Як Т. Шевченко затаврував самодержавство в поемі “Сон”
Бодай кати їх постинали,
Отих царів, катів людських.
Т. Шевченко. “Царі”
Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – він їде на Україну, де не був майже п’ятнадцять років.
Спогади про колишні поневіряння на рідній землі, тяжкі враження від кріпацтва на цей час уже потьмяніли в пам’яті Тараса Григоровича. Йому ввижалися
Недоля рідного народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила його пекучу ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу. Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим Шевченко висловив у поетичній формі, створивши в 1845 році першу в українській літературі сатиричну поему “Сон”.
Уже авторський підзаголовок поеми – комедія – визначає її жанрову особливість і підкреслює
Під впливом жахливих картин життя українського села у Тараса Шевченка вперше зародилася думка, що визволити себе народ зможе лише сам і тільки збройним шляхом. Згодом ця думка переросла в переконання. Але, на жаль, не всі сучасники поета розуміли це, і він намагався розбудити у читачів почуття ненависті до царя і поміщиків, пануючої антинародної верхівки суспільства.
У пролозі Шевченко змальовує загальні принципи існування російського самодержавства. Він саркастично таврує найголовніші вади кріпосницького ладу: лицемірство, жорстокість, ненаситність. Тут поет ще не дає прямої оцінки тогочасній системі, але підтекст дуже прозорий. З іронією описуючи суспільство, в якому плоди праці одних використовують інші, Шевченко пише:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає, –
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
У наведеному уривку поет засуджує загарбницьку політику імператора Миколи І та його попередників. Гостро викриває автор псевдопатріотизм царя та магнатів:
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
Разом з тим, Шевченко не може змиритися з рабською покорою кріпаків, які “мовчать собі, витріщивши очі! Як ягнята”, думаючи, “може, так і треба”.
Розкриваючи народу очі, поет-демократ розвінчує твердження придворних писак про “рай” у селах України:
Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають.
З шкурою знімають, бо нічим обуть
Княжат недорослих; а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо отдають!
Бо його, бач, трохи! а онде під тином
Опухла дитина, голоднеє мре,
А мати пшеницю на панщині жне.
Отже, змальовуючи образи кріпаків: каліки, вдови, сина-рекрута, опухлої дитини і її матері-кріпачки, покритки, пана-розпусника, поет доводить, що під гнітом царя і поміщиків життя для кріпаків не рай, а справжнє пекло. Образом покритки поет показує аморальність кріпосницького устрою, де пан може продавати кріпаків, топтати людську гідність жінки-селянки:
То покритка, попідтинню
З байстрям шкандибає.
Батько й мати одцурались,
Й чужі не приймають!
Старці навіть цураються!
А панич не знає,
З двадцятою, недоліток,
Душі пропиває!
Не знайшовши “раю” в Україні, Тарас Шевченко переносить нас аж у Сибір – далеку, кригою та снігом закуту землю, в якій “людей не чуть, не знать і сліду людської страшної ноги”. Але це помилкове враження… “Загули кайдани під землею”. То стогнуть народи – жертви самодержавної Російської імперії, які:
В кайдани закуті.
Із нор золото виносять,
Щоб пельку залити
Неситому!..
Влучним епітетом “неситий” Шевченко характеризує російського самодержця Миколу І, якого поет ненавидів з особливою силою й гостротою, справедливо вважаючи царя першопричиною всіх бід і страждань трудового люду всієї імперії, зокрема України.
На противагу образу “неситого” поет створює, “серед холоду, ридань, снігів, гніту”, зігріту безмежною любов’ю постать революціонера:
В кайдани убраний
Цар всесвітній! Цар волі, цар
Штемпом увінчаний!
Цей образ сміливого борця за свободу є уособленням ідеї правди, добра і самопожертви в ім’я вільного майбутнього народу.
У ліричному звертанні до засланця-революціонера Тарас Шевченко стверджує неминучість перемоги свободи, рівності, братерства, утверджує спадкоємність волелюбних, визвольних ідей:
А де ж твої думи, рожевії квіти,
Доглядані, смілі, викохані діти,
Кому ти їх, друже, кому передав?
Чи, може, навіки в серці поховав?
О, не ховай, брате! Розсип їх, розкидай!
Зійдуть, і ростимуть, і у люди вийдуть!
Таким чином, картаючи самодержавство, Шевченко не випадково змальовує Сибір. Сибірська каторга займала важливе місце в політиці царя. Туди він висилав своїх політичних противників.
