Міцкевич Адам Дзяди (скорочено)
У віршованому вступі “Примара” юнак-самогубець, повставши із труни, тужить за коханою і з ніжністю згадує про минуле. У прозаїчному ж вступі автор пояснює, що Дзяди – це древній народний обряд поминок покійних, в основі якого лежить культ предків (дідів). Борючись із залишками язичницьких вірувань, церква намагалася викорінити цей звичай, і тому народ справляв Дзяди таємно, у каплицях або будинках, що пустують, біля цвинтарів, де люди ставили вночі частування, закликали неприкаяні душі й намагалися допомогти їм знайти вічний спокій.
Уночі
Красуня Зося, що зводила хлопців з розуму, але так нікому й не подарувала любові й щастя, тепер нудиться від туги. До жінки в жалобі раптом прямує примара з блідим і жахливим ликом, з раною у серці, що кровоточить.
Сам ксьондз молиться за покійних. Входить Пустельник у полотняному одязі, вкритому листям і травою. Він здалеку повернувся в отчий край. “Хто любові не знає, той живе щасливо”,- співає прибулець. Але полум’я палає в його грудях!.. Він з гіркотою зізнається, що, начитавшись книг, шукав ідеальну любов, об’їздив весь світ, а потім зустрів її, отут, поруч, “щоб втратити навіки”.
Ксьондз із жалем дивиться на нещасного, котрий “здоровий на вигляд, але в серце поранений важко”. А безумець палко й безладно розповідає про велику свою любов, рясно пересипаючи мовлення цитатами із Шиллера й Гете. Ксьондз м’яко зауважує, що є люди й більш нещасні, ніж його гість. Але тому байдуже до чужих страждань.
Він оплакує свою Марилю. Вона жива – але мертва для нього. “Мертвий той, хто всіма силами не допомагає ближнім!” – вигукує ксьондз. Прибулець вражений: ці ж слова сказала вона йому на прощання.
Друзі, наука, батьківщина й слава – все це дурниця! Але ж колись він у це вірив! Високі пориви пішли разом із юністю…
Співає півень. Гасне перша свіча. І ксьондз раптом впізнає в прибульцеві свого учня Густава, “вроду й гордість молоді”, що пропадав десь багато років. Але Густав відмовляється залишитися в ксьондза: юнакові нема чим відплатити за любов і турботу, всіма почуттями своїми він лине до спогадів. Та все пройшло… “Крім душі й Бога!” – відгукується ксьондз. Густав знову в розпачі згадує кохану.
Вона віддала перевагу почестям і золоту… Але він не винить її: що він міг їй дати? Лише любов до самої смерті… Юнак просить ксьондза не говорити Марилі, що Густав умер з горя,- і б’є себе в груди кинджалом. Гасне друга свіча.
Густав спокійно ховає кинджал і пояснює схвильованому ксьондзові, що лише повторив для повчання зроблене набагато раніше. Сюди ж він з’явився, щоб просити слугу церкви повернути людям Дзяди: адже покійним так потрібні щирі сльози й молитви живих! Сам Густав став після смерті тінню своєї коханої й буде з Марилею до її кончини, коли вони зустрінуться на небесах. Адже він зазнав поруч із нею райську насолоду, а той, хто на небі був хоч раз живим, мертвий туди потрапляє не відразу!
Б’є годинник. Густав зникає. У прозовій формі поет розповідає про страждання Польщі під владою Олександра І і про безжалісні гоніння, які обрушилися в 1823 р. на польську молодь, що вчилася у Вільно й прагнула зберегти рідну мову й національну культуру. “У справі віл енських студентів є щось містичне.
У високому самозреченні молодих в’язнів усі вбачають Божу кару, що впала на голови гнобителів”,- усе це глибоко запало в думки свідків і учасників тих подій. У Вільно, у монастирі батьків базиліанів, перетвореному на в’язницю, спить в’язень Конрад. Ангели й демони сперечаються, борючись за його душу.
