ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Скорочено

Related posts:

1. Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
2. Народна творчість Дума про Самійла Кішку (скорочено) ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник […]...
3. Дума про Самійла Кішку скорочено – Народні думи Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини військової. Перший старшина […]...
4. Дума про Самійла Кішку – Народні думи ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Ой із города із Трапезонта виступала галера, Трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками пообивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована; Третім цвітом процвітана Турецькою білою габою покровена. То в тій галері Алкан-паша, Трапезонськеє княжя, Гуляє, Собі ізбраного люду має: Сімсот турків, яничар штириста Да бідного невольника півчвартаста […]...
5. Художнє відтворення поставння козаків-невільників на турецькій галері в “ДУМІ ПРО САМІЙЛА КІШКУ” Самійло Кішка – відомий герой українських народних дум. Це не вигаданий персонаж, а Реальна історична особа. Він брав участь у морських походах запорозьких козаків проти Туреччини, де потрапив у полон і провів у неволі близько 25 років. Але Кішка не схотів коритися своїй долі й підняв повстання на турецькій галері. Ще дало йому можливість повернутися […]...
6. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІV варіант ІV варіант Самійло Кішка – історичний герой, що не залишав надій втекти з ворожого полону. Він з презирством ставиться до ляха Бутурлака: Ой ляше Бутурлаче, Сотнику переяславський, Недовірку християнський? Чому він так ставиться до нього? Бо лях Бутурляк зрадив свою країну, свою віру, ще й ворогам допомагає християн катувати! Сильний духом Самійло Кішка, бо терпить […]...
7. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІІ варіант II варіант Українські думи – особливий вид усної народної творчості. Вони прославили нашу Батьківщину на весь світ, допомогали нам зберегти в пам’яті імена справжніх патріотів, захисників рідної землі. Героєм багатьох українських дум є Самійло Кішка – гетьман запорозький. Потрапивши у турецький полон, на галеру Алкана-паші, він не потурчився, не побусурманився, як лях Бутурлак. Сміливо і […]...
8. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІІІ варіант III варіант Думи – оригінальний вид народної творчості України. В них відбита боротьба народу за волю і незалежність рідної землі. Героями багатьох українських дум є історичні особи, як, наприклад, учасник морських походів запорозьких козаків проти Туреччини – Самійло Кішка. Він майже двадцять п’ять років був невільником на галері, але залишився вірним своїй вірі, не потурчився, […]...
9. ДУМА ПРО ІВАНА БОГУНА Скорочено У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
10. Дума про Івана Богуна скорочено – Народна творчість У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
11. Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная, Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі Не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, бідні невольники! Угадайте, що в нашій […]...
12. ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
13. Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. […]...
14. Іван Богун – народна дума У Вінниці на границі, Під могилою над Бугом-рікою – Там стояв Іван Богун вільницькии Під обителем-монастирем кальницьким. Під кальницькою обителлю Богун стояв, Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював! Силу він ляхів-турків стріляв І шабельками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх утопляв. А ляський круль І турецький коноїд-паша, Нехрещена душа, Силу війська […]...
15. Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – І варіант І варіант Коли я читаю думи, перед очима виникають козаки, мужні, сильні, якими змалював їх народ. Визволителі і захисники нашої землі, вони втілювали ідеал воїнів. Подвиг воїна-козака, справжнього лицаря – гетьмана запорозького Самійла Кішки, полоненого турками, описується в однойменній народній думі. Сміливий патріот Самійло Кішка протистоїть ляху Бутурлаку, ключнику галерському, який вже Потурчився, побусурманився Для […]...
16. Скорочено “Дума про Марусю Богуславку” На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
17. ДУМА Дума – ліро-епічний, віршовий твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне історичне минуле українського народу, переважно часів визвольної боротьби, очолюваної козацтвом, або його побут і моральні переконання. Генетично думи сходять до похоронних голосінь, історичних пісень та балад, від яких у процесі суспільного розвитку виокремлюються в самостійний жанр. В широкий обіг термін “дума” […]...
18. Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники […]...
19. ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ Скорочено “Ой полем, полем Килиїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати дорогії – Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані – Щирі жіноцькі рядняні; […]...
20. Дума про Марусю Богуславку – Народні думи ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! […]...
21. “Дума про Марусю Богуславку” – перлина усної народної творчості Одними з найдавніших народних дум є Думи Про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону. Справжньою перлиною українського народної Творчості вважається “Дума про Марусю Богуславку”. Маруся Богуславка – це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в неволю, вона стала дружиною турецького […]...
22. Скорочено “Дума про козака Голоту” Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії – Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані3 – Щирі жіноцькі рядняні; […]...
23. Богдан Хмельницький – центральна постать літопису Самійла Величка У літописах XVII-XVIII ст. відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і ставить його у своєму літописі центральною постаттю. Автор вказує на характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його Твір посідає чільне місце в давній українській літературі. Літопис Самійла Величка – велика історична повість, яка вмішує […]...
24. Дума про козака Голоту скорочено – Народні думи Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані3 Щирі жіноцькі рядняні; Волоки4 шовкові […]...
25. Трагедія України в “Козацькому літописі Самійла Величка” Трагічна і героїчна доба України періоду Хмельниччини найповніше відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Грабянки і Величка. Історичні події, описані в “Козацькому літописі Самійла Величка”, охоплюють відрізок часу 1648-1700 років. Автор пояснює причину, яка примусила його взятися за перо: він хоче сучасникам і нащадкам сказати правду про події, які відбувалися на нашій землі. Оглядаючи літописні […]...
26. Скорочено “Дума про невмирущого” Загребельного Худорлявий високий хлопець, у сiрому сукняному костюмi переправився через Днiпро вузьким просмоленим човном, пiдождав на пристанi, поки до причалу пришвартувався пароплав “Жовтнева революцiя”, що йшов знизу, i серед знетерпеливлених дядькiв та тiток, з кошиками, поштовхався на судно. Пiднявся по трапу на палубу, довго вибирав собi мiсце й врештi примостився бiля флагштока, на якiм весело трiпотiв […]...
27. Народна дума як ліро-епічний жанр фольклору Дума – це Народний ліро-епічний твір про боротьбу українського народу проти поневолювачів, про суспільно-політичне й побутове життя людей. Саме слово “дума” вживалося колись для означення думки, мислення. У подальшому розвитку мови його значення набуло додаткового відтінку. Цим словом визначалася велика за розміром епічна пісня, переважно героїчного змісту. Виконуються Думи в супроводі бандури або ліри. За […]...
28. Дума про козака Голоту – народна дума Ой полем, полем киліїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, Ні третього болота. Правда, на козакові шати дорогії – Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові Постоли в’язові, А онучі китайчані – Щирі жіноцькі рядняні; […]...
29. Скорочено “Дума про братів Неазовських” Костенко Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до відомого фольклорного джерела – “Думи про трьох братів азовських” і визначає художню розповідь як доведення “від супротивного”. Вже в авторському […]...
30. Скорочено МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
31. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська […]...
32. Дума – жанр Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом д. більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), мас генетичний зв’язок. У структурі д. є більш чи менш виражені […]...
33. Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
34. Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
35. Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, […]...
36. “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; […]...
37. Над Кодацьким порогом (дуже стисло/скорочено) – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...
38. ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
39. Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи є більш чи менш виражені […]...
40. Над Кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму) (дуже стисло) скорочено – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...