З історії відомо, що останній кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський був засланий на Соловки, у Сибір – його суддя Головатий, а також Устим Кармелюк, декабристи та всі волелюбці, борці з самодержавством. І як би не лякали поміщики і цар Сибіром, каторгою, мукою, народ не скорявся, а найкращі його представники відважно боролися за краще життя.
Апофеозу в розкритті гнилої самодержавної системи та її приреченості Шевченко досягає в третій частині своєї поеми. Разом з оповідачем ми опиняємося в столиці російської держави Петербурзі. Тут зосереджувалася вся бюрократична машина царського самодержавства, що гнобила народи.
Особливої уваги Тарас Григорович надав сатиричному змалюванню царя, цариці і придворного панства. Використовуючи влучні епітети, порівняння, поет дає знищувальну характеристику тогочасній владі:
… аж ось і сам,
Високий, сердитий,
Виступає; обок його
Цариця небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога.
Та ще на лихо, сердешна,
Хита головою…
Цар цвенькає;
А диво-цариця,
Мов та чапля меж птахами,
Скаче, бадьориться.
Тут ми бачимо і панів гладких:
За богами – панства, панства
В серебрі та златі!
Мов кабани годовані –
Пикаті, пузаті!..
Поет розвінчує їх і в етико-соціальному плані. Це блюдолизи, кар’єристи, які: “Аж потіють, та товпляться, щоб то ближче стати коло самих”. Ці царські служаки позбавлені будь-яких ознак людської гідності, честі, порядності.
Цар “вдарять або дулю благоволять дати”, а для них – це свято. Пишні, бундючні вельможі були насправді духовними рабами, лакеями царя і цариці.
Далі, в алегоричній картині “генерального мордобитія” Тарас Шевченко розкриває суть експлуататорського суспільства, побудованого на гнобленні, приниженні людини. На вершині піраміди грабіжництва і злочинів проти народу знаходиться всевладний цар. Його солдафонська тупість і самодурство виразно виявляються у сцені мордобою:
Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого… та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака
Та меншого в пузо –
Аж загуло!.. а той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних…
Таким чином, поет підводить читача до висновку, що кулак – символ деспотизму російського самодержавства.
Ще виразніше примарна сила самодержавства розкривається в сатирично-гротескній сцені з Миколкою-“медведиком”. Без будь-якої причини цар “як крикне на самих пузатих”, і вони, мов у казці, зникли один за одним, а “медведик” перетворився в жалюгідне кошеня:
Дивлюся я, що дальш буде,
Що буде робити
Мій медведик! Стоїть собі,
Голову понурив
Сіромаха. Де ж ділася
Медвежа натура?
Мов кошеня, такий чудний.
Я аж засміявся.
Отже, автор дає нам зрозуміти, що без жандармів, чиновників, війська, каторги самодержець безсилий і викликає лише сміх, а не страх. Народові немає чого боятися царизму, його треба знищити – до такого висновку вів Шевченко своїх сучасників.
Останньою краплиною в бурхливому морі ненависті поета є згадка про колишніх російських царів, які всі були поневолювачами українського народу, його жорстокими визискувачами. Особливо люто катували Україну Петро І і Катерина II. Із гнівним сарказмом змальовує Тарас Шевченко їх у своїй поемі:
Це той Первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая доконала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися…
Не може пробачити поет Петрові І його облудної політики, коли самодержець зігнав українських козаків на будівництво Петербурга:
О царю поганий,
Царю проклятий, лукавий,
Аспиде неситий!
Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
З вини Петра І загинув і дорогий серцю поета страдник – гетьман Павло Полуботок. Цей видатний син України все життя боровся проти колоніальної політики царату, за відокремлення рідного краю від Росії та відновлення гетьманства. За наказом Петра І він був ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер, катований і морений голодом:
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах.
Отже, у своїй сатиричній поемі Тарас Григорович Шевченко підкреслив, що самодержавний устрій уже давно пережив себе і страшною руїною тримається лише на солдатських багнетах, придушуючи все живе й прогресивне. Поема “Сон” стала першим в українській літературі твором політичної сатири. Вона викривала і засуджувала мораль паразитизму й вірнопідданства, пробуджувала національну самосвідомість і почуття людської гідності українського народу.
Related posts:
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Під час своєї першої подорожі в Україну Тарас Шевченко був глибоко вражений пригнобленим становищем покріпаченого українського селянства. Переживання і гіркі роздуми поета над долею рідного народу знайшли відображення у більшості творів, написаних ним у наступні роки. Вже в 1844 році, під впливом подорожі, Тарас Шевченко написав сатирично-політичну […]...
