Зображення народу й об6рази в добутку “Подорож з Петербурга в Москву” Радищева
Чому ж співчуває оповідач? Положенню народу. Роман дає широку панораму життя кріпосного селянства. І Радищева обурює навіть не стільки бідність і найтяжка праця селян, скільки те, що вони, як кріпаки, позбавлені вільної волі, юридично безправні. “Селянин у законі мертвий”, – пише Радищев.
Причому мертво тільки тоді, коли потрібна захист закону. Про це говорить глава “Зайцево”. Протягом багатьох років жорстокий поміщик і його сім’я мучили селян, і ніколи ніхто не заступився за нещасних.
Коли ж виведені з терпіння селяни
Доля селянина страшна: “И жереб заклепаного в узи, і жереб ув’язненого в сморідній темниці, і жереб вола в ярмі”. Але оповідач, вихований на ідеях освіти, затверджує рівність всіх людей. Але селяни здебільшого просто по-людськи краще поміщиків. Поміщики в романі Радищева майже все – негативні персонажі, нелюди.
Вдачі ж селян здорові й природні, вони не заражені штучною цивілізацією. Це особливо ясно видно при порівнянні міських і сільських дівчин: “Подивитеся, як всі члени в моїх красунь круглі, рослы, не скривлені, не зіпсовані. Вам
Ну, люб’язна моя племінниця, із трехвершковой твоею ножкою, стань із ними поруч і біжіть наввипередки, хто скоріше досягне високої берези, по кінець лугу вартої?”.
Сільські красуні здорові й доброчесні, а в міських “на щоках рум’яна, на серце рум’яна, на совісті рум’яна, на щирості… сажа”.
Головна заслуга Радищева й головна його відмінність від більшості викривальної літератур вісімнадцятих століть полягає в тому, що він не ремствує на окремі негативні приклади, а засуджує сам порядок речей, існування кріпосного права:
Спокою рабського під покровом Плодів златых не зросте; Де все розуму претит стремленью, Великость там не животіє.
Своєрідність “Подорожі з Петербурга в Москву” полягає в тому, що Радищев, взявши форму “подорожі”, наповнив її викривальним змістом. Чутливий герой сентиментальної літератури, хоча й здатний на жаль, прагне піти від зла цього миру в себе, а оповідач із “Подорожі з Петербурга в Москву” стурбований суспільними питаннями й прагне служити суспільному благу.
“Подорож з Петербурга в Москву” – перший російський ідеологічний роман, де ставляться не стільки художні, скільки політичні завдання. У цьому його своєрідність і значення для всієї нашої літератури
Related posts:
- Подорож з Петербурга в Москву А. Пушкін Олександр Миколайович Радищев – перший російський революціонер із дворян, письменник, що проголосив у своїй книзі “Подорож з Петербурга в Москву” необхідність революції в ‘Росії проти монархії й кріпосного права. Картини кріпосної неволі й самодержавної деспотії написані в ній пером жагучого патріота, захисника рідного народу. У травні 1790 року на прилавку одного із книгарень […]...
- Радищев рабства ворог – Подорож з Петербурга в Москву У травні 1790 року на прилавку одного із книгарень столиці з’явився добуток А. Н. Радищева Подорож з Петербурга в Москву. Робота друкувалася без вказівки автора, у ній з нечуваної для того часу сміливістю й прямотою безіменний мандрівник наносив нищівні удари по всім підвалинам тодішньої імператорської Росії: кріпосному праву, що панує православної церкви, царської влади. Познайомившись […]...
- “Подорож з Петербурга в Москву” у художньому й ідеологічному контексті епохи Хоча Радищев писав вірші, поеми, а також склав філософський трактат “Про людину, його смертності й безсмерті”, у пам’яті нащадків він залишився всього лише автором “Подорожі з Петербурга в Москву”. Цей Твір одержало досить невтішну характеристику в А. С. Пушкіна, що написав, що воно “причина його нещастя й слави, є дуже посередній добуток, не говорячи навіть […]...
