Історичні джерела роману “Чорна рада”
Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров Грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст водночас російською і українською мовами.
Окреме видання з’явилося аж 1857 року.
Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну раду” Куліша, і як прочитаю, то напишу йому прездоровенний мадригал”,- писав він, повертаючись із заслання. Безперечно, роман Куліша був
Відомо, що джерелом “Чорної ради”, як і низки віршів “Три літа”, як і монографії “Богдан Хмельницький”, є козацькі літописи XVII-XVIII століть. Зокрема Кулішів роман на одній із найвидатніших історико-літературних пам’яток і водночас найдостовірніших історичних джерел XVII століття – на “Літописі Самовидця”, про що й сам Куліш признається в епілозі.
В основу роману також покладено козацький літопис Григорія Граб’янки про події в Україні 1663 року. Навіть прототипом одного з героїв романа – полковника Івана Шрама – був реальний історичний персонаж полковник Іван Попович.
Ідеї національного відродження, народності і демократизму, що панували в середовищі патріотично настроєної української громадськості, Грунтувались на історичному матеріалі та фольклорній стихії. Другим важливим чинником став романтизм, характерною рисою якого було звернення до історичного минулого. На початку XIX століття на історичну тему переважали твори поетичного жанру.
Тому художнє втілення тем та образів української історії, зокрема козацької доби, в жанрі роману було актуальним завданням нашого письменства.
В основу сюжету роману автор поклав літописне оповідання про історичні події “чорної” ради, яка відбулася 17 і 18 червня 1663 року на околиці Ніжина. Внаслідок несприятливих для України суспільно-політичних обставин після смерті Б. Хмельницького почався розкол єдиної політичної цілості України – на Правобережжя і Лівобережжя. На Правобережжі, яке залишилось під зверхністю Польщі, гетьманував Павло Тетеря.
На Лівобережжі, яке, всупереч Переяславській угоді 1654 року, підпорядкувала собі Росія, точилася гостра боротьба між кількома претендентами на булаву. Кошовому отаманові Івану Брюховецькому завдяки підтримці царської адміністрації і за допомогою демагогічних обіцянок вдалося схилити на свій бік Запоріжжя, козацьку чернь і низи суспільства і на “чорній раді” “доскочити булави”.
Так розгорілося полум’я соціальної ненависті, грабунку, вбивств значніших козаків: Якима Сомка, Василя Золотаренка та кількох інших полковників було страчено, чимало старшин заслали до Сибіру. На тлі таких історичних подій розгортається романтичне кохання героїв роману Петра Шраменка і Лесі Череванівни. П. Куліш, прихильний до городових козаків, водночас негативно характеризує політичну роль Запоріжжя.
Воно, як вважає автор, стало історичним анахронізмом і перетворилося на джерело соціальних зворушень, що зсередини підривало незміцнілу молоду українську державність: “Тепер хто йде на Запоріжжя? Або гольтіпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба. Сидять там, окаянні, в Січі да тілько п’янствують”.
Проте Куліш не відмовляє січовим братчикам у патріотизмі, хоробрості, здатності до самопожертви, побратимства, за які вони “припадали до душі всякому” українцеві.
Змальовуючи детально картину “чорної ради”, Куліш довіряє Самовидцеві як свідкові, єдиному літописцеві й сучасникові, що зобразив її до дрібниць. Романіст не наслідує літопису дослівно, а творчо трансформує його ідеї та образи. Фрагментами, генетично пов’язаними з козацькими літописами, наскрізь пройняте художнє полотно “Чорної ради”: від зображення становища українського суспільства напередодні національно-визвольної війни і до останнього розділу роману (страта Сомка і смерть Шрама).
Таке використання джерел було природне для давнього українського письменства. Про це свідчить і творчість Т. Г. Шевченка, М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Лесі Українки й інших художників слова.
Related posts:
- Історичні джерела роману П. Куліша “Чорна рада” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст, водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- “Чорна рада” Пантелеймона Куліша та її джерела Історичний роман “Чорна рада” – хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко – вірші “Три літа”, а Микола Костомаров – Грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 році. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз […]...
- Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- “Чорна рада’ П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XІX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- Ідейний зміст роману “Чорна рада” Куліш був одним з найбільш активних діячів українського національного відродження. Працюючи над “Чорною радою”, він, хоч і жив у Петербурзі, постійно підтримував контакти з учасниками Кирило-Мефодіївського товариства. Члени цієї організації, справжня інтелектуальна еліта нації, прагнули всебічно осмислити історичну долю українського народу та визначити місце України у світі, передусім у колі слов’янських народів. Шукаючи відповіді на […]...
- Історична основа роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій […]...
