Юрій-Осип Федькович – Товариш
ТОВАРИШ То вечір був тихий: понад гороньками Зірниця вечірня снияла, А місяць уповен блудив зороньками, У гаю десь пташка співала.
Ми були на варті у брамі Артемі, Я сперся на білім поручу І там задумався о землі родимій. Заплакав на долю сву смутчу.
А він потихоньку до мене зближився, Глянувши ми в очі, питався Й свойов головоньков до мої склонився: “Чого ж то мій брат заплакався?
Чого то тужити, коли ж ту так красно, А май усю землю вкриває; Не видиш, як місяць присвічує ясно, Не чуєш, як пташка співає?” “Най пташка співає, як хоче і знає, А я ї, мій брате, не чую,
Бо моє серденько спокою не маеі Лишив я дружину любую”. Нічо він не мовив, лиш в очі ми глянув, Сердечне до мене стулився; А пташка тужила, аж явір зів’янув.
А місяць під зорі укрився.
Related posts:
- Юрій-Осип Федькович – Баркарола БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… \”О, де ж ти правиш? О, де гадаєш? Дожів чертоги чого минаєш?\” \”Що мені дожі? Що їх коруна? Поуз Ріяльти – там моя дума!..\” – О сеніора, чи ти не чуєш, Чи вбогим Марком уже гордуєш? […]...
- Юрій-Осип Федькович – Дністер ДНІСТЕР Ци дружина люба, мила з краю загостила, Ци пташина білокрила з краю заблудила, Ци буркун то синопюрий байраком гукає, Ци Дністер то буйнобурий на Подолі грає? На чиїм то поберіжю збіжя золотіють, І покоси шовковії колом зеленіють, І шумя ту темні луги, гай там шелевіє, Там хатина у садочку, ту ся двір біліє, Ту […]...
- Юрій-Осип Федькович – А хто винен? А ХТО ВИНЕН? \”Маю воли, маю поле, Та не маю свої долі. А хто винен? – Вуйко винен, Бо вженити мня повинен. Да ні з кралев, да ні з панев, А з сусідков Оксанов!\” Отак, верста з верчорниці, Олесик співає. Вуйко чує, та сміється, Та вусом моргає: \”Облизень вам та ячмінь вам, Ви, молокоблюди!.. А […]...
- Юрій-Осип Федькович – Шельвах ШЕЛЬВАХ Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, жовняр свиснув, До себе ціпко гвер притиснув, Та й білі руки ломле, гріє, Що аж му […]...
- Юрій-Осип Федькович – Будь здорова! БУДЬ ЗДОРОВА! Будь здорова, Чорногоро! Вже вовік тя покидаю!.. Муть в трембіту браття грати, Я вже з ними не заграю. Бо заграють тарабани – Ті цісарські та голоснії, Та цісарська музик-банда!.. Місяць світить, та не гріє… Та не жаль ми, браття, того Мого персня дорогого, Що у дар дам тарабанцям, Але жаль ми лиш одного […]...
- Юрій-Осип Федькович – Думи мої, діти мої ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть За голубе море… Думи мої, діти мої, Лихо моє, горе! За моє б займили, як мене гонили, Гонили та били… чому не втопили? Не знали би люди, як темної ночі […]...
- Юрій-Осип Федькович – Русь РУСЬ По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана […]...
- Юрій-Осип Федькович – Молитва МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, Так все утихло, ні плачу, ні руги, Гейби всі люде привалили віком, Що криє сльози, сльози з чоловіком. І всі печалі, що мня вдень кроїли, Що моє серце на кавалки дерли, Угризки, троски, всі […]...
- Юрій-Осип Федькович – Думи мої ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, в моїм небі ангелом злітали, Що ви моє бідне серце досі колисали? Так, як мати вороб’ятко вечором колише, І над ним, і коло него хрестик божий пише, Би уроки, би злі духи там […]...
- Юрій-Осип Федькович – Нічліг НІЧЛІГ Звізди по небеснім граді- І по одній, і в громаді- Як то любо заснияли, Де жовняри спочивали. Но як збліднуть тихл зорі, Світле сонце зійде горі, Хто тогді нам, бідним, скаже, Де котрий з нас нині ляже? Де хто ляже, Божа воля: Є де спати, много поля, Є де голов приклонити… А зірниці ймуть […]...
- Юрій-Осип Федькович – Пречиста діво, радуйся, Маріє! ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У сине море сонце ясне тоне своє І світло, ніби кров, червове По всій країні доокола сіє; А там зазульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там, в борі, вітер листом шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє… Он молод жовняр ляг си на мураві, […]...
