Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Некролог
Некролог
Некролог (грецьк. nekros – мертвий і logos – слово) – стаття чи замітка з приводу смерті людини, містить інформацію про її життя та діяльність. Н. з’явилися з приходом християнства як записи у церковних книгах імен померлих благочинних і подвижників. З VII ст. списки Н. набули значного поширення.
З плином часу короткі, чисто фактичні записи набули форми хвалебного слова про померлого – панегірика. Н. може звучати як емоційно піднесений вірш у прозі, що передає гіркоту важкої втрати: “Будь же, Тарасе, певен, що ми твій заповіт соблюдемо
Факти, вміщені у Н., нерідко стають цінними джерелами для науковців (некрологи з приводу смерті М. Коцюбинського у книзі “Спогади про Михайла Коцюбинського”. – К., 1989).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Діаріуш Діаріуш (лат. diario – щоденний, польськ. diariusz – щоденник, сімейна хроніка) – записи, зроблені певною особою про події свого зовнішнього та внутрішнього життя. Характерною особливістю цих записів є їх хронологічність, дотримання плину подій (часом з перервами, обумовленими певними обставинами чи станом автора щоденника), а також суб’єктивність (мова – від першої особи, а тема – залежно […]...
- АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича). Літ.: Сумцов II. Ф. К историй […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА (псевд. – М. Шагінян; 21.06.1805, Київ – 10.08.1871, Москва) – історик, фольклорист, етнограф, археолог, лінгвіст. За походженням із полтавських дворян. Після пожежі в місті та смерті батька (1811) родина Закревських опинилася в скрутному матеріальному становищі, що наклало свій відбиток на її подальшу долю. З 16 років змушений був давати приватні уроки, трав на […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Повторення та узагальнення вивченого. Підсумковий урок УРОК 70 Тема. Повторення та узагальнення вивченого. Підсумковий урок. Мета: разом із учнями підсумувати роботу протягом року, звернути увагу на труднощі, з якими вони зіткнулися, відзначити позитивні моменти, успіхи в учнівській творчості, в оволодінні теоретичним матеріалом; розвивати критичність і самокритичність мислення, бажання читати художні твори. Хід уроку На цьому уроці учитель підіб’є підсумки навчального року, […]...
- НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог. Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах […]...
- Видання Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне. За редакцією тексту В. може бути 2-е, 3-є і т. д., а також доповнене, виправлене. Особливим чином оформлюваними є В. […]...
- Експозиція Експозиція (лат. expositio – виклад, опис, пояснення) – вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору (затримана Е.) або ж наприкінці (зворотна Е.). Е. представляє час і місце події (дії), ; […]...
- БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...
- Ідеї неоміфологів Ідеї неоміфологів поширились на сферу літературознавства, де була розроблена своєрідна “літературна антропологія жанрів” на основі архетипного аналізу. При цьому було досягнуто вагомих результатів у вивченні літературних жанрів чи творів, генетично пов´язаних з ритуальними, міфологічними чи фольклорними традиціями, особливо на рівні символіки та семантики образів. Ідеї ритуально-міфологічної школи набули надзвичайно широкого резонансу, знайшли своїх прихильників та […]...
- ЩОДЕННИКИ Щоденники здавна існують в українській літературі. Класичними зразками цього жанру стали “Журнал” Т. Г. Шевченка, а в літературі XX сторіччя щоденники В. Винниченка, П. Тичини, О. Довженка, Остапа Вишні, М. Драй-Хмари, В. Стуса. Це щоденні або ж такі, що не мають певної періодичності, записи автором певних подій, учасником і свідком яких він був. Жанрова специфіка […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- “З усіх відомих природі глибин, мабуть, найбільша – глибина людської душі. За творами Михайла Коцюбинського” Творчість відомого українського письменника Михайла Коцюбинського містить велику кількість прикладів опису глибини людської душі. Саме з цієї причини широко відомий афоризм Олеся Гончара “з усіх відомих природі глибин, мабуть, найбільша – глибина людської душі” добре підходить до творчості Коцюбинського. Творчість Коцюбинського дуже широка, за час своєї діяльності автор був дуже плідним. З цієї причини думається, […]...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО САВИ День преподобного Сави відзначаємо 18 грудня. Цей святий мешкав у монастирі з восьми років. Коли подорослішав, то пішов у пустелю, що поблизу Йордану. У V столітті на тому місці, де була його келія, заснували монастир, який згодом став одним із великих центрів православної віри на Сході. Послушники цих монастирів прославилися тим, що надавали матеріальну допомогу […]...