Прокинувшись, в’язень розуміє: якщо його вороги, “віднявши в барда мову”, відправлять його у вигнання, туди, де пісня його буде незрозумілою, то він стане для рідної країни живим мерцем. Конрад знову засинає. Дух же захоплюється силою людської думки. Уночі в’язні, користуючись співчуттям вартового-поляка, збираються в камері Конрада, суміжної з костьолом, і святкують Різдво. Томаш, якого юнаки вважають своїм ватажком, пояснює схопленому сьогодні Жеготе: сенатор Новосильцев, що впав у немилість “за те, що пиячив і крав відкрито”, тепер намагається вислужитися перед царем, вигадати змову серед поляків, оббрехати їх і тим врятувати себе.
Шляхетний Томаш готовий взяти всю провину на себе. Товариші з іронією розповідають Жеготе про жахи вироків, згадують про кибитки, які відвозять закованих у ланцюги хлопчиків до Сибіру, про солдатів, які тягнуть побитих до півсмерті в’язнів. Із тих кибиток часто чути вигуки патріотів: “Вічна слава Польщі!” В’язні наспівують веселу пісеньку про те, як будуть добувати в Сибіру руду, щоб викувати сокиру для царя. Дивлячись на похмурого Конрада, друзі розуміють: він охоплений натхненням. Конрад співає гнівну пісню, закликаючи до великої помсти,- і падає, втрачаючи свідомість. Друзі його розбігаються, зачувши кроки патрульних.
А Конрад, підвівшись, говорить про самотність поета. Не люди, а лише Бог і природа зрозуміють співця! Пісня його – “твір всесвіту”!
Він рівний Творцю! Безмірно люблячи свій народ, поет хоче “наставити й прославити його”,- і вимагає в Бога великої влади над серцями людськими. Гірко дорікає Конрад Всевишньому, запитуючи, за що карає нещасних поляків?! Юнак знову падає без пам’яті. Демони зляться: якби він у гордині своїй продовжив свою суперечку з Богом, вони здобули б душу поета!
Але вгледівши ксьондза Петра, якого привів вартовий, чорти розбігаються. Петро виганяє з Конрада злого духа. Той звивається й опирається, але врешті-решт вимушений піддатися благочестивому ксьондзу.
Ангели просять Всевишнього простити поета, адже хоча він і не шанував Бога, але любив свій народ і страждав за нього.
Related posts:
- Дзяди (скорочено) – Міцкевич Адам Стислий переказ У віршованому вступі “Примара” юнак-самогубець, повставши із труни, тужить за коханою і з ніжністю згадує про минуле. У прозаїчному ж вступі автор пояснює, що дзяди – це древній народний обряд поминок покійних, в основі якого лежить культ предків (дідів). Борючись із залишками язичницьких вірувань, церква намагалася викорінити цей звичай, і тому народ справляв […]...
- ДЗЯДИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ У віршованому вступі “Примара” юнак-самогубець, повставши із труни, тужить за коханою і з ніжністю згадує про минуле. У прозаїчному ж вступі автор пояснює, що Дзяди – це древній народний обряд поминок покійних, в основі якого лежить культ предків (дідів). Борючись із залишками язичницьких вірувань, церква намагалася викорінити цей звичай, і тому народ справляв Дзяди таємно, […]...
- Скорочено – ДЗЯДИ1, МОНОЛОГ КОНРАДА – АДАМ МІЦКЕВИЧ 9 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ ДЗЯДИ1, МОНОЛОГ КОНРАДА (сцена II, Імпровізація) (Стислий виклад) Віленсько-ковенські “Дзяди” Привид (Пролог) У віршованому вступі посеред ночі на кладовищі постає привид юнака, який через нещасливе кохання покінчив життя самогубством. Тепер він приречений перебувати у проміжному стані – між світом померлих і світом живих. Поставши із труни, він страждає, тужить за коханою […]...
