Федір Васильович Чижов
Яскрава, видатна особистість історія Росії ХІХ століття. Широко освічена людина, у якого глибокими науковими знаннями, твердої волею і цілеспрямованістю. Ім’я Федора Васильовича Чижова гриміло за життя, але у подальше століття було забуте. Зацікавлення нього став виявлятися нещодавно. Спричинив цю насамперед тим, що у духовному заповіті Чижов дозволив розкрити свої папери (щоденники, листування, розрізнені документи) лише з спливанні 40 років після її смерті 14 листопада 1877 року.
Зрозуміло, що минулої осені 1917 року був не дуже до публікації
Живучи на засланні в Трипілля під час похмурого семиріччя (Чижов був заарештований за доносом австрійського уряду, який звинуватив
Нині опубліковані кілька досліджень з цій вічній темі: стаття Т. Ф. Пиріжкової “Історія колишнього ймовірного “Російського вестника”(Ф. У. Чижов)” науково-популярна книга І. А. Симонової “Федір Чижов”, де на кількох сторінках дана сумарна і гранично стиснута характеристика тематики “Вісника промисловості” і “Акціонера”. А. А. Ліберман й О. Чероков, особистий секретар Чижова, в біографічних нарисах про нього також лише мимохідь згадують про ці виданнях.
З іншого боку, в довідкової і з наукового літературі є неточності. Так, А. Р. Дементьєв в довіднику “Російська періодична печатку (1702 – 1894)”, назвав Ф. У. Чижова издателем-редактором “Вісника промисловості”, однак цього не могло через брак у Чижова коштів у видання журналу. Таку ж помилку допустив і Л. Б. Генкин у статті “Суспільно-політична програма російської буржуазії у роки першої революційної ситуації (1859 – 1861)”, написаної за матеріалами “Вісника промисловості”, назвавши Чижова засновником, видавцем журнала6.
Related posts:
- Історія створення журналу “Вісник промисловості” Вихід “Вісник промисловості” у липні 1858 року у Москві було зумовлений кількома причинами. По-перше, затребуваністю такого роду видань. Після Кримської війни поява журналів, які мають інтереси торгово-промислової буржуазії, зумовлено значне зростання інтересу до питань промислового розвитку. Ще 40-і роки ХІХ століття питання економіки із відчутною періодичністю починали з’являтися зі сторінок провідних газет, серед яких “Вітчизняні […]...
- Робота Чижова над “Вісником промисловості” Навесні 1857 року Ф. У. Чижов порушив клопотання вирішенні видавати у Москві журнал “Вісник промисловості”. Головне управління цензури протягом кількамісячної розглядало прохання: вело роботи з Третім відділенням для уточнення обставин заведеного нею в 1847 року справи, выясняло ступінь його благонадійності у київського губернатора. 22 березня 1857 року у щоденнику Чижов так описав свої біди у […]...
- Підхід Чижова щодо співробітників “Вісника промисловості” і перший у вихід журналу Чижов грунтовно підходив добору працівників свого журналу. Це були, котрі мають безпосередній ставлення до політекономії, провідні економісти на той час, редактори політекономічних газет та часописів Європи. Окрім перерахованих вище осіб кореспондентами “Вісника промисловості” були: р. Горн, одне із редакторів французької газети “Journal de’ debats” мови у Франції, доктор Фрааз, управляючий сільськогосподарським центральним товариством у Південної […]...
- Михайло Васильович Исаковский Народився Михайло Васильович Исаковский у січні 1900 року на Смоленщині в селі Глотовке Ельнинского повіту в бідній селянській сім’ї. Грамоту здолав самоучкою ніякої школи в нашій місцевості не було, коли ж, нарешті, вона відкрилася, я закінчив її за дві зими й навесні 1913 року здав випускні іспити, одержавши по всіх предметах “5”. На цих іспитах, […]...
