Аналіз поеми “Ганна Снегина”
Поема “Ганна Снегина” справедливо вважається одним з найбільш великих за значенням і масштабом створінь Єсеніна, добутком підсумковим, у якому особиста доля поета осмислена у зв’язку з народною долею
Поема писалася в Батумі восени й узимку 1924-1925 г. г., і Єсенін у листах до Г. Бениславской і П. Чагину озивався про неї як про найкращій із усього, що він написав, і жанр її визначав як лисичанську. Але питання жанру поеми в радянському літературознавстві став дискусійним. В. І. Хазан у книзі “Проблеми поетики С. А. Єсеніна” (Москва
Учені В. І. Хазаном протиставляються й по іншій ознаці: на ті, хто вважає, що епічна й лірична теми в поемі розвиваються поруч, стикаючись лише часом (Е. Наумов, Ф. Н. Пицкель), і тих, хто вбачає “органічність і зрощення” обох ліній поеми (П. Ф. Юшин, А. Волков). Сам же автор солідаризується з
В епічних фрагментах зароджуються ліричні “мотиви” і “образи”, які, у свою чергу, внутрішньо підготовляються емоційно-ліричним станом автора-героя, і цей глибоко мотивований загальним поетичним змістом поеми взаимопереход епічного в ліричне й навпаки становить її основний ідейно-композиційний принцип” (35; 162).
В основу поеми лягли події перед – і післяреволюційної Росії, що додало добутку епічний розмах, а оповідання про взаємини ліричного героя з “дівчиною в білій накидці” надає поемі проникливий ліризм. Ці два взаимопроникающих початки стають визначальними в сюжеті поеми, згідно позначаючись у стилі й інтонації добутку:
“Передавши почуття ніжності, що автор випробовував до ніколи коханої людини, розповівши про усім, що пережив “під напливом шістнадцяти років”, він дав об’єктивний і закономірний дозвіл ліричній темі. “Ганна Снегина” – це одночасно й “пояснення з жінкою” і “пояснення з епохою”, причому перше явно підпорядковано другому, тому що в основі поеми, всупереч її локальній, іменній назві, лежить оповідання про революційне ламання в селі. При неослабному звучанні ліричної теми тут досягнуть широкий масштаб зображення народної боротьби й глибоке проникнення в людські характери” (41; 93).
Але в сьогоднішньої полимике про “Ганну Снегиной” на перший план виступають не теоретичні проблеми, а питання сучасної інтерпретації героїв. І тут маятник оцінок гойднувся в іншу крайність: із сільського активіста Прон перетворюється в злочинця й убивцю:
Але в сьогоднішньої полимике про “Ганну Снегиной” на перший план виступають не теоретичні проблеми, а питання сучасної інтерпретації героїв. І тут маятник оцінок гойднувся в іншу крайність: із сільського активіста Прон перетворюється в злочинця й убивцю:
“… Прон – злочинець і вбивця в очах не тільки мірошнички, а й, як мені здається, будь-якого морально здорової людини. Він позбавлений жалі до старого Снегиной, що втратила на війні зятя, нешанобливо ставиться до односільчан, уважаючи “тараканьим поріддям”.
Але до свого незначного, що утратили елементарна гордість братові дивно доброзичливий, допускає його в Раду. Це чи принциповість “ватажка мас”, тим більше в селі, де кожний крок на очах?” (18; 32)
З таким категоричним вироком навряд чи можна погодитися
Відправною крапкою для подібних трактувань образа Прона Оглоблина є безсторонній відгук про нього мірошнички як про булдижнике, забіяці, грубіяні, а потім суб’єктивна думка старої жінки зводиться в ранг об’єктивної істини. Мірошничку нерідко вважають “втіленням селянського здорового глузду, з яким неможливо сперечатися” (16; 8, 138). Однак, це не зовсім так.
Адже, якщо вірити її словам, те всі криушане без винятку – “злодійські душі” і “їх потрібно б у в’язницю за в’язницею”. У її оцінках відчувається явне перебільшення, тим більше, що найчастіше вона судить не по тому, що бачила власними очами, а за словами “парафіян”.
