Гетьман Іван Виговський – лицар національної ідеї в романі Юрія Мушкетика “На брата брат”
Роман Юрія Мушкетика “На брата брат” розповідає про добу після смерті Богдана Хмельницького, коли гетьманом став Іван Виговський. Тривалий час ми про нього майже нічого не знали. Його доля була трагічнішою, ніж доля Мазепи. І не тому, шо Мазепа помер своєю смертю, а Виговського зрадили і він був підступно вбитий.
Російська церква, щороку протягом віків проголошуючи анафему “зраднику” Мазепі, нагадувала мимохіть, що був такий український патріот, який боровся за незалежність України. А Виговського викреслили з історії, ніби його
Після смерті Богдана Хмельницького, коли постало питання, кому віддати гетьманську булаву, вибір більшості припав на Виговського: “Найдовіреніший чоловік Хмеля… Золотий розум. За віру християнську живота покладе… ” Не зразу взяв він булаву.
Розумів, яку відповідальність візьме на себе разом з нею. Пам’ятав, якою нелюдською напруженістю іноді стримував від непокори військо Хміль, як він рано впав, підтятий втратами та невдачами. Так то Хміль – могутній, залізний
Був розумний, дехто вважав його хитрим. Завжди стриманий, з усіма рівний, уважний, його не дуже любили, але шанували. Раніше в нього питали ради й поради, а за рішеннями йшли до Хмеля. І ось тепер всі рішення йому приймати самому.
Погоджуючись прийняти булаву, Виговський застерігає тих, хто його вибирав: Хміль московському царю підкорився, й вони з ним, але після смерті Хміля цар надіслав такі умови, які знищують усі козацькі вольності – “я ж ні в чиїй неволі бути не хочу”.
Заздрячи Виговському, не змирилися з ним ті, хто зазіхав на гетьманську булаву, почали підбурювати селян, козаків. Не хотів гетьман кровопролиття, не хотів на власному полі січі, яка надломить і його сили. Бачачи, що Москва не збирається виконувати жодного пункту Переяславської Ради, для того, щоб пригасити полум’я братовбивчої війни, яке роздмухували цареві повстанці, Виговський почав переговори з Польщею.
Він прагнув утворити з нею федеративний союз, де Україна мала б повну автономію.
Москві Виговський пропонував створити одну, слов’янську спілку, в якій пануватимуть мир та злагода. Але такої спілки, де всі були б рівні, Москва не хотіла. Нехай буде спілка, але тільки під московською рукою.
Не підтримали гетьмана запорожці, не зрозуміли його планів. Не зумів гетьман скористатися результатами блискучої перемоги у Константинопольській битві 1689 року, коли українська армія, керована Виговським, вщент розбила московські війська. Проти політики гетьмана виступила старшинська опозиція, яка проголосила новим гетьма ном Юрія Хмельницького, якому Виговський віддав булаву. 1664 року Виговського розстріляли поляки.
Не стало одного з найвидатніших українських гетьманів, який перший – усього лише через п’ять років після: Переяслава – повстав проти поневолення України Москвою, виборював незалежність України.
Та його ім’ям, як іменами, “пам’яттю кращих синів, оборонців рідного краю, ми підняли над нашими головами простріляний багато разів козацький прапор і плекаємо надію на повернення колишньої слави”.
Related posts:
- Доба Руїни на українській землі в романі Юрія Мушкетика “На брата брат” У романі “На брата брат” Юрій Мушкетик змальовує події, які були початком Великої Руїни в Україні. Це був час, який так характеризував Микола Костомаров: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищили надії, й люди позбулися віри… в свою мету. Кожен почав дбати тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали вбогі, розум притуплювався. Все, […]...
