Астролог Ю. Андрухович
У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи…
Бо він живе на горищі,
А там сутерени вищі:
У сутінках – мерехтіння
І сонце межує з тінню.
Він дивиться тільки вгору,
І небо лоскочуть вії,
Коли в полудневу пору
Від кухні смаженим віє.
Над містом літають птахи,
А поруч із ними “ахи”,
Коли роззявлять на площі
Голодні роти бідолахи.
Земля собі пілігримить,
Кружляє собі й кружляє,
А хтось нові пелерини
На осінь собі замовляє –
А він живе на горищі
(там зимно, там вітер свище),
Але насправді з горища
Небесна ковбаня ближча.
У нього маєтків немає –
Згори в декольте заглядає,
А в місті вічність минає
Не так, як він загадає.
І взявши голову в руки,
Він крикне собі з розпуки:
“Чого я марную роки?!
Візьму попід руку Юзьку,
Піду в пивничку на Руську,
Забуду святі мороки!
Забуду святі мороки…”
Related posts:
- Астролог скорочено – Юрій Андрухович У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч із ними “ахи”, Коли роззявлять […]...
- Скорочено – АСТРОЛОГ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
- Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, а там сутерени вищі: у сутінках – мерехтіння і сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, і небо лоскочуть вії, коли в полудневу пору від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, а поруч […]...
- Казкар Ю. Андрухович Казкар Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – […]...
- Після мандрівного спудея Ю. Андрухович Після мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір)! Або в поля, […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” літератури У сучасній українській постмодерній літературі можна назвати кількох авторів, що не тільки пишуть для “втаємничених”, але й здобули прихильність значної читацької аудиторії як в Україні, так і за її межами. У цьому ряду буде й ім’я Юрія Андруховича, відомого поета, прозаїка, есеїста, без перебільшення сучасного класика. Він розпочав свою діяльність у складі поетичного гуртка “Бу-ба-бу”, […]...
- Казкар скорочено – Юрій Андрухович Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – Мене […]...
- Скорочено – КАЗКАР – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корине ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
- Андрухович Юрій Ігорович Московіада Андрухович Юрій Московіада. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. “Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важіть: втрачені можливості чи здобуті примари.” Нехай і на сей раз вони […]...
- ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Співредактор часопису тексту і візії “Четвер” (1991 – […]...
- Андрухович Юрій Ігорович Дванадцять обручів Андрухович Ю. А. Дванадцять обручів. – Критика, 2004 Самотній друже, мов у ночі пояс, Ти в таємниці світу оповитий. В цей вечір весняний ходи зі мною В корчмі на місяці горілку пити. Богдан-Ігор Антонич. I. Принагідні гості 1 У своїх листах з України Карл Йозеф Цумбруннен писав: “Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо […]...
- Андрухович Юрій Ігорович Рекреації Андрухович Ю. А. Рекреації, 1990 Сашкові й Віктору, Віктору й Сашкові, Без яких ця штука Не могла б народитися, – Присвячую “Чортопіль зусібіч оточений горами” (З краєзнавчого довідника початку ХХ століття) Ти, Хомський, чи, просто кажучи, Хома, якого ти хріна опинився у цьому поїзді, котрий аж надвечір вибрався з безконечних, здавалося, рівнин і десь так […]...
- Андрухович Юрій – Біографія Юрій Андрухович – Поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Співредактор часопису тексту і візії “Четвер” (1991 – […]...
- Після мандрівного спудея скорочено – Юрій Андрухович Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… […] З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір)! Або в поля, як на […]...
- Скорочено – ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
- Пісня мандрівного спудея – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено Слова: Юрій Андрухович Обробка слів, переклад: Мертвий півень Агов мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені Вірні! (які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші прекрасні, наче крила голубів, які тоді […]...
- Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: вечеря з вином – на широкім столі; чомусь не казав про далекі причали, замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку з […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” української літератури (народився 1960 року) Народився ум. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у Івано-Франківську. Поет, […]...
- Твір на тему: Юрій Андрухович як класик “актуальної’ української літератури АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ (народився 1960 року) Народився ум. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у […]...
- Цікавість. Твір-мініатюра Прийшла старенька злотокоса осінь, постукує палицею по оголених деревах, струшуючи на землю останнє засмучене листя. Воно повільно опускається, жовтими цяточками прикрашаючи чорний вологий грунт. Раптом осінь зупиняється, прислухається до сміху калюж і холодних крапель дощу. – Чому радієте? – Приходу осені. Так поруч і крокують реалісти й диваки. Годинник вічності Тиша. Невгамовна стрілка годинника ритмічно […]...
- Творча особистість у поетичних творах Юрія Андруховича Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу “Бу-Ва-Бу” (Бурлеск-Валаган-Буфонада). Зміни в суспільному житті країни […]...
