“Два керма має людина у плині життя – розум і волю” за повістю О. Назарука “Роксоляна”
Султан Сулейман Пишний був володарем таких великих міст, як Єрусалимі Царгород, Дамаск і Смирна. До складу його імперії входило понад сімсот інших міст на Сході і Заході трьох континентів. Йому належали п’ять морів, Балканські, Кавказькі і Ліванські гори, шляхи в степовій Україні, святі міста Медин і Мекка з землею, де знаходився гроб пророка, повелителя народів, землі над широким Дніпром і тихим Дунаєм, над Євфратом і Тигром, навіть над білим Нилом.
Султану підкорилися дикі орди кримських татар, його боялися народи Європи, а бранка з Західної
Сулейман Пишний був закоханий не стільки вродою Роксоляни, скільки розумом і внутрішньою силою молодої християнки. Незважаючи на те, що у гаремі султана було сотні красивіших жінок світу, які були завжди готові виконати будь-яке
Для того, щоб зламати її віру, султан навіть порушив закон і привів у гарем стороннього чоловіка, колишнього монаха, який повинен був зломити віру Анастасії і упевнити її прийняти мусульманства, а потім вийти заміж за Сулеймана. Звали цього монаха отець Іван. Він ще й сам недостатньо переміг у своєму серці віру і добре знав своє слабке місце. Тому він дуже злякався, коли Анастасія відчула його слабкість і торкнулася питання про прощення Богом людей, які зрадили віру предків.
Нічого не зміг монах Іван відповісти Насті і тому не тільки не розвіяв сумніви українки, а й підтримав її прагнення їхати у святі для християнського місця, на гору Афон, де можна було помолитися іконі Божій Воротарниці в Іверському монастирі.
Протягом багатьох століть жодна жінка не підіймалася на гору Афон, бо предки Сулеймана Пишного задовольнили прохання монахів монастиря на допускати до святого місця жінок. Цю заборону під час правління імператора Костянтина підтримували і християнські володарі. Та кохана жінка Сулеймана побувала на святій горі.
Пробралася вона на Афон, переодягшись хлопчиком. Довго Анастасія милувалася красою святого місця, розпитувала монахів про ікону Божої Матері і дива, що являла Пресвята Діва людям.
Вже наступної ночі після відвідин святої гори Настя тихенько пішла до монастирської брами, де упала на коліна перед іконою Божої Матері, що височіла над ворітьми, і довго та ревно молилася про опіку і милосердя, звертаючись до Божої Матері, яка добре знала, що таке біль. Настя просила дати їй якийсь знак, що їй робити далі і яке прийняти рішення. Жінка не хотіла відрікатися від віри, в якій виросла, але в її серці вже зародилося кохання до Сулеймана, кохання гріховне і в той же час святе. Дівчина довго молилася, вклавши у цю молитву усю щирість молодої і наївної душі.
Вона робила вигляд, що не помічала Сулеймана, який стояв неподалік. Султан теж не міг заснути цієї ночі і прийшов до брами, де майже з покорою чекав, коли його кохана закінчить молитися. Він не ображався на те, що Настя не звертає на нього уваги, бо в чомусь її дуже добре розумів.
Саме цієї ночі султан освідчився Анастасії у коханні і почув від неї таке ж саме зізнання. Скоро Настя прийняла мусульманство і взяла собі ім’я, яке з часом стало відоме у всьому світі. Стала українська дівчина мусульманкою за ім’ям Роксоляна.
Анастасія не могла протистояти своєму почуттю до Сулеймана і для того, щоб бути рядом з коханим чоловіком, вона на словах зреклася від своєї любові до Бога, але коли у неї народився перший син Стефан, Роксоляна сама окропила його святою водою і охрестила його, згадавши Бога. Змучена пологами, вона не помітила, що у кімнаті ховалися чорний євнух Гасан і візир Агмед-баші, які бачили увесь обряд і могли донести султанові, що його кохана дружина Хуррем (це було ще одне мусульманське ім’я Анастасії) не зреклася свого бога. Рятуючи себе і свого сина, Настя була вимушена оговорити цих придворних і в скорості за наказом Сулеймана вони були страчені.
Щоб зберегти своє життя, своїх дітей і своє щастя, Роксоляна змушена була виказати не аби який розум і не аби яку волю. Досить часто їй приходилося чинити підступно і жорстоко, але при першій ліпшій нагоді вона чим могла допомагала бідним, давала людям гроші на викуп бранців і лікування хворих. А випадково зустрівши свою матір серед жінок з України, вона забрала її з вулиці і не злякалася представити її суворій свекрусі та підвести своїх синів під материнське благословення.