Що ж стосується вбивства Проном старшини, видимо, тут були свої вагомі підстави. Автор не розвертає епізод у докладну сцену й не пояснює мотивів учинку Прона, але свідок що відбувся – візник – відзначає: “У скандалі вбивством пахне И в нашу, і в їхню провину”. І, говорячи про Проне як про вбивцю, напевно, не можна забувати й про те, що його самого “у двадцятому році” розстріляли денікінці, що надає його образу драматичний відтінок. І твердження про “дивну доброзичливість” до брата Лабуте необхідно визнати повним непорозумінням, тому що Прон випробовував стосовно нього зовсім інші почуття, і про цьому недвозначно сказано в поемі: “Він Прону витягав нерви, И Прон матюкав не судом”. А про якому-небудь “допущенні” Лабути в Раду в поемі взагалі не згадується
Потрібно сказати, що нова інтерпретація образа Прона незалежна від стереотипів, у ній присутні безперечні й незаперечні спостереження, але зайва полемічна різкість заважає судити про персонажа тверезо й спокійно, як він цього заслуговує. Особливо це проявляється в узагальненнях, які теж навряд чи можна визнати виправданими: “… Перемога революції залучає Прона перспективою нових розправ, але вже не над одним старшиною, а над “всіма” (18; 32).
Більше зважена й не входить у суперечність із текстом оцінка А. Карпова: вигляд Прона в поемі “не те, щоб знижено, але, так сказати, трохи обитовлен. Баба-Мірошничка говорить про бідняцького ватажка: “Булдижник, забіяка, грубіян. Він вічно на всіх озлоблений, З ранку по тижнях п’яний”.
Але й поет віддає перевагу іконописам нічим не прикрашену правду: Прон “спьяну в печінки й у душу костить зубожілий народ”, говорить, не приховуючи “сварливої спритності”, у його мовленні зустрічаються слова й вираження, які здатні пожолобити слух, – він майстер “матюкати не судом…” (14; 79).
Дискусійними стали й ленінські рядки поеми. Із властивої ним безапеляційністю батько й син Куняеви обвинувачують літературну науку в непроникливості із приводу розшифровки змісту питання селян “хто таке Ленін?” і відповіді ліричного героя “Він – ви”. Автори життєпису С. Єсеніна перекладають питання в іншу площину: “Поет визнає, що Ленін – ватажок народних мас, плоть від плоті їх. Але які вони, ці маси в поемі – це нікому не спадало на думку: голота, п’яниці, люмпени, учасники колективного вбивства старшини, “лихі лиходії”, “злодійські душі”. “Їх потрібно б у в’язницю за в’язницею”.
Далі повторюється різко негативна характеристика Прона й Лабути й робиться висновок: “От така картина вимальовується нам при уважному читанні, і якщо згадати тиху фразу героя поеми про Леніна: “Він – ви!”, те стає ясно, що ми, як говориться, просто в упор не бачили всієї глибини й усього драматизму, закладеного в ній” (16; 8, 137).
Не можна сказати, щоб подібне рішення проблеми (буквальне прочитання метафори) відрізнялося глибокодумністю, навпаки, вона занадто плоске й примітивно, щоб походити на правду. Куняеви навмисне або неусвідомлено у відповіді героя знак “-” заміняють на знак “=”, і все виходить дуже просто: раз між Леніним і селянами коштує знак рівності, виходить, всі негативні епітети, адресовані селянам, механічно переносяться на образ вождя. Але ця “простота”, що “гірше злодійства”. Нагадуємо, що поема писалася з листопада 1924р. по січень 1925р. Єсенін, як відомо, в “державних” поетах не значився й, природно, ніхто не міг змусити його, спеціально відлучившись із лікарні, провести кілька годин у труни Леніна, а потім у незакінченій поемі ” Гуляй-Поле” написати щирі рядки:
И от він умер…
Плач прикрий
Не славлять музи голос лих
З меднолающих громадин
Салют останній даден, даден.
Того, хто врятував нас, більше немає.