- “Гетьман Іван Виговський” – історичний роман І. Нечуя-Левицького Роман І. Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський” вийшов у 1898 р. у Львові. Його. доля була щасливішою, тому що він був опублікований одразу після написання. Композиційно роман “Гетьман Іван Виговський” складається з двох сюжетних ліній, які взаємно переплітаються і доповнюють одна одну: історія сім’ї Виговських та родини простого козака Демка Лютая. Саме через життєпис цих двох […]...
- Доба “Руїни” на українській землі в романі “На брата брат” Про події жорстокої боротьби за владу, міжусобні війни після смерті гетьмана Богдана Хмельницького розповідає Юрій Мушкетик у своєму романі, що мас промовисту назву “На брата брат”. Перед читачем твору – перші роки після приєднання України до Московії, доба короткого, але насиченого драматичними подіями гетьманування Івана Виговського. Це були часи свавільного натиску Москви на Україну. Держава […]...
- Скорочено “Гетьман Іван Виговський” Нечуй-Левицького Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні проблеми, охоче прийняло його провід. Але для наступників Хмельницького, які не мали його популярності й престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку. Вже перше питання – про гетьманського наступника – не вдалося вирішити без ускладнень. Намагаючись заснувати на Україні […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Гетьман Iван Виговський I В Переяславi, пiсля ради 8 генваря 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький з козацьким вiйськом прийняв присягу на пiдданство московському царевi Олексiєвi Михайловичу перед московськими посланцями. Пiсля того московськi посланцi мали через тиждень виїхати до Києва, щоб прийняти присягу од духовенства, київських козакiв та городян. Богдан Хмельницький послав свого генерального писаря Iвана Остаповича Виговського поперед […]...
- Переказ – ІВАН ВИГОВСЬКИЙ У Переяславі, після ради восьмого генваря тисяча шістсот п’ятдесят четвертого року, гетьман Богдан Хмельницький з козацьким військом прийняв присягу на підданство московському цареві Олексієві Михайловичу перед московськими посланцями. Після того московські посланці мали через тиждень виїхати до Києва, щоб прийняти присягу од духовенства, київських козаків та городян. Богдан Хмельницький послав свого генерального писаря Івана Остаповича […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї (за романом І. Багряного “Тигролови”) Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю! Т. Шевченко Під цими словами міг би підписатися не тільки Тарас Шевченко, а сотні, тисячі, мільйони. І це дійсно так, бо любов до рідної землі народжується з першим подихом, людини. І якою сильною буде ця любов, залежить від […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї (за романом “Тигролови”) Початок роману Івана Багряного “Тигролови” вражає яскравим образом поїзда-дракона, що лічить крізь сибірські простори на Далекий Схід. В одному з його вагонів – Григорій Многогрішний, головний герой роману. Начальник конвою щоразу перевіряє, чи не втік він по дорозі. І все-таки він цс зробив! Сміливий вчинок Григорія наробив великого переполоху. Задзвонили телефони на станції. Всюди нишпорили […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- Біографія Юрія Мушкетика Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі Вертіївці на Чернігівщині в родині вчителя. 1953 року Ю. Мушкетик закінчив Київський університет. З 1956 по 1972 рік Ю. Мушкетик працював у журналі “Дніпро”, з 1958 року – головним редактором. З 1986 року – перший секретар правління Спілки письменників України, а з 1989 року – […]...
- Україна в історичних романах Ю. Мушкетика I. Ю. Мушкетик – видатний прозаїк сучасності (велична пошана до рідного краю, роздуми про Україну, захопленість українською історією). II. Творчі пошуки в історичній тематиці. 1. Трактування минулого України під контролем комуністичної партії (перша повість “Палій” (1954): Мазепа – зрадник, Палій – патріот і герой; згодом автор сыса переоцінка твору; історична правда: прагнення Мазепи визволити Україну […]...
- Твір на тему: Гетьман Богдан Хмельницький Чому Богдана Хмельницького називаємо великим українцем? До часів гетьманування Хмельницького Україна цілих триста років перебувала під пануванням Литви й Польщі. Славний Богдан відбудував вільну державу в Україні, перший рішуче повів козацьке військо на боротьбу за волю народу і рідної землі. Тому Хмельницький має в українській історії велику славу. У Києві, на площі перед храмом святої […]...