- ЗОЛОТА КІСОЧКА – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – Юрій Федькович УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Юрій Федькович ЗОЛОТА КІСОЧКА Була то раз одна вдовиця-стариця1 та мала лиш одним одну доньку. Але та їй донька була така красна, як сонечко, а коси мала золоті, по саму землю. А мати каже раз до неї: – А знаєш ти, доню, що? Твій отець покійний заручив тебе […]...
- Три як рідні брати скорочено – Юрій Федькович Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не жалко? Він мені […]...
- Три як рідні брати (скорочено) – Федькович Юрій 1834-1888 Повість І Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не […]...
- Юрій Федькович – як лірик Юрій Федькович – як лірик “Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його […]...
- Нива – Юрій Федькович Юрій Федькович (1834-1888 pp.) “Нива” У цій поезії автор називає себе наслідувачем життя і творчості Кобзаря. Він, як і Шевченко, служить трьом ідеалам: Вірі, Надії і Любові. Звертаючись до свого духовного батька, поет висловлює сподівання, що зародила його власна “нива на співацьку славу”. Ну, а “женчикам”, себто читачам, – із палат, і з хат – […]...
- Три як рідні брати (дуже стисло/скорочено) – Федькович Юрій І Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися по щоках. Попрощався солдат […]...
- Драматизм і трагізм прози Юрія Федьковича – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів: повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян; безправ’я пригнобленого чиновниками та куркулями трудового народу; трагічна доля гуцулів – жовнірів цісарської армії. У кращих своїх творах письменник підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, […]...
- ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ (08.08.1834, с. Сторонець-Путилів, тепер м. Путила Чернівецької обл. – 1 1.01.1888, Чернівці) – письменник, редактор, публіцист, педагог. Син спольщеного управителя поміщицьких маєтків Адальберта Гордииського де Федьковича та Анни з дому православного священика Ганіцького. Хрещений за латинським обрядом, одержав ім’я Осип Домінік; і згодом, перейшовши в православ’я, став Юрієм. Виховувався в атмосфері давнього гуцульського […]...
- Юрій Федькович Народився Осип-Домінік Юрій Гординський де Федькович у селі Сторонець-Путилів (тепер селище Путила Чернівецької області) 8 серпня 1834 р. Батько охрестив його за латинським обрядом, тому і мав хлопець подвійне ім’я Осип-Домінік. У зрілому віці письменник зрікся латинської віри і взяв ім’я Юрій. Батько його був хоч і шляхтич, але малокультурний, грубий, діти і дружина потерпали […]...
- Федькович Юрій – Біографія Осип Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип домінік Гординський де Федькович ; псевдоніми: Гуцулневір Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; 8 серпня 1834, Путила – 11 січня 1888, Чернівці) – український письменник-романтик, передвісник українського національного відродженняБуковини. Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича в містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт. Путила Чернівецької […]...
- Лук’ян Кобилиця – Юрій Федькович Юрій Федькович (1834-1888 pp.) “Лук’ян Кобилиця” Це твір про ще одного народного ватажка. Поема містить відвертий заклик до боротьби (громадою підійматися за прадідівську правду). Революційний пафос, викривальний дух поеми, спрямованої проти цісарського режиму, підняли поета на найвищий щабель визнання. Важливими критеріями цінності художніх творів Федькович вважав їх демократизм, ідейність, народність. Саме тому буковинський співець звернувся […]...
- Творчий шлях – Юрій Федькович Юрій Федькович (1834-1888 pp.) Творчий шлях Літературний доробок письменника склали понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем, більше 60 повістей, оповідань, новел та інших жанрів малої прози. Першими друкованими творами Федьковича були німецька балада (сліди якої загублено) та романтичне оповідання “Der Renegat” (1859 p.). Творчість німецькою мовою письменник не припиняв до кінця життя, видавши […]...
- Юрій Федькович – “буковинський Кобзар” Демократичний рух на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX століття був передусім пов’язаний із діяльністю Юрія Федьковича. Письменник утверджував волелюбні ідеї, захищав соціальні й національні інтереси свого народу. Ю. Федькович народився у 1834 р. у мальовничому селі на Буковині. Краса рідної землі назавжди увійшла в мистецький світ письменника. Від простих, але душевно багатих людей перейняв […]...
- Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив […]...
- Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив […]...
- Трагедія українського селянства (за поезією Ю. Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”) – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Трагедія українського селянства (за поезією Ю. Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”) Тодішні критики називали Юрія Федьковича “закарпатським Шевченко”. Так, постать Федьковича – одна з найвизначніших постатей української поезії. Цей митець поєднав свою творчу долю з долею рідної України. Звичайно, поет не може залишатися у спокої, коли він бачить страждання […]...
