Головна ⇒ 📌Твори з літератури ⇒ Літописи як історико-літературні твори
Літописи як історико-літературні твори
Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про взаємини (економічні, політичні, культурні) між собою та іншими народами. Визначальними чинниками зародження літописної творчості є: діяльність могутньої Київської держави, відносно високий
Вважається, що літописання бере початок у Києві. Імовірно, зведення літописних матеріалів належить до кінця X століття. Його характер різноманітний: княжі літописи, короткі порічні записи, народні перекази. У XI столітті було складено Києво-Печерське літописне зведення 1072-1073 (автор – книжник Никон). Першою редакцією “Повісті минулих літ” було “Початкове зведення” 1093-95 р. У 1110 р. це зведення було перероблено монахом Києво-Печерської Лаври Нестором – “Се повести
Мова цієї літератури поєднувала у собі елементи мови ділового письма і літератури художньої оповіді. У численних порівняннях, біблійних ремінісценціях відчувається школа ораторського й агіографічного жанрів. Залежно від об’єкта опису мова літопису іноді піднімається до високого стилю, але все ж перебуває в межах середнього. Інколи опускається до низького, коли літописець послуговується народними переказами.
Літописці користуються приказками і прислів’ями. Природа метафор народна, як і в художньому творі. Проте є і книжні метафори. У літописній літературі розповідь ведеться з посиланням на третю особу, але інколи наводяться й діалоги.
Як і в ораторській літературі, тут часто вживаються риторичні запитання, що сприяє піднесенню урочистості мовлення. Отже, літописи як історико-художні твори – визначні пам’ятки давньої писемності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. […]...
- Літописи як історико-художні твори монументального стилю Літописання займає особливе місце в літературі Київської Русі. Літописи – це історичні твори, в яких розповідь велася за роками (“літами”). Кожен народ пам’ятає свою історію. Багато відомостей і спогадів про минуле знаходимо в народних переказах, легендах, піснях, що передавалися з покоління в покоління. Літопис як своєрідна форма літературного твору виріс на основі усного історичного епосу. […]...
- Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- 1702 рр. Автор, імовірно, сам представник козацької старшини, пропонує […]...
- Монастирсько-церковні літописи Монастирсько-церковні літописи – жанровий різновид національного літописання, історико-літературні пам’ятки, в яких подана белетризована історія заснування монастиря чи церкви, релігійна, освітянська та господарська діяльність, зв’язок із суспільно-політичним життям краю, держави, особливості світського життя України, Європи в певну добу. їм характерна політематичність, розмаїття порушуваних проблем та ідей. Розповідають переважно про сучасні авторам події, про реальний внесок монастиря […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”- визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- Літописи Русі З перекладних книг на Русі великою популярністю користувалися хроніки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зразком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про героїчне минуле Русі часто бралися із народних переказів, пісень, […]...
- Літературні твори Е. Т. А. Гофмана 1. Відомо, що просвітники вважали найбільшою цінністю людини її розум. А що стає центром уваги романтиків? Відповідь: Почуття, внутрішній світ людини. 2. Назвіть найвідоміші літературні твори Е. Т. А. Гофмана. Відповідь: “Крихітка Цахес”, “Лускунчик”, “Кавалер Глюк” та інші. 3. Чому Гофман змінює одне зі своїх імен Вільгельм на Амадей? Відповідь: На знак захоплення творчістю Моцарта. […]...
- Козацькі літописи Козацькі літописи Існує три літописи, в яких зображені події з життя українського козацтва, а літописцями виступили теж козаки. Це літописи Самовидця, Самійла Величка та Григорія Грабянки. “Літопис Самовидця” охоплює події 1648-1702 pp., а також подає стислий огляд історії України 1703-1784 pp. Більш докладна оповідь міститься у літописі про Чорну Раду під Ніжином у 1663 році. […]...
- Твір на тему: Літописи Русі З перекладних книг на Русі великою популярністю користувалися хроніки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зразком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про героїчне минуле Русі часто бралися із народних переказів, пісень, […]...
- Мої улюблені літературні твори Книга – один із найславніших, найзначніших витворів людини. Завдяки книзі передаються знання, досвід попередніх поколінь наступним. Людство знає докладно про події, які відбувалися в античному світі, Римській імперії багато тисячоліть тому так докладно, ніби це сталося вчора, бо від тих часів залишилися твори Гомера, Овідія, Вергілія та багатьох інших великих поетів. І так кожна наступна […]...
- Твір на тему: Мої улюблені літературні твори Книга – один із найславніших, найзначніших витворів людини. Завдяки книзі передаються знання, досвід попередніх поколінь наступним. Людство знає докладно про події, які відбувалися в античному світі, Римській імперії багато тисячоліть тому так докладно, ніби це сталося вчора, бо від тих часів залишилися твори Гомера, Овідія, Вергілія та багатьох інших великих поетів. І так кожна наступна […]...
- Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка й Брюховецького, останній був з […]...
- Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча Богдана Хмельницького так само, як […]...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них […]...
- ЛІТОПИСИ – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть ЛІТОПИСИ Особливе місце в розвитку літератури займало літописання. Літописання – це літературне явище, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками (“літами”). В літописи увійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, у яких подавались згадки про окремі історичні […]...
- Головне джерело наших знань про древню Русь середньовічні літописи У великому енциклопедичному словнику написане наступне: “Історичний добуток, вид оповідальної літератури в Росії 11 – 17 століть, складалися з погодних записів, або являли собою пам’ятники складного складу – вільні зводи”. Літопису були загальросіянами (“Повість минулих літ”) і місцевими (“Новгородські літописи”). Літописи збереглися головним чином у пізніх списках. Першим почав вивчати літопису В. Н. Татищев. Задумавши […]...