- Скорочено “Дзяди” Міцкевича У віршованому вступі “Примара” юнак-самогубець, повставши із труни, тужить за коханою і з ніжністю згадує про минуле. У прозаїчному ж вступі автор пояснює, що Дзяди – це древній народний обряд поминок покійних, в основі якого лежить культ предків (дідів). Борючись із залишками язичницьких вірувань, церква намагалася викорінити цей звичай, і тому народ справляв Дзяди таємно, […]...
- Скорочено – АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ 7 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ АЛЬПУХАРА (3 поеми “Конрад Валленрод” ) Селище маврів1 у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпораді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді2. 1 Маври – (в перекладі означає “темні”) умовна назва кількох племен. З VIII ст. маврами називали арабів-мусульман, які захопили Піренейський півострів. 2 Гренада (або Гранада) – […]...
- Скорочено – БАХЧИСАРАЙ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ 9 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ КРИМСЬКІ СОНЕТИ БАХЧИСАРАЙ (Сонет 6) Великі та німі Гіреїв двір і сад! По ганках, що мели покірних баш тюрбани, Через потуги трон і любощів дивани Літає сарана, повзе холодний гад. Повився темний плющ і дикий виноград По вікнах, по стіні подобою альтани; Руїна – пише тут на мурах гість незнаний, Як […]...
- Міцкевич Адам Альпухара (скорочено) Селище маврів1 у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпорадді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді2. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора,- Та обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах3 хрести заблищали,- Взято фортецю останню. Сам […]...
- Адам Міцкевич РЕФЕРАТ На тему : Адам Міцкевич Адам Міцкевич війшов в історію польської і світової літератури, як геніальний поет і великий мислитель. Майбутній поет народився 24 Грудня 1798 року на хуторі Заосьє, біля Новогрудка, в сім’ї адвоката. Рано вративши батька, Адам Міцкевич ще з дитинства привчався до самостійного життя. В 1815 році поступає в Вільно, де […]...
- Адам Міцкевич – польський поет, романтик і патріот Творчість польського поета-романтика Адама Міцкевича – це апогей, найяскравіший вияв польського романтизму. Життєвий шлях Міцкевича – шлях борця, шлях лицаря, шляхтича. Ще юнаком разом з товаришами він заснував таємне товариство прихильників доброчесності. Він був арештантом, вигнанцем, вічним мандрівником, помер у Парижі – далеко від батьківщини, яку любив незрадливою синівською любов’ю. Адам Міцкевич є автором національної […]...
- Біографія Адам Міцкевич Адам Міцкевич війшов в історію польської і світової літератури, як геніальний поет і великий мислитель. Майбутній поет народився 24 Грудня 1798 року на хуторі Заосьє, біля Новогрудка, в сім’ї адвоката. Рано вративши батька, Адам Міцкевич ще з дитинства привчався до самостійного життя. В 1815 році поступає в Вільно, де був зачислений “казеннокоштним” студентом університета. Там […]...
- Скорочено – ПІЛІГРИМ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ 9 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ КРИМСЬКІ СОНЕТИ ПІЛІГРИМ (Сонет 14) Країна розкоші прослалась підо мною, Вгорі – блакить ясна, тут – лиця чарівні; Чому ж у дальній край так хочеться мені, Чом ще за дальшою я плачу давниною? О Литво! Шум лісів, породжених тобою, Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні, І більше я радів твоїй трясовині, […]...
- Скорочено – БУРЯ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ 9 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ КРИМСЬКІ СОНЕТИ БУРЯ (Сонет 4) Вітрила зірвано, ревіння, шум завії, Тривожні голоси і помп зловісний рик, Із рук матросових останок линви зник, Згасає сонця диск – і гаснуть з ним надії. В тріумфі бурянім, серед шумливих стін, Що вгору зносяться в безумній круговерті, Ступив на корабель жорстокий геній смерті, Як воїн, […]...
