Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ За красою
За красою
“За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін).
В альманасі також були публікації Катрі Гриневичевої, І. Липи, М. Вороного, М. Чернявського, Г. Хоткевича та ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАВЧЕНКО УЛЯНА (сир. – Юлія Шнайдер, 18.04.1860, м. Миколаїв, тепер Львівської обл. – 31.03.1947, Перемишль, тепер Пшемисль, Польща) – письменниця, педагог, одна із засновниць жіночого руху в Галичині. Народилася в родині з українізованого німця, який служив комісаром і був помітною постаттю в суспільно-політичному житті Галичини. Батько помер рано, виховувалася в родині дядька О. Лопушанського – […]...
- Громадський голос “Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського голосу”” (1906-10), де з’явилися твори І. Франка, Леся Мартовича та ін. На сторінках “Г. г,” друкувалися І. Франко, М. Павлик, […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Хвиля за хвилею “Хвиля за хвилею” – літературно-художній альманах, упорядкований і виданий Б. Грінченком у Чернігові 1990 коштом чернігівського мецената І. Череватенка. Представляє поезію та малу прозу кінця XIX ст. Відкривається програмним твором В. Самійленка “Не вмре поезія” – апофеозом животворній силі мистецтва (вміщено також два інших твори “Орел” і “До поета”). Наддніпрянську літературу представляють також Б. Грінченко […]...
- Кавабата – “красою Японії народжений” “Красою Японії народжений” лауреат Нобелівської премії з вишуканою простотою відтворював у свої творах красу японської культури. Зі сторінок його творів віє ностальгія за колишнім національним устроєм. Усе змінюється – Японія також намагається стати цивілізованою державою західного зразка. Головною проблемою творів є пошук гармонії людини і природи. Повість “Тисяча журавлів” є вершиною творчості Ка-вабати Ясунарі. Інші […]...
- Ясунарі Кавабата -“красою Японії народжений” І. Перший у японській літературі лауреат Нобелівської премії. (1968 року японському письменникові Ясунарі Кавабаті було присуджено Нобелівську премію “за письменницьку майстерність, що з надзвичайною яскравістю виражає суть японського способу мислення”.) ІІ. Тема самотності людини у світі, змалювання японської душі і стосунків людини з природою. (Естетика дзен-буддизму, який сповідував Кавабата, заперечувала логічне сприйняття світу і стверджувала […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Кавабата – “красою Японії народжений” (вплив національної етики та естетики на його творчість) КАВАБАТА ЯСУНАРІ (1899-1972) “Красою Японії народжений” лауреат Нобелівської премії з вишуканою простотою відтворював у свої творах красу японської культури. Зі сторінок його творів віє ностальгія за колишнім національним устроєм. Усе змінюється – Японія також намагається стати цивілізованою державою західного зразка. Головною проблемою творів є пошук гармонії людини і природи. Повість “Тисяча журавлів” є вершиною творчості […]...
- Твір-роздум: “Красою душу напої…” Ів Найважливішими радощами життя, які суттєво вплинули на творчість відомого німецького поета XIX сторіччя Генріха Гейне були три чинника – це батьківщина, любов і природа. Але незважаючи на те, що у цьому переліку природа займає останні місце, саме вона стала основним засобом передачі почуттів і внутрішнього стану героїв поезій Гейне та внутрішнього стану самого поета. […]...
- “Красою душу напої…” (роздум про роль природи в житті людини за творчістю Г. Гейне та А. Міцкевича ) Творчість відомих поетів XIX століття Генріха Гейне та Адама Міцкевича добре відома багатьом поколінням любите лий поезії. Твори цих поетів возносяться до літературного напряму романтизму та вплинули на творчість багатьох інших поетів тієї епохи. Наприклад, романтизм був завжди присутній у віршах видатного російського поета О. Пушкіна, який товаришував з А. Міцкевичем. А на творчість самих […]...
- “Красою душу напої” за творчістю Гейне та Міцкевича Наскільки важливу роль грає природа у житті сучасного суспільства, у житті кожного з нас? Наскільки актуальна тема єдності людства та природи? Над цими питаннями замислювався майже кожний з нас, якщо не в глобальному масштабі, то обов’язково у особистому відношенні. На мою думку, єдність людини і природи – це стосунки невеликою, але досить органічної частинки всесвіту […]...
