Художня своєрідність роману “Що робити?”
Могутність думки (по термінології Бєлінського), характерне для всього будуючи роману Чернишевського, визначає й особливості жанру, і новий характер сюжету, заснований на повній ясності й передбачуваності його розвитку. Письменник відмовляється від несподіваних сюжетних поворотів, таємниць, зовнішніх ефектів, за винятком початкових главок, ціль яких – зацікавити “простодушну публіку”.
Упевненість героїв роману у міцності свого положення, небачений раніше оптимізм – це наслідок новаторського рішення Чернишевським проблеми
Майстерність Чернишевського проявляється в новаторському використанні категорій художнього часу й простору.
Минуле (всупереч існуючій літературній традиції) не владно над героями: воно не посідає помітного місця ні в їхній свідомості, ні в авторському оповіданні. Рух часу у романі не однолінійно: воно тече не тільки із сьогодення в майбутнє, але й у зворотному напрямку. Майбутнє відкрите для героїв. Звідси особлива функція епілогу, що перенесений прямо в майбутнє. Художній час у романі відбиває пафос добутку – торжество людського розуму, якому всі підвладно, що виводить людей з похмурих підвалів, указує шлях до сліпучого майбутнього. ” Нові люди” переростають свій час, можуть виходити з нього.
Це стає характерним і для їхнього художнього простору. Досить згадати четвертий сон Віри Павлівни, де показано, як героїня чудесним образом підноситься нагору й завдяки новій і несподіваній точці зору одержує можливість побачити грандіозні простори землі, населені вільними й щасливими людьми.
Особливе Значення в художній структурі роману здобуває автор-оповідач, що є одним з діючих осіб добутку. У системі образів автор займає найбільш високе місце. Він коментує й у ряді випадків уточнює висловлення й учинки героїв. Так, наприклад, відома сцена, коли Рахметов, випробовуючи свою волю, спить на цвяхах, показова для характеру даного героя, але вона зовсім не означає, що автор повністю приймає саме такий спосіб підготовки до майбутніх випробувань.
Те ж ставиться й до висловлень Рахметова про неможливість особистого щастя для революціонера.
Реакційна критика, прагнучи послабити потужний вплив роману на сучасників, намагалася дискредитувати його, затверджуючи, начебто він украй слабшав у художнім відношенні. Ця думка виявилася дуже живучим. На початку XX в. В. І. Ленін рішуче заперечував проти таких поглядів. Він говорив: “Я заявляю: неприпустимо називати примітивним і бездарним “Що робити?”.
Під його впливом сотні людей робилися революціонерами. Чи могло це бути, якби Чернишевський писав бездарно й примітивно? Він, наприклад, захопив мого брата, він захопив і мене. Він мене всього глибоко переорав, Це річ, що дає заряд на все життя.
Такого Впливу бездарні добутки не мають”.
Related posts:
- Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” 1. “Вершники” – роман про “справжніх натхненників громадянської війни (“У своєму романі “Вершники” я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію. Я вклав у цей твір всі свої сили і вміння, горіння душі і почуття серця…” Ю. Яновський). 2. “Вершники” – роман у […]...
- Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв Лев Толстой – один із найвидатніших письменників-реалістів не лише свого часу й країни, а й світової літератури. У його творах справді можна побачити “типові характери в типових обставинах”. Він не просто плете інтригу, створюючи суто сюжетнии твір, а […]...
- Жанрова й ідейна своєрідність роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Уважається, що Твір Чернишевського “Що робити?” належить до типу утопічних романів. Однак це занадто умовна характеристика, посколь-ку авантюрна зав’язка сюжету надає йому риси детек-тивной повести, докладний життєпис Віри Впавши-Ловны вносить елементи побутової драми, а через рыхло-сти сюжет, що раз у раз переривається простран-ными міркуваннями автора, роман важко втиснути в рамки якої-небудь звичної схеми. Місцями автор […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у […]...
- Художня своєрідність роману “Хто винуватий?” И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває […]...