Вона добре розуміла, що турки до цього поставляться негативно, але не зважила на це, бо виконувала свій обов’язок перед матір’ю. Мати принесла стосковавшейся за батьківщиною доньці вісточку з далекої, до кінця життя недоступної, рідної землі. Матір розповіла Роксоляні про те, що на Україні чиняться недобрі справи, а українці готові один одного втопити в краплі води, за найменшу дрібницю судяться село з селом, монастир з монастирем.
Розплатою українського народу за його міжусобиці, за цурання один одного, були тисячі голодних і знедолених бранців, які заполонили Оттоманську імперію.
Анастасія Лісовська понад сорок років була єдиноправною володаркою султанського серця, примусила Сулеймана забути про свій гарем і добилася такої влади над ним, що у багатьох державних питання останнє слово було саме за Роксоляною. Роксоляна не відрізнялася особливою вродою, та серце султана вона завоювала своїм розумом. А завдяки своїй надзвичайній волі до життя вона вижила у жорстоких умовах султанського полону і досягла у своєму житті неабияких верхівок, які українськім жінкам на Батьківщині навіть і не марились.
Автор роману “Роксоляна” український письменник Осип Назарук був глибоко віруючою людиною, тому він добре розумів, на які жертви довелося йти його героїні, коли та зреклася своєї віри, розумів, як вона каралася, коли Роксоляні довелося обирати між коханням і Богом, навіть тоді, коли цей гріх зробив її володаркою наймогутнішої імперії. Слід сказати, що вона не забула про свою Батьківщину і завдяки старанням Роксоляни під час її перебування у влади турки жодного разу не напали на Україну.
Усе своє незвичайне життя Роксоляна, виказуючи неабиякий розум і надзвичайну волю, боролася за своє існування, за життя своїх дітей, за своє кохання. Але так само вона усе життя боролася з собою. Ця боротьба допомогла стати Анастасії могутньою султаншею і завоювати велике щастя кохання, але при цьому й вічну тугу за рідним краєм, невгасаючі докори совісті і сумніви у своїй правоті.
Related posts:
- Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією. Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні. Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя […]...
- Твір на тему: “Якою повинна бути дружина державного діяча?” за повістю О. Назарука “Роксоляна” Усім мешканцям Стамбула добре відомі білі стіни найбільшої мечеті міста, поряд з якою розташована гробниця української жінки, яка відома в Туреччині як Хуррем чи Хосені, а наші співвітчизники знають її як Роксолану. Мечеть була збудована ще за життя цієї видатної жінки, а якщо бути ще точнішими, то збудована була вона саме Роксоланою. На цьому місці […]...
- План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, […]...
- Природний розум і врода Роксолани (за твором О. Назарука “Роксоляна”) Кожен народ і кожна епоха мають своїх героїв. Чи можна собі уявити Францію без Жанни д’Арк, Англію без адмірала Нельсона, Росію без Мініна і Пожарського? Усі згадані і не згадані герої є уособленням народного ідеалу справжньої людини, втіленням розуму і сміливості, милосердя і терпимості, високого патріотизму і самовідданості. Одним із таких ідеалів для нас, українців, […]...
- “Що означає “Служити Богові і людям” по повісті О. Назарука “Роксоляна” Історична повість Остапа Назарука “Роксоляна” розповідає читачам про події, які відбувалися у XVI столітті, а точніше, про унікальний випадок в історії, випадок, коли полонена українка стала дружиною наймогутнішого на той час султана Сулеймана Пишного, правителя Оттоманської імперії. Ця жінка, яка обрала собі мусульманське ім’я Роксоляна, стала настільки впливовою, що змогла змінити не тільки долю багатьох […]...
- “Моє ставлення до образу Роксоляни” за романом О. Назарука “Роксоляна” XVII століття було досить складним і суперечливим часом для українського народу. У цей період відбувалося багато трагічних подій, які тісно перепліталися з трагічною долею окремих людей. У той час деякі райони Західної України знаходилися під владою Речі Посполитою і були майже незахищені від варварських набігів татар, а з часом і турків. Дуже багато українських дівчат […]...
- Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани […]...
- “Який вплив на державну політику Османської імперії мала Роксоляна” за романом О. Назарука “Роксоляна” Анастасія Гаврилівна Лісовська народилася у 1506 році у родині священнослужителя Гаврили Лісовського, яка жила у невеличкому місті Рогатин на Західній Україні, розташованого неподалік від Тернополя. У XVI столітті ця територія належала Речі Посполитій, була майже незахищеною і постійно піддавалася спустошливим набігам кримських татар. Під час одного з таких набігів влітку 1522 року юна дочка священика […]...
