ЗАРЕВИЧ ФЕДІР
ЗАРЕВИЧ ФЕДІР (псевд. – Юрко Ворона, Федько Клепайло, Ф. Чорногір, ін., 30.09.1835, с. Славське, тепер смт. Сколівського р-ну Львівської обл. – 13.01.1879, м. Сколе, тепер Львівської обл.) – письменник, журналіст, відомий культурний діяч на західноукраїнських землях.
Походив з родини священика. Одержав гімназіальну освіту. Самостійний життєвий шлях розпочав з посади дрібного службовця, але невдовзі захопився суспільною діяльністю, зокрема став активним діячем “народовців” – однієї з провідних культурно-політичних течій Західної України
Очолював газету “Вечерниці” (1862 – 1863), пізніше – “Русь” (1867).
Ф. Заревич залишив помітний слід і як письменник. Його можна вважати одним із зачинателів галицької прози другої половини XIX ст. (поряд із Ю. Федьковичем). Писати почав із віршів, які друкувалися з 1860 р. в галицькій пресі.
Вагомим доробком є оповідання, повісті, драми. Відомим у літературі став завдяки повісті “Хлопська дитина” (1862). В ній реалістично змальовано картину життя прогресивної інтелігенції Галичини, через образи адвоката Стефана, отця Євстафія та інших психологічно достовірно
У прозовому доробку письменника – повість “Хто не любив”, оповідання “Син опришка”, “Родина”, “У страха очі великі”, “Чудний цвіт”, “Дві сестри”, “Німа” та ін. Це реалістичні твори з невеликими вкрапленнями сентименталізму й романтизму. Належить митцеві історична драма “Бондарівна” (1872), п’єса “Настася”.
Літ.: Ревакович Т. Споминки про Федора Заревича // Правда. 1889. № 2; Історія української літератури: У 8 т. К., 1968. Т. 3.
Р. Мовчан
Related posts:
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- Потушняк Федір Сільський вчитель, викладач гімназії, доцент університету Федір Михайлович Потушняк усю свою діяльність, усе своє життя присвятив закарпатському народу, його освіті та культурі. Він проявив себе, як талановитий письменник, змальовуючи реальні картини життя селянства, безправ’я, голоду, злиднів і вершиною його творчості став роман – епопея “Повінь “, в якому автор талановито відтворив життя і боротьбу трудящих […]...
- Федір Васильович Чижов Яскрава, видатна особистість історія Росії ХІХ століття. Широко освічена людина, у якого глибокими науковими знаннями, твердої волею і цілеспрямованістю. Ім’я Федора Васильовича Чижова гриміло за життя, але у подальше століття було забуте. Зацікавлення нього став виявлятися нещодавно. Спричинив цю насамперед тим, що у духовному заповіті Чижов дозволив розкрити свої папери (щоденники, листування, розрізнені документи) лише […]...
- Зубанич Федір Федір Зубанич заявив про себе в літературі, спершу як документаліст, на початку 70-х років минулого століття. То була книжка нарисів “Едельвейси Європи”. Проблеми гірського села його оточували змалку, тож вони і непокоїли молодого тоді письменника. А що він блискуче володів матеріалом, а також літературним словом, в 1973 р. стає лауреатом премії масового журналу “Україна”. Художньо-документальна […]...
- Зубанич Федір – Біографія (1947-2004) Федір Зубанич заявив про себе в літературі, спершу як документаліст, на початку 70-х років минулого століття. То була книжка нарисів “Едельвейси Європи”. Проблеми гірського села його оточували змалку, тож вони і непокоїли молодого тоді письменника. А що він блискуче володів матеріалом, а також літературним словом, в 1973 р. стає лауреатом премії масового журналу “Україна”. […]...
- Потушняк Федір – Біографія Фе́дір Михайлович Потушня́к (літературний псевдонім – Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник; 27 лютого 1910, Осій – 12 лютого 1960, Ужгород)- український закарпатський письменник, науковець – етнограф, археолог. Народився письменник 27 лютого 1910 року у селі Осій Іршавського району. Літературну діяльність розпочав збіркою поезій “далекі вогні” (1934). Початок його літературної діяльності припадає на другу половину 20-х рр. […]...