У тім же уривку з поеми ” Гуляй-Поле” Єсенін характеризує Леніна “суворим генієм”, що знов-таки не вписується в пропоновану Куняевими трактування образа вождя. Більше того, 17 січня 1925р., тобто в момент завершення “Ганни Снегиной”, Єсенін створює “Капітана землі”, у якому описує, “Як скромний хлопчик Із Симбірська Став кермовим Своєї країни”. Поет з усією щирістю, що не викликає сумніву, зізнається, що щасливо тим, що “одними почуттями” він з ним “дихав і жив”.
И тепер, якщо допустити, що Куняеви право в інтерпретації образа Леніна в “Ганні Снегиной”, виходить, що в ” Гуляй-Поле” Єсенін щиросердно брехав читачеві, в “Ганні Снегиной” сказав закамуфльовану правду (попросту говорячи, показав дулю в кишені), а в “Капітані землі” знову печатно обдурив. Кому ж вірити: Єсеніну або Куняевим? Зізнаємося, Єсенін викликає куди більше довіри й, здається, у жодному із трьох добутків про Леніна він не лукавив. І відповідь героя селянам “Він – ви!” означає не що інше, як Ленін – уособлення ваших надій і сподівань.
Саме таке прочитання диктує, на наш погляд, і поетика: докладний виклад обставин бесіди (“обтяжений думою”, “під дзенькіт голови”, “тихо відповів”) указують на щиру й доброзичливу відповідь. І взагалі, неможливо представити, щоб герой поеми міг би дивиться йому в особу селянам (“И кожний з посмішкою похмурої Дивився мені в особу й в очі”) сказати, що Ленін такий же негідник, як вони самі, як це виходить у Куняевих. Десятиліття через, можна дійти висновку, що на есенинском Леніні лежить печатка тої епохи, але не можна на догоду політичної злободенності спотворювати вигляд автора і його ліричного героя
Ніякої критики не витримує й деякі сучасні трактування образа Ганни Снегиной: “Дівчина в білій накидці” змінюється в гіршу сторону, виразно кокетує з ним”; “Жінка, не приймаючи його почуттів, як би виправдується, що не зайшла так далеко, як хотілося б…”; “Як би остаточно зрозумівши, що вони розмовляють різними мовами, живуть у різних часах і різних почуттях, героїня надходить так, як покладено зневіреної у своїх очікуваннях жінці…” (16; 8, 139).
Ми приєднуємося до позиції тих, хто вважає, що образ Ганни виписаний Єсеніним у кращих традиціях російської класики; він глибокий, позбавлений схематизму й однозначності. “Героїня з’являється перед нами земною жінкою, прекрасної, по-своєму суперечливої, незлобивої навіть у момент втрати своїх земель
Овдовілого, позбавленого стану, змушений покинути батьківщину, Ганна не випробовує до селян, що разорили її, ні злості, ні ненависті. Еміграція теж не озлобляє її: вона здатна радуватися успіхам своєї далекої батьківщини й з почуттям світлого смутку згадувати поета, все неповернуте минуле. “Безпричинне” лист Ганни повно туги самотньої людини по втраченій батьківщині. Воно “надкласово”, і за схвильованими словами грішно намагатися розглянути всього лише “дочка поміщиці” (18; 33).
Не можна не погодитися й з тими літературознавцями, які вважають “Ганну Снегину” одним із задушевнейших створень Єсеніна. Воно відзначено монументальністю, епічною величавістю й ліричною проникливістю. Лейтмотивом через всю поему проходять ліричні рядки про юність, весняний світанок, що назавжди залишається в пам’яті людини; роман з Ганною написаний по-есенински тонко й ніжно, а оповідання ллється з тією волею, що властиві епике, що відтворює нічим плин, що стискується не, життя (14; 76-90).
Related posts:
- Історія створення й аналіз поеми Ганна Снегина Єсеніна С. А Ця поема, написана в 1925 р., по визнанню поета, “найкраще, що я написав”. Жанр поеми визначають як лисичанський: внутрішній, ліричний сюжет добутку нерозривно пов’язаний з оповіданням про те, що “трапилося, що стало в країні”. Зразком для наслідування Єсеніну послужив роман у віршах “Євгеній Онєгін”, мотиви якого чутні в “Ганні Снегиной” ( дворянська тема, перша любов […]...