- ЗАМИЛУВАННЯ КРАСОЮ ПРИРОДИ. МИКОЛА ВОРОНИЙ УЩУХЛА БУРЯ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розкрити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою – Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко […]...
- Гейне й українська література Давно помічено, що долі великих поетів в іншомовних літературах дуже не схожі між собою. Одні такі поети проходять осторонь певних літератур, істотно їх не зачепивши, а пієтет до них носить переважно умоглядний характер, бо створюється він не перекладачами, а критиками й літературознавцями. Для української літератури в минулому столітті такими поетами лишилися ІНеллі й Кітс, Гюго […]...
- Уляна Кравченко як дитяча письменниця РЕФЕРАТ На тему: Уляна Кравченко Як дитяча письменниця Народилася Уляна Кравченко 18 квітня 1860р. в м. Миколаєві на Львівщині в родині урядовця. Уляна Кравченко – це літературний псевдонім. Її справжнє ім’я було Юлія Шнайдер. Вона походила з німецької сім’ї, котра переїхала до Галичини з першою хвилею австрійських чиновників. Юлія навернулася на українство ще підлітком, коли […]...
- МИЛУЄМОСЯ КРАСОЮ СВІТАНКУ. АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ КУРЛИЧУТЬ ХМАРИ, ТЬОХКАЄ ВОДА Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Іли-іли-іли – гуси на лужку присіли. Или-или-или – у водиці лапки мили. Али-али-али […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА І варіант Леся Українка рано почала займатися літературою. Писала вона завжди українською мовою, любила українські пісні. Як відомо, великий вплив на неї мала і творчість Т. Шевченка. Тому не дивно, що Леся Українка присвятила геніальному Кобзареві вірш, в якому яскраво зображено вплив Шевченка на всю українську літературу та на розвиток української […]...
- Барвисті квітки “Барвисті квітки” – літературно-художній декламатор, укладений С. Гаєвським і випущений у світ 1919 видавництвом “Поступ” у Києві. На відміну від інших хрестоматійних видань містить не лише вибрані поетичні твори – лірику, ідилію, поему, баладу, легенду, байку, гумореску, сатиру, – а й відомості з теорії літератури, біографічні дані про авторів, словничок малозрозумілих слів. Призначений для культурно-освітніх […]...
- Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. До Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня […]...
- Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
- ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ ВИМОГИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ Іван Котляревський. “Енеїда”, “Наталка Полтавка”. Григорій Квітка-Основ’яненко. “Маруся”. Тарас Шевченко. “Катерина”, “Гайдамаки”, “Сон” (“У всякого своя доля”), “Кавказ”, “До Основ’яненка”, “І мертвим, і живим…”, “Заповіт”, “Мені однаково”, “Ісаія. Глава 35”. Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”. Марко Вовчок. “Інститутка”. Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Українська драматургія другої […]...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- Хронологія Хронологія (грецьк. chrоnos – час і logos – слово, наука) – допоміжна історична дисципліна, що встановлює точні дати історичних подій, документів, фактів літературного життя, творчої і видавничої історії літературних творів. І. Франко надавав великого значення точному датуванню навіть окремих поезій Лесі Українки, щоб якомога адекватніше простежити розвиток таланту, зміну тематики, еволюцію авторської свідомості. Для істотних […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Василя Стефаника Як оцінювали творчість В. Стефаника його сучасники та друзі? Його оповідання “обік сильного, як океан, глибокого почуття, що тремтить у кожнім слові”, “В малюванні він уміє бути й реалістом, і чистим ліриком – і проте ніде ані тіні пересади, … неприродності” (І. Франко). Твори В. Стефаника “при всій їх реальності, – не фотографії” людського життя, […]...
- Чарівний світ дитинства в поезіях Лесі Українки На шлях я вийшла ранньою весною. І тихий спів несмілий заспівала… Леся Українка Леся Українка все життя згадувала милий край свого дитинства – Полісся. Вона була надзвичайно обдарованою, а світ її захоплень був дуже широкий. Молодша сестра Ольга згадувала про неї: “Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Вони, на диво, цінували […]...
- Молода муза “Молода муза” – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М. м.” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. […]...
