Доля “Тижня” Гайдебурова
Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління справам друку М. П. Соловйов писав укладанні газету 1894 року: “Після смерті Гайдебурова характер видання знову змінився. Перейшовши в заклад сина Гайдебурова.., газета стала наповнюватися статтями резко-обличительного і нігілістичного змісту.
Справжнім заправителем справи став відставний офіцер Меньшиков.., затятий прибічник нігілістичних поглядів Льва Толстого… Не знаючи заходи у викритті приватних осіб, з російської ще большею нездержливістю “Тиждень”…
Поїхав у червні 1896 року (замість себе він залишив М. М. Мазаєва), У. П. Гайдебуров надсилав до газети статті, що змушували цензуру відразу певним чином реагувати – на нотатки “Із цього життя” в № 34, де цензор пропонував
У листопаді 1899 року цензура “прийняла до відома” передову “Умоглядне управління” з № 45, у грудні 1900 року – статтю “Відстале земство”. 21 травня 1901 року номер газети був затриманий, приводом стала передова стаття “Успіхи життєвого сенсу”, у якій цензор побачив “непристойну витівку проти вищих установ у державі”. Подарунком адміністрації стали економічні проблеми У. П. Гайдебурова, він була дуже щасливим підприємцем. Фінансова ситуація ускладнювалася, оскільки редактор “Тижня” в 1897 року почав видавати що й газету “Русь”. Вона також відразу викликала цензурні репресії: воспрещалась роздрібна продаж номерів; за статтю Л. М. Толстого “Голод або голод?”, де автор як, як це він зробив до цього часу статті “Про голод”, показав лихо народу, але написав про аморальності влади, яка замовчує голод і цього “протидіє приватної допомоги у всіх її видах”, – за статтю, надруковану (в урізаному вигляді) в №№ 4 і п’яти за 1898 рік, газета у липні отримала перше застереження; у грудні 1898 року “Русь” У. Гайдебурова мала вже три застереження і було припинено на півроку.
М. Про. Меньшиков писав з цього приводу А. П. Чехову: “А “Русь” припинено по донесення ще молодого, “початківця” цензора, губернського секретаря Тучатского”. У. П. Гайдебуров став небезпечним у власних очах уряду.
Саме ця обставина і стала причиною удушення “Тижня”, а привід знайшовся. На заставу “Тижня” було накладено арешт, і було термін нового застави минав лише 3 серпня 1901 року, “Тиждень” 29 липня 1901 року закрита, попри скаргу редактора, справедливість якої підтвердив навіть юрисконсульт міністерства внутрішніх справ у листі до Правительствующий Сенат. У ній на скаргу “законність” газети чиновникам МВС довелося “роз’ясняти” на сторінках.
Так завершилася 35-річна історія “Тижня”.
Related posts:
- Історії “Тижня” Василя Гайдебурова: хроніка цензурних переслідувань Після смерті Павла Олександровича Гайдебурова редактором-видавцем “Тижня” і “Книжок “Тижня”” з 1894 року стало його син – Василь Павлович Гайдебуров, юрист, який закінчив Петербурзький університет і вже магістратуру за нього кафедри державного права, котрий у цей час штатним кандидатом при Кронштадтському військово-морському суді. Він став друкуватися з газети батька ще з гімназійних років і саме […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти […]...
- Трагічна доля Євгена Плужника (1898-1936) Народився в слободі Кантемирівці Вороніжчині в багатодітній родині управителя торговельної фірми. Рано втратив матір. Під час революційних заворушень родина переїхала на Полтавщину, звідки родом був батько. Євген викладав там українську мову й літературу, організував театральний гурток. Навчався у Ветеринарно-зоотехнічному інституті, потім – у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Був репресований, помер від сухотна […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не […]...
- Антон Павлович Чехов: найвеличніший російський письменник Одним з найбільших російських письменників останніх десятиліть XIX ст. вважають у всьому світі Антона Павловича Чехова (1860 – 1904). Як драматург й новеліст, він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс у різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини та Сполучених Штатів, […]...
- “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
- Життя та доля Володимира Винниченка В. Винниченко – один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п’єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму. Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, […]...
- Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – один з таких […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (1 варіант) Багато сказано й написано про нелюдські страждання українського селянства. Цій темі присвятили свої твори Марко Вовчок і Юрій Федькович, Леся Українка й Іван Франко, Ольга Кобилянська й Михайло Коцюбинський та багато інших письменників. Але найвагоміші, мабуть, твори Василя Семеновича Стефаника. Написав він мало: приблизно сімдесят новел, але написав багато, бо сказане ним – велике й […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Творча доля М. Булгакова І. Взаємозалежність життєвого шляху і творчої долі М. Булгакова. (Розглядаючи творчість М. Булгакова, не можна не сказати про обставини його життя, адже творчі злети і падіння були тісно пов’язані зі щасливими моментами і негараздами у житті. Михайло Булгаков виховувався в сім’ї, де панував чіткий розпорядок, виконувалися релігійні обряди, але тихонею і святошею в результаті такого […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- СТРІЧА (доля) Богиня доброї долі – одне із втілень Рожаниці, вона має інформацію про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ). Долі-Стрічі присвячений день Стрітення (1-2 лютого за відновленим язичницьким календарем). Цього дня, за народною вірою, богиня зима зустрічається з богинею весною. Весну уявляють у вигляді молодої дівчини, прикрашеної квітами, зелами, радісної й сонячної красуні, а […]...
- Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює Париж, Квазімодо неможливо не помітити, […]...
