За що я поважаю Григорія Многогрішного
Сильна духом людина завжди викликає до себе пошану. Вражає те, що двадцятип’ятирічний хлопець, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, не занепав духом, не втратив природної життєлюбності.
“Спершу зухвало і скажено відбивався, вибухав прокльонами й сарказмом, плював в обличчя – слідчому, а потім лише хекав крізь зуби і мовчав, розчавлений, але завзятий. Його вже носили на рядні, бо негоден був ходити… Він уже конав – але ні пари з уст”.
Витоки цієї незламності – у надзвичайно розвинутому почутії людської гідності
Письменник майже не вдається до деталей, які конкретизують зовнішність Григорія, натомість він уміло створює у читача враження про Многофішного як фізично довершеного чоловіка. Разом із досвідченими і загартованими у мисливських походах Сірками він витримує важкі фізичні навантаження. Григорій – влучний стрілець, виявляє добру
Про таких героїв кажуть: “супермен”. На перший погляд, Григорій Многогрішний наче повністю відповідає цьому визначенню. Але за своїм духовним складом дуже відрізняється від “стандартних” суперменів з численних фільмів-бойовиків. Для них головними ознаками є фізична сила, мужність та наполегливість у досягненні мети. А наш герой має ще й неабиякий інтелект, гуманність, високу моральність.
На мою думку, Григорієві Многогрішному притаманні якості самого письменннка. Постать І. Багряного в українській літературі XX століття мені здасться однією з найяскравіших, викликає щире захоплення.
Роман “Тигролови” було написано в ті страшні часи, коли морок тоталітаризму вкривав 1/6 частину земної кулі. Мабуть, важко було повірити, що настане нарешті світанок. За тих обставин Григорій Многогрішний навряд чи міг залишитися живим. Однак роман сповнений оптимізму.
Письменник створює нову художню реальність, у яку читач поринає уявою і всією душею переживає за долю героїв, радіє, коли вони перемагають, долаючи неймовірні труднощі.
Коли перегортаєш останні сторінки роману, в душі залишається не гнітюче почуття безвиході, а, навпаки, віра в те, що морок розвіється. Сучасні юнаки і дівчата, так само, як Григорій Многогрішний і Наталка Сірківна, знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневажає почуття власної гідності і спрямоване проти людини.
Related posts:
- Образ Григорія Многогрішного “Тигролови” – яскравий приклад патріотичного роману епохи нової української літератури. Головний герой твору, Григорій Многогрішний, політв’язень, якого везуть на каторгу. Радянська влада вважає його особливо небезпечним, через це один з головних червоних комісарів особисто перевіряє його присутність на кожній зупинці потяга. Однак ні пильність сторожі, ні тайга на сотні кілометрів навкруги, не змогли зупинити Григорія. […]...
- “Глибока внутрішня порядність Григорія Многогрішного” Григорій Многогрішний – це головний герой роману авторства Івана Багряного під назвою “Тигролови”. Деякі люди обгрунтовано вважають цей роман пригодницьким, оскільки в ньому описані просто-таки неймовірні пригоди деяких людей, які при цьому є українцями. Не можна заперечити цю думку, але в той же час слід неодмінно констатувати і те, що в цьому романі йдеться і […]...
- Образ Григорія Многогрішного Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола радянської системи. Більшість людей з того пекла не поверталася… Та Іванові Багряному пощастило: він вирвався звідти і потім, опинившись в еміграції, вважав своїм обов’язком розповісти всьому світові правду про Радянський Союз. Роман “Тигролови”, як і “Сад Гетсиманський”, здобув найбільшої популярності серед читачів багатьох країн світу. Пригоди головного […]...
- Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом Григорія Многогрішного довів, що сильна […]...
- Помста Григорія Многогрішного й християнська етика Уперше оцінював багрянівські тексти з релігійних позицій діаспорний літературознавець Богдан Романенчук, який прокоментував помсту Григорія Многогрішного (роман “Тигролови”) своєму колишньому слідчому Медвину в такий спосіб: “Хоч ми є християни і повинні керуватися в житті християнськими засадами, які кажуть за камінь платити хлібом, та одначе життя таке жорстоке і нехристиянське, що з тими засадами далеко не […]...
