Я – неповторна особистість

Для чого ми приходимо у цей світ? Життя – це випробування заради якогось іншого духовного існування чи неповторна мить, яку необхідно навчити цінувати. Скільки людей у світі намагалися знайти відповідь на це питання.

Кожен по-своєму, помиляючись, утрачаючи віру в свій розум.

Людина не може пізнати того, що їй пізнати не дано, проте гідно прожити на цьому світі вона здатна. Це відбувається лише в тому випадку, коли особистість усвідомлює свою унікальність, неповторність. Тому мені цікаво дізнаватися про життя людей геніальних, геніальних

не тому, що вищі сили подарували їм талант і майстерність, а тому, що вони хотіли бути щасливими. Кожен їхній вчинок був позначений надзвичайною, неймовірною силою духу.

Таким прикладом сильних неповторних особистостей у світовій історії для мене є постаті письменниці Лу Саломе і художниці Фріди Кало.

Лу Саломе народилася у Петербурзі в середині дев’ятнадцятого століття у сім’ї генерала російської армії Густава фон Саломе. Батьків Луїзи надзвичайно хвилював тогочасний народовольчий дух. Уже тоді дівчинка зрозуміла, що слабка стать – це носій сили. Образ жінок-бунтарок назавжди посів місце в серці

дівчини.

Особлива сторінка в житті Лу – зустріч із видатним поетом P. M. Рільке. Коли вони познайомилися, йому був двадцять один рік, їй – тридцять п’ять.

Лу Саломе стала рятівним якорем у долі поета Рільке: він страждав від нападів страху й неконтрольованих депресивних станів…

У Саломе вже тоді виявився специфічний талант, що незабаром зробить її чудовим лікарем: вона не шкодувала часу на те, щоб вникнути в суть сердечних переживань поета, терпляче вислуховувала його, намагалася разом із ним зрозуміти їхню причину і тим самим полегшити його страждання.

У Фріди Кало було три дні народження. Офіційно вона народилася у 1907 році, але твердила, що народилася на три роки пізніше разом із Мексиканською революцією. її батько був фотографом. Він обожнював доньку, вчив ретушувати фотокартки.

У шість років Фріда захворіла на поліомієліт і стала калікою – права нога в неї була коротша і тонша за ліву. Щоб приховати це, дівчинка носила чоловічі костюми і довге плаття. У школі діти називали її “Фріда – кістяна нога”. Коли дівчинка залишалася на самоті, вона підходила до вікна, дихала на нього і малювала двері.

Там, за цими дверима, жила її єдина подруга – звичайно, вигадана.

У п’ятнадцять років Кало вступила до престижної Національної підготовчої школи, щоб вивчати медицину. Вона відразу стала зіркою. Ніхто не вважав її нещасною, навпаки, чоловіки миттєво закохувалися в цю чорнооку красуню із розкішними косами.

Невдовзі з дівчиною трапилося нещастя: автобус, на якому їхала Фріда, зіткнувся із тролейбусом. Ніхто не вірив, що вона повернеться до життя. Але Кало знову перемогла – так вона народилася втретє.

Нове життя було нестерпним. Страшного болю дівчина намагалася позбавитися за допомогою наркотиків, алкоголю. Усі тридцять років після аварії були роками подолання болю, життєвих обставин, подолання самої себе.

Перші ж три місяці, найстрашніші, вона провела у ліжку: вільними залишалися тільки руки, решта тіла була “закована” у спеціальний корсет. У той час Фріда почала малювати.

Я не претендую на роль геніальної письменниці, психотерапевта, художниці, але знаю точно, що життя кожної людини – це справжнє мистецтво. Отже, якщо ти себе вважаєш непересічною особистістю, ти повинен гідно прожити своє життя. Сила духу, цілеспрямованість, впевненість у правильності своїх вчинків і разом із тим повага до ближніх – це риси сильної людини, справжньої особистості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Я – неповторна особистість