- Зубанич Федір Федір Зубанич заявив про себе в літературі, спершу як документаліст, на початку 70-х років минулого століття. То була книжка нарисів “Едельвейси Європи”. Проблеми гірського села його оточували змалку, тож вони і непокоїли молодого тоді письменника. А що він блискуче володів матеріалом, а також літературним словом, в 1973 р. стає лауреатом премії масового журналу “Україна”. Художньо-документальна […]...
- Зубанич Федір – Біографія (1947-2004) Федір Зубанич заявив про себе в літературі, спершу як документаліст, на початку 70-х років минулого століття. То була книжка нарисів “Едельвейси Європи”. Проблеми гірського села його оточували змалку, тож вони і непокоїли молодого тоді письменника. А що він блискуче володів матеріалом, а також літературним словом, в 1973 р. стає лауреатом премії масового журналу “Україна”. […]...
- Федір Достоєвський “Злочин і кара” XIX СТОЛІТТЯ Федір Достоєвський “Злочин і кара” Федір Достоєвський (1828-1818) – всесвітньо відомий російський письменник. Хоча Достоєвські походили з роду, що був колись дворянським, спосіб життя родини був типово різночинським. Михайло Андрійович Достоєвський був людиною дуже скупою, але не шкодував грошей на виховання своїх дітей (вони навчалися у приватних пансіонах). Сам письменник двояко ставився до […]...
- Винниченко Кирило Васильович Володимир Винниченко народився 14 липня 1880 року (за ст. ст.), в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в робітничо-селянській родині. Батько його Кирило Васильович Винниченко, замолоду селянин-наймит, переїхав з села до міста Єлисаветграду й одружився з удовою Євдокією Павленко, народженою Линник. Від першого шлюбу мати В. Винниченка мала троє дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- Поет гармонії і краси ФЕДІР ТЮТЧЕВ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ТЮТЧЕВ Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние […]...
- Васильченко Степан Васильович Талант В селі К. згубила себе з романтичного причинений церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) І Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй кімнаті. […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Смерть Гете Відчини, мій Фрідріху, вікно, Хай погляну на широкий світ. Бачу чорне незбагненне дно, А над ним золототканну сіть. Привиди кружляють наді мною, Постаті, що їх колись творив. Прилітають з правдою сумною, Що останній буде цей мій зрив. Березневе запашне повітря, Навкруги весни передчуття. А для мене гострить срібне вістря Смерть і скоро перетне життя. Вийди […]...
- Потушняк Федір – Біографія Фе́дір Михайлович Потушня́к (літературний псевдонім – Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник; 27 лютого 1910, Осій – 12 лютого 1960, Ужгород)- український закарпатський письменник, науковець – етнограф, археолог. Народився письменник 27 лютого 1910 року у селі Осій Іршавського району. Літературну діяльність розпочав збіркою поезій “далекі вогні” (1934). Початок його літературної діяльності припадає на другу половину 20-х рр. […]...
- Андріяшик Роман Васильович Люди зі страху В ОБЛОЗІ Книга перша Чи я в батька не дитина була? Чи я в батька не кохана була? Взяли ж мене заміж дали І світ мені зав’язали… З народної пісні І – Як спалося? – запитала Левадиха. Вона й очей не звела. Та можна не сумніватися – в якусь мить якимось хитромудрим способом встигла на […]...
- ЗАРЕВИЧ ФЕДІР ЗАРЕВИЧ ФЕДІР (псевд. – Юрко Ворона, Федько Клепайло, Ф. Чорногір, ін., 30.09.1835, с. Славське, тепер смт. Сколівського р-ну Львівської обл. – 13.01.1879, м. Сколе, тепер Львівської обл.) – письменник, журналіст, відомий культурний діяч на західноукраїнських землях. Походив з родини священика. Одержав гімназіальну освіту. Самостійний життєвий шлях розпочав з посади дрібного службовця, але невдовзі захопився суспільною […]...
