Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”
Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”
Коли славний князь Ігор вів свої хоробрі полки на ратні подвиги за землю Руську, небо послало йому лиховісний знак – сонячне затемнення. Може, то було застереження всьому роду людському: війна – це велике зло, це потьмарення розуму і затемнення душі? Для чого люди навчилися вбивати один одного, кому потрібна війна? Невже її вигадала людина – Боже створення, вища істота на землі?
Які темні сили беруть у свій полон цілі народи?
Наш пісенний край ніколи
Серед них кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні” – чесна, неприхована правда про перший період війни.
Близько до серця взяв письменник долю рідного народу в грізний час,
Високим патріотичним пафосом, народнопоетичною образністю ці рядки через століття перегукуються з безсмертним “Словом о полку Ігоревім”. Письменника звинувачували у трагедійному звучанні його твору, бо це було відступом від принципів соцреалізму. Та зображення життєвої правди без фальші та прикрас були для Довженка важливіше за всякі догми. Він на власні очі бачив увесь жах війни, який до глибини душі сколихнув його палку, вразливу натуру.
Здається, світ збожеволів, одурманений запахом крові, і котиться до якоїсь темної прірви, до свого кінця. Горять хати, рвуться снаряди, стовпи вогню та диму здіймаються до самого неба, а купка звироднілих нелюдів сновигає між людьми, вириваючи з рук матерів заплаканих дітей та кидаючи їх у те пекельне полум’я… То вже ніби й не реальність, а якийсь дикий, лихий сон, бо лежить поза межами людського розуму та болю. “Не стало прекрасного села. Не стало ні хат, ні садків, ні добрих лагідних людей.
Одні тільки печі й печища білили серед попелу й вугілля, та де-не-де висіли трупи на ушулах чи на грушах. Нікому було ні плакати, ні кричати, ні проклинати”.
Хто ж допустив такої страшної наруги над цілим народом? Може, ті, що відділили нас від нашого минулого, від загальнолюдських та національних духовних цінностей, привівши до історичного безпам’ятства? “Обучали класам”, виховували нігілістів, зрадників, “людей-гвинтиків”. А самі бездарно стояли біля керма, втративши всяку відповідальність за долю народу. Промовистим є той епізод, де Лаврін Запорожець знімає з покуття портрет Сталіна і ставить його долі. Адже пророцтва “батька усіх часів і народів” ганебно провалилися у самому початку війни. І вже безпечно та хазяйнувато походжають українською землею всілякі фон Краузи, ведуть філософські розмови про високі матерії і при цьому, ніби між іншими, вішають, допитують, розстрілюють.
Війна розкидала по ворожих таборах батьків і синів – Товченків, Хуторних, Гаркавенків. Правда, непутящі діти прозрівають від жахливої правди війни, усвідомлюють свою страшну помилку і поспішають виправити її, та не всі. Дехто так і лишається зрадником, покидьком, поліцаєм.
А наші багатостраждальні жінки! Через яке пекло їм довелося пройти! Принижені, понівечені, згвалтовані, вони не втрачали людської гідності, сили духу, життєвої мудрості. “Ми матері нашого народу, говорить Олеся своїй подрузі Христі. – Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівсь народ”.
Обидві випили свою гірку чашу страждань до дна. Сповна розплатилася Олеся за ту ніч любові й щастя з Василем, що зігрівала серця закоханих серед цього несамовитого розгулу божевілля і смерті. Не зміліла душею, не зламалася, не озлобилася. І тільки сивою стала, бо пережила вічність.
Не такою сильною виявилася Христя, та й для її згорьованого серця знаходяться ліки – безжалісна помста.
І хоч як не відвертали наш народ від його історії, національна генетична пам’ять зберегла її для нас. Коли Лаврін Запорожець побачив перед собою невблаганне обличчя смерті, раптом озвався у ньому голос його далекого предка Байди: “І стрепенулася у Запорожця нелюдська жадоба життя. З широких українських степів, з ярів і темних байраків повіяло на нього смалятиною історії, головешками, димом і кривавою парою”. З козацьким завзяттям кидається він у нерівний бій за життя і перемагає.
У цьому епізоді Запорожець уособлює силу і безсмертя українського народу, який мужньо виніс на своїх плечах воєнне лихоліття і зумів загоїти страшні рани, відродитися до нового життя.