- Доля селян у зображенні А. Н. Радищева (По добутку “Подорожі з Петербурга в Москву”) 1. Значення роману в рамках російської літератури. 2. Стиль роману й основний зміст добутку. 3. Селянські долі в тексті роману. 4. Бєлінський про “Подорож… “. Радищев – рабства ворог. А. С. Пушкін Роман “Подорож з Петербурга в Москву” за рахунок піднятих у ньому питань, складності й оригінальності стилю, а також революційно нового типу виведених образів […]...
- Викриття самодержавства й кріпосництва в “Подорожі з Петербурга в Москву” А. Н. Радищева 1. Осуд Радищевим кріпосництва. 2. Авторська присутність в “Подорожі…”. 3. Відношення письменника ксамодержавию. Я глянув окрест мене – душу миючи стражданнями людства уражена стала. А. Н. Радищев Добуток А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву” вийшло у світло в 1790 році й потрясло сучасників своєю прямотою, відвертістю й нечуваної для того часу зухвалістю, з […]...
- Ідеал людського достоїнства й цивільного служіння батьківщині (На прикладі роману А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву”) 1. Соціальна й політична обстановка в Росії наприкінці XVIII – початку XIX століть. 2. Першовідкривачі нової людини в літературі. 3. Їхньої заслуги перед вітчизняною літературою. 4. А. Н. Радищев – проповідник цивільної самосвідомості. Поетом можеш ти не бути, Але громадянином бути зобов’язаний А. С. Пушкін На рубежі XVIII-XIX століть у Росії й за рубежем відбувається […]...
- Сучасники про книгу “Подорож з Петербурга в Москву” Олександр Миколайович Радищев – перший російський революціонер із дворян, письменник, що проголосив у своїй книзі “Подорож з Петербурга в Москву” необхідність революції в Росії проти монархії й кріпосного права. Картини кріпосної неволі й самодержавної деспотії написані в ній пером жагучого патріота, захисника рідного народу У травні 1790 року на прилавку одного із книгарень столиці з’явився […]...
- Аналіз “Подорожі з Петербурга в Москву” Радищева “Подорож…”, всеосяжне по охопленню фактів російського життя, з’явилося як би кодексом критичних антимонархічних і антикріпосницьких висловлень. Із властиво йому аналітичною глибиною Радищев освітив зв’язок таких явищ, як падіння моральності народу й розпуста верхів (“нижні заражаються від верхніх, а від них виразка розпусти дістає й до сіл”), як взаємна залежність самодержавства й церкви. Він сказав, що […]...
- Композиція “Подорожі з Петербурга в Москву” А. Н. Радищева 1. Особистість автора. 2. Основний зміст добутку. 3. Особливості композиції “Подорожі… “. 4. Революційне значення Творчість А. Н. Радищева, першого російського письменника-революціонера, було засновано й підготовлене цілим поруч важливих історичних подій: Пугачевским повстанням, війною американських колоній за незалежність, Великою Французькою революцією. Ці історичні віхи не тільки вплинули на становлення характеру письменника, але багато в чому […]...
- Художня своєрідність “Подорожі з Петербурга в Москву” Після революції 1917 року доморослі літературознавці-марксисти побачили в Радищеві навіть зачинателя соціалізму в Росії й першого російського матеріаліста, однак у цих більш ніж сміливих судженнях вони явно йшли по стопах В. И. Леніна, що поставив Радищева першим у ряді російських революціонерів, що викликають у російського народу почуття національної гордості. Щоб заново повернути Радищева сучасному російському […]...
- Сюжетна основа книги “Подорожі з Петербурга в Москву” Олександр Миколайович Радищев – легендарна фігура, особливо для російської революційної інтелігенції XІX століття. У його поглядах на російське суспільство бачили радикальний гуманізм і глибину розкриття соціальних проблем. Ім’я Радищева для багатьох поколінь російських читачів оточено ореолом мучеництва. Це пов’язане з історією створення книги “Подорож з Петербурга в Москву”, над якою письменник працював біля десяти літ […]...
- Біографія Радищева Олександра Миколайовича Народився в небагатій дворянській сім’ї. Виховувався й учився в петербурзькому Пажеському корпусі. По закінченні навчання в числі ще дванадцяти юнаків був посланий Катериною II у Лейпциг для підготовки “до служби політичної й цивільної”. У Німеччині вивчав французьку й німецьку просвітительську філософію. Великий вплив на формування поглядів Радищева мав “вождь його юності”, талановитий Ф. В. Ушаков. […]...