- Виклад драматичної поеми Єсеніна “Ганна Снегина” Дія відбувається на рязанській землі в період з весни 1917 по 1923 р. Оповідання ведеться від імені автора-поета Сергія Єсеніна; зображення “епічних” подій передається через відношення до них ліричного героя. У першому розділі мова йде про поїздку поета в рідні місця після тягот світової війни, учасником якої він був. Візник розповідає про життя своїх односільчан […]...
- Художня й жанрова своєрідність поеми С. Єсеніна “Ганна Снегина” Поема “Ганна Снегина” написана в стихотворной формі, але її особливістю є злиття епічного й лирического жанрів у єдине нероздільне ціле. У поемі немає наскрізної дії, немає послідовного викладу збитий. Вони дані окремими епізодумі, автора цікавлять його собственние враження й переживання від зіткнення із цими подіями. Чирический герой поеми виступає і як оповідач, і як герой […]...
- Есенинский роман у віршах (поема С. Єсеніна “Ганна Снегина”) Поема С. Єсеніна “Ганна Снегина” начинается й закінчується ліричним акордом – спогадами автора про ранню юність, про “дівчину в білій накидке”. Розвиток сюжет одержує в першої годинути поеми: герой вертається в рідні місця після трирічної відсутності. Свершилась Лютнева революція, але війна триває, землі селяни не одержали. Назрівають нової грізної події Але герой хоче залишитися в […]...
- Як зображує С. А. Єсенін Росію в лірику й поемі Ганна Снегина? Чому, чому свідки ми були! Игралища таємничої гри, Металися збентежені народи; И височіли й падали царі; И кров людей те слави, то волі, То гордості багріла вівтарі. О. С. Пушкін У творчості кожного поета, як говорив В. Г. Бєлінський (В. Г. Бєлінський “Твору А. Пушкіна”, п’ята стаття), можна виявити головний пафос. Внутрішній рушійний мотив поезії […]...
- Хто така Ганна Снегина в однойменній поемі Єсеніна С. Єсенін визнавався, що його лірика жива однією великою любов’ю – любов’ю до Росії. Рідна земля зробила поетові безцінний подарунок, міцними узами зв’язала його з народом. Тому Єсенін і його ліричний герой розділяли долю своєї країни й у радісні миті, і в мінути горя й суму Доля поета й доля Росії нерозривно зв’язані, що вплинуло […]...
- Особливості жанру й проблематики поеми С. А. Єсеніна “Ганна Cнегина” Поема “Ганна Cнегина”, видана С. А. Єсеніним в 1925 році, з’явилася безпосереднім відгуком поета на події того років, що відбуваються в Росії, свідком яких йому довелось стати. По жанрі це лисичанська поема, а виходить, є чіткий поділ світовідчування ліричного героя поеми, почуттів і переживань автора й широкої картини сучасної йому дійсності, що з’явилася приводом для […]...
- Ганна Снегина (скорочено) Дія відбувається на Рязанської землі в період з весни 1917 по 1923 р. Оповідання ведеться від імені автора-поета Сергія Єсеніна; зображення “епічних” подій передається через ставлення до них ліричного героя. У першому розділі йдеться про поїздку поета в рідні місця після тягот світової війни, учасником якої він був. Візник розповідає про життя своїх односельців – […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, […]...
- “Ганна Онєгіна” “Ганна Онєгіна” – це передостання поема Єсеніна, написана наприкінці 1924 року – початку 1925 року. Самому Єсеніну дуже подобалася ця поема. У листі до Чагину (грудень 1924 року) він говорить про свою поему так: “Працюю й незабаром надішлю Вам поему, по-моєму, найкраще, що я написав”. Що ж являє собою поема “Ганна Онєгіна”? Літературна критика визначила […]...
- Поема про долю людини й Батьківщини (поема С. Єсеніна “Ганна Онєгіна”) Більша поема Сергія Єсеніна “Ганна Снегина” з’явилася свого роду підсумком творчості поета, що сам уважав її своїм кращим добутком. У цій поемі Єсенін відображає події в Росії 1917 р. і, як теперішній поет-пророк, передчуваючи лихо, немов попереджає про небезпеку, що загрожує Росії, всьому росіянинові народу й долі окремої особистості. Тема поеми “Ганна Снегина” тісно пов’язана […]...