- Художня своєрідність роману М. Горького “Мати” В історії світової літератури можна знайти чимало прикладів того, що новий час частий ставить художника перед необхідністю переосмислювати традиційні методи Творчості. З подібною ситуацією ми зіштовхуємося й при спробі проаналізувати художню структуру книги М. Горького “Мати”. Почнемо з того, що практично неможливо точно визначити жанр цього добутку. Сам М. Горький жанр ніяк не позначив, однак […]...
- Художня своєрідність роману Яновського “Вершники” Роман “Вершники” вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до “золотого фонду” української, але й усієї радянської літератури. За жанром “Вершники” – роман у новелах, до якого неодноразово зверталися різні письменники світу. Окремі новели не пов’язані наскрізним […]...
- Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається на таємниці: особистість злочинця звичайно […]...
- Художня своєрідність пушкінського роману у віршах Прийми собранье строкатих глав, Підлоги смішних, напівсумних, Простонародних, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілого й зів’ялого років. Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. А. С. Пушкін “Євгеній Онєгін” – важкий добуток. Сама легкість вірша, звичність змісту, знайомого з дитинства читачеві, як не дивно створюють додаткові труднощі в розумінні пушкінського роману у […]...
- Ідейно-художня своєрідність роману у віршах “Євгеній Онєгін” Автор веде протягом усього роману безперестанну боротьбу з переможеним класицизмом і перемігшим романтизмом. Він пародіює ложноклассический епос і впевнено декламує свою відмову від віджилої естетики: Благослови мою довгу працю, Про ти, епічна муза! И, вірний ціпок мені вручивши, Не дай блукати мені вскосъ і криво. Досить. Із плечей геть тягар! Я класицизму віддав честь… Настільки […]...
- Роман “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя”. Художня своєрідність роману Як повно й разом з тим художньо змальований світський Петербург і Петербург трудовий, яскраво з’являється патріархально-дворянська Москва, помісне Село й панорама всієї Русі: “селенья, грады й моря”, громадське життя й приватний сімейний побут, театри, бали, народні святочные гаданья, робота кріпосних дівчин у саду поміщицької садиби, що гуляє “золота” молодь у модному столичному ресторані й селянин, […]...
- Проблематика, художня своєрідність роману “Чуму” Проблемі метафізичного бунту присвячена п’єса Камю “Калигула”. Безпосереднім історичним джерелом сюжету є Твір римського історика й письменника I в. Светония “Про життя дванадцяти цезарів”. Камю читав “Калигулу” Светония. Він був зачарований цією особистістю. Він постійно говорив про нього. У процесі художньої обробки історичного матеріалу Камю відмовляється від конкретно-історичного аналізу й розглядає головного героя як носія […]...
- Ідейно – художня своєрідність роману В. Скотта “Айвенго” Середньовіччя в романі – кривавий і похмурий період. Образ короля Ричарда ідеалізований, у цьому консерватизм Скотта, це спричинило романтизацію. Реалистично переданий народ і його ватажки – Робін Гуд (Локсли). Але на майстерно відтвореному истор. тлі, при порівнянні з галереєю оригінальних і блискучих образів, програють центральні герої – Айвенго, Ровена. Багато Деталей, подробиці – истор. колорит. […]...
- Художня своєрідність роману Гриммельсгаузена “Симплициссимус” В історії Німеччини XVII століття називають самим похмурим періодом, пов’язаним із Тридцятирічною війною (1618-1648), коли країна стала своєрідним полігоном для військ Данії, Англії, Швеції, Франції. Вестфальский мир, ув’язнений 24 жовтня 1648 року, розділив Німеччину на безліч дрібних князівств. “В XVII столітті вже не вільні міста, а князівські двори, що опиралися переважно на феодальні елементи, задавали […]...
- Жанр і композиція роману “Що робити?” Справжній герой епохи, перед яким “схиляється” автор роману “Що робити?”, – це Рахметов, революціонер з його “полум’яною любов’ю до добра й волі”. Образ Рахметова й вся та чиста, піднесена атмосфера поваги й визнання, який він оточений, з безсумнівністю свідчать, що стрижнева тема роману не в зображенні любові й нових сімейних відносин “звичайних чималих людей”, а […]...