- ПОЕМА “ДЗЯДИ” А. ДАКЕВИЧА РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ § 10. ПОЕМА “ДЗЯДИ” А. ДАКЕВИЧА Одне із Батьківщиною судилося буття. А. Міцкевич Лірико-драматична поема “Дзяди” (“Поминки”) стала для поета тим твором, до якого він повертався все своє життя. 1823 року, ще не завершивши першої та маючи лише загальний план третьої частини, Міцкевич представив на суд читачів другу та четверту частини свого […]...
- Скорочено – ГРОБНИЦЯ ПОТОЦЬКОЇ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ 9 КЛАС АДАМ МІЦКЕВИЧ КРИМСЬКІ СОНЕТИ ГРОБНИЦЯ ПОТОЦЬКОЇ (Сонет 8) Зів’яла ти в краю, заквітчанім весною, Трояндо молода, бо линули в імлі Від тебе юні дні, злотисті мотилі, І спогадів черву лишали за собою. Чому так світяться громадою ясною Зірки, до польської обернені землі? Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі, Сліди повипікав […]...
- МІЦКЕВИЧ, Адам (1798 – 1855) МІЦКЕВИЧ, Адам (Mickiewicz, Adam – 24.12.1798, Зaосся побл. Новогрудка, Білорусь – 26.11.1855, Константинополь) – польський поет. Батько – Миколай Міцкевич, новогрудський адвокат, мати – Барбара Маєвська. Батько брав участь у повстанні під керівництвом Костюшка, був членом Комісії Громадянського Правопорядку, вважався людиною прогресивних поглядів. Місто Новогрудок, де проминуло дитинство поета, входило тоді до […]...
- Адам Міцкевич – світоч польської літератури Реферат на тему: “Адам Міцкевич – Світоч польської літератури” Ім’я Адама Міцкевича набуло для поляків особливого значення. Він вважається символом національної своєрідності, гідності польського народу, який вів багатовікову боротьбу за отримання незалежності. Творчість Міцкевича прийнято розподіляти на три періоди: – ранній, віленсько-ковенський (до 1824). Кращими творами цього періоду вважають “Оду до молодості” (1820) “Балади й […]...
- Адам Міцкевич Адам Міцкевич (1798-1855) Життя і творчість XIX ст. має величезне значення для розвитку національних літератур окремих слов’янських країн, що пройшли складний історичний шлях. У XIX ст. тільки Росія мала більш-менш гарні умови для розвитку національної культури. Окремі українські землі перебували під російським та австро-угорським впливом. Болгарія страждала під турецьким гнітом. Після остаточної поразки Наполеона територію […]...
- Україна та Адам Міцкевич Україна та Адам Міцкевич Історія трьох слов’янських народів-сусідів переобтяжена обопільними скаргами, образами, навіть злочинами. Кажу так, щоб не збитися на різдвяну казочку у дусі Діккенса. Зустріч польського поета і країни, де поляки панували аж до війн славного Богдана, була невідворотною. Гість не мав змоги не приїхати, а господарі не мали можливості відмовити візитеру. 22 жовтня […]...
- АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855) ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855) Польський поет Адам Міцкевич народився в маленькому, віддаленому від столиці хуторі в родині збіднілого шляхтича. Спілкування з простими людьми відкрило йому могутність і чистоту народного духу. Довгими осінніми вечорами Адам заслуховувався співом селян, залюбки поринав у світ народних казок та легенд і, маючи мрійливу вдачу, уявляв […]...
- Адам Міцкевич Лілеї Адам Міцкевич Лілеї Перекладач: А. Малишко Джерело: З книги:Міцкевич Адам. Вибране: Поетичні твори.- К.: “Веселка”, 1984 Балада (Скорочено) Провина несказанна, Що пані вбила пана, Похоронила в гаї, Де струмінь протікає, Лілеї засівала I, сіючи, співала: “Ростіть, квітки, високо, Як пан лежить глибоко; Як пан лежить глибоко, Так ви ростіть високо”. Уся в невинній крові, Біжить […]...
- ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ. АДАМ МІЦКЕВИЧ ЛЕКЦІЯ 9 ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ. АДАМ МІЦКЕВИЧ 1. Історичні умови виникнення польського романтизму. 2. Життєвий і творчий шлях поета. 3. Створення романтичного автопортрета у збірці “Кримські сонети”. Образи природи Криму. 1. Історичні умови виникнення польського романтизму Розвиток романтизму в Польщі припав на 10 – 60 роки XIX ст. – період національно-визвольної боротьби після третього розподілу Польщі, […]...
- Адам Міцкевич До матері-польки Адам Міцкевич До матері-польки Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О Мати-Полько! Як у твого сина В очах сіяє дар святий пророцтва, Як появляє лагідна дитина Поляків давніх горде благородство, Як, занедбавши забавки пустії, Він слухає співця старого думи Про наших предків вікопомні дії, Ясне чоло схиляючи у сумі,- О […]...
- Адам Міцкевич На грецьку кімнату Адам Міцкевич На грецьку кімнату Перекладач: О. Новицький Джерело: Міцкевич Адам. Вибране: Поетичні твори.- К.: “Веселка”, 1984 В домі княгині Зінаїди Волконської в Москві Її небесний зір мене веде в пітьмі, Пурхає світлий шовк по темному паркету… Ввійшли… Помпеї це руйновища німі Чи, може, давній край, що за потоком Лети? О ні! Це давній світ […]...
- Адам Міцкевич Жаби та їхні королі Адам Міцкевич Жаби та їхні королі Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 Річ Посполита Жаб на все болото здавна Була шляхетською анархією славна. Великі і малі Жабu Там надто вільно вже велися: Де хоч скакай, гуляй, ікрися, Що хоч роби! Аж набридати всім сваволя почала,- Живуть, мовляв, незгірш усі земні […]...
- Адам Міцкевич “Кримські сонети” XIX СТОЛІТТЯ Адам Міцкевич “Кримські сонети” Адам Міцкевич (1798-1855) – польський поет-романтик. Він народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, біля Новогрудка (нині Білорусія), у сім’ї адвоката та збіднілого шляхтича Миколи Міцкевича. Рано втративши батька, Адам Міцкевич ще з дитинства привчався до самостійного життя. У 1815 році був зачислений “казеннокоштним” студентом Біленького університету. У […]...
- Адам Міцкевич Біографія АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855) Міцкевич – найвидатніший польский поет. Його роль для польської літератури можна порівняти з роллю Пушкіна для російської літератури, Шевченка – для української. Міцкевич був родоначальником нової польської літератури й нової польської мови. Польський поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху, народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся біля міста Новогрудка, що […]...
- Бахчисарай – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ Великі та німі Гіреїв двір і сад! По ганках, що мели покірних баш тюрбани, Через потуги трон і любощів дивани Літає сарана, повзе холодний гад. Повився темний плющ і дикий виноград По вікнах, по стіні подобою альтани; Руїна – пише тут на мурах гість незнаний, Як Валтасарові, на віковічний згад. А в залі ще стоїть […]...
- Світязь (1820-1821) – Адам МІЦКЕВИЧ 1798-1855 Писати про Міцкевича – значить говорити про прекрасне, про справедливість, якої він був жовніром1, про обов’язок, якого був героєм, про свободу, якої був апостолом, про визволення, якого був пророком. Віктор Гюго Сторінки життя і творчості Політичне становище Польщі в XIX ст. було дуже складним. У 1795 р. вона втратила самостійність і була розділена між Австрією, […]...
- ОДА ДО МОЛОДОСТІ – АДАМ МІЦКЕВИЧ АДАМ МІЦКЕВИЧ ОДА ДО МОЛОДОСТІ Und die alten Formen sturzen ein Schiller Ні сердець, ні душ, то кістяків народи; Дай, молодосте, крила! Хай злечу над мертвим світом До оман ясної вроди, Де старі перегороди Новизни могутнім квітом Розбиває твоя непокірна сила. Хай вже ті, що йдуть до ночі, Хилячи долу поорані чола, Стільки світу зрять […]...
- АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ Селище маврів 1 у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпорадді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді 2. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора,- Та обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах 3 хрести заблищали,- Взято […]...