- Життя й творча доля А. А. Фета Панас Опанасович Фет народився в садибі Новоселки Мценского повіту в ноябре 1820 року. Історія його народження не совсем звичайна. Батько його, Панас Неофитович Шеншин, ротмістр у відставці, принадлежав до старого дворянського роду й був багатим поміщиком. Перебуваючи на лікуванні в Німеччині, він женився на Шарлотте Фет, що відвіз у Росію від чоловіка й дочки. Через […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Письменницька доля Горького На 90-і роки доводиться знайомство Горького з Україною. Уже його перше оповідання “Макар Чудра” був навіяний враженнями від подорожі по Україні в 1891 р. Українські враження або український матеріал покладений в основу багатьох добутків письменника – “Баба Изергиль”, “Челкаш”, “Омелян Пиляй”, “Коновалів”, “Мій супутник”, “На Чангули”, “Волоська легенда” і ін. В 1891 р. письменник уперше […]...
- Тема волі й несвободи в романі В. С. Гроссмана “Життя й доля” 1. Творчий шлях Гроссмана. 2. Основне завдання письменника, поставлене в романі “Життя й доля”. 3. Питання волі в романі. Роман Василя Семеновича Гроссмана “Життя й доля” виходить за рамки тільки військової прози В основі цього добутку – спроба осмислити не стільки події військового років, скільки осмислити весь XX століття. Те ж спостерігаємо ми й у […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Переказ оповідання Доля людини Шолохова М. А План переказу 1. Життя Андрія Соколова до війни. 2. Трагічні випробування, що випали на його частку на війні. 3. Спустошеність Соколова після загибелі всієї сім’ї. 4. Андрій бере на виховання хлопчика-сироту й відроджується до нового життя. Переказ Соколов розповідає: “Спочатку життя моя була звичайна. Сам я уродженець Воронезької губернії, з тисяча девятьсотого року народження. У […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
- Михайло Шолохов “Доля людини” Оманливою простотою Він не купує читачів. Життя для нього – поле бою Двох сил, світоглядів, світів. М. Рильський У його висічених із алмазу Й полум’я героях сконцентроване Загальнолюдське й вічне. Гурян Борян Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов. Як […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Доля людини на рідній землі у поезіях А. Малишка Щоб з тобою нам, земле, у праці з тобою Слалось вольнеє поле і дихали груди, Я за тебе стояла б, мов криця. А. Малишко. “Це було на світанку” Син України – Андрій Самійлович Малишко – зробив великий внесок у духовну скарбницю свого народу. Народжений у бідній селянській родині, він завжди прославляв людину праці – хлібороба, […]...
- Коротка характеристика добутку Доля людини Шолохова М. А Оповідання було надруковано в газеті “Правда” у переддень 1957 р. Композиція – оповідання в оповіданні. Оповідач передає історію свого випадкового знайомого, шофери Андрія Соколова, що відбулася в першу післявоєнну весну. Авторові в цьому оповіданні належить важлива роль. Великою любов’ю й повагою пронизане оповідання автора про життя й героїчний подвиг Андрія Соколова: “И хотілося б думати, […]...
- Страдницька доля жінки (за поемою “Наймичка”) Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми “Катерина”, “Сова”, “Наймичка”. Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж. У поемі “Наймичка” Т. Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина. З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (4 варіант) У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
- Доля російського селянства в оповіданнях В. М. Шукшина 1. Сільські мотиви в житті й творчості Шукшина. 2. Самобутні герої шукшинской прози. 3. Комічне й трагічне в “сільських” оповіданнях. 4. Земля – поетично багатозначний образ творчості Шукшина. Сучасна сільська проза по праву займає одне із провідних місць по читаності й популярності. Тема моральності, любові до природи, доброго відношення до людей і інші проблеми, настільки […]...
- Жіноча доля (за твором “Людина”) Бути особистістю в житті складно, і жінці це вдається важко. Ця проблема не існувала тільки в XIX столітті, вона хвилює багатьох людей і сьогодні. Тому це дуже добре, що ми маємо можливість познайомитися з таким твором, де проблема становлення й утвердження особистості талановито зображена письменницею Ольгою Кобилянською. Йдеться про повість “Людина”. Про свої твори Ольга […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка (2) Історична доля української нації в творчості О. Довженка Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді. О. Довженко Олександр Довженко – кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його […]...
- Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у нашій прозі пов’язане опрацювання нової теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, “рабство родинне і рабство суспільне”. У ті часи не було широкого доступу жінці до […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Бережний Василь Павлович Доля “Оракула” Бережний В. П. Космічний Гольфстрім: Повість та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1980. – С. 188-200. 1 Величезний Луна-парк сяяв різнобарвними вогнями, гримів музикою, закликаючи до веселощів і розваг. Химерними зигзагами шугали то вгору, то вниз каретки “Супер-1000”, катаючи верескливі парочки, що їм аж дух забивало; плавно, під музику кружляв, наче котився похилими площинами, велетенський […]...
- Творча доля Павла Тичини з погляду сучасника Його світ ловив – і спіймав. Євген Сверстюк Яскравою самобутньою зіркою постав Павло Тичина на небосхилі української літератури. Його поезія сповнена ніжним музичним звучанням, ритмом, який притаманний реаліям життя. Творчість Павла Тичини – одна з вершин української поезії. Митець належав до когорти талановитих поетів-модерністів свого часу. Про його творчість існують думки протилежного плану: одні критики […]...
- Людська доля. Яка вона складна Hе спpоможні ми поpитися і pозібpатися у чиїхось думках, мpіях, сподіваннях. Hе можна зазиpнути в душу людини… Саме ці pоздуми постали в моїй уяві після пpочитання pоману Панаса Миpного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?”. Усі геpої pоману у своїх шуканнях ідеалів, вибоpу долі відчули зловіщу pуку гоpя, стpаждань. Щонайсильніші з них не витpимали випpобувань […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка (3) Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених, безправних, яких відірвали від рідної […]...