Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Громадський голос
Громадський голос
“Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського голосу”” (1906-10), де з’явилися твори І. Франка, Леся Мартовича та ін. На сторінках “Г. г,” друкувалися І. Франко, М. Павлик, О. Маковей, Марко Черемшина та ін.
Газета в різні періоди свого існування еволюціонувала від соціалістичних орієнтацій до націоцентричних.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові рецензії М. Зерова, М. Плевако, О. Дорошкевича, Г. Іванця на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, “Антологію римської поезії” тощо. В окремому розділі опубліковано хроніку […]...
- Аналіз вірша “Слабка голос мій ” А. Ахматової Це вірш, як і багато інших, про кохання. Любов у Ахматової майже ніколи не з’являється в спокійному перебування. Почуття, саме по собі гостре і надзвичайне, отримує додаткову гостроту і незвичність, проявляючись у граничному кризовому вираженні – зльоту або падіння, першою будить зустрічі або зробити розриву, смертельної небезпеки або смертельної туги. Дане вірш розкриває душевний стан […]...
- ГОЛОС ДРУГА – О книге, о чтении Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 О книге, о чтении ГОЛОС ДРУГА Помнишь свою самую первую встречу со стихами? То были ласковые слова колыбельной. Негромко повторяясь, песня будто сплетала дремотный полог над твоей постелью, и, засыпая, ты все еще слышал тихую, куда-то ускользающую песенку. Стихи Елены Благининой похожи на песни, которые […]...
- Літопис гуцульського села в творчості Марка Черемшини Марко Черемшина – псевдонім Івана Юрійовича Семанюка, натхненного співця рідної Гуцульщини. Його твори стоять в однім ряду з творами В, Стефаника, О. Кобилянської, Л. Мартовича. Пам’ятною подією в житті М. Черемшини було знайомство з І. Франком. “Я дивився зблизька на Франка, як на сонце, від якого меркнуть очі”, – захоплено згадував пізніше письменник. Саме Франко […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові […]...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
- “Мій голос проти війни” Проти війни” 4.91/5 (98.10%) 253 голос Немає нічого страшнішого в житті людства, ніж війна. Через війни, які траплялися за всю історію існування людини, загинуло найбільше людей. А вже тих, хто просто постраждав, був травмований або навіть став інвалідом, навіть підрахувати не вдасться – настільки їх багато. Все це дає можливість зробити однозначний висновок: війна – […]...
- Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
- Твір на тему: “Мій голос проти війни” Проти війни” 4.91/5 (98.10%) 253 голос Немає нічого страшнішого в житті людства, ніж війна. Через війни, які траплялися за всю історію існування людини, загинуло найбільше людей. А вже тих, хто просто постраждав, був травмований або навіть став інвалідом, навіть підрахувати не вдасться – настільки їх багато. Все це дає можливість зробити однозначний висновок: війна – […]...
- Твір – роздум: Громадський транспорт На мій погляд, кращий спосіб подорожувати по місту – це ходити пішки. Коли ви ходите пішки, ви не залежите ні від якого виду транспорту. Ви можете милуватися красою будівель і пейзажів. А йдучи уздовж вулиць, ви можете піти, куди вам подобається. Це все переваги. Але, звичайно, незручність пішохідним прогулок – це час, який ви на […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Черемшина Марко – Біографія Марко Черемшина, (справжнє ім’я: Іван Семанюк ) (13 червня 1874, Кобаки – 25 квітня 1927, Снятин) – український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Народився в селі Кобаки Косівського повіту (Галичина). Закінчив Віденський Університет (1906) і працював адвокатським помічником у делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою […]...
- “Раз голос тобі, поет, даний…” “РАЗ ГОЛОС ТОБІ, ПОЕТ, ДАНИЙ…” Як по канаті і як на світло, Сліпо й без вороття. Тому що раз голос тобі, поет, Даний, інше – узято. М. Цветаева Народившись поетом, Марина Іванівна Цветаева повною мірою заплатила за це щастям, невпорядкованістю побуту, ранньою загибеллю. Усе було визначено понад, і вона несла свою долю гордо й з […]...
- Бережний Василь Павлович Материн голос Бережний В. П. По спіралі часу. Фантастичні повісті та оповідання. Київ. “Дніпро”, 1978. – 384 с. – С. 380-382. Опинившись на Місяці, вона все роззиралась, захоплювалась: Ніколи не думала, що тут так гарно! Він водив її безконечними тунелями Лунополіса, показував поверхневі споруди, що прозорим склепінням підпирали чорне, всіяне зорями небо. – А ходити як легко, […]...