- Гетьман Богдан Хмельницький Гетьман Богдан Хмельницький Чому Богдана Хмельницького називаємо великим українцем? До часів гетьманування Хмельницького Україна цілих триста років перебувала під пануванням Литви й Польщі. Славний Богдан відбудував вільну державу в Україні, перший рішуче повів козацьке військо на боротьбу за волю народу і рідної землі. Тому Хмельницький має в українській історії велику славу. У Києві, на площі […]...
- Грінченко Борис Дмитрович Брат на брата І Учитель ладинської школи Євген Корецький, прокинувшися в своїй камері 18-го листопада 1905-го року, зараз згадав, що сьогодні якраз виходить два місяці, відколи він попавсь у неволю. Він поїхав до Києва, потрапив туди саме тоді, як вийшов маніфест 6-го серпня про Державну Думу. Всі розуміли, що після всього того, що було – після кривавої війни […]...
- Морально-етична проблематика у романі “На брати брат” В розвитку української літератури останніх десятиліть одне з провідних місць належить історичній прозі. Твори історичного характеру з’явилися у XVІІІ ст. у Франції і Англії, а в українській літературі – у XІX ст. Історичний роман – це роман, який побудований на історичному сюжеті і в якому сюжеті відтворюється минула епоха та її діячі. Сюжет будується на […]...
- Іван Корсак – Немиричів Ключ Роман Івана Корсака не просто описує рік за роком життя Юрія Немирича, він вдало акцентує головні моменти діяльності майбутнього канцлера Великого князівства Руського: перехід від шведів на службу Богдана Хмельницького; службу в гетьмана І. Виговського й громадянська війна з полковником М. Пушкарем; підготовку Гадяцької угоди й новий громадянський конфлікт через неї, що й призвів до […]...
- Засудили Ганну… (за оповіданням Юрія Мушкетика “Суд”) Засудили Ганну… (за оповіданням Юрія Мушкетика “Суд”) “Основним має бути показ народного життя, – виклав Ю. Мушкетик в одному з інтерв’ю власне творче кредо. – У творі повинна буди ідея. Не обов’язково ідеологія, як за радянських часів, – це може бути просто думка, щось повчальне”. Цього принципу він дотримується в усіх своїх творах. Звідси й […]...
- Біографія Мушкетика Юрія Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 р. в с. Веркиївці на Чернігівщині. Батько письменника вчителював у сільській школі, а мати вела активну громадську діяльність, брала участь в організації перших союзів, а потім багато років очолювала колгосп. З юних літ Юрій Мушкетик виніс любов до людини, до природи, і потім неодноразово наголошував на цінності людського […]...
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика. Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Характеристика образів та аналіз оповідання Юрія Мушкетика “Суд” Наступний період творчості автора (80-ті роки) продовжує попередні дослідження сутності людського життя в значно глибшому аспекті. Автор розмірковує про призначення людини, її можливості, причини добра, зла і на їх тлі – людського безсмертя. Через характер головного героя Юрій Мушкетик прагне розкрити історію суспільства. Так, в оповіданні “Суд” письменник саме через сприйняття головною героїнею, Ганною Розсохою, […]...
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд’ Юрія Мушкетика Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В оповіданні “Суд” Ю. Мушкетик змальовує похмуру дійсність колгоспного села […]...
- Біографія Юрія Мушкетика ЮРІЙ МУШКЕТИК (Нар. 1929 p.) Юрій Мушкетик – визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п’єс. За роман “Крапля крові” автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман “Позиція” – Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980). […]...