- Визначте жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману П. Куліша “Чорна рада” Пантелеймон Куліш – видатний поет і прозаїк, драматург і перекладач, критик і публіцист, історик і етнограф, мовознавець і культурний діяч, автор першого історичного роману в українській літературі. Роман “Чорна рада”, за висловом І. Франка,- найкращий історичний твір того часу. Ще в молодому віці письменник задумав написати історичний роман. Цей намір посилився під впливом повісті М. […]...
- “Проблематика роману П. Куліша “Чорна рада” Роман П. Куліша “Чорна рада” – багатопроблемний твір, у якому автором порушується не тільки історичні і політичні проблеми – роль державного діяча у визвольній боротьбі народу, ставлення влади до людей, незалежність держави і патріотизм українців, а загальнолюдські та філософські – народна мораль, стосунки батьків і дітей, подружнє щастя і кохання, боротьба добра і зла. Хоча […]...
- Ідея державності України в романі П. Куліша “Чорна рада” Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які будучи багатогранно обдарованими, зробили великий внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. Автор поетичних збірок і значної кількості прозових творів, найяскравішим поміж яких є роман “Чорна рада” – перший в українській літературі історичний роман. Провідною темою творчого доробку письменника була тема соціальної і національної долі українського народу, […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі “Чорна рада” П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства […]...
- Роман “Чорна рада” – перлина історичної літератури (П. Куліша) Прозова спадщина П. Куліша розважає читача невеличкими гумористичними оповіданнями, які, проте, мають глибокий повчальний зміст, “малоросійськими анекдотами”, подібними до співомовок Руданського. Але вершиною творчості П. Куліша і чи не усієї тогочасної прозової літератури є роман “Чорна рада”. Задум цього роману виник у Куліша ще у 24-річному віці, але написання такого панорамного епічного твору зайняло у […]...
- Образ Якима Сомка в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Усі події в романі подаються з позиції козацької старшини і Якима Сомка, який вболіває за долю України. У романі образ Сомка сповнений романтизованого благородства. Проте цей образ у багатьох аспектах має розбіжності з історичною дійсністю. У романі Сомко – молода людина, а за історичними джерелами у часи Ніжинської Чорної ради Яким Сомко був вже літньою […]...
- “Чорна рада” – перший україномовний історичний роман Пантелеймон Куліш – видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і, гуманіст, талановитий майстер слова. Провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана “українська ідея”. Найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема “Чорна рада” – перший український історичний […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво […]...
- Твір на тему – Показ козацького лицарства й любов і до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду й вдачі українського народу. Важливою сторінкою його життя є його дружба з Тарасом Шевченком, їх єднає любов до України, її мови, народу, також інтерес до славного минулого, прагнення служити Батьківщині. Найпомітніше місце у творчому доробку П. Куліша посідає історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 року”, це […]...
- “Чорна рада” – перший український історичний роман Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності. Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин національного лиха. Так поступово зароджується […]...
- Показ козацького лицарства, любові до України у романі П. Куліша “Чорна рада” Великий набуток Куліша-прозаїка – роман “Чорна рада”, який Іван Франко назвав “найліпшою історичною повістю у нашій літературі”. Твір вийшов у друк 1857 року і одразу ж завоював щиру симпатію читачів та високу оцінку критики. Сюжет “Чорної ради” взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїні доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали […]...
- Іван Брюховецький в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша За історичними даними, уперше ім’ я Брюховецького згадується як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Б. Хмельницькому. Брюховецькйй став довіреною особою Юрася Хмельницького, який послав Його на Запорожжя, щоб прихилити ниаовців заволодіти булавою І. Виговського. Але Брюховецькйй залишився на Січі і завоював авторитет серед козаків з власною метою – стати […]...
- “Чорна рада” П. Куліша: версії тлумачення назви твору П. Куліш уболівав за долю свого народу, шукав вихід із колоніального рабства. Ретельно вивчаючи історію своєї держави, він болісно сприймав її трагічні сторінки. Митець бачив наругу над рідними святинями, шукав причини національного лиха, руїни. Так і народився задум створити роман “Чорна рада”, в основу якого лягли події 1663 року. На околиці Ніжина 27-28 червня відбулася […]...
- Зображення курінного отамана Кирила Тура в романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно й життєво правдиві. Найповніше змальований у творі курінний отаман Кирило Тур, […]...
- П. Куліш. “Чорна рада” – перший україномовний історичний Ознайомити учнів з історичною основою, версіями назви твору, сюжетом; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості роману; розвивати навички визначення теми, проблематики твору, вміння виділяти основні епізоди й коментувати їх, висловлювати власні думки щодо порушених проблем; виховувати лицарські почуття, щирість, патріотизм. Обладнання: портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього. Теорія літератури: роман, роман-хроніка, історичний роман. ХІД УРОКУ […]...