- Оповідання про творчу історію “Подорожі й Петербурга в Москву” Задум книги, цілком ймовірно, сходить до того періоду, коли Радищев вернувся з Німеччини й став служити в Сенаті. До цього часу, тобто до 1772 р., ставиться й формування творчого принципу письменника, що ліг в основу “Подорожі з Петербурга в Москву”, – принципу правдивості. “Вийдете від мене, – пише автор “Уривка”,- ласкательство й пристрасть, низькі властивості […]...
- Новий літературний жанр – “подорож” Радищева Для своєї книги Радищев обрав новий у літературі жанр – “подорож”. Цей жанр одержав в XVІІІ столітті широке поширення. Цим він зобов’язаний Лоренсу Стерну. Видатний англійський письменник видав в 1767 році “Сентиментальна подорож”, що стало своєрідним маніфестом сентименталізму. Книга породила традицію: “сентиментальні подорожі” з’явилися в багатьох національних літературах. Знали цю книгу й у Росії, прочитав […]...
- “Подорож з Петербургу до Москви” А. М. Радищева Восьмого вересня 1790 року в Санкт-Петербурзьке губернське правління був доставлений секретний арештант Петропавлівської фортеці Олександр Радищев. Тут хворому в’язневі оголосили указ про заміну раніше винесеного смертного вироку посиланням у далекий сибірський острог Ілімськ “на десятирічне безвихідне перебування”. Увечері того ж дня він дізнався, що його негайно відправляють “за найміцніше вартою” у Новгород. Звідти через Москву, […]...
- Життєвий подвиг Радищева Кінець XVIII століття. Епоха найважливіших подій у світовій історії. По всій Європі й Америці прокотилися буржуазні революції. Свершилась Велика французька буржуазна революція. І тільки в Росії зберігається й досягає свого розквіту кріпосне право. От у такій обстановці молодий дворянин Олександр Радищев в 1762 році надходить у Петербурзький Пажеський корпус. Батьки Олександра були добрими людьми. Вони […]...
- Життя Радищева – подвиг Великий мислитель уважав, що “щирим сином батьківщини” може вважати себе тільки вільний у своїх думках і вчинках людина: той, хто “прагне завжди до прекрасного, величному, високому”. “Щирий син батьківщини” гречний і шляхетний, але не по походженню. У розумінні автора “Подорожі” шляхетної людини характеризують доброчесні вчинки, одухотворені щирою честю, тобто волелюбністю й народонравием,. служінням своєму народу. […]...
- Мрія Радищева про майбутнє Батьківщини Революція – найвище вираження творчих можливостей народу. Саме тому в Городні мандрівник звертається із прямим закликом до кріпаків підняти повстання. Цей заклик до заколоту повний великої радісної віри в перемогу народу, у створення їм самотужки нової державності, нової культури, “народним правлінням пристойних”. От ці натхненні слова мандрівника: “ПРО! якби раби, тяжкими узами обтяжені, яряся в […]...
- Поезія А. Радищева Об дарунок небес благословенний, Джерело всіх великих справ, Об вільність, вільність, дарунок безцінний! Дозволь, щоб раб тебе оспівав. А. Радищев Жоден автор XVIII століття не було так проникнуть ідеєю заперечення, як Олександр Миколайович Радищев ( 1749-1802). Він прагнув критично осмислити все без винятку сфери громадського життя. Усунення приватних недоліків його не задовольнило б: він хотів […]...
- Наступність російської літератури. (Оди “Вільність” А. Н. Радищева й А. С. Пушкіна) Я те ж, що й був і буду все моє століття: Не худоба, не дерево, не раб, але людина! А. Радищев Радищев, виношуючи революційні ідеї скинення самодержавства, створює оду “Вільність”. Як послідовний він був у запереченні тиранії, настільки сміливим був і в поетичному експериментаторстві. Для прославляння політичної й цивільної волі поет обирає традиційний жанр оди. […]...