Написана по гарячих слідах війни, кіноповість передає глибоке душевне потрясіння Довженка всенародною трагедією. Самою своєю назвою твір тривожно перегукується з патріотичною поезією Тараса Шевченка. Два великі сини українського народу ніби спілкуються і радяться між собою через відстань часу. Бо віддаль нічого не значить для справжньої любові.
Не злякавшись гніву й осуду Сталіна, Олександр Довженко заступився за свій народ, який поніс тяжкі втрати. Змалювавши криваве, потворне обличчя війни, збагнувши її нелюдську, диявольську суть, письменник виступає палким противником будь-якого насильства і кровопролиття. Війна – то ознака духовної деградації і звиродніння людства.
Український народ завжди прагнув до мирного життя, а кров і вогонь були “послані йому ганебною історією Європи”.
Related posts:
- Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. П. Тичина Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народі пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між століть ті, що загинули в боях, славні у віках живі, безсмерті солдати; всі, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх. […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
- Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Тема війни для О. Довженка не була новою. Ще у фільмах “Арсенал” і “Щорс” він відтворив тяжкі воєнні часи громадянської війни в Україні. Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму 17 вересня 1939 року. Це почалася Друга світова війна 1 вересня 1939 року. Ішла небувала війна. Жертви виявилися незчисленними. О. П. Довженко виступає в різних […]...
- “Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”” Тільки людина, котра віддано любить свій народ, може так талановито зобразити історичну долю цілої нації. Такою людиною був Олександр Довженко, творчість якого є масштабним та різностороннім явищем. Специфічною темою в творчості цього письменника та кінодраматурга була Велика Вітчизняна війна, адже він сам був у лавах захисників рідного краю. Тому особливо трепетно він зображає Україну в […]...
- Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Самобутній поет екрану і слова, Олександр Довженко залишив по собі велику творчу спадщину і добру пам’ять. Він був переконаним гуманістом, натхненним творцем краси в кінематографі, літературі та житті. Його бентежили солов’їні травневі світанки, чарували дівочі задушевні співи, зворушувало дитяче щебетливе пустування. І дратувало зло, тупе та безтямне, що спричиняло людські страждання, біль, сльози. Але талановитому […]...
- Засудження війни в кіноповісті О. Довженна “Україна в огні” О. ДОВЖЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ О. ДОВЖЕНКО Засудження війни в кіноповісті О. Довженна “Україна в огні” Кіноповість “Україна в огні” в життєвій і творчій біографії Олександра Довженка посідає особливе місце. А серед творів про Велику Вітчизняну війну її цілком обгрунтовано можна вважати одним із найкращих. Дослідник творчості О. Довженка Олександр Підсуха зазначає: “Із творів […]...
- Засудження війни в кіноповісті “Україна в огні” “Кривава”, “попалена”, “розбита”, “порубана”, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
- Засудження війни у кіноповісті “Україна в огні” ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Засудження війни у кіноповісті “Україна в огні” Війна… Це страшне для кожного з нас слово, адже воно означає кінець безхмарному небу, кінець рідній природі – кінець усьому. Кінець людському існуванню. Це дуже страшно, коли одного дня не прийде лист від батька з фронту, або колись не зможеш […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда […]...
- Неприхована правда війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні”… Коли читаєш, стає моторошно від тих злочинів, що робили німці на нашій землі, стає страшно від того зла, що робили самі українці, зраджуючи себе і свою Батьківщину. Але все це – неприхована правда війни, неприхована правда історії українського народу. І написати цю історію так рельєфно, так достовірно міг тільки справжній майстер. Ім’я […]...
- Зображення війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. […]...
- “Реалізація образів у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Усе прекрасне, що є в українському етносі, Довженко втілив у величних образах жінок. Усі вони без винятку трагічні, і всі уособлюютьі конкретизують образ України. Це – Берегиня роду Тетяна Запорожчиха, її дочка Олеся, подруга Олесі – Христя Хутірна, Мотря Левчиха та ін. Мабуть, ідеал української дівчини в повісті – Олеся. Красива, чепурна, невсипуща й скромна, […]...
- Україна у творчості О. Довженка (за твором О. Довженка “Україна в огні”) І. О. Довженко – найвидатніший митець і культурний діяч світу, класик українського мистецтва і літератури, носій ідеалів добра і краси. II. Кіноповість “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу за часів фашистської навали. 1. Україна – центральний образ твору (любов О. Довженка до рідної України; відбиття у кіноповісті найтяжчих сторінок Великої Вітчизняної війни […]...
- Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” 1943 рік. Українські міста і села палають у вогні, перетворюються на руїни. Народ переживає трагедію, коли наші війська змушені були тимчасово відступити. Почалася довга окупація, яка спричинила партизанську боротьбу. Саме в цей час О. Довженко створює кіноповість “Україна в огні” – один з кращих творів воєнного […]...
- Аналіз кіноповісті Довженка “Україна в огні” АНАЛІЗ КІНОПОВІСТЮ. II. ДОВЖЕНКА “УКРАЇНА В ОГНІ” Кіноповість “Україна в огні” – один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії. Саме Україна прийняла на себе перші удари загарбників; найстрашніші і найбільші битви, відбувалися на її полях, і вся вона палала у […]...
- Мої роздуми про твір Олександра Довженка “Україна в огні” “Війна пройшла по землі, залишаючи після себе сльози, кров, трупи, обгорілі хати, розпалюючи у серцях ненависть та гнів. Він виливається назовні, гнів за змучену рідну країну, за знівечені долі людей, яким довелося пережити жахливі роки війни. Невже це було насправді, невже це й зараз часто-густо Знаходять міну, яка спить спокійно з часів війни, щоб одного […]...
- Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, […]...
- Художня майстерність автора у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них – з […]...
- Осуд війни в кіноповісті Олександра Довженко “Україна у вогні” Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народна пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між сторіч ті, що загинули в боях, знамениті в століттях живі, безсмерті солдати; усі, хто сміло йшов у бій, відстоюючи право на життя, волю для майбутніх. Нам, нащадкам переможців над фашистською поганню; усе цікавіше відкривати правду про ті полум’яні […]...
- Відповіді до теми: Авторська позиція у кіноповісті “Україна в огні” Як подається авторська позиція О. Довженка у кіноповісті “Україна в огні”? У той час, коли митець писав свій твір, позиція автора мусила бути прихованою, тобто міститися у підтексті та домислюватись шляхом повернення до попе реднього фрагмента. Що таке підтекст, як він створюється? Підтекст – це своєрідний повтор словесного чи ситуативного, але віднесеного на значне місце […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- “Україна в огні” О. Довженка – страшні сторінки історії “Україна в огні” – надзвичайний твір. Пронизливий, справжній, живий. Жодного фальшивого слова, жодної нещирості, сама тільки правда про людей, про історію, про людські душі. Коли читаєш його, аж сльози на очі навертаються. Мало хто за часів тоталітарної системи знаходив сміливість не брехати, не приховувати, не “підмальовувати” зайвого… Одним із плеяди безкомпромісних правдоборців в українській літературі […]...
- Герой кіноповісті “Україна в огні”, який справив на мене найглибше враження” Кіноповість відомого драматурга і письменника О. Довженка “Україна в огні” є багатопроблемним і багатоплановим твором. Звернення автора до загальнолюдських цінностей і моральних проблем робить цей твір хвилюючим і близьким для всіх поколінь, в тому числі і для сучасного. У кіноповісті найбільш складним і найбільш цікавим для мене є образ Олесі Запорожець. Цю героїню письменник наділив […]...
- Аналіз кіноповісті “Україна в огні” Коли О. Довженко опинився на фронті, його вразило те, що побачив він там. Незабаром з’явилися його безсмертні твори “Стій, смерть, зупинись”, ” Мати “, ” Воля до життя “, ” Україна в огні ” та інші, у яких автор засуджує війну, змальовує її страхіття й оспівує героїзм бійців, учорашніх мирних трудівників. Свій біль за долю […]...
- Історія написання та опублікування кіноповісті “Україна в огні” “Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря […]...
- “Україна в огні”- твір про трагедію українського народу в роки Великої Вітчизняної війни Кіноповість “Україна в огні” в творчій біографії Олександра Довженка посідає особливе місце. Це один з найкращих і найбільш вражаючих творів про Велику Вітчизняну війну. “За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді – таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів не має собі рівного”,- писав дослідник творчості митця Олександр Підсуха. […]...
- Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні” – це кіноповість, у якій О. Довженко показав трагічні сторінки в історії України, це протест людини, що піднеслася над уламками зруйнованої країни. Своїм твором автор закликає людей до мирного співіснування, він ніби хоче крикнути “Ні!” війні, яка стільки горя завдавала нашим містам і селам. Сироти і каліки, зруйновані храми, спустошені поля, понівечені […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”. Морально-етичний аспект Геніальний кінорежисер Олександр Довженко вмів якось по-особливому, по-своєму бачити й відображати в мистецтві життєвий матеріал. Покладаючись лише на об’єктивність, у своїх творах письменник відображав правду життя. Мірою художньої творчості Довженка стали тепер уже крилаті слова: “Приберіть геть всі п’ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди”. Зображуючи мужність і страждання рідного народу, митець звертається до […]...