- Аналіз поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С О. С. Пушкін працював над поемою “Руслан і Людмила” три роки, і в 1820 році вона була закінчена. Добуток являє собою як би з’єднання старовини, російської історії згодом А. З. Пушкіна. Дійсно, тут багато історичних елементів, наприклад опис бенкету в князя Володимира. “Там російський дух, там Руссю пахне”, – говорить автор. Багато билинних мотивів і […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Сон” Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній […]...
- Аналіз поеми Олександра Блока “Відплата” З найбільшою силою ідея гніву і помсти, ідея заколоту виражена в поемі “Відплата” і в прилеглій до неї циклі віршів “Ямби”, що представляє вершину громадянської лірики Блоку. “Поема” Відплата “була задумана в 1910 році і в головних рисах накидана в 1911 році”,-писав Блок у передмові до цього твору. Поема писалася, коли “вже був відчутний запах […]...
- Аналіз поеми “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, самим знаменитим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтяглося на багато років( 1809-1818). Це ліричний щоденник, у якому поет виразив своє відношення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величним, захопленим ганьбителем світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і […]...
- Аналіз першого розділу поеми В. В. Маяковського “Хмара в штанях” “Ви думаєте, це марить малярія?” В. Маяковський один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанях” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва поеми, заборонена цензурою) олицетворяющий прийдешню революцію. Революція для Володимира Маяковського це руйнування старого миру в ім’я створення нового, […]...
- Аналіз поеми Байрона “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, найвідомішим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтягнулося на багато років (1809-1818). Це ліричний щоденник, у якому поет висловив своє ставлення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величавим, захопленим огудникам світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і різноманітність […]...
- Аналіз поеми “Войнаровский” В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв – Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой – особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в “Войнаровском” посилений у порівнянні з думами оповідальний елемент. Однак […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 […]...
- Художній аналіз поеми “Мідний вершник” У поемі натхненними віршами прославляються “великі Думи ” Петра, його створіння – “град Петров”, “полнощных країн врода й диво”, нова столиця російської держави, вибудувана в устя Неви, “під морем”, “на моховитих, топких берегах”, з міркувань воєнно-стратегічних (“відсели загрожувати ми будемо шведові”), економічних (“сюди по нових їхніх хвилях всі прапори в гості будуть до нас”) і […]...
- Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга” Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга” 22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав: Розстановка ж сил у світі І жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі Стрепенеться аж до дна. Під впливом нових обставин творчість Тичини […]...
- Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Форма подорожі-пошуку дозволяє Некрасову показати широку панораму народного життя. Російська післяреформена дійсність повна протиріч. Селян “звільнили”, але рабство залишилося. Поміщики як і раніше пригноблюють народ. Але протиріччя гніздяться й у самому народі: з одного боку, це великі трудівники; з іншого боку – забита, відстала, неосвічена маса. Бунтарський дух […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Катерина” “Катерина” – типовий український сюжет. Назвали “байроновою поемою” за раптовий початок і кінець. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина – образ України. Іван – образ байстрюка. Офіцер – негідник (в кульмінації). Колізія: трагічна (відцурався коханий, родина, […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” “За слівце” протягом 20-ти років накопичував він матеріал для цієї книги, а потім 14 років працював над текстом твору. Підсумком цього колосального праці стала поема-епопея “Кому на Русі жити добре”. “Щасливий народ?” – Це головне запитання, котре непокоїло поета все життя, стояв перед ним і при створенні поеми. Поет не обмежується прямою відповіддю – зображенням […]...
- Аналіз першого розділу поеми В. Маяковського “Хмара в штанях” З появою в пресі ” Хмари в штанях” у російської поезії відбулося з-буття аж ніяк не рядове. Поема 22-літнього Маяковського замірялася на основи буржуазного миропорядка й пророкувала швидкий прихід революції. За словами самого поета, вона з’явилася результатом “выкрепшего свідомості близької револю-ции”. Свою поему Маяковський почав ще в першій половині 1914 року, після по-сещения Одеси під […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний демократ показав, що навіть таке […]...
