Діаріуш

Related posts:

1. ЩОДЕННИКИ Щоденники здавна існують в українській літературі. Класичними зразками цього жанру стали “Журнал” Т. Г. Шевченка, а в літературі XX сторіччя щоденники В. Винниченка, П. Тичини, О. Довженка, Остапа Вишні, М. Драй-Хмари, В. Стуса. Це щоденні або ж такі, що не мають певної періодичності, записи автором певних подій, учасником і свідком яких він був. Жанрова специфіка […]...
2. Фантастична розповідь “Чому я запізнився” (5 клас) Сьогодні я запізнився до школи через надзвичайні події вдома. Вранці я збирався на заняття та не знайшов свого щоденника. Я шукав його всюди, а потім побачив якісь клаптики біля миски мого собаки Джека. Виявилося, що Джекові не дали сніданку вчасно. Пес був голодний та зубами відкрив мій шкільний ранець. Джек витягнув звідти щоденника, бо той […]...
3. ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ О. ДОВЖЕНКО ПЛАН “Щоденник” 0. Довженка – важливий історико-літературний документ епохи I.”Щоденник” О. Довженка – виняткової сили людський документ. (“Щоденник” О. Довженка порівняно недавно прийшов до читача. З його сторінок письменник постає перед нами зовсім не таким, яким його представляли офіційні критики. Тут ми бачимо людину-патріота, небайдужу до долі […]...
4. “Щоденник’ О. Довженка – документ доби Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
5. “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
6. “Щоденник” О. Довженко – документ доби (ІI варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
7. МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
8. “Щоденник” Довженка – зірець власних дум та переживань письменника “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото – самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у “Щоденнику”, глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього […]...
9. Мемуари Мемуари (фр. memoires – спогади) – оповідь у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником або ж очевидцем яких він був. Провідною жанровою ознакою мемуаристики є суб’єктивне осмислення певних історичних подій, життєвого шляху конкретно-історичної постаті із залученням документів, співвіднесенням власного духовного досвіду автора з внутрішнім світом його героїв, соціально-психологічною природою їх вчинків, […]...
10. Переказ – КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА Конституція П. Орлика – визначна пам’ятка суспільно-політичної думки України на початку XVIII ст., договір, укладений між гетьманом Пилипом Орликом і українським козацтвом; повна назва – “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорізького. Між ясновельможними Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом запорозьким прийняті публічною ухвалою обох сторін […]...
11. “Щоденник” О. Довженка – документ доби (1 варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
12. “Щоденник” О. Довженко – документ доби Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
13. “Щоденник” О. Довженко – документ доби (І варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
14. Літописи крайові Літописи крайові – жанрові різновиди літописання, історичні літературні пам’ятки, в яких ширше відтворені різноманітні події конкретної місцевості в їх органічній єдності із загальноукраїнськими, а через них – із міжнародними. Л. к. як політично-культурний чинник формування української нації поширюються у XV ст., особливого розквіту набувають в XVII-XVIII ст., продовжуючи традиції доби України-Руси (Чернігівський, Переяславський, Галицько-Волинський). За […]...
15. ОРЛИК ПИЛИП ОРЛИК ПИЛИП (21.10.1672, с. Косуг, тепер у Білорусі – 24.05.1742, м. Ясси, тепер у Румунії) – письменник і суспільний діяч, гетьман України в екзилі. Походив по батькові з чеського баронського роду, мати була з православного роду Малаховських, що проживав на Віленщині. Початкову освіту здобув у Литві, потому вступив до Києво-Могилянської академії, де навчався, зокрема, в […]...
16. “Щоденник” А. Довженко – зразок власних дум і переживань автора “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщають роздуму більше чим за десятиліття й розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншого боку – самостійним літературним твором. Всі думки й помисли А. Довженко, висловлені в “Щоденнику”, глибокі й сповнені філософського осмислення сучасного й майбутнього […]...
17. НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
18. “Авангард” “Авангард” – літературно-мистецька група, що діяла в Харкові у 1926-30 після розпаду “Гарту”. До “Авангарду” належали поети В. Поліщук (керівник), О. Левада, Г. Чернов (Малошийченко), Р. Троянкер, прозаїк В. Ярина, художники В. Єрмілов, Г. Цапок. Декларації “Авангарду” проголошували “тісний зв’язок мистецтва з добою індустріалізації”, обстоювали “конструктивний динамізм”, або “динамічний спіралізм” як “стиль епохи”, спрямований на […]...
19. У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль […]...
20. Видання Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне. За редакцією тексту В. може бути 2-е, 3-є і т. д., а також доповнене, виправлене. Особливим чином оформлюваними є В. […]...
21. Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано […]...
