Агата Крісті Червоний сигнал
Агата Крісті Червоний сигнал Оповідання – Як цікаво! – вигукнула вродлива місіс Еверслі, широко розплющивши свої гарні, але трохи бездумні сині очі. – Кажуть, ніби жінки мають шосте чуття. Як ви гадаєте, сер Ейлінгтон, це правда?
Знаменитий психіатр саркастично посміхнувся. – Яких тільки дурниць люди не кажуть, місіс Еверслі. А що цей термін означає – “шосте чуття”?
Сер Ейлінггон Уест, повний, трохи гоноровитий чоловік, був видатним фахівцем у галузі психічних захворювань і цілком усвідомлював, яке авторитетне становище
Тобто передбачає події, відчуває їх. Як на мене, це справжнє чудо. Клер розуміє, що я маю на увазі. Правда ж, Клер? – І місіс Еверслі виразно поглянула на господиню дому, ледь закопиливши губки та стенувши плечима. Клер Трент промовчала.
На невеликому званому обіді, крім неї, були присутні: Вайолет Еверслі, сер Ейлінгтон Уест, його племінник Дермот Уест – давній
Якщо, наприклад, близька вам людина гине в автомобільній катастрофі, ви неодмінно згадуєте, що минулого вівторка бачили уві сні чорного кота і тоді ж таки відчули: щось має статися. – О ні, Джеку, ви змішуєте передчуття з інтуїцією. А ви, сер Ейлінгтон, якої думки: існує передчуття чи ні? – Можливо, в якійсь мірі, – обережно погодився лікар. – Але багато залежить від збігу обставин і, крім того, завжди слід пам’ятати, що про більшість подібних випадків, як правило, розповідають уже згодом.
– Я не вірю в передчуття, – досить рішуче сказала Клер Трент, – чи в інтуїцію, чи в шосте чуття, чи взагалі в щось із того, про що ми так жваво сперечаємося. Ми йдемо крізь життя, як поїзд крізь темряву, до невідомого місця призначення. – Це навряд чи вдале порівняння, місіс Трент, – уперше підвів голову і приєднався до розмови Дермот Уест. Його ясні карі очі якось дивно сяяли на засмаглому обличчі. – Річ у тім, що ви забули про сигнали. – Сигнали?
– Атож. Зелений – усе гаразд, червоний – небезпека! – Червоний – небезпека! Як цікаво! – вигукнула місіс Еверслі.
Дермот Уест досить безцеремонне відвернувся від неї. – Звичайно, це лише спосіб якось позначити таке явище. Увага – попереду небезпека! Червоний сигнал!
Стережіться! Трент глянув на нього зацікавлено. – Ти говориш так, наче маєш досвід, друже.
– Так, маю, тобто мав. – Розкажи нам. – Можу навести один приклад. Це сталося зі мною в Месопотамії. Якось увечері, невдовзі після замирення, заходжу я до свого намету, і мене опановує відчуття:
Небезпека! Стережись! Не маючи найменшого уявлення, що б то могло бути, я обійшов табір, прискіпуючись до всього без причини, вжив усіх необхідних заходів остороги проти нападу вороже настроєних арабів, та коли повернувся до намету, відчуття небезпеки виникло знову, ще сильніше, ніж доти. Небезпека!
Тоді я виніс ковдру, закутався в неї і переночував надворі. – І що було потім? – Перше, що я побачив наступного ранку, коли зайшов до намету, був пристрій із ножем майже у пів-ярда завдовжки – той ножака пробив ліжко якраз у тому місці, де я мав лежати. Незабаром мені стало відомо, що це налаштував один служник араб, чийого сина розстріляли як шпигуна.
Що ви можете сказати про це, дядечку Ейлінггоне? Хіба не яскравий приклад того, що я називаю червоним сигналом? – Дуже цікава пригода, мій любий Дсрмоте, – ухилився від відповіді фахівець. – Але для вас не досить переконлива?
