Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”)
Народу геній, що не вмер, не вмре…
М Рильський
Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія.
Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець?
Подумки ніби перегортаєш сторінки роману: “1965 рік. Провесінь. Надмор’я”, “Рік 992. Великий
Київ”, “Рік 1004. Весна. Київ” – і подорожуєш із сучасного в минуле, потім, з глибини віків повертаєшся до віку XX.
1 дивуєшся, як письменник знайшов ідею, ті зв’язки, на яких тримаються події з різночасових площин, виразно перегукуючись між собою або й пояснюючи одна одну.
Образ архітектурної пам’ятки порушує питання духовного родоводу мистецтва, одвічне й невмируще творче начало, що народжується в глибинних шарах історії, живе в них, передається від покоління до покоління невмирущою естафетою народного генія.
Софія уособлює й витоки народної етики й культури,
Над багатьма складними питаннями б’ється в романі зодчий Сивоок, якому випало здійснити згодом великий творчий подвиг – вимріяти і подарувати людям диво дивне землі Руської – Софію Київську. Сивоок уже побував у багатьох чужих землях, прочитав силу-силенну старовинних фоліантів і замислюється над тим, що ми сьогодні називаємо філософією мистецтва. У нього виникає підозра: а може, є на світі дві історії?
Одна – та, що забувається, відходить в минуле, бо приречена вмерти через її невигідність для можних світу, тільки скупі поодинокі натяки про неї зустрічаються в книгах. Сивоок іноді іронізує із соціальних стереотипів історії: “Отак воно, мабуть, і ведеться в історії. Всі були дикі, а хтось приходив і просвіщав їх… Чи то не велика брехня історії?”
Подолавши такі лабіринти сумнівів, Сивоок прозріває, вивищується в людину, соціально набагато зрілішу від інших. Він нарешті збагнув причинно-наслідкову природу речей, їхню обов’язкову взаємопов’язаність.
Приходить до нього й своє розуміння суті мистецтва, наріжним каменем якого повинна бути правда. На кожну барву життя, думає Сивоок, повинна бути своя – неодмінно точна – барва мистецтва. У нього навіть склався своєрідний “табель про ранги” кольорів. Він твердо переконаний, що “кожний випадок вимагає своєї масті, свого відтінку і що барви, мов люди, бувають… ” різні.
Йому вдалося осягти символічне значення кольорів: “червона барва означає кохання й милосердя, небесна – вірність, біла – невинність, чорна – жалобу, смуток, а жовта – ненависть, зраду, золота Ж – святість, досконалість, мудрість, повагу”. І це – не просто “технологія” мистецтва Сивоока, така собі примхливо вигадана химерія кольорів, це – колористичне віддзеркалення сил і пристрастей того світу, в якому судилося жити й боротися Сивооку за свою духовну незайманість.
“Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для Бога – він сприймався як надійний притулок людського духу… ” А виріс він із щедрот київської землі, став її продовженням, гучним її криком, її співом, мелодією, барвою.
“Диво!” – пише П. Загребельний. І справді, диво з див – Софійський собор – виквіт душі народної.
Related posts:
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, величні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали римські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збудував Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
- Скорочено “Диво” Загребельного 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...
- Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
- Які ідейно-художні функції часової двоплановості в романі П. Загребельного “Диво”? Роман П. Загребельного “Диво” (1968 р.) з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X-XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що возвеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
- Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала […]...
- Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
- Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом “Диво”) Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
- Характеристика образу Сивоока у творі “Диво” Схарактеризуйте образ Сивоока. Як через образ автор розкриває проблему творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності? Хто звів собор – це диво з див? Не Ярослав же, як то твердить літописець. Князю належав задум, ідея, воля. А хтось же втілював задум і, вивершуючи його, збагачував рідними мотивами й барвами. Не могли це робити ортодоксальні майстри […]...
- Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X – XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
- Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) І. Роман “Роксолана” – історія боротьби дівчини за свою особистість. II. Зовнішність та внутрішній світ Роксолани. 1. Портретна характеристика дівчини. 2. Розум та чесний характер. 3. Самотність на чужині. 4. Любов до України, допомога рідному місту. 5. Піклування про турецьких людей (у Стамбулі була збудована мечеть за […]...
- Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Головним предметом художнього осмислення у романі “Чорна рада” П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об’єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою […]...
- Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
- Історія на сторінках романів Павла Загребельного Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше […]...
- Павло Загребельний – Диво (СКОРОЧЕНО) Павло Загребельний Диво (СКОРОЧЕНО) 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми […]...
- Роксолана – султанша-українка (За романом П. Загребельного “Роксолана”) Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним. Їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися […]...
- Диво (скорочено) – Загребельний Павло 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...
- Диво скорочено – Загребельний П 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...
- Характеристика твору “Диво” Композиція ” Дива ” нагадує архітектуру собору, образно відтворену в романі: незвичайність планів, переходів, добудов, але у свавільній асиметричності криється доцільність і гармонія. Усе – наче пісня рідної землі. Заспів до ” Дива ” та епіграфи до кожної з його частин глибоко занурені в зміст, вони “промовляють” щось важливе, кидаючи додаткове світло на задум і […]...
- Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
- “Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса) Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і […]...
- Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Україна – “тихі води, ясні зорі” – завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна – Польщі. Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули […]...
- “Чи може ідея врятувати світ? За романом Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Роман Федіра Достоєвського “Злочин і кара” демонструє читачами ряд проблем. Однією з головних таких проблем є ідея головного героя твору Родіона Раскольнікова про те, що люди поділяються на обраних і звичайних. Згідно своєї теорії Раскольніков вирішив, що обрані іноді можуть вбивати звичайних, якщо на це є велика необхідність. Зокрема, головний герой вчинив страшний злочин, убивши […]...
- Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного Диво) Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич […]...
- Історична романістика Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів […]...
- Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Для чого людині розум? (За романом Д. Дефо “Робінзон Крузо”) Д. ДЕФО, Ж. ВЕРН, ДЖ. ЛОНДОН, Ш. ПЕТЕФІ, Р. Л. СТІВЕНСОН 6 клас ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ Д. ДЕФО, Ж. ВЕРН, ДЖ. ЛОНДОН, Ш. ПЕТЕФІ, Р. Л. СТІВЕНСОН Для чого людині розум? (За романом Д. Дефо “Робінзон Крузо”) Відомо, що найбільший скарб, яким володіє людина, – це її розум. Здатність мислити – одна з найяскравіших особливостей людини. Здавна розум цінувався її усіх народів і про це […]...
- Роль злого начала в судьбе человека (по трагедии И. В. Гете “Фауст”) В одной из книг я прочитал, что Злу надо противопоставлять не Добро, а Истину. А Истина никогда не добра, она сурова и безжалостна. Но только она открывает глаза на мир, отрицая любые догмы и мифы. Мефистофель – дух сомнения и разрушения, и потому он – враг застоя, тупого, бездеятельного гниения, противник бездумной исполнительности. Он скептик, […]...