Антагонізм двох непримиренних світів у повісті “Борислав сміється”
Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах.
Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою (“Воа соnstrісtоr”, “Борислав сміється”) “бориславською” прозою.
Борислав – західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на
Борислав – драматична епопея боротьби праці і капіталу, епіцентр класової боротьби в Західній Україні. Символічно представлена в повісті робітнича маса. Її сила і могутність нагадують бурю, повінь, хмари: “Буря збиралася над Бориславом – не з неба до землі, а з землі проти неба…
Збиралися грізні хмари: це ріпники сходилися на велику робітничу раду”. Бенедьо Синиця, головний герой повісті, слухає розповіді людей про страждання
Однак серед оцього людського пекла був і панський рай. Голодними селами, випаленими посухою полями до Дрогобича “летіла” запряжена парою коней бричка. Важливі художні штрихи – “голод стогне на селі”, а панські коні “гладкі і здорові, візник кріпкий, ситий і гарно зодягнений…”.
А в бричці – статечний, червонолиций, розкішно вбраний пан. Це “найбільший бориславський туз”, підприємець Гермам Гольдкремер.
Для потомственного робітника Бенедьо Синиці народний біль – його біль. Для Германа Гольдкремера, який у житті понад усс любив гроші, “вид безмірної нужди” приносив задоволення, “ситий спокій”: “Висушуючи ті поля, висисаючи всі живі соки з землі, воно (сонце) працює для мене, воно згонить дешевих і покірних робітників до моїх фабрик!” Для Германа посуха – це реальна можливість ще на одну сходинку піднятись “по драбині багатства”.
Отже, в центрі повісті – непримиренна боротьба двох ворожих світів, яка відбувається в Бориславі. Сам Борислав також можна вважати головним героєм повісті. Це місто гноблених і нещадно експлуатованих, але нескорених і могутніх
Related posts:
- Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”) Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”) Повість І. Франка “Борислав сміється” увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Геній українського народу Іван Франко піднісся над часом. Його “Вічного революціонера”, “Безмежне поле” співатимуть волелюбні хори, а він… а він, зігнутий, у благенькій одежині, з буханцем хліба під пахвою йшов вечорами додому і був похований у чужій сорочці, у чужому склепі. Важко жилося цій людині, тому, мабуть, він так […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: […]...
- Зображення робітничого руху в повісті “Борислав сміється” Прозова спадщина І. Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І. Франко, за його словами, мав намір “змалювати нашу суспільність у різних її верствах”, і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що […]...
- Зображення робочого страйку в повісті Івана Франко “Борислав сміється” Славний український письменник Іван Якович Франко – син свого знедоленого народу. Він пройшов тернистими шляхами й був щирим радником робочого люду. Саме в повісті “Борислав сміється” відобразився часовий шар, коли письменника зацікавила ідея марксизму, коли він ознайомився з добутками К. Маркса й Ф. Энгельса. Спостерігаючи за життям робітників у світлі прочитаного, Іван Якович виступає проти […]...
- Борислав сміється (скорочено) – Франко Іван Повість І На закладинах будинку капіталіста Леона Гаммершляга, що прибув у дрогобич з Відня, покалічило робітника Бенедя Синицю. За пропозицією майстра робітники збирають гроші, щоб допомогти його родині. Не дає грошей тільки будівничий, який, крім того, погрожує звільнити майстра з роботи. II Після закладин Леон і Герман пішли до Рифки, щоб домовитись про одруження Готліба […]...
- Iван Франко – Борислав сміється XXI Мортко, Германiв вiрник, проспав нiч дуже неспокiйно. Поганi сни торопили його i стискали його серце смертельною тривогою. Раз йому снилося, що падав стрiмголов з якоїсь височенної скали i бачив пiд с&;;бою настобурченi обриви i шпилi; то знов йому здавалося, що хата горить, а вiн, серед удушливого диму i ослiпляючих огняних язикiв, лежить прикований до лiжка, […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. […]...