- Михайло Васильович (Михайль) Семенко Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 (19) грудня 1892 року на Полтавщині в селі Кибинці у родині волосного писаря, який став потім писарем земської управи в містечку Хорол. Семенкова мати, яка закінчила тільки початкові класи церковноприходської школи, була письменницею-самоуком, автором ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем – Марія Проскурівна. Брат поета, Василь, був цікавим […]...
- Ткач Дмитро Васильович Дмитро Васильович Ткач народився 11 вересня 1912 року в місті Орлику Полтавської області. Батько був столяром, людиною працьовитою і чесною, але революція, голод у двадцятих роках і розруха прирекли його сім’ю на поневіряння. Дванадцятилітнім хлопчиком після нестерпно тяжких літ у колі безпритульних, Дмитрик розшукав у селі Мачухи поблизу Полтави свого дядька – вчителя Якова. Тут […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Зриви й крила Ожереди І шепотом по полі рознеслося: На обрій, мов на терези ваги, Хтось в огрядні, пузаті клав стоги Набрякле борошном, товсте колосся. І зашуміли враз: “Ще зірвемося”. Так загуділи колоски туги, Бо вітер за чуби гнуздав луги І торгав горді скирти за волосся. Бо ж краще їм, як нидіти в млині, Як гинути від жорен […]...
- Цар Федір Іоаннович (стисло) У будинку Івана Петровича Шуйського, в присутності багатьох духовних осіб і деяких бояр, розв’язують розвести Федора Іоанновича з царицею, Годунової сестрою, завдяки якій, на загальну думку, і дер жітся Борис. Складають папір, де, поминаючи неплідною цариці і малоліття Димитрія, просять царя вступити в новий шлюб. Головін натякає Шуйскому на можливість поставити Димитрія замість Федора, але […]...
- Васильченко Степан Васильович Свекор Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Бідні люди у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, […]...
- Достоєвський Федір Злочин і кара (скорочено) Частина перша “На початку липня, у надзвичайно спекотливий час, надвечір, один молодий чоловік вийшов із своєї комірчини, яку він наймав від пожильців у С-кому провулку, на вулицю і повільно, ніби вагаючись, вирушив до К-ого мосту”. Так починається роман. Цей молодий чоловік – його головний герой, Родіон Романович Раскольников. Комірчина, де він мешкав, розташована під самим […]...
- Микола Васильович Гоголь М. В. Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М. Гоголь навчався в полтавському училищі та “Гімназії вищих наук” в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
- Потушняк Федір Сільський вчитель, викладач гімназії, доцент університету Федір Михайлович Потушняк усю свою діяльність, усе своє життя присвятив закарпатському народу, його освіті та культурі. Він проявив себе, як талановитий письменник, змальовуючи реальні картини життя селянства, безправ’я, голоду, злиднів і вершиною його творчості став роман – епопея “Повінь “, в якому автор талановито відтворив життя і боротьбу трудящих […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Вітражі й пейзажі Перший сніг Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. Навпростець по небі білі хмари в перегони. На куделі верховіття сиве павутиння. Підпирається гори рукою далеч синя. Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом, В гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом. Білі квіти впали […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Бронзові м’язи Пісня змагунів Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, Перегонів любимо бурхливий гамір, Просто й без хитання в порт Човен наш пливе. Гімнастичний крок Гуркотить на грищі, наче тарабан; Це вистукуємо наш залізний ямб. Прискає пісок. Любимо: змагання труд, Шлях під гору, далеч, розмір, погляд просто, Усміх, промінь сонячний і вільний простір, […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Зелена елегія Стільки минуло вже днів, полотном забуття їх накрито. Нині вже інший є світ, може, зісталось клейно. Іноді вийму старий, запорошений з віршами зшиток, замкнений в шафі від літ. Так, це було вже давно. Наша гімназ’я стояла на схилі малого узгір’я, жовта дорога вела просто