- Людина – не гвинтик. Вона неповторна! (За кіноповістю О. Довженка “Україна в огні”) За всю свою історію Україна жодного разу не пішла війною на інший народ, не зазіхнула на чужі землі, чуже багатство. А захищатися доводилося нерідко. Прийшов страшний і кривавий червень 1941 року, який розпалив диявольський вогонь війни. Полились ріки крові, “степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем”. Так напише О. Довженко у своєму “Щоденнику”, […]...
- Автобіографічність кіноповісті Олександра Довженка “Зачаровано Десна” У 1957 р. з’явилася друком збірка повістей Олександра Довженка “Зачарована Десна”, від якої фактично почався “відлік” письменницької слави. Вражаючим документом доби є “Щоденник” О. Довженка, а шедевром його творчості – “Зачарована Десна”. У преамбулі до кіноповісті письменник пояснив причину її написання ” довгою розлукою з землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній […]...
- Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Людина завжди повинна пам’ятати, Звідки вона пішла у життя, Людина не має права бути безбатченком. Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори. Для мене цього року відкрився дивовижний, “зачарований” світ літератури – твори […]...
- Художня майстерність автора у кіноповісті “Україна в огні” Читаєш кіноповість “Україна в огні”, дивуєшся і захоплюєшся. Якою поетичною силою, художньою майстерністю треба володіти автору, щоб читач усім серцем проникся болями і трагедіями народу, думав над проблемами твору, як над своїми власними, що зачіпають за живе, болять, як рани. Сценарій фільму “Україна в огні” складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них – з […]...
- Правда війни в кіноповісті А. Довженко “Україна у вогні” ” Україна у вогні”… Коли читаєш, стає зибко від тих злочинів, які творили німці на нашій землі, стає страшно від того зла, що робили самі українці, віддаючи себе й свою Батьківщину. Але все це – неприхована правда війни, неприхована правда історії українського народу. І написати цю історію так всебічно, так вірогідно міг тільки теперішній майстер. […]...
- “Не вміли ми жити, як слідує” (за кіноповістю 0. Довженка “Україна в огні”) І. “Україна в огні” в життєвій і творчій біографії О. Довженка. (Кіноповість “Україна в огні” Довженко написав 1943 року, а вперше вона була надрукована аж через 23 роки, вже після смерті автора. “Україна в огні” – це правда про війну, окупацію і героїчну боротьбу українського народу в тилу ворога. Проте ця правда йшла врозріз з […]...
- Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка “Зачаpована Десна” “Я наpодився і жив для добpа і любові”, – так визначив своє життєве кpедо Олександp Довженко. Кому не відоме це славне ім’я сьогодні. Письменнк, кіноpежисеp, великий патpіот свого наpоду і син свого часу. Кого не хвилюють його кіноповісті. Всесвітнє визнання його таланту незапеpечне, […]...
- Жінка та війна (По кіноповістях О. Довженка “Україна в огні”, “Мати”) У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його […]...
- Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, […]...
- Твір про трагедію українського народу (За оповіданням О. Довженка “Україна в огні”) Жили собі люди: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства”. Звичайна родина Запорожців: батько – Лаврін, мати – Тетяна, сини – Іван, Роман, Савка, Григорій, Трохим. Усі діти – поважні люди. І свято сімейне йде, як по писаному – з українською піснею, з добрим словом, з вірою в майбутнє. Так […]...
- “Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” “Створювала мене українська земля… годувала хлібом і медом, поїла думками, почуттями, купала у віруваннях і звичаях нашого народу, вкладала в мою душу свої горді героїчні поеми, любов до себе”. Цю землю геніальний митець любив безмежно, до нестями. Цій землі присвятив усі свої творіння, серед яких й “Зачарована Десна”. “Зачарована Десна” – один з найпрекрасніших творів, […]...
- Скорочено “Україна в огні” Довженка У садочку, біля чистої хати, за столом у тихий літній день сиділа родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Це була пісня материна. Мати Тетяна Запорожчиха любила її співати. До Лавріна приїхали гості. Один син – Роман, молодий лейтенант прикордонних військ; другий – Іван, артилерист з прикордону; третій – […]...