- “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в кожному з нас. Від народження […]...
- Цитати до образу Г. Многогрішного. На основі цитат побудований монолог-розповідь про головного героя роману Колись я захоплювався спортом, учився на авіатора. Колись разом з молоддю гуляв на Трійцю, слухав пташині переспіви, ночами пас коней і варив кашу… Колись… Моє прізвище Многогрішний, я славний нащадок давнього козацького роду. Мій предок Многогрішний Дем’ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668-1672 рр.), ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Звинувачений у державній […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- “Кого з своїх друзів я поважаю і чому?” У всі часи найбільшу повагу у мене викликали ті люди, які були готові брати відповідальність за себе і всіх тих, хто їх оточує. Далеко не так просто нести відповідальність за самого себе, адже людина надзвичайно часто потрапляє в різні неприємності і стикається з різними проблемами. І вже тим більше набагато складніше нести відповідальність за інших, […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника (за романом “Вир”) Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника (за романом “Вир”) Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а […]...
- “Поважаю і захоплююсь комедією “Міщанин-шляхтич” за комедією Мольєра ” Дзеркалом суспільства” називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. “Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття”. Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення “дати на сцені приємне зображення загальних недоліків” і […]...
- Життєпис Григорія Тютюнника Григорій Тютюнник (1920 – 1961) Григорій Михайлович Тютюнник – український прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920p. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. З 1938р. майбутній письменник – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось в пам’яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. […]...
- “Кого з однокласників я поважаю і чому?” Рідний шкільний клас запам’ятовується людині на весь залишок свого життя. В рідному класі вона знайомиться зі своїми першими друзями, отримує перші корисні знання про світ і суспільстві. Спілкування в класі завжди буває простим і невимушеним, саме з цієї причини в ньому так швидко з’являються справжні друзі, з якими дуже не хочеться розлучатися після випуску. У […]...
- “Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя” Один з найкращих друзів – Сковорода. (Василь Стус) Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про […]...
- Життєпис Григорія Сковороди Григорій Сковорода (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й […]...
- Біографія Григорія Епіка Григорій ЕПІК ЕПІК Григорій Данилович народився 17 січня 1901 року в селі Кам’янка під Катеринославом у і сім’ї робітника. Закінчив сільську школу. З 1916 року працював у залізничних майстернях конторником на складі. За участь в антигетьманському повстанні був вигнаний з роботи. 1919 року став добровольцем Першого Ново-Московського повстанчого полку, брав участь у революційних подіях. На […]...
- “Тема громадянської війни у творах Григорія Косинки” В оповіданні “Фавст” Григорій Косинка звертається до теми громадянської війни. Як і легендарний Фауст з трагедій Гете, сучасний український “фавст з Поділля” – Прокіп Конюшина – шукає істину. Але це шукання закінчується трагічно, бо головний герой гине в більшовицьких застінках. Громадянська війна – одна з найчорніших сторінок в історії України 20-го століття. Програми, що здійснювались […]...
- Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Григорія Сковороди Будь-яка людина, прийшовши в цей світ, через якийсь час відійде у небуття. Що вона залишить після себе? Яким буде її життєвий шлях між початком і кінцем? Як вона примножить людський інтелект? Яким чином прислужиться вічним істинам? Такі чи подібні запитання ставить собі та іншим кожна мисляча людина. Яким же був шлях того, хто дав таку […]...
- “Сумно я дивлюсь на наше покоління… Мої роздуми над образом Григорія Печоріна” за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман Михайла Юрійовича Лермонтова “Герой нашого часу”, на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже всі люди люблять загадки. А […]...
- Біографія Григорія Григор’єва Григорій ГРИГОР’ЄВ Григор’єв Григорій Прокопович народився 21 серпня 1898 року в Києві у багатодітній робітничій сім’ї. У п’ятнадцятирічному віці через матеріальну скруту найнявся переписувачем у казенну палату, а затим влаштувався рахівником в управління Південно-Західної залізниці. Аби прогодувати велику сім’ю, батько майбутнього письменника підробляв гардеробником в оперному театрі, в якому мати працювала прибиральницею. Це сприяло тому, […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, […]...