- Минають дні, минає літо – крилаті вирази Минають дні, минає літо Слова з поеми Т. Г. Шевченка “Сліпий” (1845): Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя… Схожі рядки є також у поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі” (1845). Керуй на озеро спокою Свої шукання молоді; Все, що зосталось за тобою,- Лиш слід весельця на воді. Минають дні, минає […]...
- Коли розгуляється Пастернаку Б. Л Велике озеро як блюдо. За ним – скопленье хмар, Нагромаджених білою купою Суворих гірських льодовиків. У міру зміни освещенья И ліс міняє колорит. Те весь горить, то чорною тінню Насевшей кіптяви покритий. Коли наприкінці днів дощових Меж хмар прогляне синявий, Як небо святково в проривах, Як торжества повна трава! Стихає вітер, далечінь розчистивши. Розлито сонце […]...
- Пісні Марусі Чурай – Сидить голуб на березі Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені обіцявся Любити, як душу, Тепер мене покидаєш, Я плакати мушу. Будь щасливий із тією, Котру ти кохаєш, А над мене вірнішої На світі не знайдеш. Буду Бога я просити, Щоб ти був щасливий Чи зі […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
- Квітуча лила (твір-розповідь) Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але […]...
- Скорочено – ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ДНЕМ КРАСНА Ой кувала зозуленька, Сівши на лелії, Співай, співай, товаришко, Минає неділя. Ой кувала зозуленька, Сівши на барвінок, Співай, співай, товаришко, Минув понеділок. Ой кувала зозуленька Та й кувала сорок, Співай, співай, товаришко, Минає вівторок. Ой кувала зозуленька, Сіла на віконце, Співай, співай, товаришко, Бо заходить сонце. Співай, співай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не […]...
- Андрій Малишко – Скарга ромашки СКАРГА РОМАШКИ Всі бурчать наді мною, глузуючи тяжко, Від критичних басів до газетного альту: – Знову в пісні ромашка? Куди ти, ромашко? Ну-бо стань в стороні і не лізь до асфальту! Тут без тебе мороки стача до півночі, І в поемах, і в прозі б не трапилось маху, А воно ще цвіте і розплющує очі, […]...
- Твір-відгук на новелу “За мить щастя” Кохання такої сили, що підносить над реаліями життя. Так, за це покладена смерть, але мить щастя коштує того, щоб ні про що не жалкувати. Ця розповідь – неначе ключ до розуміння філософії Олеся Гончара, його прагнення до ідеального, до свободи. Як письменник, він розумів, що абсолютна свобода можлива лише у сфері почуттів, бо лише вони […]...
- ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі: Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі,- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою […]...
- Скорочено – ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ 8 КЛАС ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ ДО ПРЕКРАСНОГО Сонет Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі;- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, […]...
- Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон” Творча робота з світової літератури. Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон”. (Прислів’я і крилаті фрази про життя). 1. Любіть себе в інших, бо ваше життя – в інших і без них воно – ніщо. (Леру). 2. Хто живе ні для кого, той не живе й заради себе. (Сенека) 3. Немає любові до […]...
- Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І […]...
- Скорочено – ГІМН КРАСІ – ШАРЛЬ БОДЛЕР 11 КЛАС ШАРЛЬ БОДЛЕР ГІМН КРАСІ Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоєму погляді – і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, І сміливішає дитина во […]...
- Валсінатс Д. О. Щ Валсінатс “Д. О. Щ.” Вночі йде дощ… Все небо вкрили хмари. Вночі йде дощ… Всі спати полягали. І ти стоїш… Один у самоті. Ногами у воді. Всі люди сплять… І увісні турбот не мають. Всі люди сплять… І сни свої спостерігають. Лиш ти не спиш… Чому? Це знаєш тільки ти. Всі люди сплять… До тебе […]...
- Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- Ля-ля-ля С. Олійник Ля-ля-ля Шаляпіна і Гмирю Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену, бацає ногами й варіює “ля-ля-ля!”. Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче […]...
- Над річкою бережком – чумацькі пісні Над річкою бережком Ішов чумак з батіжком, – Гей – гей! З Дону додому. За плечима – торбина, Ще й латана свитина, – Гей – гей! Дочумакувавсь! “Постій, чумак, постривай: Шляху в людей розпитай, Гей-гей! Чи не заблудивсь?” – “Мені шляху не питать: Прямо степом мандрувать, Гей-гей! Долю доганять! Пішла доля ярами, Зеленими лугами; Гей-гей! […]...
- У ресторані Блоку А. А Ніколи не забуду (він був або не був, Цей вечір): пожежею зорі Спалене й розсунуте бліде небо, И на жовтій зорі – ліхтарі. Я сидів у вікна в переповненому залі. Десь співали смички про любов. Я послав тобі чорну троянду в келиху Золотого, як небо, аи. Ти глянула. Я зустрів зніяковіло й зухвало Погляд гордовитий […]...
- Образ Марусі Чурай – втілення моральної краси і таланту (за історичним романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про сильний характер і палкі почуття. […]...