- П. Куліш. Роман “Чорна рада”. Образи та ідеї твору Мета: допомогти учням осмислити ті моральні уроки, які дає читачеві автор; розвивати навички порівняльної характеристики образів твору, визначення провідних ідей, художньої майстерності письменника; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, прагнення до добра й справедливості, “праведного життя”. Обладнання: портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього, портрети історичних осіб, змальованих у творі. Теорія літератури: образи, символи, історичний […]...
- “Козацькому роду нема переводу… ” (за романом II. Куліша “Чорна рада”) П. Кулішеві належіть першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б життя на хуторі Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та […]...
- Зображення козацької верхівки у романі Пантелеймона Куліша “Чорна Рада” У творчій спадщині Пантелеймона Куліша справедливо виділено його роман “Чорна Рада”, як найбільш самобутній, оригінальний Твір і як перший укр. національний роман. Це – історико – соціальний за жанром твір, над яким письменник працював ще у 1 половині 40-х років, саме тоді, коли формувався молодий укр. рух, зростала національна самосвідомість укр. народу, а укр. інтелегенція […]...
- Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Важливе місце в романі посідає узагальнений образ “черні” – селянства, міщан, козацької голоти, яка і визначає наслідки Чорної ради – обрання гетьманом Івана Брюховецького. “Чернь” показана у романі загальною масою, хоча активно діючою, а образи її представників не ідеалізованії виступають лише епізодично. Але з цих епізодів Пантелеймон Куліш виводить образ “маси”, яка не здатна усвідомлювати […]...
- “Боротьба за владу в романі П. Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” – перший в українській літературі соціально-психологічний твір такого масштабу. У романі зображено особливості життя і національного характеру запорожців. В основу сюжету роману покладено складні, переломні періоди історії українського народу, буремні події яких зумовили виникнення гострих ситуацій і формування сильних характерів людей, які були безмежно віддані своїм ідеям. Саме тому роман […]...
- П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН Тема. П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН 1. Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша “Чорна рада”. А Літопис С. Величка. Б Літопис Г. Грабянки. В Літопис Самовидця. Г “Повість минулих літ”. 2. За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі? А Розбійництва. […]...
- Зображення козацької верхівки і простих укр. у романі Пантелеймона Куліша “Чорна Рада” У творчій спадщині Пантелеймона Куліша справедливо виділено його роман “Чорна Рада”, як найбільш самобутній, оригінальний Твір і як перший укр. національний роман. Це – історико – соціальний за жанром твір, над яким письменник працював ще у 1 половині 40-х років, саме тоді, коли формувався молодий укр. рух, зростала національна самосвідомість укр. народу, а укр. інтелегенція […]...
- Твір Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, […]...
- Зображення козацького лицарства в романі “Чорна рада” В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” (1857). У романі правдиво відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. Одним із наслідків цих суперечностей і стала […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – перший український історичний роман Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності. Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин національного лиха. Так поступово зароджується […]...
- “Мої роздуми над романом П. Куліша “Чорна Рада” Роман П. Куліша “Чорна рада” цікавий і багатопроблемний твір. У ньому письменник порушує не тільки історичні і політичні проблеми, проблеми ставлення влади до народу, незалежності держави, патріотичності, ролі державного діяча і простих людей, а й загальнолюдські, філософські питання – питання народної моралі, батьків і дітей, подружнього щастя і кохання, боротьби добра і зла. Хоча персонажі […]...
- Твір Зображення курінного отамана Кирила Тура (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Зображення курінного отамана Кирила Тура (за романом П. Куліша “Чорна рада”) “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно […]...
- Критика “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор Першого українського історичного роману ” Чорна Рада ” . За словами автора, у “Чорній раді” він виконав “завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман”. Сюжет “Чорної ради” Взято з історії. Він грунтується на […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, […]...
- Образ Івана Брюховецького у романі П. Куліша “Чорна рада” Писати твори про історію України – неабиякий подвиг Пантелеймона Куліша, адже середина XІX століття – це час, коли дух українського народу був прибитий до землі. Коли вийшла друком “Чорна рада”, Куліша засуджували за патріотичні почуття, за радянських часів – за авторську симпатію до Якима Сомка і козацької старшини, а не до Івана Брюховецького і низової […]...
- Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада” – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами. В історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” […]...
- Чорна рада. Хроніка 1663 року – Пантелеймон Олександрович Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897 pp.) “Чорна рада. Хроніка 1663 року” Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за […]...
- Куліш, Чорна Рада Микола Зеров Микола Зеров КУЛІШ: “ЧОРНА РАДА” 1845 р. на сторінках “Современника” видрукувано кілька розділів нового роману. Між Кулішем і редактором “Современника” П. О. Плетньовим розпочинається листування. В грудні місяці 1845 року Куліш уже в Петербурзі; він викладає в 5-й хлоп’ячій гімназії, читає російську мову студентам інородцям, а р. 1846 Плетньов добивається йому закордонного відрядження для студій […]...