- “Адам Міцкевич і Одеса” Видатний білоруський поет Адам Міцкевич був не просто літературним діячем, які чинив серйозний вплив на розвиток літератури, а й членом національно-визвольного руху. Завдяки цьому він був наділений низкою цікавих особливостей характеру, які дозволяли йому творити в досить незвичайній манері. Адам Міцкевич народився в 1798 році в місті Константинополь, що знаходився в Османській Імперії, але досить […]...
- Адам Міцкевич в українській літературі У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на […]...
- Життєвий і творчий шлях поета – АДАМ МІЦКЕВИЧ КЛАСИК ПОЛЬСЬКОГО РОМАНТИЗМУ РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ § 9. АДАМ МІЦКЕВИЧ КЛАСИК ПОЛЬСЬКОГО РОМАНТИЗМУ В особі Адама Міцкевича польська література здобула талановитого романтика, який висловив усю тугу поневоленої польської душі, її невичерпне багатство та красу. Митець створив у своїй поезії образ батьківщини, що мріє про звільнення, і співця, котрий віддано служить цьому звільненню. Саме життя потребувало появи поета такого […]...
- АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855) ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855) АЛЬПУХАРА Селища маврів у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпораді. Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора, – Та обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва […]...
- Адам Міцкевич (1798-1855) Польська література мала змістовну багатовікову традицію. У другій половині XVІІІ ст. вона висунула майстрів просвітницького класицизму. Але світову славу завоював польський романтизм. З романтизмом пов’язана творчість видатних композиторів Ф. Шопена (1810-1849) та С. Монюшко (1819-1872), поета і драматурга Ю. Словацького (1809-1849) і найпрекраснішого в цій плеяді – великого польського поета Адама Міцкевича. Романтичний рух у […]...
- Буря – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ Вітрила зірвано, ревіння, шум завії, Тривожні голоси і помп зловісний рик, Із рук матросових останок линви зник, Згасає сонця диск – і гаснуть з ним надії. В тріумфі бурянім, серед шумливих стін, Що вгору зносяться в безумній круговерті, Ступив на корабель жорстокий геній смерті, Як воїн, що іде на приступ між руїн. Півмертві там лежать; […]...
- Пілігрим – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ Країна розкоші прослалась підо мною, Вгорі – блакить ясна, тут – лиця чарівні; Чому ж у дальній край так хочеться мені, Чом ще за дальшою я плачу давниною? О Литво! Шум лісів, породжених тобою, Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні, І більше я радів твоїй трясовині, Як цим шовковицям з їх ніжною красою! На лоні […]...
- Твір на тему: “Адам Міцкевич і Одеса” Видатний білоруський поет Адам Міцкевич був не просто літературним діячем, які чинив серйозний вплив на розвиток літератури, а й членом національно-визвольного руху. Завдяки цьому він був наділений низкою цікавих особливостей характеру, які дозволяли йому творити в досить незвичайній манері. Адам Міцкевич народився в 1798 році в місті Константинополь, що знаходився в Османській Імперії, але досить […]...
- Гробниця Потоцької – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ Зів’яла ти в краю, заквітчанім весною, Трояндо молода, бо линули в імлі Від тебе юні дні, злотисті мотилі, І спогадів черву лишали за собою. Чому так світяться громадою ясною Зірки, до польської обернені землі? Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі, Сліди повипікав огненною сльозою? О полько! Як і ти, я вмру на […]...
- Міцкевич Адам. Діяльність в Україні, переклади видатних письменників По-справжньому великий польський поет Адам Міцкевич на Україні був розкритий лише в радянську добу в численних перекладачах, дослідженнях, есе, художніх творах (згадаймо поетичний цикл М. Бажана “Міцкевич в Одесі”). На Україні здійснено переклад майже всіх творів А. Міцкевича. данину захоплення віддали найбільші наші поети – П. Тичина, А. Малишко, Л. Первомайський і, насамперед, Максим Рильський. […]...