- Федір Достоєвський “Злочин і кара” XIX СТОЛІТТЯ Федір Достоєвський “Злочин і кара” Федір Достоєвський (1828-1818) – всесвітньо відомий російський письменник. Хоча Достоєвські походили з роду, що був колись дворянським, спосіб життя родини був типово різночинським. Михайло Андрійович Достоєвський був людиною дуже скупою, але не шкодував грошей на виховання своїх дітей (вони навчалися у приватних пансіонах). Сам письменник двояко ставився до […]...
- Поет гармонії і краси ФЕДІР ТЮТЧЕВ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ТЮТЧЕВ Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние […]...
- Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...
- Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його теорії, яка і […]...
- Достоєвський Федір Злочин і кара (скорочено) Частина перша “На початку липня, у надзвичайно спекотливий час, надвечір, один молодий чоловік вийшов із своєї комірчини, яку він наймав від пожильців у С-кому провулку, на вулицю і повільно, ніби вагаючись, вирушив до К-ого мосту”. Так починається роман. Цей молодий чоловік – його головний герой, Родіон Романович Раскольников. Комірчина, де він мешкав, розташована під самим […]...
- Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Кожний твір цінний насамперед тим, як він відповідає на найважливіші питання сучасності. Роман Достоєвського “Злочин і покарання” – один з видатних творів світової літератури, це “енциклопедія життя Росії 60-х років”, книга великого смутку, що розкриває нелюдськість […]...
- Цар Федір Іоаннович (стисло) У будинку Івана Петровича Шуйського, в присутності багатьох духовних осіб і деяких бояр, розв’язують розвести Федора Іоанновича з царицею, Годунової сестрою, завдяки якій, на загальну думку, і дер жітся Борис. Складають папір, де, поминаючи неплідною цариці і малоліття Димитрія, просять царя вступити в новий шлюб. Головін натякає Шуйскому на можливість поставити Димитрія замість Федора, але […]...
- Бідні люди у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- Достоєвський Федір Злочин і кара (детальний переказ) (скорочено) На початку червня, коли на вулицях Санкт-Петербурга було спекотно і душно, Родіон Раскольников вийшов зі своєї комірчини і обережно спустився сходами, аби не зустрітися з квартирною хазяйкою, у якої юнак винаймав своє вбоге помешкання. Він жив дуже бідно, одяг його давно зносився, він нещодавно кинув університет і жив у злиднях, не маючи навіть чим заплатити […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Значення символічних снів Гриньова в “Капітанській дочці” О. С. Пушкіна і Раскольникова в “Злочині і покаранні” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Значення символічних снів Гриньова в “Капітанській дочці” О. С. Пушкіна і Раскольникова в “Злочині і покаранні” Ф. М. Достоєвського Как океан, обьемист шар земной, Земная жизнь кругом обьята Снами… И бездна нам обнажена С своими страхами и мглами… Ф. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми […]...
- Барвопис у портреті міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Барвопис у “портреті” міста в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Здесь будет город заложен Назло надменному соседу. О. Пушкін. “Мідний вершник” Петербург… Місто, зведене на болотах, побудоване на кістках тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, який дерзнув кинути виклик самій природі. Так само кидає […]...
- Чайковський Андрій Якович Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 р. в містечку Самбір Львівської області в родині урядовця. Отримав гарну початкову освіту, з дитинства цікавився історією України, її славним минулим, особливо козаччиною. У 1883 р. А. Чайковський закінчив Львівський університет і став адвокатом. Перші друковані літературні твори – повісті “Олюнька” (1895), “В чужім гнізді” (1896), оповідання “Рекрут”, […]...
