Злочин і покарання (За поезією Б. Олійника)
Людина кровно пов’язана з природою. Так було завжди, але в останній час ми чомусь усе частіше забуваємо про це. Для того, щоб нагадати людині про її обов’язки щодо природи, і існує поезія.
Перу Бориса Олійника належить видатний поетичний твір, який називається “Крило”:
Потяглися журавлі
Вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
А один, як сирота,
Гірко плакав
З перебитим у лікті крилом..
Пораненого птаха приніс додому хлопчик, журавель одужав і став для хлопчика братом. Вони росли вдвох, журавель навчив
Здавалося б, усе просто: звичайно, людина повелася по-звірячому, проте смертного злочину не вчинила. Що ж, просто дуже погана людина… Ні, насправді це зовсім не так!
Борис Олійник майстерно розробляє в цій поезії одну з вічних тем у мистецтві – тему покарання совістю. Багато прикладів покарання совістю є у світовій літературі, і мабуть, найвідоміший – у романі Федора Достоєвського. Чому стається так, що кров жертви не дає вбивці спокою ні вдень, ні вночі?
Тому що вбивця порушує головну
Злочинець у поезії “Крило” намагається врятуватися, утікає від самого себе. Він обирає досить абсурдний шлях і хоче пересидіти якийсь час… у тюрмі! Але ж суддя каже:
Не вийде, дядьку,
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексі немає.
Що ж станеться тепер зі злочинцем? Завжди йому буде являтися примара й простягати терновий ціпок – знаряддя злочину. Не буде більше долі тому “вовкуватому дядьку”, бо ж він убив не журавля й навіть не людину: він убив мрію про братерство людства й природи, про вільний політ душі, про чистий одухотворений простір.
Поет доводить, що людина, яка здатна згубити бодай одну живу істоту, приречена нести у своїй душі тягар провини. А ще Борис Олійник показує, якими насправді мають бути відносини між людиною й дивосвітом природи. Лише гармонія спільного існування може врятувати природу від остаточного винищення, а людство – від остаточного духовного зубожіння.
Коли така гармонія нарешті настане, людина перестане жалкувати за минулим і боятися майбутнього.
Related posts:
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (2 варіант) Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило’? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на знак вдячності навчає його мистецтва літати. За […]...
- Пісня про безсмертя (За поезією Б. Олійника) Тема материнства й відносин між матір’ю та дітьми завжди була провідною у творчості українських поетів. Ця тема в поєднанні з темою Батьківщини, її героїчного минулого взагалі може вважатися центральною в українській поезії. Кожен з видатних наших поетів присвятив матері найпрекрасніші рядки своїх творів. У видатного поета-сучасника Бориса Олійника є вірш, до якого хочеться повертатися ще […]...
- Величальна матері (за поезією Олійника) Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, […]...
- Величальна матері (за поезією Бориса Олійника) Я не знаю чому, але вірші Бориса Олійника, які він присвятив своїй мамі, вражають мене до глибини душі. Мабуть, тому що вони присвячені найближчій і найріднішій у світі людині, яка любить нас самовіддано до кінця життя, до кого ми йдемо як у найскрутнішу хвилину, так і в радісну. Синівською любов’ю проникнута збірка поезій “Сива ластівка”. […]...
- Ми – українці, а не гречкосії. Роздуми над поезією Бориса Олійника У передньому слові до збірки поезій Бориса Олійника “Основи” (2005 р.) Михайло Шевченко чітко і всеосяжно окреслив постать поета: “Дивовижний чародій інтимної лірики, володар плечового удару в публіцистиці, недосяжний фігурист в іронії, майстер поем – Борис Олійник, безперечно, унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, яка не має аналогів у землях близьких і землях […]...
- Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва (на прикладі поеми Б. Олійника “Крило”) У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. (“Мій борг”) Я з останнього морозу Від крила твого воскресну Як не лебедем, хоч сивим журавлем. (“Повернися”) Журавлиним крилом […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Людина і природа у поемі Б. Олійника “Крило” Багато поколінь українців у дитинстві свою радість виявляли за допомогою сонячних рядків Олександра Олеся: “А вже красне сонечко припекло, припекло, яснощире золото розлило, розлило. На вулиці струмені воркотять, воркотять. Журавлі курликають, та летять, летять”. Журавель споконвіку в Україні був та хом мало не священним, недоторканим. Адже курликання журавлине сповіщало про настання весни миру зеленої благодаті. […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Заметова Олександра Григоровича Закидань Олександр Григорович – письмоводитель в поліцейській конторі, товариш Разумихина. “Років двадцяти двох, із смуглявою і рухливою фізіономією, що здавалася старіше за свої роки, одягнений по моді і фатом, з проділом на потилиці, що розчесав і розпомаджував, з множиною перснів і кілець на білих відчищених щітками пальцях і золотими ланцюгами на жилеті”. Разом з Разумихиным […]...