– Справді, не досить. Я не маю сумніву, що тебе, як ти твердиш, охопило передчуття небезпеки. Проте я ставлю під сумнів причину появи цього передчуття. З твоїх слів виходить, ніби воно виникло ззовні, тобто було викликане впливом на твою свідомість якогось зовнішнього джерела. Але сьогодні ми знаємо, що першопричиною майже всіх таких явищ є наша підсвідомість.
– Завжди і скрізь – підсвідомість, – вигукнув Джек Трент. – У наші дні нею можна пояснити що завгодно. Мов і не помітивши, що його перебили, сер Ейлінгтон провадив: – Я гадаю, що своєю поведінкою чи поглядом цей араб якось викрив себе, хоча свідомо ти нічого не помітив і не запам’ятав. Але підсвідомість – та, навпаки, ніколи й нічого не забуває. Ми припускаємо також, що людина підсвідоме міркує і робить висновки цілком незалежно від вищого, тобто свідомого бажання. Отже, твоя підсвідомість запідозрила можливість замаху на твоє життя і зуміла пробудити у свідомості захисну реакцію.
– Визнаю: звучить переконливо, – усміхнувся Дермот. – Але не так цікаво, – закопилила губки місіс Еверслі. – Можливо також, що підсвідоме ти відчув ненависть до себе з боку того араба, – провадив сер Ейлінгтон. – Те, що раніше називали телепатією, певна річ, існує, хоча умови, за яких вона включається, досі нез’ясовані.
– А ще якісь випадки з вами траплялися? – запитала в Дермота Клер. – О так! Але більше нічого надзвичайного, і, гадаю, всі вони можуть бути пояснені простим збігом обставин. Одного разу я відмовився від запрошення на дачу лише тому, що засвітився “червоний сигнал”. На тому ж таки тижні дача згоріла.
До речі, дядечку, а як спрацювала підсвідомість тут? – Боюсь, що ніяк, – усміхнувся у відповідь сер Ейлінгтон. – Але ви, звичайно, знайдете цьому пояснення.
Говоріть же. Не обов’язково бути надміру делікатним і надто берегти самолюбство близького родича. – В такому разі, племіннику, я дозволю собі припустити, що ти відмовився від запрошення, бо не мав великої охоти туди їхати, а після пожежі переконав себе, що передчув небезпеку, і тепер беззастережно цьому віриш. – З вами годі сперечатися, – засміявся Дермот. – Ваше завжди буде зверху.
– Не беріть до серця, містере Уест! – вигукнула Вайолет Еверслі. – Я вірю у ваш червоний сигнал. А після Месопотамії ви його більше не бачили? – Ні, аж до…
– Що ви сказали? – Та ні, нічого. Дермот замовк. Слова, що мало не злетіли з його уст, були: “Ні, аж до сьогоднішнього дня”.
З’явившись непрохано, вони виражали ще не до кінця усвідомлену думку, але, – він це відчув відразу – так воно було насправді. У темряві мерехтів червоний сигнал. Небезпека!
Небезпека поруч! Але звідки? Яка мислима небезпека може бути тут, у домі його друзів? Ну, зрештою, своєрідна небезпека існувала. Він поглянув на Клер Трент – на її бліде й ніжне личко, на її золоту голівку на граціозно вигнутій шиї.
Але ця небезпека виникла не сьогодні і ніяк не могла бути такою гострою. Джек Трент – його найближчий товариш. І навіть більше, ніж просто товариш. Джек врятував йому життя у Фландрії і був за це представлений до Хреста Вікторії.
Джек – славний хлопець, один з найкращих людей, які є на світі. На свою біду, він покохав Джекову дружину. Він сподівався, що з часом знайде в собі сили здолати це почуття. Боліти так, як тепер, без кінця не могло. Він повинен перестраждати” Саме так – перестраждати.
Навряд щоб Клер здогадалася, а якби й здогадалася, у його коханні до неї небезпеки не було. Статуя, прекрасна статуетка із золота, слонової кістки й світло-рожевого коралу… Втіха для королів, а не жива жінка… Клер… Сама згадка про неї завдавала йому болю.
Він повинен із цим зладнати. Жінки подобались йому й раніше. Але зовсім не так. Зовсім не так – і в цьому вся суть. Отже, небезпека не тут.