- Жанрова своєрідність роману Віршах. Роман – епічний жанр (об’єктивність із різних точок зору, співвідношення між іншими людьми, Історичними подіями). У віршах – лірика (суб’єктивна точка зору на дійсність). Автор робить себе одним з героїв Романа, дає ліричний відступ, оцінку своїм героям. Суб’єктивне полягає в тім, що автор уперше в літературі робить себе героєм роману. Автор Виступає як об’єктивний […]...
- Жанрова своєрідність роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ліричні відступи представляють автора як героя власного роману й відтворять його біографію. Біографічний пунктир відступів: перший розділ – оповідання про молодість і згадування про південне посилання, шоста – прощання з молодістю, восьма – оповідання про ліцейські роки. Суб’єктивний мир автора в ліричні відступах Від “А” до “Я”: тематичний діапазон ліричних відступів. Роль ліричних відступів у […]...
- Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий. Щастя для одного неможливо, якщо […]...
- “Художня своєрідність оповідання М. Вовчок “Максим Гримач” Народні оповідання займають важливе місце у вітчизняній літературі будь-якої країни. Завдяки народним оповіданням можна дізнатися корисну інформацію про життя власних предків, про важливі події того часу. Але найважливіше, що можна витягти з такого твору – це відчуття повноцінного, істотного колориту, який часто хороший автор передає істинно і з повним розумінням справи. Думається, що народне оповідання […]...
- Як відповідає Н. Г. Чернишевський на питання, поставлений у заголовку роману “Що робити?” Якщо є на світі “крилаті” фрази, те повинні бути й “крилаті” питання. Вічно ширяють вони в повітрі, яким дихає людина розумний. Мені здається, що вміння правильно порушити питання так само важливо, як відповісти на нього. Наприклад, англійська Література цікавилася: “Бути або не бути?” взагалі, а російська література середини дев’ятнадцятого століття конкретно запитала: “Хто винуватий? ” […]...
- Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на засадах розуму, за справді людські […]...
- Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих (переломних) моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним або із суспільним середовищем. Тобто […]...
- Жанрові витоки та літературна генеза роману “Гаргантюа та Пантагрюель”. Своєрідність хронотопу роману 5.Жанрові витоки та літературна генеза роману “Гаргантюа та Пантагрюель”. Своєрідність хронотопу роману. Присутнє поєднання пародій і світової культури. Рабле порівнює читача з собакою, що має вигризти мозок з кістки. Він звертається до казок та легенд. З’явл гротескність та алегорія. Роман демонструє кризу сучасного ренесансного суспільства. Маска блазня – поєднання дурості та мудрості. Новий варіант абсурду […]...
- Проблема співвідношення естетики й етики – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900) ” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Проблема співвідношення естетики й етики Роман “Портрет Доріана Грея” сприймався сучасниками переважно як проповідь естетського імморалізму2, у цьому ж твір звинуватила й тогочасна критика. Оскару Уайльду часто закидали те, що він ставить красу вище моральності. Однак, як це часто […]...
- Художня своєрідність прози Чехова в російській літературі Ще в 1882 г. Пушкін помітив: “Точність і стислість – от перші достоїнства прози”. На цих принципах будується проза Чехова, що зумів точно й коротко передати правду самого звичайного, буденного життя, побачити, як проявляються трагічні колізії в зовні спокійному плині дійсності, у її дріб’язках, як може бути жахливе життя зовні цілком благопристойна й мирна, якщо […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
- Ідейно-художня своєрідність поеми О. Блока “Дванадцять” У січні 1918 року О. Блок створює саму знамениту свою поему – створює за кілька днів, у єдиному натхненному пориві. Звичайно вимогливий до себе, він, оцінюючи свій твір, пише: “Сьогодні я геній”. Надрукована у лютому поема викликала бурхливі і суперечливі відгуки. Про неї говорили скрізь. Багато чого в ній здавалося неприйнятним побратимам по літературі. Вибухом […]...
- “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на засадах колективізму: роби так, щоб […]...