- Іван Брюховецький в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша За історичними даними, уперше ім’ я Брюховецького згадується як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Б. Хмельницькому. Брюховецькйй став довіреною особою Юрася Хмельницького, який послав Його на Запорожжя, щоб прихилити ниаовців заволодіти булавою І. Виговського. Але Брюховецькйй залишився на Січі і завоював авторитет серед козаків з власною метою – стати […]...
- Гетьман Сагайдачний Видатний вождь козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний народився в місті Самбір на Галичині, у родині небагатого шляхтича й одержав солідну для того часу освіту. Подавшись у козаки, досить скоро він виділився серед своїх співтоваришів і став проводирем. Під керівництвом Петра Сагайдачного козаки зробили чимало вдалих походів на Крим і Туреччину. У 1616 році загін під його командуванням […]...
- Аналіз твору “Чи не той то хміль” Твір “Чи не той то хміль” за жанром є історичною піснею, тема якої – визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору – звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким […]...
- Образ полковника Шрама в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама Пантелеймон Куліш найповніше розкриває свої погляди на добу Руїни. Історичним прототипом полковника Шрама, ймовірно, був паволоцький полковник Попович, зображений у літописах Самовидця і Грабянки патріотом Лівобережної України, який шукав шляхів звільнення від польського гніту Правобережної […]...
- Гетьман Пилип Орлик і перша українська конституція Державні нації дбають про те, щоб молоде покоління долучалося до власної історії. Нині з темряви віків проступають маловідомі досі або зовсім нові імена – величні тіні наших забутих предків. Сотні років від суспільства замовчувались або зникали невідь-куди свідчення про славетних українців, людей великої сили духу, справжніх богатирів української історії. Одним із них є український гетьман […]...
- Відображення прагнень народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров ‘ю рад Ваше горе змити. І. Франко Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії, коли народ […]...
- Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про […]...
- Найменший брат. Менший брат – крилаті вирази Найменший брат. Менший брат Вислів узято з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата,- Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Походить цей вислів з Євангелія (Матф., 25, 40), де “братами меншими” названо бідняків. Він (прогрес) нагадав людям про їх право на волю і гукнув, що добувати того добра […]...
- Король і гетьман Залунали козацькі сурми, гаркнули шведські барабани, військова Музика заграла вітальний марш. Гетьман зійшов із коня. Король Карл чекав його на ганку. Був без шапки, вітер розвівав неслухняне волосся. Гетьман теж скинув соболеву шапку. Зустрілися на сходах і привіталися по-латині. Король Карл, як звичайно при зустрічі з людьми, навіть зі знайомими, був ніби збентежений. Кланявся й […]...
- Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Є. Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, […]...
- Звеличення патріотизму у романі Юрія Яновського “Вершники Кипів бій. Дзижчали кулі, вибухали снаряди. Атака, атака, атака… Смерть косила людей. Скільки їх полягло, а дзот все огризався шквальним вогнем, і до нього не можна було підступити. Андрій стиснув гранату і кинувся вперед. Вибух – і десятки жал проткнули його груди, прямували до серця. Та їх затримала книга. Гаряча кров заливала сторінки. Андрій похитнувся, […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “… я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… , вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу […]...
- Чи не той то хміль (АНАЛІЗ) Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновского ” Вершники ” Юрія Яновского стали видатним явищем у літературі двадцятого сторіччя. У цьому невеликому по обсязі добутку, що складається з восьми сюжетно завершених новел, зображена широка картина громадянської війни в Україні, коли лютували шаблі, бої були розпачлива й нещадні, воля билася з неволею, правда снесправедливостью. Український народ знищував сам себе під прапорами класових протистоянь. […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя Боротьба у другій половині XVII віку Польщі, Туреччини та Московської держави за владу над Україною, разом із змаганням самої України за свою волю й незалежність од сусідів, як відомо, мала наслідком Велику Руїну Правобережної України та зміцнення московської влади на Лівобережній. Занепад українського життя, що настав після того, відбився на Запорожжі. Як на Україні за […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...