22. “Щоденник письменника” і “Опалі листя” І на “Щоденнику письменника”, й у текстах Розанова приваблюють й не так ті чи інші “думки”, скільки сама особистість оповідача. “Адже вона сама, – писав У. Соловйов про автора “Щоденника”, – найцікавіше обличчя серед найбільш цікавих осіб його кращих романів, – й, звісно, він весь, повністю у тому “Щоденнику письменника””. Що ж до “Опалих листя”, […]...
23. Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
24. Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
25. Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
26. Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
27. МАРКОВИЧ ДМИТРО МАРКОВИЧ ДМИТРО (04.11.1848, Полтава – 04.12.1920, Вінниця) – письменник. Дитинство пройшло в Острозькому та інших повітах Чернігівської губернії, де батько служив лісником у казенному відомстві. 1859 р. вступив у Новгород-Сіверську гімназію, закінчувати середню освіту довелося у Вологді (куди перевели на службу батька). Там познайомився з засланцем О. Кониським. З 1865 р. працював акцизним наглядачем у […]...
28. Метаморфози особистого жанру (“Щоденник письменника” Ф. М. Достоєвського і “Опалі листя” У. У. Розанова) У першому сучасному романі герой, випадково виявивши щоденник його дружини, відкриває першу сторінку і якими бачить написане великими червоними літерами: “ЗАКРИЙ!”. Перегорнувши сторінку, він виявляє таке: “Я СКАЗАЛА – ЗАКРИЙ!”. Це – свого роду пастка для “грабіжників пірамід”: обере-гание головного принципу дневниковости – сугубої інтимності які записів. Тим цікавіше спостерігати ті перевтілення, яких зазнає щоденниковий […]...
29. “Роздуми про мистецтво” Мистецтво відображає дійсність життя людини протягом багатьох епох розвитку людського суспільства. Моральний вигляд, почуття, думки людей, їхній світогляд формуються в систему духовних цінностей, які служать для естетичного формування особистості. Можна сказати, що історичні події, класова боротьба, а також культурні цінності різних народів, умови життя людини в різні епохи служать матеріалом, джерелом виникнення мистецтва. У школі […]...
30. Твір на тему: “Роздуми про мистецтво” Мистецтво відображає дійсність життя людини протягом багатьох епох розвитку людського суспільства. Моральний вигляд, почуття, думки людей, їхній світогляд формуються в систему духовних цінностей, які служать для естетичного формування особистості. Можна сказати, що історичні події, класова боротьба, а також культурні цінності різних народів, умови життя людини в різні епохи служать матеріалом, джерелом виникнення мистецтва. У школі […]...
31. Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. Для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
32. МЕМУАРИ Мемуари (франц. memoires – спогади) – це суб’єктивне осмислення певних історичних подій чи життєвого шляху конкретно-історичної постаті, здійснене письменником у художній формі із залученням ним справжніх документів свого часу, глибоким співвіднесенням власного духовного досвіду з внутрішнім світом героїв, соціальною та психологічною природою їхніх учинків. Спогадам обов’язково притаманна суб’єктивність. Вони завжди звернені в минуле. Для правильного […]...
33. ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну обрядовість, пов’язану з новорічним святом і весіллям). Дещо вдалось опублікувати в неофіційній частині “Черниговских губернских ведомостей”, кореспондентом яких був, і навіть у “Чтении для солдат”. […]...
34. Наодинці зі “Щоденником” Олександра Петровича Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось […]...
35. “Які стильові тенденції переважають в індивідуальному стилі письменника?” Стиль є індивідуальним втіленням художнього методу письменника. Та якщо метод визначає загальний напрям творчості автора, то його стиль відображає індивідуальні властивості художнього слова, яке використовує письменник. І якщо в методі можливо знайти лише загальні риси, які пов’язують певну групу митців, то у стилі проглядаються індивідуальні риси того чи іншого письменника: манера письма, особистий досвід, талант […]...
36. Наодинці зі “Щоденником” Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось […]...
37. Некролог Некролог (грецьк. nekros – мертвий і logos – слово) – стаття чи замітка з приводу смерті людини, містить інформацію про її життя та діяльність. Н. з’явилися з приходом християнства як записи у церковних книгах імен померлих благочинних і подвижників. З VII ст. списки Н. набули значного поширення. З плином часу короткі, чисто фактичні записи набули […]...
38. Довженко про причини й перебіг другої світової війни Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” (Л. Забашта) і вирішив, що “буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. […]...
39. Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
40. Еклога Еклога (грецьк. ekloge – вибір) – різновид буколічної поезії, що будується за принципом діалогу між пастухами та пастушками. Як жанрова форма Е. близька до пасторалі, дещо відмінна від ідилії (змальовує переважно побутову сценку, тоді як ідилія спрямована на відтворення внутрішніх переживань автора чи ліричного героя). В такому значенні Е. використовувалась у драматичних та епічних творах […]...