- Образ мандрівника в поемі Радищева Досвід подорожі – кріпосницька дійсність, обнаженно, що стала перед очами героя, зустрічі з жертвами самодержавно-кріпосницького ладу (“Чудово”, “Зайцово” і ін.) переконують його в неспроможності надій. Так починався третій, і останній, етап ідейно-морального відновлення героя – формування революційних переконань. Мандрівник починає розуміти, що ні монархія, який би “освіченої” вона не була, ні “великі отчинники” (тобто великі […]...
- Ідеал людського достоїнства й цивільного служіння Батьківщині в добутках Г. Р. Державіна, А. Н. Радищева, Д. И. Фонвізіна Д. И. Фонвізіну вдалося показати дійсність такий, яка вона є, але він не вимагав корінних змін соціальних умов. Г. Р. Державін зумів осягнути складність, контрастність навколишнього світу, але ці протиріччя, як правило, не розкривалися їм у соціальному плані. А. Н. Радищев – перший письменник XVIII століття, що вникнул в істоту соціальних протиріч. “Недоук” Фонвізіна – […]...
- Художнє своєрідність “Подорожі з Петербургу до Москви” О. М. Радищева і його вплив на передову думка епохи Для багатьох поколінь російських читачів ім’я Радищева. Оточене ореолом мучеництва: за написання “Подорожі з Петербургу до Москви” автор був засуджений до смертної страти, заміненої Катериною II десятьма роками висилки до Сибіру. Її наступники на троні відновили Радищева в правах, проте він не змінив своїх поглядів і, не знайшовши до них співчуття з боку влади, у […]...
- Радищев Олександр Миколайович Народився в поміщицькій сім’ї. Його дитячі роки пройшли в селі Верхнє Аблязово (нині Пензенська область). Першими вихователями хлопчика були кріпаки: нянька Параска Клементьевна й дядько, що навчив його грамоті, Петро Мамонтів. Вони ввели його в мир народної творчості, інтерес і любов до якого письменник зберіг на все життя. В 1762 р. Радищева визначили в привілейований […]...
- Сочинение “Путешествие в Москву” или “Поездка в Москву” Я ездил в Москву с родителями на летних каникулах. Столица оставила у меня впечатление огромного, великого и богатого города. Я хотел бы посетить ее еще не один раз. Гуляя по центру, я увидел Кремль, Красную площадь, захоронения разных великих людей у Кремлевской стены, в том числе маленький черный Мавзолей Ленина. Видел и знаменитые куранты на […]...
- Радищев і масони Протягом декількох десятиліть дослідники прагнули не тільки рішуче відмежувати Радищева від такого “реакційного* явища, як російське масонство, але й говорили про “боротьбу” письменника-революціонера з масонами. Так, один з авторитетних літературознавців, що багато зробив для вивчення біографії й Творчості Радищева, в 1958 році писав: “Ідейний зміст “Подорожі”, як і всього творчості Радищева визначалося (і не могло […]...
- Тема Петербурга в добутках Н. В. Гоголя До Теми Петербурга зверталися багато поетів і письменники. У російській літературі це місто з моменту свого виникнення сприймалася не тільки як нова столиця, але Алл С о ч. Р У и як символ нової Росії, символ її майбутнього. Однак відношення до Петербурга в російській свідомості завжди було двоїстим. Одні бачили в ньому гордий “град Петров”, […]...
- Образ Петербурга в романі “Злочин і покарання” Образ Петербурга є одним з найбільш важливих у романі. Насамперед це місце дії, на тлі якого розвертаються події. У той же час образ столичного міста має деяку філософську перспективу. Разуми-Хин, міркуючи про причини пороків у суспільстві, говорить про Петербург як про “середовище”. Таким чином, у романі ставиться питання про вплив “середовища” на людину, у цьому […]...
- Зображення народу й Пугачова в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Головним історичним персонажем у повісті є Омелян Пугачов – проводир селянського повстання. Він – випадний донський козак “років сорока”, що видає себе за покійного царя Петра III. Образ Пугачова розкривається Пушкіним неоднозначно, суперечливо й багатосторонньо. Автор наділив його як позитивними, так і негативними рисами. З одного боку, це талановитий воєначальник, гарний організатор, людина незвичайного розуму, […]...
