в сирому темному підвалі, розбита паралічем, вона чує незнайомий голос, хтось доторкається до її руки, і хвороба негайно ж проходить, вона бачить у поле дівчину, у якій все беспрестанно міняється – і особа, і хода, і навіть національність. На питання героїні, хто вона, дівчина відповідає, що вона – наречена її нареченого й, хоча в неї багато імен, В. П. може називати її “любов’ю до людей”. Другий сон В. П.: знову поле, по ньому ходять Лопухів і Мер-Цалов, і перший роз’ясняє другому відмінність чистої, тобто реальної, бруду від бруду гнилий, тобто фантастичної.
Реальний бруд – та, у якій є рух, життя (її ознаки – праця й дельность).
У гнилому бруді відповідно життя й працю відсутні. В. П. бачить свою матір Марью Алексевну в обстановці вбогості, блід і виснажену, зате добру, бачить себе на колінах в офіцера або наймається на роботу й получающей відмову. “Наречена своїх наречених, сестра своїх сестер” пояснює В. П., що вона повинна бути вдячна своєї матері, тому що всім зобов’язана саме їй, а злий та стала через умови, у яких змушена була жити. Якщо зміниться обстановка, то й злі стануть добрими.
Третій сон В. П.: співачка Бозио читає разом з нею її щоденник (хоча В. П. ніколи не вела його).
У цьому щоденнику – історія її відносин з Лопуховим. Останню сторінку В. П. злякано читати відмовляється, і тоді її наставниця читає сама. Суть у тім, що В. П. сумнівається в істинності свого почуття до Лопухову: її любов до нього – скоріше повага, довіра, готовність діяти заодно, дружба, вдячність, але тільки не любов, яка потрібна їй…
В. П. хоче любити Лопухова й не хоче кривдити його, але серце її прагне Ккирсанову. Четвертий сон В. П.: вона бачить різні образи жінок-цариць, втілення любові – Астарту, Афродіту, “Непорочність”.
Нарешті, вона довідається у світлій красуні, що веде неї через різні епохи розвитку людства, саму себе – вільну жінку. Жінку, що любить і яка улюблена “…Це вона сама, але богиня”. Бачить В. П. і Кришталевий палац-сад, благодатні ниви, що весело працює й також весело відпочиваючих людей – образ майбутнього, що “світле й прекрасно”. Її сімейне щастя і її майстерня, по думці автора, прообраз цього щасливого майбутнього, його зародок
Related posts:
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Що робити характеристика образа Лопухова Дмитра Сергеича (Бьюмонта Чарльза) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Лопухів Дмитро Сергеич (Бьюмонт Чарльз) – один з головних героїв. “…Середнього росту або трохи вище середнього, з темними каштановими волоссями, із правильними, навіть гарними рисами особи, з гордим і сміливим видом…” – таким його бачить Віра Павлівна в момент знайомства (він стає вчителем її брата Феди). […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, […]...
- Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет. На дачі на кам’яному острові […]...
- Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на засадах колективізму: роби так, щоб […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Пригоди Тома Сойера характеристика образа Гекльберри Фін Гекльберри Фін – бездомний обшарпанець, юна парія Санкт-Петербурга на Міссісіпі, син міського п’яниці, “ледачий, невихований, кепський хлопчисько”, “не визнає ніяких обов’язкових правил”, з погляду всіх матерів міста, у чиїх дітей він проте у великій пошані. Вільний птах, Г. живе в бочку, а в гарну погоду – під відкритим небом. У присвяченому йому романі Г. виконує […]...
- Метаморфози характеристика образа Ниоба Ниоба – персонаж “Метаморфоз”, фиванская цариця родом з Лідії, дружина Амфиона. Вона образила Латону (Літо) тим, що хвасталася перед нею, матір’ю всього двох дітей (Аполлона й Артеміди) своєю багатодітністю (по різних версіях, у псу було від 3 до 20 дітей, синів і дочок). На кару Аполлон убив її синів, а Артеміда – дочок. Сама Н. […]...
- Замокла характеристика образа К. (К.) К. (К.) – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, […]...
- Характеристика образа Бампо Натаниеля у творчості Купера Д. Ф Бампо Натаниель – Довгий Карабін, Звіробій, Шкіряна Панчоха, Натти, Слідопит, Соколине Око – мисливець і провідник, вихований у плем’ї індіанців-делаваров. Уперше сучасники Купера зустрілися з Н. у романі “Піонери”, де Н. – сімдесятирічний старий мисливець. Він губиться перед особою соціальних змін і хотів би зберегти старі звичаї, про які часто згадує зі своїм другом, індіанцем […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- Мартін Иден характеристика образа Идена Мартіна Иден Мартін – головний персонаж роману. Із цим двадцятилітнім напівдикуном ми зустрічаємося за обіднім столом сімейства містера Морза. Знатний буржуа дякує И. М.,вступившегося за честь його сина, запрошенням до обіду. Випадкове відвідування інтелігентного будинку стає поворотним моментом у житті малоосвіченого юнака Тут він бачить інше життя, “про яку раніше тільки читав у книжках”. Тут його […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Роб Рій характеристика образа Роб Риючи Роб Рій – Роберт Кемпбел із клану Мак-Грегоров, одержав прізвисько Рій (Червоний) за колір волось – шотландський горець; вище всього ставить волю й справедливість. Р. Р. – реальна історична особа, глава загону бойових молодців-сподвижників. Він займався набігами, грабежом і стягненням данини, був оголошений державним злочинцем і перебувала із шотландськими, як і з англійською владою в […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
- Характеристика образа Настасьи Пилипівни героїні роману “Ідіот” Настасья Пилипівна – одна з головних героїнь роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот”. У її образі переплітаються дві лінії, з яких одна зводиться до формули “горда красуня”, а інша – до формули “ображене серце”. У семирічному віці героїня осиротіла й виховувалася в селі багатого поміщика Тонкого, котрий, коли їй минуло шістнадцять років, зробив її своєю коханкою. […]...