Сердечний біль – так, але не небезпека. Принаймні не та небезпека, про яку остерігає червоний сигнал. То щось зовсім інше.
Він подивився на всіх гостей за столом, і тільки тепер його вразило те, що тут зібралося досить-таки незвичайне товариство. Його дядько, наприклад, рідко обідав не вдома в такому вузькому дружньому колі. Не схоже було також, що Тренти – його близькі знайомі. До сьогоднішнього вечора Дермот і гадки не мав, що він їх узагалі знає.
Звичайно, привід був. Після обіду мала прийти досить відома жінка-медіум й провести сеанс. Сер Ейлінгтон начебто цікавився спіритизмом. Отже, спіритичний сеанс – тільки привід? Якщо так, то в чому справжня причина?
Дермотові пригадалося безліч подробиць – дрібниць, раніше не помічених, або, як сказав би дядько, не помічених свідомістю. Великий психіатр кілька разів дивно, дуже дивно, подивився на Клер. Так ніби стежив за нею. Під його пильним поглядом вона бентежилась і не знала, куди подіти руки, що тремтіли від хвилювання.
Так, вона хвилювалась, дуже хвилювалась і начебто чогось боялася. Чого саме? Зусиллям волі він примусив себе прислухатися до розмови за столом.
Місіс Еверслі. умовила великого лікаря дещо розповісти про свій фах. – Мої любі дами, – говорив той, – що таке божевілля? Повірте мені, чим більше ми це явище вивчаємо, тим важче нам його так називати.
Related posts:
- Агата Крісті Свідок Обвинувачення Агата Крісті Свідок Обвинувачення Оповідання Містер Мейгерн надів пенсне і, за своїм звичаєм, прочистив горло, сухо покашлявши. А тоді знову глянув на чоловіка, що сидів проти нього – чоловіка, обвинуваченого в умисному вбивстві. Містер Мейгерн був невисокий на зріст, педантичний у своїх манерах, мав сірі очі, що вміли дивитись проникливим поглядом. Одягався він охайно, навіть […]...
- Агата Крісті Знахідка у Бібліотеці Агата Крісті Знахідка у Бібліотеці Повість Місіс Бентрі снилося, ніби на виставці квітів її горошок посів перше місце. Вікарій, у сутані й стихарі, вручав у церкві нагороди. Повз вікарія пройшла в купальнику його дружина. Але так уже ведеться у снах, що це не викликало в парафіян ніякого осуду, хоч наяву було б зовсім навпаки. Місіс […]...
- Агата Крісті Любов незнайомця Агата Крісті Любов незнайомця Оповідання – До побачення, любий. – До побачення, серденько. Елікс Мартін, спершись на хвіртку, дивилась вслід своєму чоловіку, який пішов до села. Скоро він зник за поворотом дороги, але Елікс усе ще стояла в тій самій позі, механічно поправляючи пасмо густого каштанового волосся, що впало їй на обличчя. В очах її […]...
- Агата Крісті Дельфійський Оракул Агата Крісті Дельфійський Оракул Оповідання Місіс Вілларц Дж. Петерс не цікавилася Грецією і про Дельфи, по щирості, нічого певного не могла сказати. Для неї центрами культури були Париж, Лондон і Рів’єра. Місіс Петерс подобалося жити в готелях. Та в номері обов’язково мали бути м’який килим, комфортабельне ліжко, багато різних освітлювальних приладів, у тому числі нічник, […]...
- КРІСТІ, Агата (1891 – 1976) КРІСТІ, Агата (Christie, Agatha – 15.09.1891, Торкі – 12.01.1976, Воллінгфорд) – англійська письменниця. Її перу належить 68 романів, 17 п’єс і багато оповідань, які видавалися величезними тиражами в усіх країнах світу. Понад мільярд книг Крісті видано англійською мовою і приблизно така ж кількість перекладів її творів іншими мовами. Чимало романів Крісті екранізовано, […]...