- Основні мотиви лірики Б. Олійника БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Основні мотиви лірики Б. Олійника Борис Олійник – поет, що знайшов свою тему і не боїться раз у раз повертатися до неї, бо глибина питань, які він ставить, виключає швидку й однозначну відповідь. Людська гідність і честь, вибір, що робимо ми між правдою й кривдою, швидкоплинність людського […]...
- Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Впадає в око один дещо парадоксальний момент: у поета не так і багато творів, повністю присвячених материнській темі, та все ж, незважаючи на це, образ матері дуже помітний у його поетичному світі. Чим це пояснюється? Перш за все звернімо увагу на незриму “присутність” образу матері в багатьох […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (1 варіант) Навчив журавлик хлопчика літати… Борис Ілліч Олійник – поет планетарної широти мислення, щирий, відвертий зі своїм читачем. Саме з ним веде автор серйозну, виважену бесіду про загальнолюдські цінності: про благородство душі, свободу духу, про повагу до найріднішої людини – матері, про щастя жити на землі і залишити по собі добру пам’ять, про гармонію людини й […]...
- Використання алегоричних прийомів у поемі Б. Олійника “Крило” Борис Олійник увійшов у літературу на межі 50-69-х років вже минулого століття. У своїх поезіях зберіг кращі традиції попередників, але й урізноманітнив їх елементами метафоричного мислення та фольклором. У цьому – секрет незмінної уваги читачів до творчості Б. Олійника.. За що ж так цінують сучасники його твори? Насамперед, за правду, яка, як гострий ніж, видаляє […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Творча індивідуальність поета Бориса Олійника (народився 1935 року) Народився на Полтавщині. Батько загинув на війні, матері доводилося важко працювати, аби прогодувати родину. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету. Працював у редакціях газет і журналів, а також у журналі “Вітчизна” та видавництві “Дніпро”. Поет. У його творах поєднався ліризм і громадянський пафос, традиції і новаторство. Автор замислюється над непростою долею […]...
- Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”) I. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового “Там матір добрую мою… ” до Тичининого “Матері забуть не можу… “; жінка-мати – краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина). II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних […]...
- Філософські поеми Бориса Олійника Іван Франко своїми творами “Мойсей” і “Смерть Каїна” підняв жанр української філософської поеми на світовий рівень. Для такого ліро-епічного полотна характерна спроба занурення’в надприродні глибини буття, головна ціль – пізнання істини, художнім контекстом тут найчастіше виступає Біблія. Філософській поемі властива глибинна умовність, осягнення філософських глибин, протистояння буття й пізнання. Одна з найбільших катастроф XX століття […]...
- “Ти – весь у слові, як у сповиткові… ” (лірика Бориса Олійника) “О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні… ” – застерігає Борис Олійник в одній зі своїх поезій. Насправді з давніх часів люди знали, яку велику владу має слово. Словом можна скалічити і зцілити, словом руйнують та створюють. Усе, що навколо нас, – так чи інакше Слово. Але поетичним словом навряд чи […]...
- Творче зростання Бориса Олійника І. Полтавщина – колиска творчої еліти України. (Борис Олійник народився на Полтавщині. Цей край щедро наділяв своїх синів і дочок талантами. Згадаймо Івана Котляревського, Миколу Гоголя. Борисові Олійнику було лише вісім років, коли на фронті Великої Вітчизняної загинув батько, але поет через усе своє життя несе в серці його образ. У спадок від батька йому […]...
- Основні мотиви лірики Б. Олійника Борис Олійник – поет, що знайшов свою тему і не боїться раз у раз повертатися до неї, бо глибина питань, які він ставить, виключає швидку й однозначну відповідь. Людська гідність і честь, вибір, що робимо ми між правдою й кривдою, швидкоплинність людського життя, пам’ять та відповідальність – основні мотиви його поезії. Син Полтавщини, Олійник не […]...
- Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (1 варіант) Література – це мистецтво асоціацій. Її основний виражальний засіб – слово. Мова художньої літератури багатюща на різні тропи: епітети, метафори, синекдохи, паралелізмі!, гіперболи, які виконують роль творення художнього образу. Улюблені засоби творення образів складають індивідуальний стиль кожного письменника, саме тому ми не сплутаємо вірш Т. Г. Шевченка і вірш І. Ф. Драча, відрізнимо прозовий уривок […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Бориса Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне життя. У той час у […]...
- Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника – І варіант БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника І варіант Кожен з нас має свої цінності у житті. Дехто живе за тими заповідями, що їх записано у Біблії; дехто навіть і не чув про такі. І тільки від нас залежить, як складеться наше […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (2 варіант) Активна громадянська позиція – визначальна риса поезії Бориса Олійника. Його слово – це слово митця зі стійкими переконаннями, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу. Пристрасті й боріння епохи – і його особисті переживання, тому поет часто виступає і як публіцист, полеміст. Особливо помітно ця гострота злободенності проблем поезій […]...
- Остання зустріч Раскольникова з Порфирієм Петровичем. (“Злочин і покарання”, ч. VI, гл. II.) Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання” – “один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга… Після сцени вбивства практично відразу починається покарання злочинця. Адже подальший хід […]...
- Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника – ІІ варіант БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника II варіант У кожного народу є свої уявлення про життєві цінності. Але мені чомусь здається, що у більшості своїй вони дуже схожі, адже людство має єдині генетичні корені. Ми розуміємо, що краще жити в любові, […]...
- Твір по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Твір по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Сон “є закон природи, якого не знаємо ми і який кричить у нас” (Ф. Достоев-Ский). Сни мають величезний вплив на щиросердечний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б відбутися з людиною в його реальному житті, але обов’язково є якась деталь, що суперечить […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном(“Пікова дама”), бальзаков| ским Растиньяком(“Батько Горио”), Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье(1818). “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий […]...
- Головний персонаж роману “Злочин і покарання” Розкольників Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в себе й усамітнився від усіх, […]...
- Мої думки про роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” побачило світло в 1866 році й дав думаючим людям привід знову й знову обговорювати питання, що цікавило людство багато сотень років: ” чиВсі люди рівні у своїх правах і обов’язках або існують індивідууми, що коштують високо над масою людської й имеющие набагато більшу волю в діях, ніж обивателі?” […]...
- Роль сім’ї Мармеладових у романі “Злочин і покарання” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання – один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга Достоєвський справедливо затверджував, що повернутися в цей мир, знову стати повноправним […]...
- Теорія Раскольникова й життя (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Суха, мій друг, теорія скрізь, А древо життя пишно зеленіє. Иоганн Гете Розповідають, що В. Г. Бєлінський сказав молодому письменникові Достоєвському: “Цінуєте ваш дарунок і будете великим художником”. Мабуть, у дні важких випробувань спогад про це гріло “державного злочинця” Достоєвського. І, імовірно, саме на каторзі й зародилося бажання написати книгу про щиросердечні борошна злочинця, про […]...
- Біографія Бориса Олійника Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка на Полтавщині. Батько поета – Ілля Іванович – працював шахтарем, інструктором райкому та редактором районної газети. Добровольцем пішов на фронт у 1941 і загинув у 1943 році. Перший вірш п’ятикласника Бориса Олійника був надрукований у районній газеті 1948 року, де він і почав працювати […]...
- Роль образа Соні Мармеладовой у романі “Злочин і покарання” От переді мною лежить книга Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Автор зачіпає в цьому добутку багато роблем, але сама головна з них – проблема моральності. Достоєвський стосується цієї проблеми в багатьох своїх добутках, але найбільший розвиток ця проблема одержала саме в “Злочині й покаранні”. Можливо, саме цей добуток змушує багатьох задуматися над своїми вчинками […]...
- Злочин і покарання Злочин і покарання. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоев-Ским на каторзі “у важку мінуту смутку й саморозкладу”. Саме там, на каторзі, письменник зштовхнувся з “сильними лично-стями” , щоставлять себе вище моральних законів суспільства. На питання: чи можна знищувати одних людей заради щастя дру-гих автор і його герой відповідають по-різному. Розкольників счи-тане, що […]...
- Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші повинні жити в слухняності, другі […]...