- Петька на дачі характеристика образа Петьки Петька – десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала П. у люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий […]...
- Котлован характеристика образа Жачева Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”. Персонаж відрізняється крайньою агресивністю, заснованої […]...
- Війна й мир характеристика образа Курагиной елени ВІЙНА Й МИР (Роман, 1863-1867; отд. изд. 1867-1869) Курагина елен – дочка князя Василя, а потім дружина Пьера Безухова. Блискуча петербурзька красуня з ” посмішкою, що незмінюється,”, білими повними плечима, глянсуватими волоссями й прекрасним станом. У ній не було помітно кокетства, начебто їй совісно було “за свою безсумнівно й занадто сильно й победительно діючу красу”. […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Мертві душі характеристика образа Собакевич Михайло Семенич МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Собакевич Михайло Семенич – четвертий (після Ноздрева, перед Плюшкиним) “продавець” “мертвих душ” Чичикову; наділений могутньою “природою” – в 7-й главі скаржиться Голові палати й Чичикову на те, що живе п’ятий десяток, а не болів жодного разу, і за це прийде коли-небудь “заплатити”; апетит відповідає його могутній […]...
- Росіяни жінки характеристика образа Волконській М. Н РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Волконська М. Н. – головна героїня другої частини дилогії Російські жінки” – “Княгиня М. Н. Волконська”, її прототип – княгиня Марія Миколаївна Волконська ( 1805-1863), дочка героя війни 1812 р. генерала Н. Н. Раєвського, дружина декабриста З. Г. Волконського ( 1788-1865). Її життєпис має жанровий підзаголовок “бабусині записки”. Оповідання дійсно засноване […]...
- Метаморфози характеристика образа Луна Луна – персонаж 3-й книги “Метаморфоз”. Овідій розділив історію перетворення гірської німфи в луну на дві частини: спочатку німфа втрачає власного голосу, потім – тіла. Це дозволило зв’язати оповідання про неї із сюжетом про Нарцис. Здатність самостійно говорити е. втратила з волі Юнони. Помста ревнивої богині наздоганяє не тільки тих, з ким їй змінює Юпітера, […]...
- На дні характеристика образа Сатину Костянтина Сатин Костянтин – один з мешканців нічліжки, що був телеграфіст. По його власних словах, замолоду він грав на сцені, добре танцював і був веселою людиною; але, убивши людини, що обманули його сестру, потрапив у в’язницю й зовсім змінювалася. С. – картковий шулер і п’яниця, у мовленні якого іноді проявляються залишки колишньої “інтелігентності”, хоча й у […]...
- Росіяни жінки характеристика образа Трубецькой РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Трубецька – головна героїня першої частини дилогії “Російські жінки” – “Княгиня Трубецька”, реальним її прототипом була княгиня Катерина Миколаївна Трубецька (1802- 1854), уроджена графиня Лаваль, що пішла в Сибір за чоловіком С. П. Трубецьким ( 1790-1860), полковником лейб-гвардії Преображенський полку, присудженим після грудневого повстання 1825 г. до безстрокових каторжних робіт. При […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Метаморфози характеристика образа Мидаса Мидас – фригийский цар, син Горгия й (відповідно до однієї з версій, прийнятої й в “Метаморфозах”) Кибели. Овідій викладає дві найбільш відомі історії про М. У першій ми бачимо М. гостинним хазяїном. До нього приводять зв’язаним квітковим путом Силена – старий спьяну відбився від звиті Диониса й був пійманий місцевими пустунами. Сильний – товариш М. […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Вишневий сад характеристика образа Трофимова Пети ВИШНЕВИЙ САД (Комедія, 1903) Трофимов Петя – колишній учитель семирічного сина, що потонув, Раневской. Різночинець. Батько його був аптекарем. Йому 26 або 27 років, він вічний студент, носить окуляри й резонерствує про те, що треба перестати захоплюватися собою, а “тільки працювати”. Герой красиво проповідує віру в неодмінне настання кращого майбутнього й особисту волю, тому що […]...
- Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі Генрі Фредерик – головна діюча особа роману, лейтенант. Хемингуей досліджує генезис надламаного покоління, простежуючи процес становлення його життєвих цінностей. Лейтмотив такого становлення, що протікає в координатах гордої замкнутості в собі й навмисної відчуженості від усякого роду життєвої суєти (ця відчуженість майстерно аранжована неповторно хемингуеевскойстилистикой підкреслено безпристрасної, далекого видимої емоційності оповідання), – категоричне неприйняття героєм Хемингуея […]...