- Поема “Сон” Тараса Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство Лютим ворогом рідного народу великий поет вважав самодержавну Росію. У поемі-комедії “Сон” ліричний герой уявно пролітає над Україною, Росією, може зазирнути у будь-який куточок неосяжної імперії. Що ж він там бачить? Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Та цей чудовий пейзаж виступає разючим контрастом до розповіді про вакханалію […]...
- Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” У народній творчості та художній літературі постають перед нами образи запорожців – славетних захисників простого люду. Саме з ними пов’язував народ сподівання на кращу долю, волю, щастя і справедливість. У багатьох творах запорожці виступають як втілення патріотизму народу, його сили та радості від здобутої перемоги. […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів […]...
- Зоре моя вечірняя – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тарас Шевченко – славетний поет і художник, гордість і слава України. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Батьки його були кріпаками1. Малий Тарас гарно співав, добре грав на кобзі й скрипці. От тільки життя […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Тарас Шевченко народився і виріс у тій місцевості, де найактивніше діяли учасники гайдамацького руху, де прокотилася хвиля Коліївщини. У дитинстві малий Тарас не раз слухав спогади про Коліївщину свого рідного діда Івана, який підлітком був свідком, а може, й учасником повстання. Він став живим уособленням народного месника […]...
- Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант В двадцятих роках XIX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну […]...
- СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Шевченко (1814-1861) Кожен народ має своїх генїїв. Таким генієм для українського народу є Тарас Шевченко. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї селянина-кріпака. Рано залишився Тарас сиротою. Коли йому було дев’ять років, померла мама, а коли виповнилося одинадцять – помер батько. З […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” – ІІІ варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас III варіант Героїчне минуле, славні діла предків не раз давали авторам матеріал для творів. Подорожуючи морем, Тарас Шевченко ніби побачив, як пливуть по хвилях козацькі байдаки, ніби почув спів козаків. Так народилась історична поема “Гамалія”. Подвиги славних козаків приваблювали Шевченка з дитинства. Знав він від старих людей, що це були за воїни – […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Т. Шевченко. Царі Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у […]...
- Поетичні роздуми про сутність людського життя в поемі “Минають дні, минають ночі” ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас І” По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв’язку з цією подією, він висловив у вірші “Минають дні, минають ночі…”. Поет знаходить Батьківщину такою самою, якою вона була і до його від’їзду. Безрадісна картина виникає перед його очима: Минають дні, минають ночі, […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” – ІІ варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас ІІ варіант Т. Шевченко присвятив усе своє життя служінню Батьківщині. Він любив природу рідного краю, його історію, фольклор, але найбільше земляків – простих людей. Зростаючи серед селян, він з власного досвіду знав їх важке і принизливе становище. У багатьох своїх творах Кобзар закликав українців до національного відродження, нагадував про їхнє славне історичне минуле. […]...
- Зображення Російської імперії як царства зла у поемі “Сон” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато творів Т. Г. Шевченка мають викривальний пафос. Його обурювали та несправедливість і злочинства, які він бачив у Російській імперії. Він був борцем проти неправди, що панувала в Росії, за що і був покараний вигнанням з України, засланням, солдатською муштрою, забороною писати і малювати. Але він не скорився, і […]...
- Романтична ідеалізація часів козаччини в поемі “Гамалія” ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас Т. Шевченко дуже боляче сприймав принизливе становище українського народу. Втрата українцями національної самосвідомості і гідності, а також зв’язку зі своїм величним історичним минулим ятрила душу нашого великого співвітчизника. Письменник прагнув відродити у душах земляків гордість за нашу націю, її історію. Поема Т. Шевченка “Гамалія” – романтичне оспівування тих часів, коли українці були вільними […]...
- Зображення трагічної долі жінки-матері в поемі “Наймичка” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ …І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Т. Шевченко Людині дуже важко жити у світі без матері, без її любові та чутливого серця, яке зрозуміє всі болі і турботи своєї дитини. Образ матері – доброї, щедрої на любов і ласку – постає перед нами із […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ. ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 Урок 51. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ. ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…” Мета: продовжувати ознайомлення учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі “Гайдамаки” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І день, і ніч гвалт, гармати; Земля стогне, гнеться, Сумно, страшно, а згадаєш – Серце усміхнеться… Т. Шевченко Постать Шевченка – це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого народу, у пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж. А бурхлива епоха відлунювала в змучених […]...
- Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант До теми історичного минулого чеського народу звертається Т. Шевченко у поемі “Єретик”. Головний герой поеми – Ян Гус – конкретна історична постать. Він був професором університету, патріотом, вірно захищав чеський народ, був виразником людських думок. Ця людина стає проповідником у Вифлеємській каплиці, проголошуючи проповіді чеською мовою. Ян […]...
