Місце повісті Нечуя-Левицького “Микола Джеря” в українській прозі
І. С. Нечуя-Левицького довгий час обвинувачували в націоналізмі, в буржуазному лібералізмі, що в основному не відповідало дійсності. Письменнику і зараз закидають поміркованість у поглядах, недалекоглядність щодо перспектив суспільного розвитку, що обмежує реалізм його творів, нерозуміння значення російської літератури і т. ін. Обминаючи плутанину в оцінці поглядів і творчості письменника, учительсловесник повинен характеризувати світогляд Левицького як автора “Миколи Джері” і “Кайдашевої сім’ї”.
Заслугою Левицького
На формування світогляду письменника великий вплив мало життя народу, яке він
В сімдесяті роки, коли творчість Левицького досягла найвищого розквіту, ним були створені такі високохудожні твори, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Письменник здобув всенародне визнання. В той час Іван Франко писав: “Нечуй належить до тих щасливих талантів, що швидко здобувають собі видне місце в літературі і довго на нім зостаються” К
Незважаючи на те, що в деяких критичних статтях Левицький висловлює суперечливі погляди на російську літературу, під впливом якої він сам зростав як письменник, ми цінуємо його за художню творчість і ставимо поряд з такими майстрами слова, як Панас Мирний, Іван Франко, Михайло Коцюбинський. Саме на основі його кращих художніх творів ми робимо висновок, що Нечуй-Левицький піднявся до висот критичного реалізму і виступав на захист Інтересів трудящих мас, викриваючи гнобителів народу.
За п’ятдесят три роки літературної діяльності Левицький написав понад п’ятдесят творів, повістей, оповідань, нарисів, гуморесок. Тематика їх багата і різноманітна. В них зображене життя і побут селянства, заробітчан, міського населення, а також поміщиків, підприємців, попів, інтелігенції і чиновників за умов кріпосницького ладу і в пореформений період.
Широта тематики його творіз свідчить про те, що письменник намагався охопити й змалювати всі верстви українського народу. “Українське життя,- писав Нечуй-Левицький,- то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його брались такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі”.
Найважливішими в творчій спадщині письменника є твори про життя селянства, зображенню якого він приділив найбільше уваги.
В повістях “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, “Пропащі”, “Не той став”, в оповіданнях “Баба Параска та баба Палажка”, “Старі гультяї”, “Невинна”, “Приятелі”, “Сільська старшина бенкетує” Нечуй-Левицький широко і правдиво показав життя селян, пригнічених поміщиками, бурлак, які, втікши від поміщиків, потрапляють в залежність до підприємців, в нову експлуатацію і безправність.
Іван Франко назвав Нечуя-Левицького “великим артистом зору”. Користуючись шевченківським методом контрастів, він змалював поряд з чудовими картинами розкішної природи і безтурботного життя поміщиків картини тяжкого зубожіння селянства, його злиднів, картини безпросвітної темряви, ідіотизму сільського життя, породженого приватною власністю – цією основою капіталістичного суспільства.
З творів Нечуя-Левицького постають, мов живі, герої того далекого лихоліття: виснажений панщиною кріпак Петро Джеря і непримиренний бунтар Микола Джеря, безправні біднячкисолдатки Ганна і Марина, бурлачка Василина, затуркані і жалюгідні дрібні власники Кайдаші і баби Параска та Палажка.
Всім цим людям жилося дуже тяжко і за умов кріпацтва, і в пореформений час. Так, уже в першому творі “Дві московки” НечуйЛєвицький розкриває картину тяжкого становища сільської бідноти у дореформений час. Герої твору живуть у безпросвітних злиднях, не мають своєї землі і працюють на пана, хоч і не кріпаки.
Життя Ганни і Марини не може не нагадати нам безземелля, злиднів і солдатчини, зображених в оповіданні Марка Вовчка “Два сини” чи повісті “Інститутка”.
Живучи в нужді, Ганна передчасно старіє:
“Почались холода, а на Ганні кожух – латка на латці. Вітер дме через нього, як через решето, на голові у неї не хустка, а шматок безквітньої ганчірки. Через старі шкарбани лізе грязь.
Бліда, як смерть, худа, з запаленими очима, бродить Ганна по смітниках та збирає гній на топливо”.
Царська солдатчина, крім чоловіка, відбирає у Ганни ще й сина, який з самого народження, згідно з жорстокими тодішніми законами, мусить стати кантоністом, тобто власністю військового відомства.