- Аналіз поеми “Кавказ” Т. Г. Шевченка Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Короткий аналіз поеми Пушкіна “Цигани” В “Циганах” (як трохи раніше й в “Кавказькому бранці”) використовується сюжет, що одержав широку популярність із часів французького письменника й мислителя Жан Жака Руссо. Алеко, розчарований цивілізованим “міським” суспільством, попадає в екзотичний для читача циганський табір, у новий для себе мир “природних” людей – простих, вільних, близьких до природи, позбавлених забобонів, без якої б те […]...
- Аналіз поеми (містерії) “Великий льох” Т. Г. Шевченка За радянських часів поема “Великий льох” була найменш дослідженим твором Кобзаря. Ставлення Шевченка до тогочасної Росії свідомо замовчувалось. А це була країна, яку О. Герцен назвав “живою пірамідою злочинів”. Отже, закликаючи народ до боротьби, Шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською Росією. Тому у творах “Чигрине, Чигрине” та “Розрита могила” поет проклинав Хмельницького […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “”Моцарт і Сальєрі” Найбільш проста відповідь полягає в тім, що Пушкін ніколи не деталізує в ремарці дій і вчинків своїх персонажів. Дійсно, більшість ремарок у межах драматичного циклу винятково лаконічні, а в тих випадках, коли поводження персонажа зафіксоване в чьих-нибудь словах, ремарки й зовсім відсутні. “Співає”, “встає”, “стукають” – от характернейшие приклади Однак на тлі правила вимальовуються досить […]...
- Аналіз структури поеми А. С. Пушкіна “Полтава” Якщо не прийняти це міркування як побуждающего мотив для здійснення аналізу структури, то залишається одне – обійти цей гострий і неприємний момент шляхом використання евфемізмів, “реабилитирующих” Пушкіна як художника слова. Що й робиться дотепер. “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує найсуворішого вироку, у ньому немає […]...
- Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких […]...
- Художній аналіз поеми “Енеїда” І. Котляревського І. Котляревський – видатний український поет та драматург, який започаткував нову добу в розвитку української літератури. У той час українська мова жила лише в народі та використовувалася у побуті. Створюючи “Енеїду”, І. Котляревський писав “живою” народною мовою, щоб перенести героїв поета Вергілія в Україну XVII століття. Котляревський запозичив у Вергілія лише тему твору – пригоди […]...
- Поеми “Втрачений рай” і “Повернений рай”, їх ідейно-тематичний аналіз – ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ. ДЖОН МІЛЬТОН ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ. ДЖОН МІЛЬТОН 2. Поеми “Втрачений рай” і “Повернений рай”, їх ідейно-тематичний аналіз У 53 роки Дж. Мільтон написав поему “Втрачений рай”. Через три роки – “Повернений рай” і драму “Самсон – борець”. Ще у Кембриджі він мріяв створити епічну поему, яка прославила б англійський народ. Спочатку думав написати релігійний твір. Лише досвід 50 […]...
- Аналіз поеми “Єретик” Т. Г. Шевченка Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі, Шафарику, вовіки і вікиї Що […]...
- Аналіз поеми А. С. Пушкіна “Цигани&;amp;#039 Пушкін на власному досвіді испробовал можливість повернення людини в природу. Будучи в Кишиневі, він кілька тижнів провів у циганському таборі. В “Циганах” Пушкін засудив цю примху як слабість, як самовдоволення й егоїзм. Алеко, що затверджує волю для себе серед недоторканих цивілізацією “природних” людей у циганському таборі, не терпить ніяких обмежень цієї волі й тим самим […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Анна Снегина (краткое содержание) – Есенин С Действие происходит на рязанской земле в период с весны 1917 по 1923 г. Повествование ведется от имени автора-поэта Сергея Есенина; изображение “эпических” событий передается через отношение к ним лирического героя. В первой главе речь идет о поездке поэта в родные места после тягот мировой войны, участником которой он был. Возница рассказывает о житье своих односельчан […]...