- Українці, зображені на гривнях Національна валюта кожної держави є своєрідним гарантом стабільності в суспільстві. Якщо гроші не знецінюються, а навпаки, “міцнішають”, то й громадяни держави почувають себе більш спокійними і впевненими. На гривнях – національній валюті України – зображені державні діячі й діячі культури і мистецтва. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Франко, Михайло Грушевський, Тарас […]...
- Запахло вітрами, запахло росою, запахло, кохана, твоєю красою Народна творчість Щастя… Це глибоке і неосяжне слово. Безліч разів люди намагалися дати загальне визначення цього поняття, але це виявилося неможливим: не могли вони повністю охопити це відчуття, його глибину, передати всі його відтінки. Істинне значення цього слова – це поєднання визначень кожної людини, адже всі уявляють щастя по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її […]...
- “Мужність Лесі Українки” Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в сері маю те, що не вмирає Ці слова, які Леся Українка промовляє вустами Мавки, на мій погляд, влучно описують характер самої поетеси. Страждаючи з дитячих років на страшну хворобу, стійко витримуючи страшенний біль, який завдавав їй туберкульоз кісток, Леся Українка не скорилась долі. Вона змогла стати […]...
- Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
- Вершини світового письменства “Вершини світового письменства” – серія книг, друкована у видавництві “Дніпро” (Київ), починаючи з 1969. Тут з’явилися найвидатніші твори вітчизняної (Т. Шевченко, Леся Українка) та світової класики (романи Апулея, Г. Гессе, Е. Золя, Сельми Лагерлеф, А. Мандзоні, В. Теккерея, Е.-Т.-А. Гофмана, Е. Хемінгуея, Г. та Т. Маннів, Р. Роллана, Я. Гашека, С. Айні та ін). Над […]...
- Багатство української мови Українська мова є однією з найбагатших мов світу. У ній налічується кілька сотень тисяч слів. У нашій мові багато фразеологізмів та крилатих и висловів. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття, і найтонші відтінки почуттів та переживань. Рідною мовою творили генії української літератури – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. У перекладі українською мовою […]...
- Експромт Експромт (лат. expromtus – той, що є під рукою, готовий, раптовий, швидкий) – короткий вірш, переважно жартівливого чи компліментарного характеру, написаний на замовлення відразу, без будь-якої попередньої підготовки, а також внаслідок миттєвої реакції на будь-які події. Зверталися до Е. Леся Українка, В. Еллан, М. Рильський та ін. Ось такий Е. написав М. Вороний на святі […]...
- Сяйво “Сяйво” – хрестоматія художніх творів (поезія, мала проза), упорядкована М. Зеровим і випущена видавництвом “Сяйво” у Києві 1924. Призначалася для читців-декламаторів. Порівняно з аналогічним виданням 1923 у хрестоматії повніше представлено найновішу поезію. Художнє оформлення книжки належить Г. Пустовойтовій. Поетичні та прозові тексти подаються під рубриками: “Епічні уривки” (твори грецьких поетів, фрагменти з “Іліади” Гомера, творів […]...
- “Гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу”. Михайло Коцюбинський та його робота над повістю “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – видатний письменник, гуманіст, дослідник і неперевершений майстер слова. Він був справді природженим художником, “який має трохи інші очі, … і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку… і перетворює в золото чорні закутки мороку”. Усі ці дива відбуваються в повісті “Тіні забутих предків” – правдивій казці Гуцульщини. М. […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці (за поезіями “Мрії”, “Як дитиною, бувало… “) По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, […]...
- Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці (за поезією “Красо України, Подолля!”) ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поезією “Красо України, Подолля!”) Леся Українка глибоко і щиро любила рідний край. Природа України викликає. щире захоплення поетеси, сповнює серце радістю і натхненням. Красу рідного Подолля оспівує вона в поезії “Красо України, Подолля!”. Усе миле серцю письменниці на Батьківщині: Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садами […]...
- Література в Західній Україні в 30-ті роки XX ст Західноукраїнська література в 30-ті рр. XX ст. збагатилася багатьма новими іменами. Серед поетів виділялися Роман Купчинський, Олег Бабій, Юра Шкрумеляк, Микола Матіїв-Мельник, з молодшого покоління – Богдан Кравців, Богдан-Ігор Антонич, Святослав Гординський. Із Західною Україною була тісно пов’язана творчість емігрантів зі Сходу, які оселилися в Празі, Варшаві і Львові,- Юрія Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, […]...