- Агата Крісті Крадіжка в готелі &;amp;#8216;Гранд Метрополітен&;amp;#039 Агата Крісті Крадіжка в готелі &;#8216;Гранд Метрополітен’ Оповідання – Пуаро, – звернувся я до друга, – зміна обстановки пішла б вам на користь. – Ви так думаєте, друже? – Яв цьому переконаний. – Справді? – відказав усміхаючись Пуаро. – Так ви вже все уладнали? – Поїдете? – Куди ви маєте намір мене відвезти? – У […]...
- ДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ОРАКУЛ – Агата Крісті ДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ОРАКУЛ Оповідання Місіс Вілларц Дж. Петерс не цікавилася Грецією і про Дельфи, по щирості, Нічого певного не могла сказати. Для неї центрами культури були Париж, Лондон і Рів’єра. Місіс Петерс Подобалося жити в готелях. Та в номері обов’язково мали бути м’який килим, Комфортабельне ліжко, багато різних освітлювальних приладів, у тому числі Нічник, досхочу гарячої […]...
- Скорочено “Сигнал” Гаршина Повернувся в рідне Село – господарство не задалося, сынишка вмер, і поїхали вони із дружиною на нові місця щастя шукати. Не знайшли. Зустрів Семен під час скитаний колишнього офіцера свого полку. Той визнав Семена, поспівчував і знайшов йому роботу при залізничній станції, над якою начальствовал. Одержав Семен будку нову, дров скільки хочеш, город, платня – […]...
- Сюжет поеми М. Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Кожен письменник виробляє своєрідний стиль виходячи зі своїх художніх завдань. В залежності від теми та ідеї твору ведеться відбір засобів виразності. У поемі “Мороз, Червоний ніс” дуже велику роль грає народно поетичний пласт. Поема присвячена опису життя селян, їх побуті, відтворенню народного духу. Тому в ній органічно з’являються фольклорні образи, художні засоби, властиві фольклору. Велику […]...
- У СВОЇЙ ХАТІ Й ВУГЛИ ПОМАГАЮТЬ (червоний кут) По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо. Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені […]...
- ЧЕРВОНИЙ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНИЙ – ТО ЖУРБА (кольори) Червоний – енергійний, насичений, яскравий, палкий; символізує життя, свободу, пристрасне кохання, урочистість, кров, події, зміни. Жовтий – теплий, веселий, радісний; уособлює тепло сонця, радість буття, повагу до старших, до досвіду, добробут, злагоду. Блакитний – холодний, чистий, неосяжний; символізує ніжність, вірність, відвертість, чистоту, сум. Український побут Синій – спокійний, серйозний, насичений; символізує довіру, безкінечну віру, підтримку, […]...
- Поема Н. А. Некрасова “Мороз, Червоний ніс” ПОЕМА Н. А. НЕКРАСОВА “МОРОЗ, ЧЕРВОНИЙ НІС” Одну тільки Бог змінити забував Сувору частку селянки. Н. А. Некрасов Багатобічне творче дослідження глибин народного життя привело Миколи Олексійовича Некрасова до створення, може бути, самого дивного добутку – “Мороз, Червоний ніс”. Задумана спочатку як драматичне оповідання про смерть селянина, поема поступово складалася в епічний добуток, на перший […]...
- Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а […]...
- Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку […]...
- Тема природи в поемі “Мороз Червоний Ніс” Можна запропонувати зрівняти пейзаж глави XVІ з пейзажем пушкінського “Зимового ранку”. Є чи в них щось загальне? Читачі зауважують, що й там і тут рисується “мороз і сонце”, “сонячна зима”. Усі зауважують і подібність окремих деталей. У Пушкіна: “Блищачи на сонце, сніг лежить; Прозорий ліс один чорніє”. У Некрасова: “Морозно. Рівнини біліють під снігом. Чернеется […]...
- Скорочено “Этрусская ваза” Мериме Огюста Сен-Клера не любили в так званому “великому світлі”; головна причина полягало в тім, що він намагався подобатися тільки тим, хто доводився йому по серцю. Він ішов назустріч одним і ретельно уникав інших. До того ж він був безтурботний і неуважний. Він був гордий і самолюбний. Він дорожив чужою думкою. Він призвав всі свої сили, […]...