- Прости мене, товариш або “На західному фронті без змін” Із глибокої внутрішньої потреби розповісти про те, що його потрясло й жахнуло, що перевернуло його подання про добро й зло, народився його перший роман “На західному фронті без змін” (1929), що приніс йому успіх. В епіграфі до роману він пише: “Ця книга не є ні обвинуваченням, ні сповіддю, це тільки спроба розповісти про покоління, що […]...
- СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА – ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ОПОВІДАННЯ ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав до Києва, так само щиро закохався в українські краєвиди. Дружба з Олександром Копиленком надихнула митця на написання творів про природу […]...
- Вірний товариш (твір-оповідання) Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайомитися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не видно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. […]...
- Мій товариш Сіма Іволгін (допис у газету) У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі він записаний як Серафим, а […]...
- Сходинками життя – Осип Туринський (1880-1933) Підручник Українська література 11 клас Сучасна українська література Осип Туринський (1880-1933) Твій дух високо злинув на вершини І з тьми слав думу в соняшну блакить. (Роберт Плен) Осип Туринський – один із найяскравіших представників українського модернізму, знаний як автор поеми в прозі “Поза межами болю”, де зображено Першу світову війну як злочин імперіалізму проти людяності. […]...
- Ніс людям із безодні пекла й тьми святе й огненне слово” (Роберт Плен) – Осип Туринський (1880-1933) Підручник Українська література 11 клас Сучасна українська література Осип Туринський (1880-1933) “Ніс людям із безодні пекла й тьми святе й огненне слово” (Роберт Плен) Тема Першої світової війни як глобального злочину імперіалізму знайшла відображення у творах Ольги Кобилянської, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Мирослава Ірчана, Юрія Смолича, а з особливою силою вона відтворена у […]...
- Скорочено “Лук’ян кобилиця” Федькович Народився 1812 року в селянській родині на хуторі Красний Діл село Сергії Буковинський округ Королівство Галичини і Володимирії Австрійська імперія. Тривалий час мешкав у своєму обійсті в селі Плоска, розташованому неподалік Путили. Дружина Кобилиці, гуцулка з відомого у ті часи на Буковині роду Єрошок, замолоду вважалася першою красунею. Вже 1843 р. в них було шестеро […]...
- Роксоляна (скорочено) – Назарук Осип У гарячий літній вечір 1518 року зі Львова до Рогатина їхав купець дропан женити свого сина Стефана на дочці отця Луки Лісовського Насті. Молодий аж цвів од радісного нетерпіння. Його батьки не дуже раді були небагатим родичам, а рідні молодої не імпонував наречений – “крамар”, та все ж якось домовилися. Перед весіллям Настя звернулася до […]...
- Юрій Милославський герой роману “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” Юрій Милославський герой історичного роману М. Н. Загоскина “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” (1829). Ю. М., вигаданий персонаж, поміщений автором в епоху неясного часу. Змушений присягнути польському королевичеві Владиславові – претендентові на російський трон, – Ю. М. попадає в гущавину подій, пов’язаних з формуванням народного ополчення в Нижньому Новгороді під керівництвом Минина й […]...
- Майстер корабля – Юрій Іванович Яновський Юрій Іванович Яновський (1902-1954 pp.) “Майстер корабля” Досвід роботи на Одеській кінофабриці дав живий матеріал для першого роману Юрія Яновського – “Майстер корабля”. У цьому творі автор намагається заглибитися у психіку людини, адже всі події твору подані через осмислення сімдесятирічного мемуариста. Майже всі персонажі твору мали реальних прототипів – працівників Одеської кінофабрики. Прототипом головного героя […]...
- Поза межами болю – ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ Скорочено Присвята дружині й сину Переднє слово “Я й мої товариші впали жертвою жахливого злочину. Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства. І судилося нам пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю – у країну божевілля і смерті”. Автор […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ОСИП БОДЯНСЬКИЙ ОСИП (псевд. М Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І. Мастак; 12.11.1808, м. Варва, тепер смт Чернігівської обл. – 18.09.1877, Москва) – вчений – філолог, фольклорист, історик, письменник, перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчаючись у духовній семінарії в Переяславі, захопився фольклористичними студіями, брав участь в аматорських театральних виставах. У 1831 – 1835 рр. навчався на словесному відділі […]...
- МАКОВЕЙ ОСИП МАКОВЕЙ ОСИП (псевд. – О. Степанович та ін.; 23.08.1867, м. Яворів Львівської обл. – 21.08.1925, м. Залітцики, тепер Тернопільської обл.) – письменник, перекладач, літературний критик, публіцист, редактор, видавець, учений – філолог, фольклорист. Походив із сім’ї дрібного ремісника, навчався у Львові (гімназія, університет) та Відні (університет). У 90-х роках редагував журнал “Зоря” і “Літературно-науковий вістник”, газету […]...