- Я знаю в праосені пору… – Федір ТЮТЧЕВ “Я знаю в праосені пору…” Я знаю в праосені пору, Таку коротку і ясну Повітря чисте, день прозорий, І вечір зве в далечину. Де серп гуляв і падало колосся, Усюди простір, пусто на стерні. Лиш павутиння, мов тонке волосся, Блищить на марній борозні. Не чути птиць, повітря захололо, Далеко ще до перших сніжних хуртовин, Блакить […]...
- Скорочено – Я ЗНАЮ В ПРАОСЕНІ ПОРУ… – ФЕДІР ТЮТЧЕВ 5 КЛАС ФЕДІР ТЮТЧЕВ Я ЗНАЮ В ПРАОСЕНІ ПОРУ… Я знаю в праосені пору, Таку коротку і ясну Зарубіжна література Повітря чисте, день прозорий, І вечір зве в далечину. Де серп гуляв і падало колосся, Усюди простір, пусто на стерні. Лиш павутиння, мов тонке волосся, Блищить на марній борозні. Не чути птиць, повітря захололо, Далеко […]...
- ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім’ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію. Перші оповідання були опубліковані 1908 року. З 1910 року О. Турянський викладає українську мову та літературу в […]...
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та Віденському університетах (1850, 1858- 1859). Був одним із ідеологів “москвофільства”, писав твори суржиковим “язичієм”, за що його критикував І. Франко. […]...
- Турянський Осип – Біографія Осип Васильович Турянський (псевдонім – Іван думка ; 1880-1933) – український письменник і літературний критик, учитель середніх шкіл Галичини. Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) в родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- БОРЕЦЬКИЙ ІОВ БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 12.03.1631, Київ) – давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч. Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 […]...
- НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
- УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА (псевд – Николай з Николаєва, Наум, Дротарь та ін.; 07.12.1811, м. Миколаїв, тепер Львівської обл. – 03.11.1885, м. Сучава, тепер Румунія) – письменник, громадський діяч, священик. Походив із родини бурмістра. Навчався в Миколаєві (початкова школа) та у Львові (гімназія, університет і духовна семінарія). Друкуватися почав 1836 р. (вірш “Сльоза на гробі М. Гарасевича”, […]...
- Пагутяк Галина – Біографія Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на ) – українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури. Народилася 26 липня 1958 року в селі Залокоть, дрогобицького району, Львівської області, згодом родина переїхала у село Уріж. Батько – Василь Пагутяк, матір – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря […]...
- Магера Микола – Біографія (1 вересня 1922 р. – 12 червня 2008) Магера Микола Никанорович – український письменник. Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. дунаївці Хмельницької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти. Пише здебільшого для дітей – вірші, казки, оповідання, повісті. В 1989 р. вийшла […]...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. “Автор першої книги XXI століття” М. Павич. 2.Особливості побудови оповідання М. Павича “Дамаскін”. 3.”Віртуальний історизм” оповідання М. Павича “Дамаскін” та роману П. Зюскінда “Запахи, або Історія одного вбивці” як характерна риса постмодернізму. 4.Засоби боротьби […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Короткий життєпис Миколи Магери Микола Магера Магера Микола Никанорович – український письменник. Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. Дунаївці Хмельницької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти. Пише здебільшого для дітей – вірші, казки, оповідання, повісті. Автор збірок “Мати” (1971), “Журавка” (197З), “Юрасик” (1984), “Друзі” (1987), […]...
- ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ (бл. 1554, с. Плетеничі, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. – 29.10.1624, м. Київ) – церковний і культурний діяч, письменник. У 1595 р. став архімандритом Пінського Лещинського монастиря. З вересня 1599 р. – архімандрит у Києво-Печерській лаврі. Літературна спадщина Єлисея Плетенецького – це передмови до “Часослова” (1616), “Анфологіона” (1619), “Божественної літургії” (1620), до книги […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (псевд. – Барвінок Василь, Ришмидинов та ін.; 25.11.1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03.11.1883, Львів) – журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч. Редактор журналу “Правда” (1876 – 1880), який в часи переслідувань і заборон українського слова в Російській імперії друкував на своїх сторінках твори письменників-наддніпрянців, засновник, видавець і редактор газети […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...