- Підтвердьте чи спростуйте думку: “Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина” Я погоджуюся з цією думкою. Мова – один з найвищих здобутків людської цивілізації. Сукупність усіх мов світу – це здобуток духовної культури людства, витвір людського колективного розуму. Не принижуючи своєї, вивчаючи інші мови, ми пізнаємо культуру і побут інших народів, їхню історію. Ми отримуємо можливість спілкуватися з представниками різних національностей. Актуальними з цього приводу є […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, – день перенесення мощів святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія). Але, незважаючи на те, що населення України – здебільшого православні християни, це свято в нас прижилося. Святий Микола Чудотворець (IV століття) від самого дитинства й […]...
- Імпресіоністична поетика новелістики Коцюбинського Новелістика М. Коцюбинського – визначне літературне явище світового рівня. Художник-психолог, уважний дослідник людської душі, він заглиблюється в характери і явища, шукає відповіді на болючі соціальні питання, простежує еволюцію духовності людини – від низького до високого, і навпаки. Українська проза початку XX століття помітно тяжіє до жанру соціально-психологічної новели – особливого різновиду оповідання, в якому дія […]...
- Сценарій Сценарій (італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – предметно-зображальна і композиційна основа сценічної вистави чи кінострічки, передана у формі скороченого викладу або максимально деталізована; в останньому випадку сценарій набуває драматургічної форми, де з прямою мовою персонажів вільно взаємодіють зображально-розповідні вставки, ремарки тощо. Форму С. мали комедії К. Гоцці, що наслідували традиції імпровізаційного театру масок. […]...
- ДЕ МРУТЬ, ТАМ І ПЛАЧУТЬ (передпохорон) На час похорону дівчата, за народним звичаєм, повинні розпустити волосся, чоловіки – ходити без головних уборів. Коли приходять до хати небіжчика, читають *Отче наш”, цілують покійному руку (крім неодружених, бо в них тоді не буде дітей). Прийнято вітатися не традиційним “Добрий день”, а іншою формулою – “Здорові будьте”. Цікаво, що колись односельці, які приходили прощатися […]...
- Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
- В ПОРОЖНІЙ КАТІ СУМНО Й НОЧУВАТИ (інтер’єр) Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має, як правило, не менше трьох вікон. До речі, з появою віконного скла великих розмірів швидко набули широкого побутування вікна на три шибки. (Триподільна система – […]...
- Послання Послання – різновид епістоли, віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб. Цей жанр, започаткований в античну добу (приміром, “Послання до Пізонів” Горація, де мовиться про принципи художньої творчості), поширився у всіх європейських літературах, а відтак і в українській (“І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в […]...
- Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
- Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
- Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intermezzo” І. Тематика, провідні образи, ідейне спрямування новел М. Коцюбинського 1906-1912 років. (Для новел М. Коцюбинського цього періоду є характерним тісний зв’язок із життям народу, ненависть до поневолювачів, проникнення в психологію різних класових груп і прошарків, поєднання сатири і лірики, народність і краса мови.) II. Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” – […]...
- Окраса світової літератури М Ихайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в місті Вінниці в сім’ї дрібного чиновника. Навчався в Шаргородському духовному училищі, брав участь у політичних гуртках народників. Літературна спадщина Михайла Михайловича Коцюбинського чимала й різноманітна: новели, оповідання, повісті. Творчість письменника підтвердила й підняла на ще більшу висоту престиж українського художнього слова. В одному з листів […]...
- У додатках вміщено варіанти творів Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Зазвичай у додатках вміщено варіанти творів, документи, листи, щоденники, записи, спогади, критичні статті – усе, що потрібно для сприйняття твору читачем. Скажімо, у додатках до казок братів Грімм можна натрапити на слово Я. Грімма до видання “Дитячих сімейних казок” (1857), фрагменти робіт Г. Скурли, дослідника їхньої творчості, а […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають […]...
- Зав’язка Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває особливої гостроти. Основний конфлікт започатковується випукло, зримо. Міцно стиснута пружина сюжету у 3. роману І. Багряного “Сад Гетсиманський”, де автор […]...
- Антипод Антипод (грецьк. antipodes – протилежний) – художній образ, який своїм змістом, поглядами, рисами характеру, моральними якостями тощо контрастний, протилежний іншому. Наприклад, у народних казках яскравими образами-антиподами є персонажі-добротворці і злотворці; в українській бароковій літературі XVII-XVIII ст. – Божа Любов і Вражда; Надія, Спокій, Покора і Ненависть, Лють, Злоба (своєрідні персонажі-символи). У новітній літературі, з поглибленням […]...
- Розвиток дії Розвиток дії – розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів. У Р. д. викристалізовуються моральні якості персонажів, кожен з них несе ту чи іншу авторську думку, які у своїй сукупності утворюють авторську концепцію (ідею твору). Рушієм цього елемента сюжету є загострення конфлікту, інтрига. Приклад яскраво вираженої […]...
- Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, ‘Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його […]...
- Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...