- Сатиричне зображення глуповцев (По добутку М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста”) 1. Зміст добутку. 2. Сатиричне зображення міста. 3. Глуповци і їх градоначальники. 4. “Історія глуповского лібералізму”. 5. Зміст фінальної сцени. Добуток М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста” є оригінальним сполученням реалістичного й фантастичного, гротескного Добуток висвітлює історію вигаданого міста Глупова, однак зазначені точні дати записів – з 1731 по 1826 рік. Читач, що добре розбирається […]...
- Зображення життя трудового народу в казках М. Е. Салтикова-Щедріна Важливе місце у Творчості Салтикова-Щедріна займають його “Казки”, які підбивають підсумок сорокалітньої творчої діяльності автора. Більша частина казок була написана в останні десять років життя письменника. І це, звичайно, не випадково. Салтиков-Щедрін удався до жанру казки в 80-е роки XIX сторіччя, коли політична цензура була така, що авторові довелося знайти форму, найбільш зручному й зрозумілу […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (1 варіант) Бурхливим і важким був початок XX століття: це і перша революція, і політична реакція після неї, і роки важкої експлуатації та зубожіння селян, заробітчан та робітників, і спроби соціального протесту, що ставали тим частішими, чим нестерпнішими були умови життя. Все це відбулося у творчості багатьох письменників, і одним з них був Володимир Кирилович Винниченко – […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Образ Петербурга в романі А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображений багата російська географія – від осіб із провінції до столичного паркету до сільського цвинтаря – яскраві картини, намальовані точним і легенею пушкінським словом. Тут і Петербург, і сіло, і дворянська садиба. І над всіма описами на найвищому щаблі коштує незабутній образ Петербурга – північної Пальміри – оспіваного багатьма поетами й […]...
- Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють соціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є по-справжньому […]...
- Зображення прагнення народу до волі в поемі И. Франко “Мойсей” Неволя ще ніколи не прикрашала життя, нікому не давала натхнення для жизна й роботи. Тому й боровся український народ за свою самостійність, за волю. Довгий і довгий шлях довелося пройти йому, і не просто пройти, а зі зброєю в руках, тому що досить уже було терпіти знущання всіх поневолювачів. Саме про цьому й розповідає у […]...
- Виклад сюжету комедії “Повернення Чацкого в Москву” “Повернення Чацкого в Москву…” і був одним з досвідів такої полемічної сатири. Захищатися й атакувати доводилося в різні сторони: не менш, ніж антистановий і антиаристократичний нігілізм публіцистів “Сучасника”, Ростопчину дратувала ідея слов’янофілів, які “склали нам якусь мниму древню Русь, до якої вони хочуть повернути нас, незважаючи на хід часу й просвещенья”. Комедія Ростопчиной портретна. В […]...
- Статті про Москву И. С. Шмельова Москва… як багато в цьому звуці Для серця російського злилося! А. Пушкін Коли наша дорога столиця відзначала 850-летие від дня підстави, багато хто вспомнали із цього приводу захопленого, повну тепла й любові до Москви статтю Івана Сергійовича Шмельова ” ле-тию Москви”. Журналістський матеріал відрізняється від прози тим, що митецький майстер у прозі, навіть не люблячи […]...
- Приїзд Пушкіна в Москву після посилання У Москву Пушкін змушений був прибути в цей час за наказом пануючи Миколи I. Будучи ще великим князем, Микола I почув з вуст брата, імператора Олександра I, оцінку Пушкіна: ” чиПрочитав ти “Руслана й Людмилу”? Автор служить по колегії іноземних справ, – це ледар, обдарований великим талантом”. Вступивши на престол і розправившись із декабристами, Микола […]...
- “Образ Петербурга в гоголівській прозі: традиції і новаторство “ Вперше М. В. Гоголь вирушив до Петербурга разом зі своїм шкільним товаришем Олександром Данилевським в грудні 1828 . По ходу наближення до столиці цікавість і нетерпіння подорожніх зростала. Нарешті, вони побачили незліченні вогні, які сповіщали про наближення до великого міста. Молодих людей охопив захват, забувши про мороз, вони раз у раз піднімалися навшпиньки і висовувалися […]...