А ось другий малюнок з повісті “Пропащі”:
“Стара Маруся Качуриха сиділа на призьбі, і давнє її безталанне життя розгорнулось перед нею, як сувій полотна. От вона поневіряється зі своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає, працює з ранку до вечора – не розгинається, а в хаті нужда, бідність. Старий Василь тче на верстаті полотна, а вона бідкається з малим сином Захарком та дочкою Лукипою на руках. Ще Захарко й не виріс, а старий Василь осліп… Вийшла воля.
Пан не нарізав Василеві поля. Зосталась вона з сиротами без поля… Жала в пана на лану за сніп, годувала дітей картоплею… часом і картоплі не ставало…”
Найбільш цінними у спадщині Левицького є твори про селянське життя, змалювання реалістичних картин боротьби селян проти кріпосників та інших експлуататорів: підприємців, орендаторів, урядників, попів та різних панських прислужників і посіпак. Письменник створив образ позитивного героя, яким є Микола Джеря.
Левицький яскраво зобразив також експлуататорів, показав їх паразитичні звички і поведінку, неприязне ставлення до трудящих.
Про життя міського населення розповідає Левицький в оповіданні “Рибалка Панас Круть”, де він виступає на захист єврейської бідноти. А скільки душевного тепла віддає автор героєві твору рибалці Панасу, показуючи його чесність і доброту. Соціальна нерівність жорстоко давалася взнаки. “Роби, роби, відпочинку нема,- скаржиться Панас,- а на тебе всетаки наполягають нещадимі злидні”.
На тему життя міщан написані також твори “Чортяча спокуса”, “Київські прохачі”, деякі п’єси. Зокрема, в комедіях “На Кожум’яках” та “Голодному й опеньки – м’ясо” автор сатирично зображує міську буржуазію.
Чимало місця в літературній спадщині Левицького займають твори про духовенство, життя якого письменник добре знав. Але важливо те, що він не тільки не прикрашав життя і побут різних служителів церкви, а виступав з їх критикою. Так, в оповіданні “Афонський пройдисвіт” дано гостру сатиру на ченців, попів тощо.
В оповіданні “Поміж ворогами” піп зображений експлуататором і донощиком на непокірних селян. Навіть в епізодичному образі в повісті “Микола Джеря” батюшку показано як визискувача, що ладен дерти з живого і мертвого.
В творах па історичну тему Левицький правдиво зображує героїчне минуле. В п’єсі “Маруся Богуславка”, написаній за мотивами відомої народної думи, прославляється жінкапатріотка Настя Богуславка, її відданість батьківщині.
В історичній драмі “В диму та в полум’ї” правдиво показано зрадника народу гетьмана Виговського, який прагнув відірвати Україну від Росії. Зрадникові протиставлено патріота сотника Остапа Золотаренка і козаків, що виступають проти польської шляхти.
Кращі твори Нечуя-Левицького відіграли визначну роль у дальшому розвитку реалізму української художньої прози. Вони мали вплив на літературну діяльність Панаса Мирного, Коцюбинського та інших письменників і входять у золотий фонд нашої класичної літератури.
Related posts:
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” […]...
- “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
- Микола Джеря – бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького) З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. […]...
- Миколя Джеря – борець за правду й волю (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: […]...
- Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867- 1872 рр.), […]...
- Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних i захоплено поетичних пейзажiв. Замилуваний […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема […]...
- Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
- Про ідейний зміст повісті “Микола Джеря” З інших героїв повісті насамперед виділяємо старого Джерю. Під час читання першого розділу діти виписали в зошити його портрет, в другому розділі довідались про безрадісне закінчення життя кріпака. Глибоко співчуваючи герою, письменник підкреслює, що “тяжка праця дуже зарані зігнула його етан”, що всю силу свою він поклав на панщині, недарма “на його пальцях, навіть на […]...
- Сторінками біографії І. Нечуя-Левицького I. Народження майбутнього майстра слова. (Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблів Київської губернії Канівського повіту. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнав скарби українського фольклору та поезії Т. Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.) II. Роки навчання та пошуки самого себе. (Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848-1852), потім […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і […]...
- “Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова. Читаючи повість, майже […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів […]...
- Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878), повістей: “Бурлачка” (1880) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1893) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881), “Афонський пройдисвіт” (1890). Нечуй-Левицький виступав і як драматург (комедія “На кожум’яках”, […]...
- Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане […]...
- Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано […]...
- Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де гостро й негативно, іноді сатирично […]...
- Внесок Івана Нечуя-Левицького в розвиток літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (за повістю “Микола Джеря”) І варіант У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на […]...
- Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства (1838 – 1918) Народився в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримував освіту в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії, але священиком не став. Працював учителем у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша, Сідлеця, Кишенева (Молдова). У1885 році виходить у відставку, переїздить до Києва, де живе до кінця життя, […]...
- Українське село – жертва кріпаччини (За повістю “Микола Джеря”) У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, […]...