- Тече вода з-під явора – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тече вода з-під явора Тече вода з-під явора1 Яром на долину. Пишається2 над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка […]...
- Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Жіноча доля завжди хвилювала Тараса Шевченка. Написавши на початку свого творчого шляху поему “Катерина”, він протягом усього життя повертався до долі жінки в багатьох творах, – як в поемах (наприклад “Марія”, “Наймичка”, “Сова”), так і в невеличких віршах. Поема “Катерина” присвячена трагедії покритки. У творі зображено типове […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” – І варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас І варіант У XV-XVIІ століттях турки і татари часто нападали на українські села, грабували та полонили їх. Український народ героїчно боровся з нападниками. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Їх славили в народних піснях, але пройшов час і ці події знайшли відображення в творах великих письменників. Так, у своїй поемі “Гамалія” український поет Т. […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково […]...
- Національний колорит. Проблеми і мотиви твору. Характеристика героїв, що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство Варіант 1 1. Еней був завзятішим за всіх… А Рутульців. Б Бурлаків. В Бурсаків. Г Заробітчан. 2. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої. А “Терпець урвався”. Б “П’ятами накивати”. В “Ні в сих, ні в тих”. Г “На два фронти”. 3. Гостинець, з яким Юнона “мчалася до Еола”. […]...
- Трагізм образа матері в поемі Т. Г. Шевченко “Батрачка” Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з такою любов’ю оспівав у своїй Творчості жінку-матір, охоронницю, продовжувачку роду, як Т. Шевченко, і який би так перейнявся її нещастями. Він зібрав воєдино у своєму серці страждання поневолених жінок всіх епох і хвилююче розповів про їх цілому миру. Назви його добутків: “Батрачка”, “Відьма”, “Сова”, […]...
- Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав […]...
- Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) Я думаю, що найдружніші родини – родини українців. Саме наша культура відображає щедрість та щирість родинних почуттів. Українці завжди відкриті для знайомств та спілкування. […]...
- Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Повісті російською мовою “Журнал” Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати відкрито для поета було ще ризиковано, а звістка про близьке звільнення пробудила нову енергію до творчості, щоденник він називав то […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Поема “Катерина” належить до творів, що ввійшли до “Кобзаря”. Вона присвячена В. Жуковському на згадку про 22 квітня 1838 року – рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва. У поемі розповідається про зведення селянської дівчини спокусником, що належав до іншого соціального стану. Трагедія Катерини полягає в тому, що […]...
- Трагізм образу матері в поемі “Наймичка” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант І на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Т. Шевченко У світовій ліриці немає митця, який би з такою любов’ю і таким сумом оспівав жінку-матір, сестру, кохану, їхнє тяжке життя в експлуататорському суспільстві. Для Шевченка жіноча […]...
- История одного города двостороння сатира: на самодержавство і на пасивність народу Багатогранна діяльність М. Є. Салтикова-Щедріна як письменника-сатирика, публіциста і літературного критика, редактора (разом з М. О. Некрасовим) “Отечественных записок” була одним з яскравих явищ літератури і російського громадського життя другої половини ХІХ століття. “Я люблю Россию до боли сердечно” – у цьому гарячому і скорботному вислові письменника виражається пафос його художньої творчості. По силі художнього […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Багато трагедій зазнав український народ у XIX столітті. Він страждав і через неволю, і через нестатки, і від тяжкої праці. Особливо тяжкою була доля жінки. У поемі “Катерина” Т. Шевченко показав трагедію звичайної дівчинки-селянки, причиною якої стало її кохання до москаля. Катерина кохала щиро і безоглядно. Вона […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Багато своїх творів Шевченко присвятив матері. Для поета, як і для багатьох інших, мати – це втілення чистоти і духовності, терпіння і сили, краси і ласки. Тільки жінка-мати здатна на справжню самопожертву. Заради дитини вона готова зректися всього, відмовитися від особистого щастя, віддати життя. Але образ матері […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Т. ШЕВЧЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ Т. ШЕВЧЕНКО “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі народилася найбільша за […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій “Три літа” створено в поемі “Наймичка”. Т. Шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. У поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. Покритка Ганна страждає […]...
- Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є […]...
- І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Тема. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Варіант 1 1. Еней був завзятішим за всіх… А Рутульців. Б Бурлаків. В Бурсаків. Г Заробітчан. 2. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої. А “Терпець урвався”. Б “П’ятами […]...