- Козацькі літописи: тематика та значення Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей, які самі визначали плин свого […]...
- Періодизація української літератури (за історико-хронологічним принципом) І. Прадавня українська література (до XIV Ст.) “Велесова книга” – найдавніша пам’ятка V – IX ст., скрижалі буття українського народу в прадавні часи. У прадавній українській літературі слід розрізняти дві основні форми: усну народну творчість (пісні, легенди, казки, прислів’я тощо) і книжне письменство (літописи, сказання, повчання, зводи літописів). Остромирове Євангеліє (1056 – 1057), найстаріша книга, […]...
- Літописи крайові Літописи крайові – жанрові різновиди літописання, історичні літературні пам’ятки, в яких ширше відтворені різноманітні події конкретної місцевості в їх органічній єдності із загальноукраїнськими, а через них – із міжнародними. Л. к. як політично-культурний чинник формування української нації поширюються у XV ст., особливого розквіту набувають в XVII-XVIII ст., продовжуючи традиції доби України-Руси (Чернігівський, Переяславський, Галицько-Волинський). За […]...
- Скорочено КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне козацьке військо і що авторами […]...
- Козацькі літописи Неоціненне значення для становлення нової української літератури мають твори XVII-XVIII ст. Це козацькі літописи. Дивуєшся авторам цих шедеврів, гордишся своїми предками. Літописці Самовидець, Грабянка і Величко, очевидно самі були свідками усіх тих подій, що переважно в хронологічному порядку подають епізоди історії нашого народу. Спочатку вказують на ті факти, які спричинили визвольну боротьбу проти польської шляхти, […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче […]...
- Твір на тему: Наша історико-культурна спадщина Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже […]...
- Історично-мемуарна література УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Літописання було характерне для літератури періоду Київської Русі. Цей вид творчості розвивався й пізніше, зокрема в добу Хмельниччини – героїчний час у житті українського народу. Козацькі літописи – це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Козацькі літописи […]...
- Історико-біографічна література Історико-біографічна література – сукупність художньо-наукових творів, об’єднаних наявністю в них героя, котрий залишив помітний слід у суспільно-політичному, науковому, мистецькому, літературному житті. Це один із найдавніших видів літератури, його витоки сягають античних часів. Основою еллінської біографії вважають енкомій – громадянську надгробну поминальну промову, яка, в свою чергу, походила з іще давніших “заплачок”. Перші біографічно оформлені енкомії […]...
- “Повість минулих літ” – значення твору Літописання у Київській Русі почалося ще на початку 11 ст., за правління Ярослава Мудрого, який високо цінував культуру, освіту, літературу. 1073 року з’явилося перше Києво-Печерське зведення, в якому було запроваджено опис подій у річній послідовності. Продовжено воно було 1093 року другим Києво-Печерським зведенням, а 1113 р. з’являється “Повість минулих літ”. Упорядкована була “Повість минулих літ” […]...
- Літературні стилі БАРОКО (від лат. barocco – вигадливий, примхливий) – напрям у європейському мистецтві й літературі в період між Відродженням та класицизмом (XVІ-XVІІІ ст.). Це була складна і суперечлива перехідна доба в соціальному й духовному житті народів, яка характеризувалася руйнівними війнами, хаотичним станом суспільства, Гострою боротьбою ідей Відродження і Середньовіччя, становленням нових уявлень про людину і світ. […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 4. Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. Етапи його розвитку Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх […]...
- Літературні маніфести Літературні маніфести (лат. manifestus – очевидний, відкритий) – публічне проголошення одним або групою письменників своїх естетичних засад, платформ, завдань і намірів. Термін увійшов у вжиток у XIX ст., вживається в різних народів з неоднаковою частотою. Йому відповідають: декларація, програма, універсал. Близькими до нього за змістом і функціями є трактат, вступна стаття, передмова, звертання до читачів, […]...
- Бароко, його філософські основи – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 3. Бароко, його філософські основи Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI – XVII століть. Термін “бароко” був введений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали […]...
- Літературні казки з народу (про творчість братів Гримм) Брати Вільгельм (1786-1859) і Якоб Гримм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді й народу здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з вуст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірників народних казок. Брати Гримм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор і вивчали Мова […]...
- Основні теоретико-літературні поняття в українській літературі Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання-висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості […]...
- Система мистецтв – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Система мистецтв Надзвичайно важливо, що в ХІХ ст. остаточно утвердилося осмислення сукупності різних видів мистецтв саме як системи. До того ж відтоді культура й література дають змогу впевнено говорити про них як про процес (культурний і літературний), адже вони чи не вперше саме так усвідомлюються їхніми творцями. Звісно, […]...
- Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів […]...
- Художня література в ХІХ столітті – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Художня література в ХІХ столітті У ХІХ ст. художня література стала загальновизнаною королевою мистецтв. Однак не всі її роди й жанри були в однаковому становищі. Якщо доба романтизму (1820-1830-і роки) позначена пануванням лірики, то для доби реалізму (1830-1860-і роки) характерне домінування епосу, особливо соціального роману. Звичайно, були спроби […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Життя коротке, мистецтво вічне. Гіппократ Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Л. Костенко Література другої половини XX ст. відчула вплив двох тонно завершених світових воєн. Півсвіту лежало в руїнах, кількість людських жертв вимірялася мільйонами. Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму […]...
- Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо… ” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті […]...