- Проблема искупления долгов прошлого в драме Ф. Дюрренматта “Визит старой дамы” Можно наверное утверждать, что нет человека, который бы считал мир идеальным, преисполненным справедливости и гармонии. Известный швейцарский драматург Фридрих Дюрренматт в пьесе “Визит старой дамы” нарушил проблему справедливости и искупления долгов прошлого, проанализировав человеческую психологию. В самом деле, разве часто мы задумываемся над тем, что именно является справедливостью. И для всех ли она одинаковая, или […]...
- Етруська ваза (стисло) Огюста Сен-Клера не любили в так званому “великому світі”; головна причина полягала в тому, що він намагався подобатися тільки тим, хто доводився йому по серцю. Він ішов назустріч одним і старанно уникав інших. До того ж він був безтурботний і розсіяний. Він був гордий і самолюбний. Він дорожив чужою думкою. Він закликав усі свої сили, […]...
- Проблема спокутування боргів минулого у драмі Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Проблема спокутування боргів минулого у драмі Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Можна напевно стверджувати, що немає людини, яка б уважала світ ідеальним, сповненим справедливості й гармонії. Відомий швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт у п’єсі “Гостина старої дами” порушив проблему справедливості і спокутування боргів минулого, проаналізувавши людську психологію. Справді, хіба часто ми замислюємося над тим, що саме […]...
- Скорочено – НА ДОЛИНІ ТУМАН Слова В. Діденка На долині туман, На долині туман упав, Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло, Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (2) На долині туман, На долині туман упав. Білі ніжки в росі, Білі ніжки в росі скупав. Понад гору дівча, […]...
- Скорочено “Гостина старої дами” Дюрренматта Події п’єси відбуваються у містечку Гюллен. Спочатку Гюллен зруйнований і занедбаний: неохайний будинок станції; заіржавілий семафор; напівздертий розклад потягів на. мурі; будка з череп’яним дахом та обшарпаними плакатами. Такими ж неохайними і занедбаними виглядають п’ять чоловіків на станції. Один із них, маляр, малює транспарант “Ласкаво просимо, Клер!”. Четверо інших чоловіків сидять на лавці й розмовляють […]...
- Алегорично-моральний сенс сюжету драми Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Дія п’єси класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” відбувається в маленькому занедбаному містечку Гюллен, повз яке без зупинки мчать швидкі пасажирські потяги. Ще п’ять років тому містечко процвітало, а зараз воно повний банкрут, “найзлиденніший, найжалюгідніший, наймізерніший закуток на лінії Венеція – Стокгольм”. Жителі Гюллена у своїх нещастях звинувачують масонів, великий капітал, міжнародний комунізм. […]...
- Червона кімната Коли молодий Шевченко познайомився з К. Брюлловим, захват його був невимовний, адже Брюллов похвалив його малюнки. Приятель Шевченка І. Сопіенко згадує, що в житті не бачив він веселішої і щасливішої людини, ніж Тарас упродовж кількох днів. – Невже Брюллов завжди такий добрий, такий ласкавий? – питав він кількаразово в Сошенка. – Завжди,- відповідав той. – […]...
- Вечір у Клер (переказ) Франція, кінець 20-х рр.. нашого століття. Герой роману – молодий російський емігрант, розповідь ведеться від його імені. Він закоханий у Клер. Клер – щира француженка, вона то дражнить шанувальника, то дозволяє йому сподіватися на свою прихильність. Вона хвора, і герой просиджує біля неї цілі вечори. Потім вона видужує і вимагає, щоб він супроводжував її у […]...
- Твір на тему: Український рушник (твір-опис) З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і […]...
- Український рушник (твір-опис) З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і […]...
- Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли […]...
- Ірвін Шоу Сонячні береги річки Лети Ірвін Шоу Сонячні береги річки Лети Х’ю Форстер завжди все пам’ятав. Він пам’ятав дату битви біля Нью-Коулд Харбор (31 травня – 12 червня 1864-го); пам’ятав ім’я свого вчителя в початковій школі (Усбел, вага – 145 фунтів, рудий, безбровий); він пам’ятав рекордне число гравців-невдах, що не набрали жодного очка з командами Національної ліги (Діззі Дін, сент-луїські […]...
- Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
- Міні-твір про кольори У природи є безліч кольорів – яскравих, насичених, а крім того кожен колір має десятки відтінків. Зелене листя на деревах влітку, бездонне синє небо над головою, жовтогаряче вечірнє сонце, квіти, різнобарвне пір’я птахів, незвичне для ока людини багатство кольорів підводного світу… Цікаво, що колір має здатність впливати на психічний стан людини. Червоний колір активує мозок, […]...
- Скорочено роману Тесс із роду д’ербервиллей Гарди Т Глуха англійська провінція кінця минулого століття. У долині Блекмор (або Блекмур) живе сімейство возія Джека Дарбейфилда. Один раз травневим вечором глава сімейства зустрічає священика, що, відповідаючи на вітання, називає його “сером Джоном”. Джек здивований, а священик пояснює: Дарбейфилд є прямим нащадком лицарської сім’ї д’ербервиллей, що веде свій рід від сера Пегана д’ербервилля, “що приїхав з […]...
- Символіка назви роману Стендаля “Червоне і чорне” 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС Символіка назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Два кольори – чорний та червоний, які склали назву роману, уособлюють дві епохи: наполеонівську і епоху Реставрації. Кольори – символічне визначення змісту цих епох. Червоний – колір мундирів армії Наполеона, колір прапорів Великої французької революції, яка […]...
- Твір на тему: “Чому у людини червоне серце?” У нашому житті велику роль відіграють різні зображення і образи. Існує досить багато різних образів і уявлень людей, походження яких не до кінця ясно і зрозуміло. Одним з таких образів є людське серце. Куди не подивися, де б не був зображений образ серця, у всіх випадках він має червоний колір. Чому так виходить? Що змусило […]...
- “Чому у людини червоне серце?” У нашому житті велику роль відіграють різні зображення і образи. Існує досить багато різних образів і уявлень людей, походження яких не до кінця ясно і зрозуміло. Одним з таких образів є людське серце. Куди не подивися, де б не був зображений образ серця, у всіх випадках він має червоний колір. Чому так виходить? Що змусило […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – III варіант (Український рушник – поетичний символ) III варіант Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина […]...
- Образ Захара Беркута (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) У першій половині XIII століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті “Захар Беркут”. Служіння народові було метою життя […]...
- Захочеш і будеш! В людині, затям – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Скорочено Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить невідгадана сила – Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. …Вперед, Україно! В Тебе – тяжкі стопи, Пожари хат димляться з-під них. Ні Росії, ні Європі Не зрозуміти синів Твоїх! Коментар Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна […]...
- Розробка уроків: Виміряти ціну людського життя Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Тема: Проблематика п’єси “Гостина старої дами” Ф. Дюрренматта. Перевірка домашнього завдання. Бесіда за запитаннями: – Які з розглянутих на попередньому уроці особливостей Дюрренматтової драматургічної поетики ви знайшли в “Гостині старої дами”? – Автор відзначив жанр цієї драми як “трагікомедію”. Чи згодні ви з ним? – Які епізоди або […]...
- Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади (за твором І. Франка) Давно це було. Вісімнадцяте століття. Красивий край, де підняли вгору свої шпилі стрімкі скелі Карпатських гір. Серед цих гір, у квітучій долині, лежало старовинне село Тухля. Мешканці цього села складали єдину трудову громаду, де всі мали рівні права, жили мирно і дружно, були вільними й незалежними. Звісно, керівником такої громади повинна бути наймудріша, найдосвідченіша людина. […]...
- Мальчиш-Кибальчиш – герой казки А. Гайдара Мальчиш-Кибальчиш – герой казки А. Гайдара (А. П. Голікова), що входить у повість “Військова таємниця” (1935). Вперше казка надрукована в квітні 1933 р. в газеті “Піонерська правда” під заголовком “Казка про військову Хлопчиша-Кибальчиша і його твердому слові”. Гайдар задумує епічний оповідь про маленького хлопчика – М.-К., людину з душею справжнього командира, вірного своїм ідеалам і […]...