- Ідейно художня своєрідність оповідання М. Горького “Баба Изергиль” 1. Гіркий – художник-мислитель. 2. Композиційні особливості оповідання. 3. Головна ідея легенди про Ларре, її морально-філософська основа. 4. Героїчний учинок Данко. 5. Баба Изергиль і її життєва позиція. 6. Картини природи врассказе. Його герої сполучали в собі типові риси, за яких стояло гарне знання життя й літературної традиції, і особливого роду “філософію”, що автор наділяв […]...
- Художню-ідейно-художня своєрідність поеми Маяковського “Добре!” У своїй автобіографії “Я сам” В. Маяковський відзначав: “Добре” уважаю програмною річчю”. Поема писалася в 1926-1927 роках і називалася спочатку “Жовтень”, потім “25 жовтня 1917 р.”. Заголовок “Гарно!” було дано вже після того, як поема була закінчена. Саме така назва й визначало нові поетичні можливості й узагальнювало зміст поеми Жанр добутку незвичайний – поэтохроника. Із […]...
- Ідейно-художня своєрідність п’єси М. Горького “На дні” В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами та образами. Серед творів Горького п’єса “На дні” займає особливе місце. Письменник показав у ній життя ізгоїв, людей, що розірвали зв’язки з суспільством і начисто залишених їм. На […]...
- Художня своєрідність п’єси “Прометей прикутий” Існувала Древня Легенда, відповідно до якої Эсхил, заснувши в дитинстві в батьківському винограднику, побачив у сні бога Диониса. Бог попередив хлопчика про те, що він повинен стати трагічним поетом. По велінню богів Эсхил став автором багатьох десятків п’єс, з яких, на жаль, до нашого часу збереглися тільки сім. Серед цих перлин давньогрецької драматургії – і […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між […]...
- Художню-ідейно-художня своєрідність повести Художню-ідейно-художня своєрідність повести З’явившись під час російсько-японської війни й в обстановці наростання першої російської революції, добуток викликало величезний суспільний резонанс, оскільки воно розхитувало один з головних підвалин самодержавної держави недоторканність військової касти. Проблематика “Двобою” виходить за рамки традиційної військової повісті. Куприн зачіпає й питання про причини суспільної нерівності людей, і про можливі шляхи звільнення людини […]...
- Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- Художня своєрідність оповідання “Максим Тримач” В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває героям. Мова оповідача проста, народна, насичена порівняннями, повторами. Такий виклад надає зображуваному ліричного забарвлення, робить розповідь інтимною. Портрети героїв змальовані лаконічно, […]...
- Художня своєрідність творчості Белли Ахмадулиной Ахмадулина Белла Ахатовна – російська радянська поетеса й перекладачка, закінчила Літературний інститут М. Горького в 1960. Ахмадулина – майстер метафорично багатого вірша, переходів конкретно – почуттєвої образності у вигадливу гру алегорій, повсякденного мовлення – у високу архаїку, безпосередності визнання – у вишукану стилізацію. Ліричну героїню Б. Ахмадулиной характеризують зосередженість – іноді надмірна – на самовираженні […]...
- Ідейно-художня своєрідність драматургії Л. Н. Толстого (по п’єсах “Влада темряви” і “Живий труп”) Драматургія Толстого неоднорідна як по способах окреслення явищ життя, так і по своїй художній якості. “Влада темряви”, “Плоди освіти”, “Живий труп” становлять ярчайшую сторінку в історії росіянці й світової драматургії. Один із творців епосу нового часу, Толстой і в драматургії знайшов оригінальні, найвищою мірою плідні шляхи Творчості. Між його художньою прозою й драматургією є свої […]...
- Художня своєрідність п’єси – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 7. ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА Художня своєрідність п’єси Драма “Вільгельм Телль” – глибоко народний твір, пройнятий демократичними ідеями. У ньому на історичному матеріалі показано життя народу та його боротьбу за незалежність. П’єса відзначається поліфонізмом звучання. Масові сцени, діалоги, монологи героїв відтворюють складну історичну епоху. У п’єсі звучить […]...
- Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка” По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ оповідача, вихідця зі стародавнього роду, […]...