- Зображення двох світів у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки У “Лісовій пісні” зображено два світи – світ природи та її істот і світ реальний, із постатями звичайних людей. Між світом природи і людьми існують певні суперечності. Основний конфлікт драми підпорядкований головній ідеї твору – боротьбі за світле, гармонійне, вільне життя, за високу мрію, за красу й вірність кохання, засудженню буденщини, тупості, сірості. У природі, […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” У драматичній поемі “Бояриня” Леся Українка змальовує трагічну добу, що тривала чверть століття після смерті Богдана Хмельницького й відома в історії під назвою “Руїна”. Уже в першій дії драми, яка відбувається в Україні, в садибі козака Перебійного, звучать різні думки про способи служіння вітчизні. Молодий козак Степан вирішив служити рідному краю на чужій землі. Він […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни […]...
- Твір на тему: Добре сміється той, хто сміється останній (діалог за казною “Три брати”) – Мишко, у тебе є брат? – Ні, Арсеній, у батьків я один. А в тебе? – І в мене немає. – Це добре, Мишко. А то було б, як у тій українській народній казці “Три брати”. Читав? – Читав. Уявив я себе на місці молодшого, з якого глузували старші брати, називали дурнем. – А […]...
- Історія двох листів і двох побачень у романі “Євгеній Онєгін” Роман Олександра Сергійовича Пушкіна називають енциклопедією російського життя. Дійсно, у цьому добутку дивно повно відбита російська дійсність. Це роман і соціальний, і психологічний, і історичний…І, безсумнівно, це роман про любов. “Євгеній Онєгін” залучає в тому числі й захоплюючої, а головне, нестандартним любовним сюжетом. Композиція роману зеркальна. На початку роману – лист Тетяни до Онєгіни, потім […]...
- П’єса “Міщани” (Суперечка двох начал, двох ідеологій) П’єса починається багатозначним діалогом Тетяни і Полі про героя. Поля, слухаючи читання Тетяни, зауважує: “А я б такого не полюбила… ні! Нудний він… І все скаржиться Невпевнений тому що… Чоловік повинен знати, що йому потрібно робити в житті… ” Тетяна (неголосно). А? Ніл – знає? Поля (впевнено). Він знає! “ “Він знає!” – ось що […]...
- П’ЄСА “МІЩАНИ”(Суперечка двох почав, двох ідеологій) – Чоловік повинен знати, Що йому потрібно робити в житті…. – А… Нил – знає? – Він знає! М. Горький П’єса Олексія Максимовича Горького “Міщани” – не просто дебюту Письменника в драматургії,- нею відкривається нова суспільно-полити-г Ческая лінія”,- писав видний режисер К. С. Станіславський. ; П’єса починається багатозначним діалогом Тетяни й Поли а герої Поля, […]...
- Твір за драмою “Між двох сил” Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка “Між двох сил” Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на […]...
- Іван Нечуй-Левицький – Твори в двох томах Том 1 Київ: Наукова думка, 1985. – 631 с. У історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918) займає визначне місце. У перший том входять такі твори:”Дві московки”,”Рибалка Панас Круть”, “Хмари”, “Баба Параска та баба Палажка”, “Микола Джеря”, “На Кожум’яках”. Том 2 К.: Наукова думка, 1986. – 640 с. В історії української реалістичної літератури […]...
- ВІЙНА СВІТІВ – ГЕРБЕРТ УЕЛЛС ГЕРБЕРТ УЕЛЛС ВІЙНА СВІТІВ Сонце вже було на заході, коли я повернувся на вигін. Тут уже було, мабуть, кількасот чоловік. Гомін дужчав, люди штовхалися над самою вирвою. Тривожні думки не давали мені спокою. Повз мене прошмигнув якийсь хлопчина. – Воно розкручується,- гукнув він на ходу,- усе крутиться. Це мені не подобається. Я забираюся звідсіля. – […]...