- “Історична правда і художній вимисел у романі О. Назарука “Роксоляна” XVII століття, а саме цей час описує у своїй повісті “Роксоляна” відомий український письменник О. Назарук, був дуже складним часом, сповнений багатьма трагічними подіями та крахом життя великої кількості українців. Мало того, що над народом знущалися власні пани, він був зовсім незахищений і від варварських набігів татар, а потім і турків. Результатами цих набігів були […]...
- “Мої роздуми над твором О. Назарука “Роксоляна” Кожен літературний твір здатний наштовхнути людину на певні роздуми, змусити її задуматися над тими чи іншими проблемами буття, які в усі часи турбували людей. Винятком не є і повість Осипа Назарука “Роксоляна”. У ній досить цікавого, піднята цікава проблематика, так що вона цілком може викликати певні роздуми у будь-якого з тих, хто уважно прочитав цю […]...
- Твір на тему “Чарівна сила кохання за повістю “Роксоляна” О. Назарука” Любов – одне з найсильніших людських почуттів. Іноді можна почути настільки дивовижні любовні історії, що дух просто захоплює. Кожен, про яку би людину не йшла мова, може вчинити не просто незвичні і невластиві для себе, але навіть фантастичні людські вчинки, якщо їм рухає це велике почуття. Прикладів тому дано безліч, один з таких дивних прикладів […]...
- Постать Роксолани в історії України (за твором О. Назарука “Роксоляна”) “Ми – автори свого добра і зла”, – говорив Хосе Марті. Це значить, що люди не народжуються добрими чи злими, що в душі кожного із нас точиться постійна боротьба між добром і злом, між чорним та білим. Можливо, керуючись саме цією теорією, ми зможемо проаналізувати образ жінки, відомої світовій історії під іменем Роксолана. Справлене ім’я […]...
- Прототипи образів головних героїв у повісті О. Назарука “Роксоляна” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Прототипи образів головних героїв у повісті О. Назарука “Роксоляна” Основою для створення будь-якого літературного твору завжди є реальне життя: реальні факти, події, люди. Іноді доля висуває на перший план особистостей настільки яскравих, що вони століттями надихають митців на створення їх художніх образів. Так сталося […]...
- Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Цікаво, що всупереч несприятливим обставинам фізичні й духовні сили народу […]...
- “Відображення волелюбності українського духу у творі Осипа Назарука “Роксоляна” Волелюбність українського народу вже стало відомою на весь світ і продовжує розбурхувати розуми навіть нинішніх наших сучасників при погляді на сучасне українське суспільство. Що вже говорити про нашу історію. За весь час існування світу український народ багато людей намагалися знищити, стерти з лиця землі. В історії багатьом здавалося, що українського народу не повинно існувати, що […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксоляна проти Анастасії Лісовсьної Роксоляна – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки зберегла силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксоляна показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір. Але, читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такої, якою вона, я […]...
- Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана” … У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, У єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк, У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана. П. Загребельний У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована […]...
- О. Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна”(скорочено) УРОК 55 Тема. О. Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна”(скорочено). Мета: ознайомити учнів із XVII-XVIII розділами повісті; розвивати вміння аналізувати образи, коментувати прочитане, ставити запитання та відповідати на них, добираючи цитати із повісті; розвивати навички самостійного пошуку необхідного матеріалу; виховувати патріотичні почуття. Обладнання: портрети Сулеймана Пишного, Роксолани, ілюстрація Олени Зенич “Молода дружина […]...
- Твір за повістю О. Назарука “Роксолана” й історичними довідками Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало! Т. Шевченко Історія моєї землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: “…яка біда, яка […]...
- Скорочено “Роксоляна” Назарука Золота велика звізда дня помалу заходила в найбільший став Поділля, що в блискучім озері світла лагідно шелестів м’ягкими хвилями води. Вона, мов цариця, лагодилася до сну на своїм м’ягкім пурпуровім ложі. За ставом видніли темні окопи й білі стіни Рогатина та спокійна лента тихої річки Липи. В такий час із-за синьої смуги лісу показалися чотири […]...
- Скорочено – РОКСОЛЯНА – ОСИП НАЗАРУК І. Страшне весілля Літо 1518року. Стефан Дропан, син львівського купця, готується до вінчання із Настею Лісовською, донькою священика в місті Рогатин. Циганка ворожить дівчині два весілля і одного багатого мужа, двох синів. Під час вінчання на місто напали татари. Забрали її полон багато молоді. II Ой битим шляхом килиїмським, Ой диким полем ординським… Стефан і […]...
- Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- О. Назарук “Роксоляна”. Проблема кохання і служіння народові в історичній повісті УРОК 56 Тема. О. Назарук “Роксоляна”. Проблема кохання і служіння народові в історичній повісті. Мета: допомогти учням з’ясувати тему й ідею твору; розкрити проблему кохання і служіння народові в історичній повісті; розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати образи, давати оцінку їхнім вчинкам; виховувати бажання наслідувати кращих представників українського народу. Обладнання: ілюстрації до твору, портрети Роксоляни […]...
- “Над чим змусила замислитись мене героїня твору “Роксоляна” Поведінка героїв різних творів, звички і характери цих людей, про які можна дізнатися за результатами прочитання, нерідко не тільки справляють дуже сильне враження на читача, але й змушують замислитися про деякі аспекти життя або буття. Яскравий і цікавий твір Осипа Назарука під назвою “Роксоляна”, звичайно, зовсім не став винятком з такого правила. Автор постарався і […]...
- Безрадісне життя жінки-інтелігентки (За повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська є визначною постаттю в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Цю письменницю, що свідомо вибрала українську мову для своєї творчості, відзначало реформаторське ставлення до прози, яку Кобилянська збагачувала за рахунок глибокого психологічного аналізу, розуміння прогресивних ідей сучасності тощо. Дуже великим був внесок письменниці у феміністичний рух в Західній Україні – […]...
- Твір на тему ” Роксоляна – видатна постать історичної доби 16 століття” Ми завжди намагаємося бути схожими на великих, відомих людей. Але, мріючи, на жаль, ніколи не задумуємося, над тим, чого коштувала здобута слава. Нам відкривається лише мізерна часточка людської душі, ховаючись те, що не належить знати простим людям. Однією із таких людей була велична жінка, дружина турецького султана Сулеймана ІІ і дочка священника з Галицького міста […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов (за повістю “Людина”) ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли […]...
- Миколя Джеря – борець за правду й волю (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували […]...
- Роксоляна (скорочено) – Назарук Осип У гарячий літній вечір 1518 року зі Львова до Рогатина їхав купець дропан женити свого сина Стефана на дочці отця Луки Лісовського Насті. Молодий аж цвів од радісного нетерпіння. Його батьки не дуже раді були небагатим родичам, а рідні молодої не імпонував наречений – “крамар”, та все ж якось домовилися. Перед весіллям Настя звернулася до […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті О. Назарука “Роксолана” Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна лише Батьківщину. В. Симоненко Повість “Роксолана” писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у […]...
- “Нелегкий життєвий вибір жінки за повістю О. Кобилянської “Людина” Майстриня художнього слова Ольга Кобилянська збагатила українську літературу творами, в котрих знайшло відображення буковинського селянства та інтелігенції. Ця поетеса персоніфікує ідею українського літературного фемінізму. Її героїні, як і їх творець, є феміністками за переконанням. Першим твором цього напряму є повість “Людина”. Його головна героїня Олена прагне вирватися з міщанського оточення. Вона цікавиться науковими й художніми […]...
- Біографія Осипа Назарука Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю […]...
- “На що здатна людина й що вона може витримати? За повістю Е. Хемінгуея “Старий і море” Якщо ми подивимося на людину і порівняємо її з іншими живими істотами, то побачимо, наскільки слабкою і жалюгідною є людина на перший погляд. Вона значно слабкіша практично всіх диких тварин і в очній сутичці з ними швидко загине. Людське тіло швидко втомлюється, стрімко зношується. Всі ми потребуємо нормального харчування та регулярного сну, а без цього […]...
- Протест проти жорстокості життя (за повістю А. Ю. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Тесленко намагався зробити широкі мистецькі узагальнення, тобто показати, що ситуація, про яку йдеться, не випадкова для того суспільства, в якому […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”) І варіант Ернест Хемінгуей у повісті “Старий і море” свідомо уникає описів природи, застосовуючи художній прийом “потоку свідомості”, внутрішні монологи старого рибалки, які надають твору “ефекту присутності” читача. Рибалка спостерігає, як світяться тропічні водорості у западині завглибшки в сімсот морських саженів; як у вирі, що утворюється від зіткнення стрімкої глибинної течії з урвищами дна, кишить […]...
- “Життя – постійна боротьба, людина в ньому – борець” Невже борці за життя виховуються в дитинстві? Ні. Все починається набагато раніше, ніж з’являється людина. Ще до народження тільки кращий досягає мети. Це боротьба за життя. Потім, ще до народження, майбутня людина бореться за місце, харчування. Це теж боротьба за існування. Народження. Не треба розповідати, які фізичні зусилля повинен докласти малюк, який тільки з’являється на […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...