до річки униз. В осені день кучерявий дощем тут приїхав із […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Екстатичний восьмистроф Шумлять у скринях зеленаві зерна льону, Масний і теплий пил вирує у олійнях. Щораз в корявих липах спалахне прокльоном Душа зелена, гнівна і незаспокійна. Черві не піддається буйний струм життєвий, З дерев зелені іскри дятлі крешуть. Зорі червінцем платить скупо вечір дневі За сонце, що його в червоний мох розчеше. Червона сажа заходу вкриває липи, […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Концерт Горлянки соловейків плещуть, мов гобої, У димі пахощів, в чаду лілейних куряв, Аж спів змінився в запах, мов за ворожбою, Розплився в квітний пил. Це тільки увертюра. На солов’їне гасло дружні перемови Усіх музичнодзьобих ста племен пташиних, І ллється звук на звук, лиш у зозуль прамові Прадавній корінь “ку” у горде соло лине. Самці й […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Поема про вітрини Жулинський М. Г. Із забуття – в безсмертя. – К.: Дніпро, 1990. Скляні очі кам’яниць, Над ними чола балконів, Рійний, стрійний танець Світла красок, тонів. О місто, місто, місто – Гігантний заліза та бетону тин. О місто, місто, місто – Задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин. Очі скляні кам’яниць, Над ними шильди, фасади, Мінливий […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Пісня про ізгоя Чи ви знаєте пісню вигнанчу, Чи ви чули коли вже її? Наболілу, бунтарську й підданчу, Що в ній туга, розпука і їдь. Ох, зворушення в серці заплаче, Не дає говорити мені. Чи ви знаєте думи бурлачі, З криком болю замовклим на дні? Безпощадні, отруйні, зловісні, Крик зневіри лунає із дна. Та моєї не бійтеся пісні, […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Міста й музи Дубове листя, терези купців, цигани, Щоденний гамір і щоночі вічні зорі. Життя, що найтрудніше із мистецтв. Догана За кожний зайвий день. Жде ніч – суддя суворий. Уста солодкомовні зрадять. Може, спомин Не лишиться з турбот, що нам орали чола. Крило плаща із пліч. Крило вітрів над домом, Вузли димів, що в’яжуть небо з міста колом. […]...
- Васильченко Степан Васильович Золота діжа Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Слово про чорний полк Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну Розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, що з пристрастю цілують сестру на бойовищах, А тим, що ляк в них, мов слимак у мушлі, й гнуть тростини спин, погорда! Луна поразки б’є об мої вуха, мов з глибин безодні зради Громів, поламаних […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Дума про плакати Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними бруками Висимо, Лежимо, Сидимо Ми на мурах розіп’яті, Ми плакати, плакати, плакати. І вдень і вніч ми все одні, У вдень і вніч ми все різні, Міняємося, Минаємося, Кидаємося В безвістя Серед міста. Ми розвійні вулиць брати, Ми плакати, плакати, плакати. А над нами небо плине, А над […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Елегія про перстень молодості Розсунулись, мов карти стіни, Угору стеля поплила, І вікна згасли в синій тіні, Найближчі речі вкрила мла. Так ява стала сном. Уже не стеля, лиш глибінь, Уже не стіни – далечінь І, наче іскри в тиші сплячій, Далекі, недосяжні в мряці, Дзвінкі, мінливі та дрижачі, Засяли зорі над столом. І я спокійний та невгнутий Під […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Балада про тінь капітана Пролог Вітер оре Синє море. Корабель гуляє. Чорна галка Кличе палко, Близько вже земля є. Пісня 1 Як граєш у карти чи з чарки вино п’єш, о друже мій, В гарячці з туманом тяжким замороки одруженій, Бач, щоб за хвилину цю не заплатив ти задорого, Коли тебе тінь твій покине й твоїм стане ворогом. Послухай: […]...
- Павличко Дмитро Васильович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павличко Дмитро Васильович (нар. 1929 р.) Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатів Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с. Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948 р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...