- У чому я бачу подібність у міркуваннях двох філософів – А. Григор’єва й В. Розанова Випливати за думками великої людини є наука сама чудова. А. С. Пушкін Дійсно, немає пророків у своїй Батьківщині! И часом долі цих пророків, як і їхньої думки, бувають дивно подібні. Говорячи це, я мав на увазі двох росіян философоф – Аполлона Григор’єва й Василя Розанова. Ці дуже тонкі, якщо не сказати, великі мислителі, на жаль, […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
- Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
- Iван Франко – Борислав смiється XIII Минуло кiлька недiль. Цiлковита, несподiвана тиша настала в Бориславi. Жиди, котрих недавнi грiзнi рухи робiтникiв чимало-таки були налякали, тепер зовсiм збилися з пантелику, не знали, на яку ступити i що о тiм думати. Правда, були мiж ними такi, котрi смiялися з цiлого наглого руху i наглого втишення, твердили, що вже по всьому, що гої так, […]...
- Поезія цих двох великих поетів О. С. Пушкін і М. Ю. Лєрмонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії. Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами […]...
- Михайль Семенко – Запрошення (Я покажу вам безліч світів… ) Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Я покажу вам безліч шляхів – Хто хоче мого духа визвать? Ми проходимо до останнього пункту. Ми перемогли всі стихії й дощі. Я відчинив двері замкнуті – Хто хоче зі мною гулять вночі? Вірш “Запрошення” – це звернення до прийдешніх поколінь. Поет усім тим, хто хоче […]...
- “Людина і земля в повісті Михайла Коцюбинського “Фата Моргана” Одна з вічних тем української літератури – тема взаємовідносин людини й природи, людини й землі. Не можна зрозуміти душу українця, не осягнувши його ставлення до землі, на якій він працює. Земля – всеплодюща мати-годувальниця, свята, багата, плідна, трудівниця. Для людиною може бути легкою, пухом, або, навпаки, лягати тяжким каменем. Михайло Коцюбинський не випадково звертається до […]...
- Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати […]...
- Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” (1866) і “Людину, що сміється” (1869). Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу […]...
- Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика. Генерали-паразити, які звикли жити […]...
- З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий – це творчий псевдонім письменника) зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. […]...
- Мрії героїв повісті М. Твена у повісті “Пригоди Тома Сойєра” МАРК ТВЕН, Е. ПОРТЕР, Р. БЕРНС 5 клас СВІТ ДИТИНСТВА МАРК ТВЕН, Е. ПОРТЕР, Р. БЕРНС Мрії героїв повісті М. Твена у повісті “Пригоди Тома Сойєра” Мріяти завжди приємно. І, мабуть, не помилюся, коли скажу, що мріяти лютить усі. Не всі можуть втілити свої мрії у життя. Але це залежить від багатьох причин. Мріють і герої повісті “Пригоди Тома Сойєра” американського […]...
- Проблема честі і зради в повісті “Князь Ієремія Вишневецький” Повість “Князь Ієремія Вишневенький” переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневенького. На початку […]...
- Характери і почуття у повісті “Ваніна Ваніні” Літературна діяльність Стендаля розпочалася в Італії, яка на той нас перебувала під владою Австрії. Письменник вступає до таємного товариства карбонаріїв, які боролися за свободу своєї Вітчизни. Це були сміливі, відчайдушні люди, сильні пристрасні характери, здатні на самопожертву, зречення особистого щастя та благополуччя в ім’я майбутнього Італії. Враження від боротьби, в якій довелося брати участь, пережите […]...
- Конфлікт двох мировоззрений в оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя й людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їхніми людьми сміливою, сильними душею. Головне для них – це воля, що босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони жагуче мріють про якесь особливе життя, далекої […]...
- Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників (за поемами Сосюри та Пушкіна “Полтава”) Поема В. Сосюри “Іван Мазепа” – це своєрідна відповідь великому російському поетові Пушкіну, який понад століття тому написав свою поему “Полтава”, де змалював українця Мазепу як підступного владолюбця, наклепника і зрадника. На початку творів перед читачем постає старий Мазепа. Але кожен із поетів по-різному показує старість українського гетьмана, вкладає у його портрет своє ставлення до […]...
- З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на […]...
- Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де гостро й негативно, іноді сатирично […]...
- З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про […]...