- Вісті “Вісті” – щоденна газета, видавалася у Харкові з 1918 як орган ради робітничих депутатів, з серпня 1919 – орган ВУЦВК. Виходила спочатку російською, а з 1921 – українською мовою. Першими її редакторами були В. Блакитний, Є. Кас’яненко. Особливої популярності сягнула в період так званої “українізації”, друкуючи твори Остапа Вишні, В. Блакитного, В. Сосюри, Ю. Смолича, […]...
- ДРІБНА БІБЛІОТЕКА “ДРІБНА БІБЛІОТЕКА” – одне з перших серійних віщань просвітницького спрямування. Виходило у Львові в 1878- 1879 рр. під егідою І. Франка, якому активно допомагали М. Павлик, І. Белей, Є. Озаркевич та ін. Усього вийшло 14 випусків. Видання відіграло певну роль у пропаганді тогочасного реалістичного мистецтва, естетики, наукової природничої і суспільствознавчої думки. У цій серії вийшли […]...
- Вона була, як голос України (за романом “Маруся Чурай”) Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками […]...
- “Голос краси звучить тихо” Краси звучить тихо” Як висловлювався відомий японський письменник Ясунарі Кавабата – “Художній твір повинен бути пройнятий високим естетичним ідеалом. Яскравим підтвердженням цих слів може бути геніальна повість письменника “Тисяча журавлів” (“Тисячокрилий журавель”), за яку у 1952 році Кавабата отримав премію Академії мистецтв Японії. В основу цієї повісті письменник поклав опис стародавнього національного звичаю – чайної […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (мої роздуми над романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (мої роздуми над романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Наша українська література […]...
- Вона була, як голос України (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками […]...
- “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” Наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” 4.72/5 (94.34%) 53 голос Далеко не завжди можна познайомитися з такою ж складною долею, якою була доля Ліни Костенко. Вона отримала дієву любов з боку читачів, причому така любов і визнання були отримані абсолютно заслужено. Її творчість була насиченою, емоційною, яскравою і […]...
- Твір на тему: “Голос краси звучить тихо” Краси звучить тихо” Як висловлювався відомий японський письменник Ясунарі Кавабата – “Художній твір повинен бути пройнятий високим естетичним ідеалом. Яскравим підтвердженням цих слів може бути геніальна повість письменника “Тисяча журавлів” (“Тисячокрилий журавель”), за яку у 1952 році Кавабата отримав премію Академії мистецтв Японії. В основу цієї повісті письменник поклав опис стародавнього національного звичаю – чайної […]...
- ПАВЛИК МИХАИЛО ПАВЛИК МИХАИЛО (псевд. і крипт. – А. і М. П; К., М. П.; М. Т.; X., М-м.; П-к; М.; Галицький М.; Іванів М.; Коломийчук П.; Максим, Михайло, Покутський М., Покуцький М.; Ткаченко М., Ткаченко Михайло, Хмара, Р. К.; Hucul; Niewiadomy; Rusin; 17.09.1853, с. Монастирське, тепер у складі м. Косова Івано-Франківської обл. -26.01.1915, Львів) – письменник, […]...
- Трагічний голос епохи (За лірикою В. Стуса) Епохи (за лірикою в. стуса)” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>”Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Котляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї […]...
- “Голос поета дзвенів міддю” (поезія П. Г. Тичини років Другої світової війни) Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: “Перемагать і жить!” Поезія Тичини теж воювала, мстила, ненавиділа, мобілізовувала, окриляла. Назва книги “Перемагать і жить!” (1943) – влучне визначення помислів і дій народу в роки війни: подолати ненависного ворога, жити й процвітати […]...
- Гончар Олесь Терентійович Голос ніжності й правди Що справжні поети велика рідкість, видно хоч би й з того, що відтоді, як пішов із життя Володимир Сосюра, ми й досі почуваємо його відсутність, без нього так і зосталась незаповненою в літературі та поетична сфера, де протягом десятиріч панував його неповторний талант. Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- “Голос краси звучить тихо” (“Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата) Краси звучить тихо” (“Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата) Відомий японський письменник, лауреат Нобелівської премії Ясунарі Кавабата, зміг з вишуканою простотою відтворити у своїх творах велич та красу японської національної культури. Його твори навівають ностальгію за колишнім національним устроєм країни, адже усе стрімко змінюється і Японія любою ціною намагається стати цивілізованою державою на західний манер, відмовляючись від […]...
- “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в […]...
- Твір-есе “Голос краси звучить тихо” за повістю Ясунарі Кавабата “Тисячі журавлів” Краси звучить тихо” за повістю Ясунарі Кавабата “Тисячі журавлів” Японський письменник Ясунарі Кавабата – один з найвідоміших письменників XX століття, чия творчість яскраво виділяється своєю прихильністю до традицій національної культури. В 1968 році Я. Кавабата стає лауреатом Нобелівської премії. Вона присуджена йому за “письменницьку майстерність, яка з великим почуттям виражає суть японського способу мислення”. Один […]...