- “Мій улюблений герой як справжня людина” У всіх нас є улюблені герої прочитаних творів. Ми вчитуємося в кожне речення улюбленого твору, щоб зрозуміти суть героя, особливості його внутрішнього устрою, духу, настрою і всього подібного. Звичайно, пізнати улюбленого героя в реальному житті, познайомитися і подружитися з ним, провести деякий час разом – це мрія багатьох людей. Про таке дуже приємно роздумувати і […]...
- Характеристика образу Римського Григорія Даниловича Римський Григорій Данилович – фінансовий директор Вар’єте. Разом з Варенухой Р. чекає приходу Лиходеева, потім отримує від нього телеграми з Ялти, після чого направляє Варенуху в ГПУ, причому той безслідно зникає. Р. зустрічає “чорного мага”, що прибув на представлення, – Воланда, а після скандального завершення сеансу чорної магії усамітнюється в кабінеті. Через деякий час туди […]...
- Твір на тему: “Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки” Григорій Косинка належить до плеяди митців Розстріляного Відродження, яких спіткала найтрагічніша доля за часів сталінізму. Можна тільки дивуватися й захоплюватися мужністю письменника, який пройшов усі випробування долі з високо піднятою головою. Після арешту він пише своїй дружині: “Прости, дорога дружино, а простивши – прощай… Побажаю тобі здоров’я. Оце, здається, все. Я дужий, здоровий!”. Ця стійкість, […]...
- Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, […]...
- Твір-роздум про Григорія Сковороду – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум про Григорія Сковороду Легенда, міф, чи наївна казка, Чи справді жив такий дивний муж, Який не цінив королівської ласки, Якому влада була однією з чужд. Він лиш робив, що тікав до свободи, Навчався сам та інших навчав. Правду про себе ще каже народу: […]...
- “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї “Тихий Дон” письменник М. О. Шолохов подав грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними […]...
- Творчий світ Григорія Верьовки Творчий світ Григорія Верьовки Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво. Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства. Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, […]...
- Аналіз Афоризмів Григорія Сковороди АФОРИЗМИ – короткі лаконічні судження, які за стислої, зручної для запам’ятовування форми містять глибоку думку. Афоризмами також називають слова – стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення через дотепність та широту узагальнень. Григорій Сковорода – це людина глибинного характеру, світлого серця і проникливого розуму. Людина, саме життя якої було оригінальним творінням. Освіченість його […]...
- Совість Григорія Мелехова У романі епопеї “Тихий Дон” М. А. Шолохов зобразив грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, своєрідним побутом, соціальними потрясіннями, людськими характерами й долями. Образ Григорія Мелехова – центральний в епопеї. Про нього відразу неможливо сказати – позитивний це або негативний герой. Занадто довго він блукав у пошуках правди, свого третього шляху, пролив […]...
- Твір на тему: Творчий світ Григорія Верьовки Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво. Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства. Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, Леонтовичем, Степовим, були творчим […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Розкриття й опис образа Григорія Мелехова Михайло Олександрович Шолохов відбив долю народу, пошуки істини в переломні роки революції й громадянської війни у романі-епопеї “Тихий Дон”. Одним із центральних героїв роману є Григорій Мелехов. Він представник середнього козацтва, що виріс у міцній заможній сім’ї, що володіє певним статком. Але ніколи в цій сім’ї не користувалися найманою працею. Важка селянська праця для сім’ї […]...
- Моральні цінності, або Як написати твір за творчістю Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки тільки недавно виринуло з небуття. Григорій Косинка (Григорій Михайлович Стрілець) народився у 1899 році в селі Щербанівці на Київщині в селянській родині. Погуляти йому в дитинстві не довелося, бо треба було заробляти гроші. Спочатку працював Григорій у панській економії, на чужих ланах, а потім – на цукроварні. Родина жила дуже бідно, навіть […]...
- Коротка біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка Народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана. […]...